Харківський окружний адміністративний суд
61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3
Харків
"19" травня 2011 р. № 2а- 2569/11/2070
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Шляхова О.М.,
за участі секретаря - Беззубко А.О.,
за участі представника позивача -ОСОБА_1 (довіреність № 008/04 - 6183 від 31.12.2010р.);
представника відповідача -ОСОБА_2 (довіреність б/н від 12.05.2011 року),
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Національного наукового центру "Інститут метрології" до Київського відділу Державної виконавчої служби України Харківського міського управління юстиції про скасування рішення,-
Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеним позовом та просить суд скасувати постанову Київського ВДВС Харківського МУЮ від 15.03.2011 року про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 508, 41 грн. в зв"язку з невиконанням виконавчого листа №2а-1983/08, виданого 01.02.2011 року Харківським окружним адміністративним судом . Скасувати постанову Київського ВДВС Харківського МУЮ від 15.03.2011 року про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 3269, 64 грн. в зв"язку з невиконанням виконавчого листа №2а-7202/10/2070, виданого 12.01.2011 року Харківським окружним адміністративним судом. Зобов"язати Київський ВДВС Харківського міського управління юстиції повернути Національному науковому центру "Інститут метрології" кошти в сумі 3778 грн. 05 коп.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив наступне. 15.02.2011 року державним виконавцем ОСОБА_2 відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа № 2а-1983/08, виданого 01.02.2011 Харківським окружним адміністративним судом про стягнення на користь УПФУ в Київському районі м. Харкова 5084,15 грн.. 15.02.2011 року державним виконавцем ОСОБА_2 також відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа № 2а-7202/10/2070, виданого 12.01.2011 Харківським окружним адміністративним судом, про стягнення на користь УПФУ в Київському районі м. Харкова 32696,44 грн.
Позивачем 19.02.2011 року отримано вищезазначені постанови державного виконавця ОСОБА_2, де добровільний строк для виконання встановлено до 22.02.2011 року.
Платіжними дорученнями від 04.03.2011 р. № 429 та від 01.03.2011р.№ 76 ННЦ «Інститутом метрології' сплачено борг в повному обсязі. Оскільки 04 по 08 березня -це святкові та вихідні дні копії вищевказаних платіжних доручень надіслані на адресу Київського ВДВС Харківського МУЮ листами від 10.03.2011 року на підтвердження оплати. Таким чином позивачем добровільно виконано рішення суду , але відповідач постановою № 590/3 від 09.03.2011 року наклав арешт на кошти боржника в сумі 60622,37 грн. з урахуванням виконавчого збору в розмірі 10% від суми по кожному з виконавчих документів, через що під арештом опинились кошти на значно більшу суму ніж потрібна для виконання рішення. Тому позивач вважає, що підстав для примусового виконання рішення суду та стягнення виконавчого збору немає.
Відповідач проти позову заперечував, обґрунтовуючи це тим, що до Київського відділу державної виконавчої служби 14.02.2011 року надійшли виконавчі листи № 2а-1983 /08 від 01.02.2011р. та № 2а- 7202/10/2070 від 12.01.2011р. 15.02.2011 року державним виконавцем винесені постанови про відкриття виконавчого провадження. Боржнику для добровільного виконання надано строк до 22.02.2011 року. Копії постанов направлені сторонам виконавчого провадження листом замовною кореспонденцією. Відповідно до ст. 28 Закону України “Про виконавче провадження”, який набув чинності 09.03.2011 р. у разі невиконання боржником рішення у строк наданий для самостійного виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню. У зазначених розмірах виконавчий збір стягується з боржника у разі самостійного виконання боржником рішення після початку його примусового виконання. У зв'язку з невиконанням боржником виконавчих документів у термін наданий для самостійного виконання 09.03.2011 р. виконавцем винесено постанову про арешт коштів боржника, копію якої направлено боржнику та установам банків. 15.03.2011 р. у відповідності до вимог ст.. 28 Закону України «Про виконавче провадження»винесено постанови про стягнення виконавчого збору. У подальшому зазначений виконавчій збір стягнуто та перераховано на користь Державного бюджету України. Тому просив відмовити у задоволенні позову.
Представник позивача у судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги та просив їх задовольнити.
Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти позову, посилаючись на викладені у запереченнях проти позову заяв обставини.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.
Ст.181 Кодексу адміністративного судочинства встановлено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Як встановлено з письмових заперечень представника відповідача та не заперечується позивачем до Київського відділу державної виконавчої служби 14.02.2011 року надійшли виконавчі листи № 2а-1983/08 від 01.02.2011р., виданого 01.02.2011 Харківським окружним адміністративним судом про стягнення на користь УПФУ в Київському районі м. Харкова 5084,15 грн.. та № 2а- 7202/10/2070 від 12.01.2011р. , виданого 12.01.2011 Харківським окружним адміністративним судом, про стягнення на користь УПФУ в Київському районі м. Харкова 32696,44 грн.
15.02.2011 року державним виконавцем ОСОБА_2 винесені постанови про відкриття виконавчого провадження. Боржнику для добровільного виконання надано строк до 22.02.2011 року. Копії постанов направлені сторонам виконавчого провадження, замовною кореспонденцією.
Порядок виконання судових рішень регулюється Законом України “Про виконавче провадження” від 21 квітня 1999 року N 606-XIV зі змінами і доповненнями .
Відповідно до ч. 1 ст.6 зазначеного Закону Державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.
Платіжними дорученнями від 04.03.2011 р. № 429 та від 01.03.2011р.№ 76 ННЦ “Інститутом метрології" сплачено борг в повному обсязі. Оскільки 04 по 08 березня -це святкові та вихідні дні копії вищевказаних платіжних доручень надіслані на адресу Київського ВДВС Харківського МУЮ листами від 10.03.2011 року на підтвердження оплати.
Відповідачем постановою № 590/3 від 09.03.2011 року накладено арешт на кошти боржника в сумі 60622,37 грн. з урахуванням виконавчого збору в розмірі 10% від суми по кожному з виконавчих документів, а 15.03.2011 р. винесено постанову про стягнення виконавчого збору.
При винесенні постанови від 15.03.2011р. відповідач керувався ст. 28 Закону України “Про виконавче провадження”, який набув чинності 09.03.2011 р. , яка встановлює : у разі невиконання боржником рішення у строк наданий для самостійного виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню. У зазначених розмірах виконавчий збір стягується з боржника у разі самостійного виконання боржником рішення після початку його примусового виконання.
Судом встановлено, що позивачем сплачено у добровільному порядку суму боргу, про що свідчать копії платіжних доручень 04.03.2011 р. № 429 та від 01.03.2011р.№ 76, а примусове виконання рішення розпочато відповідачем 09.03.2011р, про що свідчить постанова про арешт коштів боржника Таким чином позивачем виконано рішення до початку його примусового виконання,
Також судом встановлено, що застосування виконавцем ст. 28 Закону України “Про виконавче провадження” у новій редакції при винесенні постанови про стягнення виконавчого збору є безпідставним та необґрунтованим, оскільки спірні правовідносини виникли до 09.03.2011р., тому слід керуватись ст..46 Закону України “Про виконавче провадження” у редакції, яка діє з 01.01.2011р. : У разі невиконання рішення у строк, установлений для добровільного його виконання, з боржника постановою державного виконавця, яка затверджується начальником відповідного органу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований, стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків від фактично стягненої суми. Однак позивачем добровільно сплачено суму боргу, тому фактично стягнена сума боргу дорівнює 0 (нулю).
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення , дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку, що постанова державного виконавця ОСОБА_2 Київського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції від 15.03.2011 року про стягнення з позивача виконавчого збору є необгрунтованою, оскільки позивач добровільно виконав рішення до початку його примусового виконання, що не надає державному виконавцю право розпочинати стягнення виконавчого збору.
Таким чином, відповідачем при винесенні постанови від 15.03.2011 року про стягнення з позивача виконавчого збору не було враховано всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, через що суд прийшов до висновку, що зазначену постанову прийнято з порушенням п. 3 ч. 3 ст. 2 КАС України, постанова є необґрунтованою та підлягає скасуванню.
Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог і задоволення позову у повному обсязі.
Судові витрати стягнути з Державного бюджету відповідно до ч.1 ст. 94 КАС України.
На підставі викладеного, керуючись Законом України „Про виконавче провадження” від 21 квітня 1999 року № 606-Х ІV, з наступними змінами та доповненнями, ст.ст. 2, 11, 86, 160-163, 167, 186 КАС України, суд ,-
Адміністративний позов Національного наукового центру "Інститут метрології" до Київського відділу Державної виконавчої служби України Харківського міського управління юстиції про скасування рішення -задовольнити у повному обсязі..
Скасувати постанову Київського ВДВС Харківського МУЮ від 15.03.2011 року про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 508, 41 грн. в зв"язку з невиконанням виконавчого листа №2а-1983/08, виданого 01.02.2011 року Харківським окружним адміністративним судом . Скасувати постанову Київського ВДВС Харківського МУЮ від 15.03.2011 року про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 3269, 64 грн. в зв"язку з невиконанням виконавчого листа №2а-7202/10/2070, виданого 12.01.2011 року Харківським окружним адміністративним судом. Зобов"язати Київський ВДВС Харківського міського управління юстиції повернути Національному науковому центру "Інститут метрології" кошти в сумі 3778 грн. 05 коп. (три тисячи сімсот сімдесят вісім грн. 05 коп.) .
Стягнути з Державного бюджету на користь Національного наукового центру "Інститут метрології" витрати зі сплати судового збору у розмірі 3,40 грн. (три гривні сорок копійок).
Постанова може бути оскаржена.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Повний текст постанови виготовлено 24.05.2011 року.
Суддя Шляхова О.М.