Харківський окружний адміністративний суд
61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3
Харків
27 травня 2011 р. № 2-а- 5987/11/2070
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Біленського О.О.,
при секретарі судового засідання -Лишняк І.В.,
за участі:
представників позивача -Скавронської О.М., Гетман В.Г.,
відповідача -ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом
Комінтернівського районного відділу Харківського міського управління
Головного Управління Міністерства Внутрішніх справ України
в Харківській області
до громадянина Республіки Узбекистан ОСОБА_3
провидворення у примусовому порядку за межі України, -
Комінтернівський районний відділ Харківського міського управління Головного Управління Міністерства Внутрішніх справ України в Харківській області звернувся до суду з адміністративним позовом до громадянина Республіки Узбекистан ОСОБА_3 про видворення за межі території України у примусовому порядку громадянина Республіки Узбекистан ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, обґрунтовуючи позовні вимоги наступним.
Громадянин Республіки Узбекистан ОСОБА_3 (ОСОБА_3) ІНФОРМАЦІЯ_1, паспортний документ серії НОМЕР_1, виданий 12.11.1999 року, прибув в Україну 29.11.2010 року через КПП «Плетенівка»з метою працевлаштування. Громадянин Республіки Узбекистан ОСОБА_3 постійного джерела доходів та гарантій приймаючої сторони в Україні не має, з питання отримання статусу біженця до відділу у справах національностей та міграції Харківської обласної державної адміністрації не звертався, тобто підстави для подальшого перебування на території України відсутні. За порушення вимог чинного законодавства України ОСОБА_3 було притягнуто до адміністративної відповідальності та прийнято відносно нього рішення про видворення за межі України до 25.03.2011 року. ОСОБА_3 територію України у наданий йому строк не залишив, а тому позивач звернувся до суду про примусове видворення ОСОБА_3 за територію України.
В судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги в повному обсязі та просили суд видворити відповідача за межі України в примусовому порядку.
Відповідач, в судовому засіданні, проти задоволення позовних вимог не заперечував.
Суд, вислухавши пояснення представників позивача та відповідача, вивчивши матеріали справи, встановив наступне.
Громадянин Республіки Узбекистан ОСОБА_3 (ОСОБА_3) ІНФОРМАЦІЯ_1, паспортний документ серії НОМЕР_1, виданий 12.11.1999 року, прибув в Україну 29.11.2010 року через КПП «Плетенівка»з метою працевлаштування.
Згідно листа Державного комітету України у справах національностей України у справах національностей та релігій управління міграційної служби у Харківський області №17/01-14-52В від 25.05.2011 року громадяни Республіки Узбекистан ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 до управління міграційної служби у Харківській області з заявою, щодо надання статусу біженця, не звертався.
02.03.2011 року Комінтернівським районним відділом Харківського міського управління Головного Управління Міністерства Внутрішніх справ України в Харківській області було складено протокол ХА №1624 про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.203 КУпАП у відношенні громадянина Республіки Узбекистан ОСОБА_3.
04 березня 2011 року Комінтернівським районним судом міста Харкова було винесено постанову у справі №3-960/11 про притягнення до адміністративної відповідальності відповідача по ч.1 ст.203 КУпАП України.
03.03.2011 року у відношенні громадянина Республіки Узбекистан ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 було прийнято рішення про видворення його за межі України, зобов'язано покинути територію України у термін до 25.03.2011 року. З рішенням про видворення за межі України, а також з вимогами ст.32 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб громадянства», щодо видворення у примусовому порядку в разі ухилення від виїзду за межі України у визначений термін, відповідач був ознайомлений 23.03.2011 року. Залишити територію України відповідач зобов'язувався до 25.03.2011 року. Під час судового засідання факт оскарження вищезазначеного рішення не встановлено. Проте, на час подання позову територію України не покинув, ухиляючись від виконання рішення про примусове видворення.
Відповідно до ч.1 ст.32 Закону України „Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" №3929-ХІІ від 04.02.1994 року, іноземець та особа без громадянства, які вчинили злочин або адміністративне правопорушення, після відбуття призначеного йому покарання чи виконання адміністративного стягнення може бути видворений за межі України. Рішення про видворення його за межі України після відбуття ним покарання чи виконання адміністративного стягнення приймається органом внутрішніх справ за місцем його перебування.
Згідно до п.44 Постанови Кабінету Міністрів України „Про правила в'їзду в Україну іноземних громадян, їх виїзду з України та транзитного проїзду через її територію" №1074 від 29.12.1995 року та ч.3 ст.32 Закону України „Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" №3929-ХІІ від 04.02.1994 року, іноземець та особа без громадянства зобов'язані покинути територію України у строк, зазначений у рішенні про видворення.
Відповідно до ч.5 ст.32 Закону України „Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства", орган внутрішніх справ чи орган охорони державного кордону можуть затримати і примусово видворити з України іноземця або особу без громадянства тільки на підставі постанови адміністративного суду. Така постанова приймається судом за зверненням органу внутрішніх справ, органу охорони державного кордону або Служби безпеки України, якщо іноземець або особа без громадянства ухиляються від виїзду після прийняття рішення про видворення або є обґрунтовані підстави вважати, що вони будуть ухилятися від виїзду.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що громадяни Республіки Узбекистан ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 не має постійного джерела доходів, гарантій приймаючої сторони в Україні та підлягає примусовому видворенню за межі України, оскільки відповідач перебуваючи на території України, порушував правила перебування в Україні, умисно ухилявся від виконання рішення про примусове видворення.
Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.4 ст.94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Згідно з ч.2 ст.256 КАС України суд, який прийняв постанову, за заявою осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи може звернути до негайного виконання постанову про примусове видворення іноземця чи особи без громадянства.
Керуючись ст.ст. 8-14, 71, 159, 160-163, 167, 185, 186, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Комінтернівського районного відділу Харківського міського управління Головного Управління Міністерства Внутрішніх справ України в Харківській області до громадянина Республіки Узбекистан ОСОБА_3 про видворення за межі території України у примусовому порядку громадянина Республіки Узбекистан ОСОБА_3 (ОСОБА_3) ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.
Видворити за межі території України у примусовому порядку громадянина Республіки Узбекистан ОСОБА_3 (ОСОБА_3) ІНФОРМАЦІЯ_1.
Постанову звернути до негайного виконання.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Апеляційна скарга, подана після закінчення строків, установлених цією статтею, залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Повний текст постанови виготовлено 30.05.2011 року.
Суддя Біленський О.О.