Справа 2--1113/11
27 травня 2011 року Красноармійський міськрайонний суд Донецької області у складі головуючої судді Стоілової Т.В.,
при секретарі Бабенко А.В.
за участю представників позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Красноармійська цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення індексу інфляції за весь час прострочення виконання зобов"язання , 3-х відсотків річних та пені за договором позики,-
27 квітня 2011 року позивач ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 про стягнення індексу інфляції за весь час прострочення виконання зобов"язання , 3-х відсотків річних та пені за договором позики.
В обгрунтування позовних вимог вказав, що рішенням Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 15 листопада 2006 року, яке набрало чинності 27 листопада 2006 року були задоволені його позовні вимоги до ОСОБА_4 та з відповідача на його користь стягнуто суму боргу за договором позики в розмірі 28 400 грн. і судові витрати.
На час розгляду справи в суді про стягнення суми боргу він не заявляв вимоги про стягнення індексу інфляції 3-х відсотків річних та пені, маючи надію, що відповідач без затримки виплатить йому суму боргу, але до цього часу рішення не виконане, відповідач не повернув йому борг, тому позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь суму індексу інфляції на суму боргу за період з 01 травня 2008 року в розмірі 2357,20 грн., три відсотки річних від простроченої суми в розмірі 10200,50 грн., суму пені в розмірі 2562,30 грн., а всього 15120 грн. та судові витрати.
В судовому засіданні позивач та його представники ОСОБА_5, ОСОБА_2 повністю підтримали позовні вимоги та просили їх задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 позовні вимоги визнав повністю і суду пояснив, що 28 липня 2006 року дійсно взяв в борг у ОСОБА_3 гроші в сумі 28400 грн. на строк до 15 серпня 2006 року, але вчасно не повернув, тому рішенням Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 15 листопада 2006 року, з нього була стягнута сума боргу на користь ОСОБА_3В в розмірі 28 400 грн. і судові витрати. На час розгляду справи, вимоги про стягнення індексу інфляції за час прострочення, 3-х відсотків річних та пені не заявлялись. Борг до цього часу не повернув тому що не має такої можливості. З метою виконання рішення суду на його майно - Ѕ частину будинку, що є його власністю, накладено арешт та майно кілька разів виставлялось на продажу. В зв"язку з відсутністю покупців, позивач ОСОБА_3 погодився в рахунок боргу прийняти його майно.
З приводу того, чи є позовні вимоги законними він не може нічого пояснити, але вважає, що оскільки користувався грошима, то має заплатити відсотки.
Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, прийшов до висновку, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити з таких підстав.
Судом встановлено і це підтверджено матеріалами справи, що рішенням Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 15 листопада 2006 року, яке набрало чинності 27 листопада 2006 року були задоволені позовні вимоги ОСОБА_3В до ОСОБА_4 та з відповідача на його користь стягнуто суму боргу за договором позики від 28.07.2006 року в розмірі 28 400 грн. і судові витрати, стягнуто суму боргу без врахування індексу інфляції , 3- відсотків річних та пені оскільки на той час такі вимоги позивач не заявляв.
Із пояснень сторін та копії виконавчого листа №2-2448 від 15.11.2006 року (а.с.8) вбачається, що до цього часу заборгованість за виконавчим листом в розмірі 28400 грн. та судові витрати : судовий збір 284 грн., витрати на інформаційно- технічне забезпечення -30 грн, а всього 28714 грн. боржником не сплачена (а.с.8). Рішення набрало чинності 27.11.2006 року. Строк пред"явлення виконавчого листа до виконання - 28.11.2009 року.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов"язання, на вимогу кредитора зобов"язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Тобто, вказані суми підлягають відшкодуванню на вимогу кредитора виключно разом з сумою боргу, оскільки вони є наслідком порушення грошового зобов"язання і за той проміжок часу, протягом якого це зобов"язання було порушене, тобто з 15 серпня 2006 року по 15 листопада 2006 року(часу постановлення рішення по справі).
Із матеріалів справи вбачається, що позивач ОСОБА_3В звернувся до суду з позовом про стягнення суми індексу інфляції , 3-х відсотків річних та пені 27 квітня 2011 року, в той час як право позивача на звернення до суду за захистом його прав виникло з 15 серпня 2006 року, з часу, коли відповідач мав повернути борг.
З постановленням рішення суду від15 листопада 2006 року, яке набрало чинності 27 листопада 2006 року, яким були задоволені позовні вимоги ОСОБА_3В до ОСОБА_4 та з відповідача на користь позивача стягнуто суму боргу за договором позики в розмірі 28 400 грн. і судові витрати, фактично припинені договірні відносини між сторонами і рішення по справі вступило в стадію виконання.
У відповідності зі ст. 14 ЦПК України, судові рішення, що набрали законної сили, обов"язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування , підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на території України, а у випадках, встановлених договорами, згода на обов"язковість яких надана Верховною Радою України,- і за її межами.
Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом. Судові рішення виконуються в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".
Враховуючи, що діючим законодавством не передбачено право кредитора вимагати сплати 3% річних, пені та інфляційних втрат, нарахованих окремо на встановлену в судовому рішенні суму боргу, за період примусового виконання відповідного судового рішення, суд вважає, що в задоволенні вимог позивача слід відмовити в зв"язку з їх безпідставністю .
Керуючись, ст. 267, 536,612, 625 ЦК України, Законом України "Про виконавче провадження", ст. ст. 7, 8, 10, 208-209, 212-218, ЦПК України , суд
ОСОБА_3 відмовити в задоволенні позову до ОСОБА_4 про стягнення індексу інфляції за весь час прострочення виконання зобов"язання , 3-х відсотків річних та пені за договором позики від 28 липня 2006 року.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана Апеляційному суду Донецької області через Красноармійський міськрайонний суд протягом десяти днів після проголошення рішення суду.
Суддя:
27 травня 2011 року