№ 1-151/11
І М 'Я М У К Р А Ї Н И
20 травня 2011 р. Староміський райсуд м. Вінниці
в складі судді Шидловського О.В.,
при секретарі Антоновій К.Є.,
за участі прокурора Хоменко П.Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці кримінальну справу по обвинуваченню
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, працюючого електрогазозварником на ВАТ «Ладижинський завод силікатної цеглини», одруженого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,
у вчиненні злочину, передбаченого ст. 384 ч. 2 КК України,
21.09.2010 р. близько 14.00 год. ОСОБА_1 знаходячись в приміщенні Староміського РВ УМВС України у Вінницькій області в каб. 208, де слідчий Староміського РВ повідомив ОСОБА_1, про те, що він допитає його в якості свідка по кримінальній справі № 10290534, порушена за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, за фактом збуту наркотичних засобів, на що ОСОБА_1 погодився. Після чого ОСОБА_1 були роз'ясненні його права, як свідка та роз'яснено суть ст. 384 КК України і він був попереджений про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдиве показання згідно ст. 384 КК України. ОСОБА_1 усвідомлюючи про те, що наступає кримінальна відповідальність за дачу завідомо неправдиве показання, під час допиту, в якості свідка, надав неправдиве показання, а саме повідомив, про те, що ОСОБА_2 має умисел передати наркотичні засоби у УДД ВПВ №1 м. Вінниці для свого сина ОСОБА_3, на що попросила ОСОБА_1 віднести передачу, в якій були наркотичні засоби до маршрутного транспорту. У вказаних показах ОСОБА_1, були повністю перекручені факти, що мали значення для правильного вирішення справи, які обвинувачували ОСОБА_2 у тяжкому злочині, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
В цей же день приблизно о 18.00 год. в приміщенні Староміського РВ УМВС України у Вінницькій області в каб. 208, слідчим Староміського РВ було проведено слідчу дію - очну ставку між свідками ОСОБА_1 та ОСОБА_2, де перед початком допиту, ОСОБА_1 був попереджений про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдиве показання по ст. 384 КК України. ОСОБА_1 усвідомлюючи про те, що наступає кримінальна відповідальність за дачу завідомо неправдиве показання, під час слідчої дії - очної ставки надав неправдиве показання, а саме повідомив, про те, що ОСОБА_2 має умисел передати наркотичні засоби у УДД ВПВ №1 м. Вінниці для свого сина ОСОБА_3, на що попросила гр. ОСОБА_1 віднести передачу, в якій були наркотичні засоби до маршрутного транспорту. У вказаних показах ОСОБА_1, були повністю перекручені факти, що мали значення для правильного вирішення справи, які обвинувачували ОСОБА_2 у тяжкому злочині, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
Після чого 28.09.2010 р. ОСОБА_2 було пред'явлено обвинувачення за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України та 01.10.2010 р. було обрано міру запобіжного заходу - взяття під варту.
В судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 свою вину в скоєнні злочину, передбаченого ст. 384 ч. 2 КК України, визнав повністю, щиро розкаявся у вчиненому.
Крім визнання вини підсудним, його вина в скоєнні злочину повністю підтверджується зібраними по справі доказами.
Враховуючи думку підсудного, прокурора, суд визнав недоцільним дослідження усіх доказів у справі, оскільки фактичні обставини справи ніким не оспорюються. При цьому суд відповідно до ст. 299 КПК України з'ясував, чи правильно розуміє підсудний та інші учасники судового розгляду зміст цих обставин. Чи немає сумнівів у добровільності та істинності їх позицій. А також суд роз'яснив, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи у апеляційному порядку.
На підставі викладеного суд прийшов до висновку, що дії підсудного ОСОБА_1 вірно кваліфіковано за ст. 384 ч. 2 КК України, як завідомо неправдиве показання свідка, поєднанні з обвинуваченням у тяжкому злочині.
Підсудний ОСОБА_1 раніше не судимий (а.с.49), за місцем проживання характеризується позитивно (а.с. 48), вчинив злочин середньої тяжкості, однак, щиро розкаявся у вчиненому, на диспансерному обліку в КЗ «ВОПЛ ім. акад. О.І. Ющенка»та КЗ «ВОНД «Соціотерапія»не перебуває (а.с.50,51).
Обставинами, які згідно ст. 66 КК України пом'якшують покарання є щире каяття.
Обставин, які обтяжують покарання відповідно до ст. 67 КК України, не виявлено.
Враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу підсудного, обставини справи, що пом'якшують покарання, суд прийшов до висновку, що виправлення підсудного можливе з призначенням покарання у виді виправних робіт.
Цивільний позов не заявлявся.
Судові витрати відсутні.
Речові докази відсутні.
Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд
Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ст. 384 ч. 2 КК України та призначити йому покарання у виді виправних робіт строком на 2 (два) роки з відрахуванням заробітку в доход держави в розмірі 20 %.
Запобіжний захід ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили залишити -підписка про невиїзд.
Вирок може бути оскаржений через Староміський райсуд м. Вінниці до апеляційного суду Вінницької області протягом 15 діб з моменту його проголошення, а засудженим -протягом 15 діб з моменту отримання копії вироку.
Суддя