Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 313
Іменем України
16.03.2011Справа №5002-24/216-2011
За позовом Прокурора АРК (95015, м.Сімферополь, вул..Севастопольська, 21) в інтересах держави в особі Республіканського комітету по земельних ресурсах АРК (95038, м.Сімферополь, вул..Кечкеметська, 114)
До відповідача 1 Ялтинської міської ради (98600, м.Ялта, вул..Радянська, 1)
До відповідача 2 Приватного підприємства «АІР МАКС» (98600, м.Ялта, смт.Кореїз, вул..Петровського, 21 // ОСОБА_1 - АДРЕСА_1.)
За участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спора Державне підприємство «Лівадія» (98655, м.Ялта, смт.Лівадія, вул..Виноградна, 2)
Про визнання недійсними рішень, договору оренди земельної ділянки та спонукання до повернення земельної ділянки.
Суддя ГС АР Крим Г.Г. Колосова
Від позивача - не з'явився.
Від відповідача 1 - не з'явився.
Від відповідача 2 - ОСОБА_1 представник за довіреністю від 25.01.2011р., паспорт НОМЕР_1
Від третьої особи - не з'явився.
Прокурор - Шехірєва Н.Ю., посвідчення НОМЕР_2
Обставини справи: до господарського суду звернувся Прокурор АРК в інтересах держави в особі Республіканського комітету по земельних ресурсах АРК із позовом до відповідачів Ялтинської міської ради та Приватного підприємства «АІР МАКС» про визнання недійсними рішень, договору оренди земельної ділянки та спонукання до повернення земельної ділянки.
Ухвалою суду від 20.01.2011р. про порушення провадження у справі до участі у справі було залучено Державне підприємство «Лівадія» (98655, м.Ялта, смт.Лівадія, вул..Виноградна, 2) у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.
Прокурор в основу позову покладає думку, що має місце порушення діючого законодавства щодо порядку надання в оренду земельної ділянки юридичним особам у частині виникнення права на розробку проекту землеустрою земельної ділянки, яка є державною формою власності та, що Ялтинська міська рада не мала повноважень щодо розпорядження спірною земельною ділянкою державної форми власності шляхом зарахування її до земель запасу, надання її в оренду приватному підприємству «АІР МАКС» та укладання з ним договору оренди землі.
Таким чином, прокурор просить суд:
1. Визнати недійсним рішення 11-ої сесії 5 скликання Ялтинської міської ради від 02.08.2007 р. №515, яким приватному підприємству «АІР МАКС» надано дозвіл на складання проекту землеустрою по відведенню земельної ділянки площею 0,800 га та оціночною вартістю 2 353 721,84 грн., яка розташована за адресою: м. Ялта, вул. Блюхера, в районі дома №23 (біля вертолітної площадки) на землях Ялтинської міської ради для будівництва та обслуговування житлових будинків;
2. Визнати недійсним рішення 14-ої сесії Ялтинської міської ради від 14.12.2007 р. №170 про припинення права постійного користування ДП «Лівадія» земельної ділянки площею 0,800 га та оціночною вартістю 2 353 721,84 грн., яка розташована за адресою: м. Ялта, вул. Блюхера, в районі дома №23 (біля вертолітної площадки);
3. Визнати недійсним рішення 22-ої сесії від 18.12.2008 р. №229 про затвердження проекту землеустрою по відведенню приватному підприємству «АІР МАКС» земельної ділянки площею 0,800 га та оціночною вартістю 2 353 721,84 грн., яка розташована за адресою: м. Ялта, вул. Блюхера, в районі дома №23 (біля вертолітної площадки) на землях Ялтинської міської ради для будівництва та обслуговування житлових будинків, та її передачі в оренду приватному підприємству «АІР МАКС» строком на 49 років;
4. Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки площею 0,800 га, яка розташована за адресою: м. Ялта, вул. Блюхера, в районі дома №23 (біля вертолітної площадки) на землях Ялтинської міської ради для будівництва та обслуговування житлових будинків, укладений 19.02.2009 р. між Ялтинською міською радою та приватним підприємством «АІР МАКС»;
5. Зобов'язати ПП «АІР МАКС» повернути Державному підприємству «Лівадія» земельну ділянку площею 0,800 га. та оціночною вартістю 2 353 721,84 грн., яка розташована за адресою: м. Ялта, вул. Блюхера, в районі дома №23 (біля вертолітної площадки).
Також позивач просить суд покласти на відповідачів судові витрати.
15.02.2011р. представником другого відповідача через канцелярію суду надані письмові заперечення на позов, до яких додана копія проекту землеустрою по відводу земельної ділянки за адресою: м. Ялта, вул. Блюхера в районі дома №23.
Відповідач у доповненнях до відзиву на позов від 02.03.2011 р. повідомив про те, що з проекту землеустрію спірної земельної ділянки не вбачається, що на вказаній ділянці, що передавалася в оренду відповідачу №2, є державне майно в загалі, в тому числі і майно третій особі по справі. На підставі вказаного вважає, що прокурор безпідставно посилається на положення ст.. 124 Земельного кодексу України, а відповідачі діяли у відповідності до вимог ст. ст. 141, 142 Земельного кодексу України, що регулюють ці відносини.
На підставі вказаного просить у позові відмовити.
Також відповідачем №2 було заявлено клопотання, в порядку ст.. 38 ГПК України, про витребування у прокуратури м. Ялта постанови про припинення кримінальної справи №11077410169, порушеної прокурором АР Крим 22.09.2010 р. за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, у відношенні посадових осіб ДП «Лівадія». Необхідність вказаного обґрунтовує тим, що з даної постанови слідує, що заява про відмову від землекористування було подано директором ДП «Лівадія» у відповідності до наданих йому повноважень, визначених Статутом ДП «Лівадія», та норм чинного законодавства України.
Судом вказане клопотання було задоволено та ухвалою від 02.03.2011 р. зобов'язано прокуратуру АР Крим представити до суду постанову про припинення кримінальної справи №11077410169.
Відповідач №1 явку представника в судове засідання не забезпечив, проти позовних вимог заперечував по мотивам, викладеним у відзиві на позов.
Відповідач №2 проти задоволення позовних вимог заперечував.
Прокурор на задоволенні позовних вимог наполягав.
Третя особа явку представника в судове засідання не забезпечила, про час та місце розгляду справи була сповіщена належним чином.
Суд вважає за необхідне зазначити, що встановлений ст. 69 ГПК України двомісячний строк розгляду справи спливає, клопотань від сторін про продовження строку розгляду справи на момент розгляду справи не надійшло, а тому у суду відсутні законні підстави для відкладення розгляду справи.
Суд вважає, що матеріали справи в достатній мірі характеризують правовідносини, що склалися між сторонами, та вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України, за відсутністю представників позивача, відповідача №1 та третьої особи.
Розгляд справи відкладався в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представника відповідача №2 та прокурора, суд -
Рішенням 11-ої сесії 5 скликання Ялтинської міської ради від 02.08.2007 №515 приватному підприємству «АІР МАКС» надано дозвіл на складання проекту землеустрою по відведенню земельної ділянки площею 0,8000 га, вартістю 2 353 721,84 грн., яка розташована за адресою: м. Ялта, вул. Блюхера, в районі дома №23 на землях Ялтинської міської ради для будівництва та обслуговування житлових будинків. ( а. с. 11 ).
Рішенням від 18.12.2008 р. №229 було затверджено проект землеустрою і передано в оренду приватному підприємству «АІР МАКС» вищевказану земельну ділянку строком на 49 років. ( а. с. 12 ).
У виконання вказаного 19.02.2009 р. між відповідачем по справі №1 ( Орендодавець) і відповідачем №2 ( орендар ) було укладено договір оренди земельної ділянки ( а. с. 13 - 20 ).
Відповідно до п. 1.1. вказаного договору орендодавець передав, а орендар прийняв в оренду земельну ділянку, що знаходиться за адресою: м. Ялта, вул. Блюхера, в районі дома №23.
Відповідно до п. 2.1 вказаного договору в оренду передавалася земельна ділянка загальною площею 0,8000 га., в тому числі 0,8000 га. - зелені насадження загального користування.
Відповідно до п. 3.1 вказаного договору він був укладений строком на 49 років.
Прокурор позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідачами по справі було допущено порушення чинного законодавства щодо порядку надання в оренду земельної ділянки юридичним особам у частині виникнення права на розробку проекту землеустрою чужої земельної ділянки, яка є державною формою власності та, що Ялтинська міська рада не мала повноважень щодо розпорядження спірною земельною ділянкою державної форми власності шляхом зарахування її до земель запасу, надання її в оренду приватному підприємству «АІР МАКС» та укладання з ним договору оренди землі.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку відмовити у задоволенні заявлених позовних вимог виходячи з наступних підстав.
Відповідно до ст. 18 Земельного кодексу України до земель України належать усі землі в межах її території, в тому числі острови та землі, зайняті водними об'єктами, які за основним цільовим призначенням поділяються на категорії. Категорії земель України мають особливий правовий режим. Україна за межами її території може мати на праві державної власності земельні ділянки, правовий режим яких визначається законодавством відповідної країни.
Відповідно до ст. 19 Земельного кодексу України землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; ґ) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення; е) землі лісогосподарського призначення; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення.
Земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадян чи юридичних осіб, можуть перебувати у запасі.
Державне підприємство «Лівадія» є правонаступником майнових прав та обов'язків державного підприємства радгоспу-заводу «Лівадія» відповідно до статуту. Підприємство засновано на державній власності та підпорядковане Міністерству аграрної політики України. Підприємство на добровільних засадах входить до складу Національного виробничо-аграрного об'єднання «Масандра».
Судом встановлено, що відповідач №1 звернувся до третьої особи - ДП «Лівадія» з листом від 21.05.2007 р. №02.1-17/1417, відповідно до якого просив розглянути можливість передачі до земель міської ради земельної ділянки орієнтованою площею 0,8 га. по вул. Блюхера ( в районі вертолітної площадки ), які знаходяться в житловій забудові ( а. с. 29 ).
Розглянувши вказаний лист, третя особа по справі листом від 23.05.2007 р. №412 повідомила відповідача №1 про те, що не заперечує проти передачі в землі запасу земельну ділянку орієнтованою площею 0,80 га., при умові виконання і узгодження з ДП «Лівадія» проекту відводу даної земельної ділянки та затвердження генерального плану забудови ( а. с. 30 ).
Відповідно до ст. 141 Земельного кодексу України підставами припинення права користування земельною ділянкою є, зокрема, добровільна відмова від права користування земельною ділянкою.
Відповідно до ст. 142 Земельного кодексу України припинення права постійного користування земельною ділянкою у разі добровільної відмови землекористувача здійснюється за його заявою до власника земельної ділянки.
Власник земельної ділянки на підставі заяви землекористувача приймає рішення про припинення права користування земельною ділянкою, про що повідомляє органи державної реєстрації.
Рішенням 14-ої сесії 5 - ого скликання Ялтинської міської ради від 14.12.2007р. №170 за наслідками розгляду добровільної відмови ДП «Лівадія» та технічної документації було вирішено припинити право постійного користування ДП «Лівадія» вищевказаною земельною ділянкою ( а. с. 10 ).
Також вказаним рішенням було вирішено перевести вищевказану земельну ділянку до земель житлової та громадської забудови.
Також вказаним рішенням було внесено відповідні зміни до Державного акту ДП «Лівадія» на право постійного користування частиною земельної ділянки серії ІІ - КМ №002298, зареєстрованого в книзі записів Державних актів на право постійного користування землею.
Прокурор, обґрунтовуючи позовні вимоги, посилається на акт інвентаризаційного обстеження земельної ділянки орієнтованою площею 0,80 га. на території Ялтинської міської ради. ( а. с. 31 ).
Як вбачається з вказаного акту висновками комісії, яка склала цей акт, було запропоновано Ялтинській міський раді на підставі земельного законодавства прийняти рішення на складання проекту відводу земельної ділянки орієнтованою площею 0,80 га. Після складання проекту відводу земельної ділянки орієнтованою площею 0,80 га. узгодження його з землекористувачем, затвердження головою Ялтинської міської ради, прийняття відповідного рішення, межі вказаної ділянки винести в натуру з наступним оформленням відповідного акту і внесення змін до Державного акту ДП «Лівадія» ( вилучення з землекористування ДП «Лівадія» і переводу її в землі запасу міської ради ).
При цьому у вказаному акті інвентаризаційного обстеження зазначено, що мова йде про земельну ділянку орієнтованою площею 0,80 га., яка знаходиться у постійному користуванні ДП «Лівадія» на підставі Державного акту на право постійного користування землею ІІ - КМ №002302, виданого Ялтинською міською радою народних депутатів у відповідності до рішення ради народних депутатів №39 від 09.12.1999 р.
До матеріалів справи було представлено вищевказаний державний акт ІІ - КМ №002302 на право постійного користування землею, відповідно до якого вбачається, що радгосп - заводу «Лівадія», правонаступником якого є третя особа по справі, було надано у постійне користування земельну діяльну площею 118,43 га. для ведення товарного сільськогосподарського виробництва ( а. с. 45 - 48 ).
Але суд зазначає на те, що, як вже було вказано вище, згідно із спірним рішенням 14-ої сесії 5 - ого скликання Ялтинської міської ради від 14.12.2007 №170, яким було припинено право постійного користування ДП «Лівадія» вищевказаною земельною ділянкою площею 0,8000 га., дана земельна ділянка входила в межі земельної ділянки, яка була надана третій особі по справі на підставі Державного акту ДП «Лівадія» на право постійного користування частиною земельної ділянки серії ІІ - КМ №002298, в зв'язку з чим і відповідні зміни вносилися саме до Державного акту ДП «Лівадія» на право постійного користування земельної ділянки серії ІІ - КМ №002298, а не до державного акту ІІ - КМ №002302, на який власне прокурор і посилається у своєї позовної заяві.
З метою з'ясування вказаного питання суд ухвалою від 02.03.2011 р. поклав на позивача по справі та прокурора обов'язок представити письмові пояснення з документальним обґрунтуванням, яке би підтверджувало, що земельна ділянка, яка була у користуванні ДП «Лівадія» на підставі державного акту ІІ КМ №002302, є спірною та передана ПП «Аір - Макс, а також, що земельна ділянка, яка передана ПП «Аір - Макс», входила до меж земельної ділянки, яка була у користування ДП «Лівадія» на підставі державного акту ІІ КМ №002302.
Також третю особу по справі було зобов'язано представити в оригіналі для огляду та в належним чином засвідчену копію для залучення до матеріалів справи державного акту серії ІІ КМ - 002298 від 06.12.1999 р.; представити докази того, що земельна ділянка, яка була передана ПП «Аір - Макс», входила до меж земельної ділянки, що була у користуванні ДП «Лівадія» на підставі державного акту ІІ КМ №002302.
Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст.ст. 33,34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Однак всупереч вказаному прокурором, позивачем та третьою особою не було представлено належних та допустимих доказів того, що земельна ділянка орієнтованою площею 0,8000 га., яка була передана ПП «Аір - Макс», входила до меж земельної ділянки, яка була у користування ДП «Лівадія» на підставі державного акту ІІ КМ №002302.
Відповідно до ст.. 75 ГПК України якщо витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
При таких обставинах, суд дійшов висновку, що прокурором та позивачем не надано доказів того, що відповідачем №1 було вилучено у третій особі та передано у користування відповідачу №2 саме ту земельну ділянку, яка входила до складу земельної ділянки, що знаходилася у користуванні третьої особи на підставі державного акту ІІ КМ №002302, враховуючи те, що саме про цю земельну ділянку мова йде у поданій позовній заяві та цим прокурор обґрунтовує заявлені позовні вимоги.
Також суд вважає за необхідне вказати на наступне.
Відповідно до ст.. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.
Відповідно до ст.. 116 Земельного кодексу України Громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування та державних органів приватизації щодо земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.
Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Відповідно до ст.. 151 Земельного кодексу України юридичні особи, зацікавлені у вилученні (викупі) земельних ділянок, зобов'язані до початку проектування погодити із власниками землі і землекористувачами та сільськими, селищними, міськими радами, державними адміністраціями, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, Кабінетом Міністрів України і Верховною Радою України місце розташування об'єкта, розмір земельної ділянки та умови її вилучення (викупу) з урахуванням комплексного розвитку території, який би забезпечував нормальне функціонування на цій ділянці і прилеглих територіях усіх об'єктів, умови проживання населення і охорону довкілля.
Відповідна сільська, селищна, міська рада чи місцева державна адміністрація згідно із своїми повноваженнями розглядає клопотання і в п'ятиденний строк з дня реєстрації направляє його разом з матеріалами, передбаченими частиною п'ятнадцятою цієї статті, на розгляд органів земельних ресурсів, природоохоронних, територіальних органів виконавчої влади з питань лісового господарства і санітарно-епідеміологічних органів, органів містобудування і архітектури та охорони культурної спадщини. Зазначені органи протягом двох тижнів з дня одержання клопотання надають свої висновки відповідній сільській, селищній, міській раді чи місцевій державній адміністрації, які з урахуванням одержаних висновків протягом десяти днів приймають рішення про погодження місця розташування того об'єкта, під який мають право самостійно вилучати земельну ділянку, або мотивоване рішення про відмову.
Матеріали погодження місця розташування об'єкта повинні включати: викопіювання з генерального плану або іншої містобудівної документації населеного пункту, копію плану земельної ділянки з нанесенням на ній варіантів розміщення об'єкта із зазначенням загальної площі, яку необхідно вилучити. Зазначаються також склад угідь земельної ділянки, що вилучається, та умови її відведення.
Суду було представлено в матеріали справи проект землеустрію по відводу земельної ділянки в оренду відповідачу №2 для будівництва і обслуговування багатоквартирних житлових будинків за адресою: м. Ялта, вул. Блюхера, в районі будинку №23 на землях Ялтинської міської ради. Вказаний проект був складений ТОВ «Кримський інститут вишукувань екології та проектування».
Також було складено висновок Держдавної експертизи землевбудівної документації від 25.11.2008 р. №9196/25 на площу 0,8000 га.
Також судом встановлено, що відповідачем №2 були отримані всі необхідні позитивні висновки служб міста: управління головного архітектора про можливість цільового використання земельної ділянки площею 0,8000 га. від 06.12.2007 р. №05/2267 ( земельна ділянка не входить до історичного ареалу м. Ялта ); Ялтинської міської СЕС від 03.11.2008 р. №72 на площу 0,8000 га.; Управління екологічної інспекції по Южно - Кримському регіону про узгодження проекту землеустрію по відводу земельної ділянки площею 0,8000 га. від 29.02.2008 р. №0495-90/3; Республіканський комітет по охороні культурної спадщини від 22.02.2008 р. №1620 про можливість відводу земельної ділянки площею 0,8000 га.; Ялтинського міського управління земельних ресурсів про узгодження проекту землеустрію від 06.11.2008 р. №30470\2/10-25 на площу 0,8000 га.; довідку ЯГУЗР про склад земельних угідь від 24.01.2008 р. №1569-2/10 - 25; довідку про склад почв від 24.01.2008 р. №1570-2/10-25; довідку про категорію земель від 24.01.2008 р. №1571-2/10-25; довідку про кадастровий номер від 25.06.2008 р. №16898-2/10-25 ( 0111900000:01:018:0043 ); акт вибору та обстеження земельної ділянки в натурі ( на місцевості ) від 22.02.2008 р.; акт обстеження земельних насаджень, що приймаються на відповідальне зберігання від 19.02.2008 р.; довідку Держземекспертизи від 25.11.2008 р. №9196/25; рекомендації постійної комісії міської ради по землекористуванню та екології ( протокол засідання №219 від 25.11.2008 р. ).
Всі вищевказані документи були досліджені відповідачем №1 під час винесення спірного рішення Ялтинської міської ради №229 від 18.12.2008 р.
З урахуванням вказаного суд дійшов висновку, що відповідачами по справі були здійснені всі передбачені чинним законодавством дії.
Таким чином, оскільки суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог в частині визнання недійсними спірних рішень Ялтинської міської ради, то і позовні вимоги в частині визнання недійсним договору оренди земельної ділянки земельної ділянки площею 0,800 га, яка розташована за адресою: м. Ялта, вул. Блюхера, в районі дома №23 (біля вертолітної площадки) на землях Ялтинської міської ради для будівництва та обслуговування житлових будинків, укладений 19.02.2009 р. між Ялтинською міською радою та приватним підприємством «АІР МАКС» та зобов'язання ПП «АІР МАКС» повернути Державному підприємству «Лівадія» земельну ділянку площею 0,800 га. та оціночною вартістю 2 353 721,84 грн., яка розташована за адресою: м. Ялта, вул. Блюхера, в районі дома №23 (біля вертолітної площадки), також задоволенню не підлягають.
У судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України та повідомив, що рішення у повному обсязі буде складене 21.03.2011 р. Повний текст рішення складений та підписаний згідно до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України 21.03.2011 р.
З урахуванням викладеного, керуючись статями 33, 34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
У позові відмовити.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Колосова Г.Г.