Харківський окружний адміністративний суд
61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3
Харків
19 травня 2011 р. № 2-а- 3710/11/2070
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Волкова Л.М., при секретарі судового засідання Добровольська М.С.
за участю:
представника позивача -ОСОБА_1, діє за дорученням № 661 від 10.06.10
представника відповідача - ОСОБА_2, діє за дорученням № 1301/10/10-012 від 22.03.11
розглянув у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу за адміністративним позовом
Комунальне підприємство Балаклійської районної ради "Балаклійський житлокомунсервіс"
до Державна податкова інспекція у Балаклійському районі Харківської області
про скасування податкових повідомлень-рішень,-
Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить суд скасувати податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Балаклійському районі Харківської області № 0000041801/0 від 28.10.2010 року, № 0000041801/1 від 23.11.2010р., № 0000041801/2 від 23.12.2010р.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позов в повному обсязі, в обґрунтування позовних вимог зазначив наступне. На підставі Акту перевірки від 15.10.2010р. за № 2429/18-006/35659347 ДПІ у Балаклійському районі Харківської області прийнято податкове повідомлення-рішення: № 0000041801/0 від 28.10.2010 року про визначення податкового зобов'язання позивача з ПДВ у розмірі 7728.00 грн. на підставі хибного висновку про нікчемність угод, укладених між КП БРР «Балаклійський житлокомунсервіс» та ТОВ «Солтек С» та недоліків заповнення декларації з ПДВ, яке пройшло процедуру адміністративного оскарження, але залишено без змін, з винесенням податкових повідомлень-рішень № 0000041801/1 від 23.11.2010р., № 0000041801/2 від 23.12.2010р., у зв'язку з чим оскаржувані рішення суб'єкта владних повноважень підлягають скасуванню.
Представник відповідача проти задоволення позову заперечував посилаючись на відповідність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень вимогам діючого законодавства та фактичним обставинам справи.
Суд, заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
ДПІ у Балаклійському районі Харківської області було проведено документальну невиїзну перевірку Комунального підприємства Балаклійської районної ради «Балаклійський житлокомунсервіс» щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з підприємством-постачальником ТОВ «Солтек С» за період з 01.03.2010р. по 31.03.2010р., за результатами якої був складений Акт перевірки від 15.10.2010р. за № 2429/18-006/35659347 (а.с. 7-15).
В Акті перевірки від 15.10.2010р. за № 2429/18-006/35659347 року ДПІ у Балаклійському районі Харківської області було зроблено висновок про порушення КП Балаклійської районної ради «Балаклійський житлокомунсервіс» вимог ч. 1 ст. 203, 215, п. 1 ст. 216, ст. 228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених КП БРР «Балаклійський житлокомунсервіс» по отриманим товарам від ТОВ «Солтек С», які визнані нікчемними на загальну суму 30912,00 грн., у т.ч. ПДВ 5152,00 грн.; п.п. 7.4.1, 7.4.4, п. 7.4 , абз. «в» п.п. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97- ВР від 03.04.1997р. зайво включено до складу податкового кредиту в березні 2010 року ПДВ в сумі 5152,00 грн. (а.с. 15).
На підставі вказаного Акту перевірки від 15.10.2010р. за № 2429/18-006/35659347 відповідачем було винесено податкове повідомлення - рішення № 0000041801/0 від 28.10.2010 року про визначення податкового зобов'язання позивача з ПДВ у розмірі 7728.00 грн. (в тому числі за основним платежем 5152.00 грн., за штрафними санкціями 2576.00 грн.) (а.с. 16).
Вказане податкове повідомлення - рішення було оскаржено позивачем в адміністративному порядку, шляхом послідовного подання скарг до ДПІ у Балаклійському районі Харківської області, ДПА в Харківській області.
За наслідками розгляду адміністративних скарг ДПІ у Балаклійському районі Харківської області були винесені податкові повідомлення - рішення рішень № 0000041801/1 від 23.11.2010р. (а.с. 22), № 0000041801/2 від 23.12.2010р. (а.с. 31), з аналогічними первинному розміром донарахованих податкових зобов'язань.
Дослідження судом Акту перевірки від 15.10.2010р. за № 2429/18-006/35659347 показало, що фактичною підставою для відображення в акті порушення Закону України «Про податок на додану вартість» та винесення спірних податкових повідомлень-рішень слугував викладений в акті висновок відповідача про нікчемність угод, укладених між КП Балаклійської районної ради «Балаклійський житлокомунсервіс» та ТОВ «Солтек С».
Перевіряючи цей висновок, а відтак і прийняті на його підставі спірні податкові повідомлення - рішення, на відповідність вимогам ч. 3 ст. КАС України, суд виходить з наступного.
В судовому засіданні було встановлено, що між КП Балаклійської районної ради «Балаклійський житлокомунсервіс» та ТОВ «Солтек С» був укладений усний Договір купівлі-продажу, предметом якого була поставка труб, унітазів, мийок, умивальників, складових для монтажу систем водовідведення та водопостачання.
Відповідно до копій заявок, судом встановлено, що позивач направляв до ТОВ «Солтек С» заявки на придбання матеріальних цінностей від 17.03.10 та від 26.03.10. (а.с. 158-159)
На вказані в заявках матеріали позивачем було отримано від «Солтек С» рахунки, які відповідно до копій платіжних доручень з відміткою банківської установи та виписки з розрахункового рахунку КП Балаклійської районної ради «Балаклійський житлокомунсервіс» було оплачені шляхом перерахування коштів з розрахункового рахунку позивача 29895,60 грн. - 23.03.10р. та 1016,40 грн. - 30.03.10р. «Солтек С» за вказані вище товари. (а.с. 39, 43, 96-104)
Відповідно до копії накладної від 25.03.2010р. № 392 ТОВ «Солтек С» було поставлено, а позивачем було прийнято вказані вище матеріальні цінності вартістю 29896,60 грн. в т.ч. ПДВ 4982,60 грн., а також відповідно до копії накладної від 31.03.2010р. № 40 ТОВ «Солтек С» було поставлено, а позивачем було прийнято трубу ф40 вартістю 1016,40 в т.ч. ПДВ 169,40 грн. (а.с. 40, 44)
Вказані у накладних матеріальні цінності, які були придбані позивачем у ТОВ «Солтек С», були належним чином оприбутковані позивачем, що підтверджується звітом про рух матеріалів - центральний склад. (а.с. 134-140)
Позивачем було отримано від ТОВ «Солтек С» податкові накладні від 25.03.2010р. № 394, від 31.03.2010р. № 462 (а.с. 41, 45), які були внесені до реєстру отриманих та виданих податкових накладних КП Балаклійської районної ради «Балаклійський житлокомунсервіс» за березень 2010р. (а.с. 73-74).
В судовому засіданні встановлено, що на балансі позивача знаходяться три гуртожитки за адресою: м. Балаклія, пл. ім. В.Й. Казмірука, 4, вул. Дружба, 44 «А», пров. Нижньо-Садовий, 2, що підтверджується копією Договору № 20. (а.с. 65-68)
Позивачем за наслідками обстеження системи водовідведення, водопостачання у гуртожитку по пл. Казмирука, 4, м. Балаклія, було складено дефектні акти, відповідно до яких встановлено необхідність проведення ремонтних робіт на вказаних системах та визначено обсяги вказаних робіт.
Для необхідних ремонтних робіт позивачем було укладено договори підряду від 01.03.10 з ОСОБА_3, відповідно до яких останній зобов'язувався виконати роботи з ремонту системи водовідведення загальною вартістю 4435,00 грн. (відповідно до кошторису) та роботи з ремонту системи водопостачання загальною вартістю 11159,0 грн. (відповідно до кошторису) у гуртожитку по пл. Казмирука, 4, м. Балаклія. (а.с. 91-95, 122-133)
Судом встановлено, що придбані позивачем у ТОВ «Солтек С» матеріалі цінності було передано підряднику ОСОБА_3 для виконання зазначених вище договорів підряду.
З оглянутих в судовому засіданні актів виконаних робіт, складених на підтвердження виконання робіт за договорами підряду, укладеними з ОСОБА_3, судом встановлено, що позивачем була сплачена ОСОБА_3 лише вартість безпосередньо робіт, без врахування вартості матеріалів, які були придані позивачем у ТОВ «Солтек С» та передані підряднику ОСОБА_3
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що придбані позивачем у ТОВ «Солтек С» матеріалі цінності використані у безпосередній господарській діяльності з утримання в належному стані комунального майна.
Суд зазначає, що факт реєстрації контрагента позивача платником податку на додану вартість, а також той факт, що вказаний контрагент позивача (ТОВ «Солтек С») на момент складання на адресу позивача зазначених вище податкових накладних було зареєстровано органами державної податкової служби у встановленому законодавством порядку в якості платників податку на додану вартість, відповідачем не заперечується, в т.ч. і в акті перевірки, та матеріалами справи не спростовується.
Відповідно до ч. 3 ст. 72 КАС України обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.
Досліджені в судовому засіданні податкові накладні від 25.03.2010р. № 394, від 31.03.2010р. № 462 за своєю формою та змістом в повному обсязі відповідають вимогам п.п. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”.
Наявними у матеріалах справи копіями податкових накладних підтверджено, що контрагент позивача - ТОВ «Солтек С» виконав обов'язок по складанню податкових накладних, належно оформивши ці накладні за формою та змістом. З урахуванням запровадженого ч. 2 ст. 61 Конституції України принципу індивідуальної юридичної відповідальності та визначених Законом України “Про податок на додану вартість” правил обчислення податку причини можливого не включення контрагентом платника ПДВ складеної ним податкової накладної до загального обсягу податкових зобов'язань з ПДВ відповідної податкової накладної не мають для отримувача такої накладної юридичних наслідків.
Статтею 61 Конституції України встановлено, що юридична відповідальність має індивідуальний характер. Згідно зі ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Відповідно до ч. 1 ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Чинне, станом на час декларування позивачем податкових зобов'язань з ПДВ за березень 2010 року, законодавство, зокрема Закон України «Про податок на додану вартість», не встановлює обов'язки покупця (отримувача послуг) сплачувати ПДВ ще й до бюджету, якщо такий податок не буде сплачено продавцем або іншою особою, з урахуванням суми податку, отриманого від покупця (замовника) у складі ціни товару (послуги). Відповідно до положень Закону України «Про податок на додану вартість» сума податку на додану вартість, включена до ціни товару (послуги), є податковим зобов'язанням продавця (виконавця), і саме продавець (виконавець) (в нашому випадку - ТОВ «Солтек С») має сплачувати цей податок до бюджету.
Представником відповідача в судовому засіданні не надано суду пояснень та доказів в обґрунтування висновку, що товари, придбані позивачем у ТОВ «Солтек С», були попередньо придбані останнім у ТОВ «Альфагруп-М».
Відповідно до частини 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З огляду на припис наведеної норми процесуального права при розгляді судом спору щодо правомірності рішення органу державної податкової служби, яким платнику податків донараховані податкові зобов'язання презумується добросовісність платника податків, якщо зазначеним органом не доведено інше.
Позивач не здійснював господарських операцій безпосередньо з ТОВ «Альфагруп-М».
Судом встановлено, підтверджено представником позивач, не заперечувалося представником відповідача, позивачем було отримано від ТОВ «Солтек С» належним чином оформлені податкові накладні на всю кількість продукції, придбаної відповідно до укладеної угоди. Вказана продукція була оплачена підприємством в повному обсязі грошовими коштами, в тому числі з урахуванням суми податку на додану вартість.
Такими чином, позивачем було додержано встановлений порядок формування податкового кредиту за спірними господарськими операціями. Позивач після одержання від постачальника належним чином оформлених податкових накладних відобразив у податковому обліку податковий кредит в сумі податку на додану вартість, сплаченому продавцю у складі ціни придбання відповідно до вимог підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість».
Відповідно до положень вказаного Закону України сума ПДВ, що включена до ціни товару, є податковим зобов'язанням продавця товару, і саме продавець товару несе обов'язок зі сплати цього податку до бюджету. Сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі у разі ухилення від сплати) при фактичному здійсненні господарської операції не впливає на податковий кредит покупця і суму бюджетного відшкодування. Тобто, покупець - платник податку на додану вартість не несе відповідальності за податкові зобов'язання продавця.
Крім того, в акті перевірки зазначено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи. Згідно статутних документів підприємство має повну назву Комунальне підприємство Балаклійської районної ради «Балаклійський житлокомунсервіс» ( скорочена назва - КП БРР Балаклійський житлокомунсервіс»), ТОВ «Солтек С» виписано податкові накладні № 394 від 25.03.2010 року та № 462 від 31.03.2010 року та вказано в податкових накладних назву покупця - КП «Жилкоммунсервис».
Вказаний недолік відображено в акті перевірки (а.с. 12).
Згідно підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статі 7 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Відповідно до підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.
Підпункт 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» передбачає, що платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками:
а) порядковий номер податкової накладної;
б) дату виписування податкової накладної;
в) назву юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;
г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);
д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;
е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм);
є) повну назву отримувача;
ж) ціну продажу без врахування податку;
з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні;
и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.
Податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг) (підпункт 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 Закону № 168/97-ВР).
Підпунктом 7.2.4 статті 7 даного Закону право на нарахування податку та складання податкових накладних надано виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.
Згідно пункту 5 «Порядку заповнення податкової накладної», затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 року № 165, податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж вказаною у пункті 2 даного Порядку, тобто якщо податкову накладну видано особою, яка не зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій не присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.
Відповідачем в ході розгляду справи не було доведено, що податкові накладні, по якій ним зроблено донарахування, видані не платником податку на додану вартість. Не надано також доказів, що контрагент позивача не включили відповідні суми податку на додану вартість до складу своїх податкових зобов'язань.
Такий недолік податкових накладних як не в повному обсязі зазначена назва покупця не свідчить про неможливість ідентифікувати контрагента позивача та позивача (ІПН якого зазначено правильно) за безспірного факту придбання позивачем зазначеного в ній товару сам по собі не позбавляє позивача права на податковий кредит щодо зазначеної в цих податкових накладних сум податку.
Також необхідно зазначити, що недотримання позивачем порядку, встановленого пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», при існуванні незначних недоліків в заповненні податкових накладних, одержаних від продавця, не є підставою для висновку про неправомірність віднесення понесених покупцем витрат до податкового кредиту та про обґрунтованість рішення податкової інспекції щодо нарахування фінансових санкцій, оскільки згідно з абз. 2 пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону підставою для відповідальності платника податку є не підтвердження сум податку, включеного до податкового кредиту, на момент перевірки платника податку.
Законодавець встановив вимоги до податкової накладної, а також міри відповідальності в разі її відсутності. Тобто, недоліки в заповненні податкової накладної, виявлені ДПІ в результаті перевірки позивача зокрема: неповна назва покупця (ІПН якого зазначено правильно), не роблять накладну недійсною, не свідчать про її неналежність та недопустимість як доказу. Отже необхідно зазначити, що коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, відповідають зазначеним у податкових накладних, податковий кредит покупця вважається підтвердженим податковими накладними, не дивлячись на те, що такі накладні могли мати незначні недоліки в заповненні, при умові, що вони не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка видала податкову накладну, містять відомості про придбані товари (роботи, послуги), їх вартість та відповідну суму податку на додану вартість.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
З огляду на наведене вище, суд приходить до висновку, що відповідачем в Акті перевірки необґрунтовано зроблено висновок про зайво включення позивачем до складу податкового кредиту в березні 2010 року ПДВ в сумі 5152,00 грн.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про необхідність скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у Балаклійському районі Харківської області № 0000041801/0 від 28.10.2010 року, № 0000041801/1 від 23.11.2010р., № 0000041801/2 від 23.12.2010р.
Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрать з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
На підставі викладеного, керуючись ст. 19, 61, 67 Конституції України, ст. 228 Цивільного кодексу України, ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», ст.ст. 11, 12, 51, 71, 72, 94, ч. 1 ст. 158, ст. 159, ст. 160, ст. 161, ч. 2 ст. 162, ст. 163 КАС України, суд -
1. Адміністративний позов Комунального підприємства Балаклійської районної ради «Балаклійський житлокомунсервіс» до Державної податкової інспекції у Балаклійському районі Харківської області про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити в повному обсязі.
2. Скасувати податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Балаклійському районі Харківської області № 0000041801/0 від 28.10.2010 року, № 0000041801/1 від 23.11.2010р., № 0000041801/2 від 23.12.2010р.
3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Комунального підприємства Балаклійської районної ради "Балаклійський житлокомунсервіс" (ідентифікаційний код: 35659347, місце знаходження: вул. Жовтнева, 81, м. Балаклія, Харківської області, 64200) витрати по сплаті державного мита в розмірі 3.40 (три грн. 40 коп.) грн.
4. Постанова може бути оскаржена в Харківський апеляційний адміністративний суд через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги у десятиденний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня отримання копії постанови. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання апеляційної скарги обчислюється з дня отримання нею копії постанови.
5. Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови виготовлено 24 травня 2011 року.
Суддя Волкова Л.М.