Справа №2-566/11
11 травня 2011 року м. Вінниця
Староміський районний суд м. Вінниці в складі:
головуючого судді Нечипорук Л.Ф.,
при секретарі Швець Т.М.,
з участю позивача ОСОБА_1,
представника позивача ОСОБА_2,
представника відповідача Мединського М.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ПАТ „Мегабанк” в особі Вінницької філії ПАТ „Мегабанк” про зобов'язання вчинити дії, стягнення матеріальної та моральної шкоди,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ПАТ „Мегабанк” в особі Вінницької філії ПАТ „Мегабанк” про зобов'язання вчинити дії, стягнення матеріальної та моральної шкоди, мотивуючи свої вимоги тим, що 29.09.2006 року між ним та відповідачем був укладений кредитний договір, відповідно до якого він отримав кредит на придбання автотранспорту у розмірі 76 000,00 грн. строком до 28.09.2010 року. В забезпечення даного зобов'язання між ним та банком було укладено договір застави майна №260П/2006-з, відповідно до якого банку в заставу передано автомобіль марки А, модель 092-01 Богдан, реєстраційний номер НОМЕР_1, рік випуску 2005 номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2. Даний договір посвідчено приватним нотаріусом та відомості про нього 17.10.2006 року внесені до Державного реєстру обтяжень рухомого майна. Заборона на відчуження автомобіля відповідачем також направлена була до Вінницького МРЕВ ДАІ УМВС України у Вінницькій області. 06.12.2007 року кредит був достроково погашений, всі зобов'язання за кредитним договором виконані, у зв'язку з чим, на підставі п.7.2 договору застави, право застави припинилося і відповідач повинен був виключити даний автомобіль з Державного реєстру обтяжень рухомого майна. З відповідною заявою він звернувся до відповідача.
17.07.2009 року між ним та ОСОБА_4 відбулась домовленість про продаж останньому зазначеного автобуса за ціною 208 000,00 грн. в строк до 27.07.2009 року та отримав від нього в якості завдатку 40 000,00 грн., про що була укладена угода про завдаток і після отримання даної суми позивачем написана розписка. В свою чергу позивач звернувся до Вінницького МРЕВ ВДАІ з метою зняття даного автомобіля з обліку. Однак, з'ясувалося, що автомобіль банком не виключений з реєстру обтяжень рухомого майна і знаходиться в заставі у відповідача.
Неодноразові звернення до відповідача з проханням зняти обмеження залишились невиконаними. Станом на 18.02.2011 року автомобіль перебуває під забороною в ДАІ..
Такі дії відповідача позивач вважає винною бездіяльністю, внаслідок чого він вчасно не виконав зобов'язання перед ОСОБА_4, і змушений був повернути йому завдаток у подвійному розмірі. Крім того, за цей час ринкова вартість автомобіля зменшилась на 28 883,00 грн. в порівнянні з його вартістю на час укладання договору застави, яка становила станом на 29.09.2006 року 148 835,00 грн. Згідно висновку спеціаліста ринкова вартість автомобіля станом на 25.03.2011 року становить 91068,80 грн. Таким чином, йому завдано матеріальної шкоди в розмірі 40 000,00 грн. повернутого подвійного завдатку, 28 000,00 грн. зменшення вартості автобуса, а всього на суму 68 883,00 грн. Зазначену суму матеріальної шкоди позивач просить стягнути з відповідача на його користь. Бездіяльністю відповідача позивачу було завдано моральної шкоди, оскільки внаслідок не знятого останнім обтяження, він позбавлений можливості вільно розпоряджатися автомобілем, змушений виправдовуватись перед родиною про те, що всі зобов'язання за кредитним договором ним виконані. Внаслідок бездіяльності відповідача постраждала його ділова репутація, постійні звернення до відповідача з проханням зняти обмеження з автомобіля приносить моральні переживання, наслідком чого є погіршення стану його здоров'я. Позивач просить стягнути на його користь моральну шкоду в сумі в сумі 30 000,00 грн. Позивач просить зобов'язати відповідача подати до Вінницької філії державного підприємства „Інформаційний центр” Міністерства юстиції України заяву про виключення з реєстру обтяжень запису про обтяження автомобіля марки А, модель 092-01 Богдан, реєстраційний номер НОМЕР_1, рік випуску 2005 номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2 та лист до Вінницького МРЕВ УДАІ у м. Вінниці про зняття заборони на здійснення реєстраційних операцій поданому автомобілю. Стягнути з відповідача на його користь судові витрати, пов'язані з розглядом даної справи.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 зменшили позовні вимоги, просили суд за обставин, викладених у позовній заяві, зобов'язати відповідача подати лист до Вінницького МРЕВ УДАІ у м. Вінниці про зняття заборони на здійснення реєстраційних операцій поданому автомобілю. Стягнути з відповідача на його користь у відшкодування матеріальної шкоди 68 883,00 грн. та моральної шкоди 30 000,00 грн. Стягнути з відповідача на його користь судові витрати в сумі витрат на ІТЗ в розмірі 120,00 грн., витрат на послуги адвоката в розмірі 1 500,00 грн.
Представник відповідача Мединський М.М. в судовому засіданні позов не визнав, надав суду письмові заперечення проти позову, просив відмовити в задоволенні позовних вимог.
Вислухавши пояснення сторін, покази свідка ОСОБА_4, який підтвердив намір придбати у ОСОБА_1 транспортний засіб -автобус за 208 000,00 грн., однак у зв'язку з наявністю заборони відчуження транспортного засобу в органах ДАІ, ОСОБА_1 було повернуто йому подвійну суму завдатку, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення.
Судом встановлено, що 29.09.2006 року між ВАТ „Мегабанк” та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №260П/2006, згідно з умовами якого останній отримав кредит на придбання автомобіля в сумі 76 000,00 грн. на строк до 28.09.2010 року зі сплатою 16,5% річних (а.с.5-7).
29.09.2006 року між ВАТ „Мегабанк” та ОСОБА_1 укладено договір застави №260П/2006-з, відповідно до якого останній в забезпечення виконання зобов'язань по кредитному договору, передав у заставу належний йому транспортний засіб марки А, модель 092-01 Богдан, реєстраційний номер НОМЕР_1, рік випуску 2005 номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2 (а.с.8-9).
Зобов'язання по кредитному договору №260П/2006 від 29.09.2006 року ОСОБА_1 виконані достроково, що підтверджується довідкою №76-11/184, виданою ПАТ „Мегабанк” 28.02.2011 року (а.с.13).
Згідно витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна №30371550 від 18.02.2011 року, станом на 18.02.2011 року автобус марки А, модель 092-01 Богдан, реєстраційний номер НОМЕР_1, рік випуску 2005 номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2 перебував під забороною відчуження згідно договору застави майна №260П/2006-з від 29.09.2006 року (а.с.14).
17.07.2009 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 укладено Угоду про передачу завдатку, відповідно до якої сторони домовилися про купівлю - продаж автомобіля марки А, модель 092-01 Богдан, реєстраційний номер НОМЕР_1, рік випуску 2005 номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2, який продавець зобов'язується передати покупцеві у строк до 27.07.2009 року, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити його у строк до 27.07.2009 року. На підтвердження зобов'язання забезпечення виконання цього договору покупець передав продавцю завдаток у розмірі 40 000,00 грн. у рахунок належного з покупця зазначеного платежу на автомобіль (а.с.15).
Відповідно до розписки від 26.10.2009 року ОСОБА_4 отримав від ОСОБА_1 кошти в сумі 40 000,00 грн. передані ним в якості завдатку та додатково 40 000,00 грн., а всього 80 000,00 грн. (а.с.16).
Встановленим фактичним обставинам відповідають правовідносини, що пов'язані із забезпеченням виконання зобов'язання та регулюються Книгою п'ятою „Зобов'язальне право” Цивільного кодексу України.
Відповідно до ст. 570 ЦК України завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов'язання і на забезпечення його виконання. Якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.
Відповідно до ч.1 ст. 571 ЦК України якщо порушення зобов'язання сталося з вини боржника, завдаток залишається у кредитора. Якщо порушення зобов'язання сталося з вини кредитора, він зобов'язаний повернути боржникові завдаток та додатково сплатити суму у розмірі завдатку або його вартості.
Як встановлено судом із змісту угоди завдатку, і не заперечується позивачем та його представником, він домовився з ОСОБА_4 про укладення договору купівлі -продажу автомобіля марки А, модель 092-01 Богдан, реєстраційний номер НОМЕР_1, рік випуску 2005 номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2, але відповідно його не оформили, як того вимагають норми Цивільного Кодексу України про купівлю -продаж.
Оскільки договору купівлі -продажу автомобіля, який би за своєю формою і змістом відповідав вимогам закону, між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 укладено не було, а сторони лише виразили свій намір укласти такий договір в майбутньому, враховуючи вимоги ст. 570 ЦК України та Правові позиції Верховного Суду України, сума, сплачена ОСОБА_4 в рахунок належних з нього платежів по договору, який в майбутньому мав бути укладений між ним та ОСОБА_1, є авансом, а не завдатком, а тому вимоги позивача про стягнення на його користь 40 000,00 грн. завдатку в рахунок сплачених ним ОСОБА_4, є необґрунтованими та до задоволення не підлягають.
Не підлягають до задоволення вимоги позивача про стягнення з відповідача на його користь суми зменшення вартості автобуса.
Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести на ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Зокрема, судом було встановлено, що ОСОБА_1 було придбано транспортний засіб у свого знайомого ОСОБА_4 за кредитні кошти, надані ПАТ „Мегабанк”. Згідно акту оцінки транспортного засобу від 18.09.2007 року на момент купівлі -продажу його вартість становила 148 835,00 грн. (а.с.69).
Згідно оцінки транспортного засобу станом на 25.03.2011 року ринкова вартість даного транспортного засобу складає 91 068,80 грн.(а.с.18-42).
Відповідно до угоди про передачу завдатку, транспортний засіб було оцінено сторонами на суму 208 000,00 грн. (а.с.15).
Таким чином, з огляду на дані документи вбачається зріст ринкової вартості даного транспортного засобу, а не його зменшення, як про це зазначає у своєму позові ОСОБА_1
Крім того, суд бере до уваги також таку обставину, що даний транспортний засіб, відповідно до договору позички транспортного засобу від 18.12.2006 року (а.с.57), перебував в позичці ПП „СВ - ВІНТРАНС”, одним із співвласників якого є ОСОБА_4, що не заперечується сторонами. Даний транспортний засіб приносив прибуток і перебуває в користуванні до 18.12.2011 року. Все технічне обслуговування, ремонт та підтримання транспортного засобу в належному стані, згідно наданого договору покладалось і на даний час є діючим, на ПП „СВ - ВІНТРАНС”.
Крім того, відповідно до п.3 договору позички позикодавець, тобто ОСОБА_1 зобов'язався в строк до терміну 18.12.2011 року не відчужувати належний йому транспортний засіб, що свідчить про те, що ОСОБА_1 не мав можливості понести збитки по здешевленню транспортного засобу, оскільки даний договір позички є чинним і на даний час, і доказів його розірвання чи припинення суду не надано.
Таким чином, позивачем не було доведено понесення збитків по здешевленню транспортного засобу у зв'язку із його несвоєчасною реалізацією.
Разом з тим, в судовому засіданні знайшов підтвердження факт порушення прав позивача, бездіяльністю ПАТ „Мегабанк” щодо зняття з автобуса обмеження, накладеного на підставі договору застави, після дострокового повного виконання ОСОБА_1 зобов'язань за кредитним договором.
Відповідно до довідки ПАТ „Мегабанк” №76-11/184 від 28.02.2011 року ОСОБА_1 не має заборгованості за кредитним договором №260П/2006 від 29.09.2006 року. Кредит остаточно достроково погашений 06.12.2007 року (а.с.13).
Відповідно до п.7.2 Договору застави майна №260П/2006 -з від 29.09.2006 року, вказаний договір закінчує свою дію після повного виконання позичальником основного зобов'язання.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 593 ЦК України право застави припиняється у разі припинення зобов'язання, забезпеченого заставою.
Відповідно до ст. 44 Закону України „Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень” після припинення обтяження обтяжувач самостійно або на письмову вимогу боржника чи особи, права якої порушено внаслідок наявності запису про обтяження, протягом п'яти днів зобов'язаний подати держателю або реєстратору Державного реєстру заяву про припинення обтяження і подальше вилучення відповідного запису з Державного реєстру.
Як вбачається з матеріалів справи, ПАТ „Мегабанк”, лише після звернення позивача до суду із розглядуваним позовом, звернувся до Інформаційного центру Міністерства юстиції України із заявою про виключення з реєстру обтяжень запису про обтяження автомобіля марки А, модель 092-01 Богдан, реєстраційний номер НОМЕР_1, рік випуску 2005 номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2, про що свідчить витяг про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна (реєстрація вилучення запису) №30942212 від 06.04.2011 року (а.с.70).
Разом з тим, про зняття вказаного обмеження з автомобіля відповідач не повідомив МРЕВ УДАІ у м. Вінниці, до компетенції якого відносить постановка на облік та зняття з обліку транспортних засобів. Так, відповідно картки ТЗ, від 26.04.2011 року транспортний засіб марки А, модель 092-01 Богдан, реєстраційний номер НОМЕР_1, рік випуску 2005 номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2 перебуває під забороною, накладеною ВФ ВАТ „Мегабанк” (а.с.68).
Заперечення відповідача про надіслання 29.12.2007 року до ДАІ листа про зняття арешту з автобуса, належного ОСОБА_1, про свідчить витяг з журналу відправлення кореспонденції, не свідчить про виконання банком обов'язку про зняття заборони з предмета застави після виконання зобов'язання по кредитному договору, оскільки відповідно до листа Вінницького ВРЕР УДАІ УМВС України у Вінницькій області №6370 від 27.04.2011 року, лист Вінницької філії ПАТ „Мегабанк” за вихідним №03/1-684 про зняття арешту з автобуса марки „Богдан А-092-01”, д.н.з. НОМЕР_1, який належить ОСОБА_1 станом на 26.04.2011 року до Вінницького ВРЕР не надходив (а.с.68).
Таким чином, права позивача порушені та підлягають захисту шляхом зобов'язання відповідача подати до МРЕВ УДАІ у м. Вінниці про зняття заборони на здійснення реєстраційних операцій автомобіля марки А, модель 092-01 Богдан, реєстраційний номер НОМЕР_1, рік випуску 2005 номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2.
Відповідно до ст.ст. 23, 1167 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі, неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини.
При визначенні розміру грошового відшкодування моральної шкоди, суд враховує глибину фізичних та душевних страждань позивача ОСОБА_1, конкретну ситуацію, що склалась, а саме перенесені страждання, пов'язані порушенням банком його прав, і як наслідок необхідність звернення за професійною медичною допомогою у зв'язку із погіршенням стану здоров'я (а.с.62-66).
Таким чином, виходячи із пред'явлених доказів заподіяння моральної шкоди відповідачем та ступеню моральних переживань позивача, викликаних неправомірними діями відповідача, виходячи із вимог розумності та справедливості, суд вважає, що моральна шкода підлягає відшкодуванню в розмірі, що становить 3 000,00 грн.
Відповідно до ст. 84 ЦПК України витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги.
Вирішуючи позов в частині стягнення витрат на правову допомогу суд виходить з наступного. Позивач просив відшкодувати матеріальну шкоду в сумі 68 883,00 грн., моральну шкоду -30 000,00 грн., суд задовольнив вимоги в частині стягнення моральної шкоди в сумі 3 000,00 грн. При цьому позивач уклав договір з адвокатом на суму гонорару останнього в розмірі 1 500,00 грн. (а.с.52).
Отже, сума позовних вимог обчислюється так: 3 000,00 грн. ? (68 883,00 грн.+30 000,00 грн.)?100 =3,03%.
Отже, витрати з оплати допомоги адвоката повинні відшкодовуватись у розмірі: 1500,00 грн. ? 3,03 ?100 = 45,45 грн.
Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати з оплати адвоката в сумі 45,45 грн.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві -пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено. Якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.
Так, позивачем при зверненні до суду сплачено 120,00 грн. витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи. Суд позовні вимоги задовольнив частково, на суму 3 000,00 грн. Тому, витрати на ІТЗ повинні бути відшкодовані відповідачем на користь позивача в розмірі: 120,00 грн. ? 3,03 ?100 = 3,64 грн.
Враховуючи те, що позивач ОСОБА_1 при зверненні до суду з позовом, звільнений від сплати судового збору (а.с.17), а ціна позову складає 98 883,00 грн., розмір судового збору у даній справі, відповідно до Декрету КМУ „Про державне мито” повинен складати 1 700,00 грн. Розмір відшкодування судового збору з відповідача на користь держави проводиться аналогічно розрахунку визначення розміру відшкодування витрат на правову допомогу та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи: 1700,00 грн. ? 3,03 ?100 =51,51 грн.
Таким чином, з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір в сумі 51,51 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 570, 571 ЦК України, ст.ст. 5, 8, 10, 11, 57, 60, 84, 88, 209, 212, 214, 215 ЦПК України, суд -
Позов задовольнити частково.
Зобов'язати ПАТ „Мегабанк” подати лист до МРЕВ УДАІ у м. Вінниці про зняття заборони на здійснення реєстраційних операцій автомобіля марки А, модель 092-01 Богдан, реєстраційний номер НОМЕР_1, рік випуску 2005 номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2.
Стягнути з ПАТ „Мегабанк” на користь ОСОБА_1 інформаційно-технічні витрати в розмірі 3 (три) грн. 64 коп., а також понесені витрати на послуги адвоката в розмірі 45 (сорок п'ять) грн. 45 коп.
Стягнути з ПАТ „Мегабанк” на користь держави судовий збір в сумі 51 (п'ятдесят одна) грн. 51 коп.
В решті позову відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене сторонами до апеляційного суду Вінницької області протягом 10 днів з моменту проголошення рішення суду.
Суддя: