Харківський окружний адміністративний суд
61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3
Харків
26 травня 2011 р. № 2-а- 3718/11/2070
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого -Судді Бездітка Д.В.,
при секретарі судового засідання -Фоміній В.В.,
за участю: представника позивача -Вєгієв Р.С.,
представника відповідача- ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу
за позовом
Харківське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів
до ФОП ОСОБА_2
про стягнення заборгованості ,
Позивач, Харківське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернувся до суду з зазначеною позовною заявою та просив стягнути з відповідача, Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, адміністративно-господарські санкції в розмірі 3296,0 грн. за не створення робочих місць для працевлаштування інвалідів.
В обґрунтування заявленого позову вказав, що відповідно до ч.1 ст. 19 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” для підприємств, установ та організацій, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів.
Статтею 20 зазначеного Закону передбачено сплату штрафних санкцій тими організаціями, підприємствами та установами, де чисельність працевлаштованих інвалідів менша ніж норматив, встановлений законом. Також позивач вказав, що адміністративно - господарські санкції за не створення робочих місць для інвалідів сплачуються юридичною особою самостійно.
Таким чином позивач зазначає, що за 1 робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте ним, відповідач повинен був самостійно сплатити адміністративно-господарські санкції, які з урахуванням часткової сплати та нарахованої пені складають 3296,0 грн., що підтверджується звітом за формою 10-ПІ від та розрахунком заборгованості.
В судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги уточнив та просив стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 2796,0 грн., оскільки решту заборгованості відповідачем сплачено добровільно. На підтвердження сплати до суду надано копії виписок банку з банківського рахунку, на який зараховано кошти, сплачені відповідачем в погашення його заборгованості.
Відповідач, повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду справи, до суду не прибув, причини неявки не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи або її розгляд за своєї відсутності не надав.
З огляду на це суд вважає за можливе розгляд та вирішення справи на підставі наявних в ній доказів.
Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявленого позову та необхідність його задоволення, виходячи при цьому з наступного.
Судом встановлено, що згідно чинних нормативів відповідач, середньооблікова чисельність штатних працівників якого складала в 2010 році 10 осіб, мав створити в 2010 році 1 робоче місце для працевлаштування інваліда, що ним зроблено не було. Звіт з зазначенням посади для працевлаштування інваліда та її характеристик позивачем в районний центр зайнятості протягом року не подавався.
В зв'язку з наведеним суд відзначає, що частиною четвертою статті 43 Конституції України проголошено, що кожний має право на належні, безпечні і здорові умови праці.
Статтею 19 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” для підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності і господарювання встановлюється норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків від загальної чисельності працюючих, а якщо працює від 8 до 25 чоловік -у кількості одного робочого місця. Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць.
Отже, чинним законодавством України передбачено гарантії соціального захисту інвалідів шляхом встановлення особливих вимог щодо організації робочого місця інваліда та покладення на підприємства обов'язку забезпечувати для інвалідів належні та безпечні умови праці з урахуванням медичних показань, але без встановлення для підприємств жодних обмежень щодо обов'язку працевлаштування інвалідів.
Крім того, згідно з пунктом 10 Положення про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1995 № 314 (далі - Положення), працевлаштування інвалідів здійснюється державною службою зайнятості, органами Мінсоцзахисту, місцевими Радами народних депутатів, громадськими організаціями інвалідів з урахуванням побажань, стану здоров'я інвалідів, їхніх здібностей і професійних навичок відповідно до висновків МСЕК. Разом з тим, згідно з пунктом 5 Положення підприємства розробляють заходи щодо створення робочих місць для інвалідів, включають їх до колективного договору, інформують центри зайнятості, місцеві органи соціального захисту населення та відділення Фонду соціального захисту інвалідів про створення (пристосування) робочих місць для працевлаштування інвалідів. Пунктом 14 Положення визначено, що підприємства, зокрема, у межах доведеного нормативу створюють за власні кошти робочі місця для працевлаштування інвалідів; інформують державну службу зайнятості та місцеві органи соціального захисту населення про вільні робочі місця та вакантні посади, на яких може використовуватися праця інвалідів.
Відповідно до вимог пункту 3 Положення робоче місце інваліда вважається створеним, якщо воно відповідає встановленим вимогам робочого місця для інвалідів відповідної нозології, атестоване спеціальною комісією підприємства за участю представників МСЕК, органів Держнаглядохоронпраці, громадських організацій інвалідів, і введено в дію шляхом працевлаштування на ньому інваліда.
За таких обставин відповідачем не було виконано покладені на нього законодавством обов'язки щодо створення у себе робочих місць для працевлаштування інвалідів, які мають бути зайняті інвалідами постійно протягом року.
Відповідач про створення належно атестованого робочого місця для працевлаштування інваліда відповідні органи не повідомляв, доказів наявності такого робочого місця, створеного та атестованого згідно встановлених вимог, з матеріалів справи не встановлено.
На підставі викладеного суд дійшов висновку, що несплачені відповідачем штрафні санкції, які мали обчислюватися та сплачуватися ним самостійно, а також пеня підлягають стягненню з відповідача в примусовому порядку.
Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України судовий збір з відповідача не стягується.
На підставі викладеного, ст., ст. 19, 20 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” та керуючись ст. ст. 8-14, 71, 94, 159, 160-164, 167, 185, 186, КАС України, суд
Адміністративний позов задовольнити повністю. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, р/р НОМЕР_2 в АКБ "УкрСиббанк", МФО 351005, код ЄДРПОУ НОМЕР_1) на користь Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (61022, м. Харків, м. Свободи,5, Держпром, 1 під., к. 16, р/р 31219230700003, банк отримувача -ГУДКУ у Харківській області, отримувач -УДК Дзержинського району, МФО 851011, ЕДРПОУ 24134567) заборгованість в розмірі 2796,0 грн. (дві тисячі сімсот дев'яносто шість гривень).
Апеляційна скарга на постанову подається до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення або, в разі оголошення у судовому засіданні вступної та резолютивної частини -протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
У разі якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду. В разі прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови складено та підписано 31 травня 2011 року.
Головуючий - Суддя Д.В. Бездітко