Харківський окружний адміністративний суд
61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3
Харків
12 травня 2011 р. № 2-а- 1607/11/2070
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Волкова Л.М., при секретарі судового засідання Добровольська М.С.
за участю:
представника позивача -ОСОБА_2
відповідача -Семилет В.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
ОСОБА_3
до Старший інспектор ДПС ВДВС із забезпечення супроводження ГУ МВС України в Харківській області капітан міліції Семилет В.О.
про визнання дій неправомірними,-
Позивач, ОСОБА_3 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив суд визнати неправомірними дії відповідача, старшого інспектора ДПС ВДПС із забезпечення супроводження ГУ МВС України в Харківській області капітана міліції Семилета Віталія Олександровича стосовно затримання громадянина ОСОБА_3, а також зупинки і затримання автомобіля «Porsche 911», державний реєстраційний номер НОМЕР_1.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримав в повному обсязі, в обґрунтування якого зазначив наступне. 21.07.2010р. близько 09-35год. автомобіль «Porsche 911» (державний реєстраційний номер НОМЕР_1) під керуванням ОСОБА_3 був зупинений відповідачем. Підійшовши до автомобіля, відповідач не представився, не пояснив причину зупинки транспортного засобу, а одразу звернувся з вимогою надати посвідчення водія з талоном і технічний паспорт на автомобіль. Після надання означених документів, співробітник ДПС пішов до свого службового автомобілю без будь-яких пояснень. Далі, за 12-15 хвилин вищевказаний працівник ДПС знову ж без будь-яких пояснень, повернув документи позивача. Посилаючись на вказані обставини, позивач в позові і представник позивача в судовому засіданні стверджував, що фактично відбулося адміністративне затримання громадянина та належного йому на праві власності автомобіля, у зв'язку з чим просив суд ухвалити рішення про задоволення позову.
Відповідач, старший інспектор ДПС ВДПС із забезпечення супроводження ГУ МВС України в Харківській області капітан міліції Семиліт В.О. з поданим позовом не погодився. В обґрунтування заперечень проти позову відповідач зазначив наступне. 21.07.2010р. під час несення служби по нагляду за дорожнім рухом при відпрацюванні Київського району м. Харкова на вулиці Сумській був зупинений автомобіль «Porsche 911» (державний реєстраційний номер НОМЕР_1). Причиною зупинки була наявність декількох орієнтувань на розшук та затримання автомобіля такої ж марки, моделі та кольору. Перевіривши документи, відповідач за 2-3 хвилини дозволив подальший рух автомобіля. Також, відповідач повідомив, що він діяв у відповідності до норм діючого законодавства України, а саме: відповідно до п.п. 2,21 ст. 11 Закону України «Про міліцію», п. 23.1 «Інструкції з питань діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС», затвердженої наказом Міністерства Внутрішніх справ України від 27.03.09 за №111.
Суд, вивчивши доводи позову та заперечень проти нього, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, приходить до наступного.
За матеріалами справи 21.07.2010р. близько 09-35год. в районі до перехрестя вулиць Сумської та Весніна у м. Харкові старшим інспектором ДПС ВДПС із забезпечення супроводження ГУ МВС України в Харківській області капітаном міліції Семиліт В.О. була здійснена зупинка автомобіля «Porsche 911» (державний реєстраційний номер НОМЕР_1) під керуванням ОСОБА_3.
Вказані обставини визнані сторонами по справі під час судового засідання, у суду не має сумнівів в добровільності визнання перелічених обставин та їх достовірності, стосовно вказаних обставин відсутній спір, а тому зазначені обставини перед судом не доказуються.
Вирішуючи спір, суд бере до уваги, що відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У відповідності до норм Закону України «Про міліцію», Закону України «Про дорожній рух» відповідач є посадовою особою органу виконавчої влади, таким чином, має обов'язок забезпечити неухильне дотримання при виконанні владних повноважень приписів ч.2 ст.19 Конституції України.
Під час розгляду справи з пояснень відповідача, які в повному обсязі узгоджуються з матеріалами справи, судом встановлено, що у спірних правовідносинах відповідач не виконував процесуальної функції як орган дізнання згідно з положеннями Кримінально-процесуального кодексу України, а також не виконував процесуальної функції згідно з Кодексом України про адміністративні правопорушення.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що у спірних правовідносинах відповідач діяв саме як суб'єкт владних повноважень, реалізуючи владну управлінську функцію по забезпеченню безпеки дорожнього руху.
Такими чином, до спірних правовідносин підлягають застосуванню норми ч. 3 ст. 2 КАС України, відповідно до яких встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Перевіряючи відповідність дій суб'єкта владних повноважень вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України, суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 21 ст. 11 Закону України "Про міліцію" міліції, в тому числі і підрозділам ДПС ДАІ, для виконання покладених на неї обов'язків надається право зупиняти транспортні засоби в разі порушення Правил дорожнього руху, наявних ознак, що свідчать про технічну несправність транспорту або забруднення ним навколишнього середовища, а також при наявності даних про те, що він використовується з протиправною метою.
Виходячи з досліджених по справі доказів в їх сукупності за правилами ст.86 КАС України, суд зазначає, що в ході розгляду справи відповідач не подав жодних фактичних даних, які б засвідчували порушення відповідачем під час керування автомобілем «Porsche 911» (державний реєстраційний номер НОМЕР_1) Правил дорожнього руху або наявну технічну несправність автомобілю «Porsche 911» (державний реєстраційний номер НОМЕР_1) чи наявність даних про те, що автомобіль «Porsche 911» (державний реєстраційний номер НОМЕР_1) використовується з протиправною метою.
Крім того, суд відзначає, що до спірних правовідносин підлягають застосуванню також норми Інструкції з питань діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС (затверджено наказом МВС України від 27.03.2009р. №111, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 26.06.2009р. за №576/16592; далі за текстом - Інструкція №111), якою визначені завдання та функції працівників підрозділів дорожньо-патрульної служби (далі - підрозділи ДПС), що здійснюють нагляд за дорожнім рухом, взаємовідносини з учасниками дорожнього руху, дії під час отримання інформації про дорожньо-транспортну пригоду (далі - ДТП) та порушень правил, норм і стандартів у сфері безпеки дорожнього руху, а також організацію взаємодії з іншими підрозділами органів внутрішніх справ України (далі - ОВС).
Так, п.12.5 Інструкції №111 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що працівники підрозділів ДПС, які заступають у наряд ДПС, повинні мати: охайний зовнішній вигляд; справне спорядження; єдиний формений одяг за сезоном; світловідбиваюче екіпірування; нагрудний знак; табельну вогнепальну зброю; жезл та інші спеціальні технічні засоби; список транспортних засобів, оголошених у розшук за останню добу, із зазначенням марки, державного реєстраційного номера, кольору, ідентифікаційного номера кузова, шасі (рами), особливих прикмет; словесні портрети, фотографії (фотороботи) осіб, які розшукуються; картку маршруту патрулювання, поста (додаток 4); журнал патрулювання (додаток 5); службове та водійське посвідчення; бланки протоколів про адміністративне правопорушення, тимчасових дозволів на право керування транспортними засобами та інших необхідних процесуальних документів; авторучку, олівець, лінійку (рулетку), записну книжку, свисток, кишеньковий ліхтарик; ПДР; витяг з Кодексу України про адміністративні правопорушення, що стосується безпеки дорожнього руху, службову сумку або планшет.
Суд зазначає, що в ході розгляду справи відповідач не подав до суду ані списку транспортних засобів, оголошених у розшук, із зазначенням марки, державного реєстраційного номера, кольору, ідентифікаційного номера кузова, шасі (рами), особливих прикмет; словесні портрети, фотографії (фотороботи) осіб, які розшукуються; ані картки маршруту патрулювання.
За правилами п.14.1 Інструкції №111 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) підставою для зупинення транспортних засобів є: 14.1.1. Порушення ПДР водіями; 14.1.2. Характер руху транспортного засобу викликає підозру в спроможності водія керувати ним (різка та періодична зміна напрямку руху і (або) швидкісного режиму); 14.1.3. Відсутність номерних (го) знаків (а) на транспортному засобі або наявність номерних знаків, які не відповідають вимогам стандартів, закріплені у не встановленому для цього місці, закриті іншими предметами чи забруднені, що не дозволяє чітко визначити символи номерного знака з відстані двадцять метрів, а також керування транспортним засобом за відсутності талона про проходження державного технічного огляду; 14.1.4. Наявність ознак, які свідчать про технічну несправність транспортного засобу; 14.1.5. Наявність даних, що свідчать про причетність транспортного засобу, водія, пасажирів або вантажу до скоєння ДТП, злочину чи адміністративного правопорушення; 14.1.6. Перебування транспортного засобу в розшуку, а також наявність даних про використання транспортного засобу з протиправною метою; 14.1.7. Необхідність опитування водія чи пасажирів про обставини скоєння ДТП, адміністративного правопорушення, злочину, свідками якого вони є або могли бути; 14.1.8. Необхідність залучення водія транспортного засобу для надання допомоги іншим учасникам дорожнього руху або працівникам міліції або як свідка при оформленні адміністративних матеріалів; 14.1.9. Проведення цільових заходів (операції, відпрацювання, оперативні плани) для перевірки документів на право користування і керування транспортним засобом, а також документів на транспортний засіб і вантаж; 14.1.10. Виконання рішень уповноважених на те державних органів про обмеження чи заборону руху; 14.1.11. Якщо технічний стан транспортного засобу або спосіб закріплення вантажу на ньому створює небезпеку для інших учасників дорожнього руху; 14.1.12. Порушення визначеного порядку встановлення і використання на транспортному засобі спеціальних світлових або звукових сигнальних пристроїв.
Суд зазначає, що відповідач не подав суду доказів наявності у спірних правовідносинах підстав, які визначені п.14.1 Інструкції №111.
Доводи відповідача про зупинку автомобіля під керуванням позивача у зв'язку із знаходженням в розшуку автомобіля марки «Porsche» не можуть бути взяті до уваги судом, з огляду на наступне. Так, відповідачем на підтвердження вказаного доводу була подана до суду роздруківка орієнтування на розшук автомобіля марки «Porsche» коричневого кольору, у той час як згідно з технічним паспортом автомобіль «Porsche 911» (державний реєстраційний номер НОМЕР_1) має чорний колір, а також роздруківка орієнтування на розшук автомобіля марки «Porsche CARRERA», у той час як згідно з технічним паспортом зупинений відповідачем автомобіль має марку «Porsche 911».
Інші подані відповідачем орієнтування також не можуть бути взяті судом до уваги як належні та достатні підстави для зупинення транспортного засобу, оскільки, по - перше, відповідач пояснив суду, що спочатку зупинив транспортний засіб, а вже потім почав з'ясовувати наявність цього транспортного засобу в розшуку, що об'єктивно вказує на відсутність у відповідача необхідної інформації саме на момент вчинення оскаржуваної дії, по - друге, подані до суду роздруківки орієнтувань не містять чіткого визначення моделі автомобілю.
Враховуючи викладене, суд зазначає, що відповідач повинен був для забезпечення неухильного виконання вимог ч.2 ст.19 Конституції України та ч.3 ст.2 КАС України до початку реалізації владних управлінських функцій у спірних правовідносинах, належним чином з'ясувати моделі автомобілів марки «Porsche», що знаходяться у розшуку, проте не здійснив цього.
Таким чином, під час розгляду справи по суті не знайшов підтвердження факт законності зупинки відповідачем автомобілю «Porsche 911» (державний реєстраційний номер НОМЕР_1), у зв'язку з чим позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Оскільки, під час розгляду справи не встановлено факту порушення прав та охоронюваних законом інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин в іншій частині позовних вимог, то в задоволенні позову в цій частині слід відмовити.
Згідно з ч. 3 ст. 94 КАС України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено
На підставі вищевикладеного, керуючись Конституцією України, Законом України «Про міліцію», Законом України «Про дорожній рух», Інструкцією з питань діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС, затвердженою наказом МВС України від 27.03.2009р. №111, ст.ст. 2, 11, 71, 86, 94, 160, 161, ст.ст. 163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Адміністративний позов ОСОБА_3 до Старшого інспектора ДПС ВДВС із забезпечення супроводження ГУ МВС України в Харківській області капітана міліції Семилет В.О. про визнання дій неправомірними - задовольнити частково.
2. Визнати незаконними дії співробітника ДПС ВДПС із забезпечення супроводження ГУ МВС України в Харківській області капітана міліції Семилет В.О. стосовно зупинки автомобіля “Porschе 911”, реєстраційний номер НОМЕР_1.
3. В іншій частині позовних вимог відмовити.
4. Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_3 витрати по сплаті державного мита в розмірі 1.40 (одна грн. 40 коп.) грн.
5. Постанова може бути оскаржена в Харківський апеляційний адміністративний суд через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги у десятиденний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня отримання копії постанови. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання апеляційної скарги обчислюється з дня отримання нею копії постанови.
6. Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови виготовлено 17 травня 2011 року.
Суддя Волкова Л.М.