категорія 8.1.5
Іменем України
01.06.11
о 16 год. 20 хв.
каб. № 3Справа №2а-1439/11/2770
Окружний адміністративний суд міста Севастополя в складі:
судді Єфременко О.О.,
при секретарі Авчиян К.Е.,
за участю представників:
позивача - ОСОБА_1, довіреність № 4217/9/10-00 від 23.11.2010,
відповідача -не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Державної податкової інспекції у Нахімовському районі м.Севастополя
до Приватного підприємства “Центр сухофруктів”
про стягнення заборгованості у сумі 1188,00 грн.,
суть спору:
Державна податкова інспекція у Нахімовському районі м.Севастополя звернулася до суду з адміністративним позовом до Приватного підприємства “Центр сухофруктів” про стягнення заборгованості перед бюджетом зі сплати податку на додану вартість у сумі 1188,00 грн.
Ухвалою від 17.05.2011 відкрито провадження у адміністративній справі.
Ухвалою від 17.05.2011 закінчено підготовче провадження, справа призначена до судового розгляду.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, письмові заперечення проти позову з посиланням на докази, якими вони обґрунтовуються та витребувані документи не надав, про час та місце судового розгляду повідомлений у встановленому законом порядку.
Відповідно до частини другої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття в судове засідання без поважних причин представника сторони або третьої особи, які прибули в судове засідання, або неповідомлення ним про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду справи.
За таких обставин, враховуючи те, що відповідач викликався в судове засідання, але в судове засідання не з'явився, витребувані документи не надав, суд вважає можливим розглянути справу у відсутність відповідача за наявними в ній матеріалами.
Представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Відповідно до статей 27, 49, 51, 130 Кодексу адміністративного судочинства України представнику позивача роз'яснені процесуальні права і обов'язки.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши інші докази в межах позовних вимог, суд
встановив
Приватного підприємства “Центр сухофруктів” перебуває на обліку в ДПІ у Нахімовському районі м.Севастополя як платник податків і зборів з 20.10.2005 за № 01108.
10.02.2010 посадовими особами ДПІ у Нахімовському районі м.Севастополя проведена документальна невиїзна перевірка Приватного підприємства “Центр сухофруктів” з питань своєчасного надання податкової звітності, а саме декларацій з податку на додану вартість за 2,3,4 квартал 2008 р., 1,2,3 квартал 2009 р., та не повернення свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість, за наслідками якої був складений акт № 266/10/15-2/33775196, в якому відображено порушення п.п. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№ 2181-III від 21.12.2000, якій діяв на час виникнення правовідносин сторін (далі -Закон № 2181), яке виразилося у ненаданні декларації з податку на додану вартість за 2 квартал 2008, 3 квартал 2008, 4 квартал 2008, 1 квартал 2009, 2 квартал 2009, 3 квартал 2009.
Крім того, перевіркою встановлено, що відповідно до пункту 9.8 статті 9 Закону України «Про податок на додану вартість»та на підставі пункту 2 Порядку проведення інвентаризації платників податку на додану вартість, 28.07.2009 комісією з проведенням інвентаризації та анулювання реєстрації платників податку на додану вартість у ДПІ у Нахімовському районі м.Севастополя анульовано свідоцтво платника податку на додану вартість ПП “Центр сухофруктів”, про що складений акт № 29 від 28.07.2009 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, який направлений на адресу відповідача, проте, повернутий з поміткою пошти «за закінченням терміну зберігання». Свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість відповідачем не повернуто.
Статтею 4 Закону № 2181 встановлений порядок подання податкової декларації та визначення суми податкових зобов'язань.
Відповідно до абзацу «б»п.п.4.1.4 п.4.1 ст.4 Закону № 2181 податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).
Згідно п.п.4.1.4 п.4.1 ст.4 Закону № 2181, платник податків, що не надає податкову декларацію в терміни, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних податком мінімумів доходів громадян за кожне таке не надання або затримку.
Згідно п.п.17.1.1 п.17.1 ст.17 Закону № 2181, платник податків, що не надає податкову декларацію в терміни, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних податком мінімумів доходів громадян за кожне таке не надання або затримку.
На підставі акту перевірки ДПІ у Нахімовському районі м.Севастополя було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000201520/0 від 03.03.2010 про застосування до відповідача штрафних санкцій у сумі 1190,0 грн., яке повернулося до ДПІ у Нахімовському районі м.Севастополя з відміткою «у зв'язку з закінченням терміну зберігання», про що був складений акт № 5/15-2 від 09.03.2010 про невручення податкового повідомлення-рішення, прикладений до матеріалів справи (а.с.28).
З матеріалів справи вбачається, що податкове повідомлення-рішення № 0000201520/0 від 03.03.2010 було розміщено на дошці податкових повідомлень-рішень.
Дане податкове повідомлення-рішення, в порядку статті 5 Закону № 2181 відповідачем не оскаржено.
Згідно п.п. 5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону № 2181, якщо платник податків не оскаржив нараховане контролюючим органом податкове зобов'язання, таке зобов'язання вважається узгодженим.
Відповідно до п.п.5.4.1 п.5.4 ст.5 Закону № 2181, якщо узгоджена сума податкового зобов'язання не сплачена платником податків в строк, то вона признається сумою податкового боргу платника податків.
Таким чином, заборгованість відповідача по сплаті застосованих штрафних санкцій по податку на додану вартість, з урахуванням переплати у сумі 2,00 грн., складає 1188,00 грн.
Згідно п.п. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону № 2181 активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду. В інших випадках платники податків самостійно визначають черговість та форми задоволення претензій кредиторів за рахунок активів, вільних від заставних зобов'язань забезпечення боргу.
Отже, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача суми заборгованості по сплаті фінансових санкцій у розмірі 1188,00 грн., підлягають задоволенню.
Відповідно до пункту 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Відповідно до частини другої статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні проголошені тільки вступна та резолютивна частини постанови.
Постанова складена та підписана в порядку частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України 03 червня 2011 року о 11-00.
На підставі викладеного, керуючись статтями 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Приватного підприємства “Центр сухофруктів” (99013, м.Севастополь, вул. Короткий тупик, 5, код ЄДРПОУ 33775196, р/р 26006054801430, р/р 26054054801318 в ПАТ КБ «Приватбанк», МФО 324935) заборгованість перед бюджетом по сплаті застосованих штрафних санкцій з податку на додану вартість у сумі 1188,00 грн. (одна тисяча сто вісімдесят вісім грн. 00 коп.) на р/р 31111029700008, код платежу 14010100, в ГУДКУ м. Севастополя, МФО 824509, код ЄДРПОУ 24035606.
Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя О.О. Єфременко