Харківський окружний адміністративний суд
61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3
м.Харків
23 травня 2011 р. № 2-а- 4743/11/2070
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Зоркіної Ю.В., при секретарі судового засідання Смоляр Є.А.
за участю:
представника позивача - не прибув
представника відповідача - Лопатіна В.В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу за адміністративним позовом
Управління Пенсійного фонду України в Дзержинському районі міста Харкова
до Відкритого акціонерного товариствао "Точприлад"
про стягнення суми ,-
Позовні вимоги заявлені до ВАТ «Точприлад»про стягнення заборгованості по відшкодуванню виплаченої пільгової пенсії у розмірі 4365,38 грн. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідно до ст. 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України від 19.12.2003р. № 21-1 передбачено відшкодування витрат Пенсійному фонду України на виплату і доставку пільгових пенсій. Внаслідок невиконання вимог діючого законодавства щодо відшкодування витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсії, призначеної на пільгових умовах ОСОБА_2, у відповідача склалась заборгованість перед Пенсійним фондом України в сумі 4365,38 грн.
У судове засідання представник позивача не прибув, надавши суду письмове клопотання про розгляд справи за його відсутності та підтримання позовних вимог у повному обсязі.
Представник відповідача у судовому засіданні адміністративний позов не визнав, пославшись на обставини, викладені у письмових запереченнях на позовну заяву, які наявні у матеріалах справи.
Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши долучені до матеріалів справи документи, суд встановив наступні обставини.
Пунктом 2.1 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України № 8-2 від 30 квітня 2002 року одним з основних завдань управління є облік платників страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та збору на обов'язкове державне пенсійне страхування , збирання та акумулювання в районі (місті) страхових внесків та інших коштів, призначених для пенсійного забезпечення, повного і своєчасного фінансування витрат на виплату пенсій, допомоги на поховання та інших соціальних виплат, що здійснюються за рахунок коштів Фонду.
Відповідач зареєстрований в Управлінні Пенсійного фонду в Дзержинському районі м.Харкова як платник страхового збору на обов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України.
Згідно абз. 4 п.1 ст.2 Закону України „Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування ” для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону (суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників, філії, відділення та інші відокремлені підрозділи платників податку, зазначених у пункті 1 цієї статті, що не мають статусу юридичної особи, розташовані на території іншої, ніж платник зборів, територіальної громади), крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Порядок обчислення і сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування страхувальниками та застрахованими особами до Пенсійного фонду України, а також надходження і витрачання його коштів передбачено Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-ІV від 09.07.03 р. та Інструкцією "Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України" затвердженою Постановою Правління Пенсійного фонду України № 21-1 19.12.2003 р. та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України за № 64/8663 від 16.01.2004р.
Відповідно до прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-ІV від 09.07.2003 року зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом, тобто відповідно до Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" №400/97-ВР від 26.06.1997 року у підприємств, які є платниками збору, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "Б"-"З" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", підприємства та організації з коштів, призначених на оплати праці, вносять в Пенсійний фонд України плату, яка покриває витрати на виплату пенсій на підставі пунктів "Б"-"З" даної статті в розмірі 100 % від виплаченої пенсії.
Відповідно до вимог ч. 2 Прикінцевих Положень Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, п. 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за № 64/8663, відповідач зобов'язаний щомісяця до 25-го числа вносити до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
Довідками від 12.01.2011 року та 08.2009 року, копії яких наявні у матеріалах справи, підтверджено факт роботи ОСОБА_2 на Харківському заводі точного приладобудування з 02.11.1987 року по 04.05.1991 року та з 05.05.1991 року по 21.10.1997 року відповідно.
06.04.2011 року за вих. № 7286-03/26 на адресу відповідача направлено лист про відшкодування витрат на виплату пільгової пенсії за списком 2, згідно розрахунку до якого розмір відшкодування по пенсіонеру ОСОБА_2 складає 4365.38 грн.
Спір між сторонами виник у зв'язку з тим, що позивач вважає відповідача правонаступником Державного підприємства “Точприлад”, що входило до складу ВО “Точприлад” і у зв'язку з цим вважає, що відповідач зобов'язаний відшкодовувати пенсії, призначені відповідно до ч. 2 прикінцевих положень Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування ”, а відповідач не вважає себе правонаступником ні в силу закону, ні в силу статутних документів, посилаючись на те, що він є правонаступником тільки Держаного підприємства “Точприлад”, утвореного у 1992 році.
Відповідно до наявного в матеріалах справи статуту Харківського виробничого об'єднання “Точприлад”, затвердженого 31.03.1989 року, судом встановлено, що ВО “Точприлад” перебувало у віданні Міністерства приладобудування, засобів автоматизації та систем керування СРСР з безпосереднім підпорядкуванням Міністерству. ВО “Точприлад”діяло як єдиний виробничо-господарський комплекс, до складу якого входили структурні одиниці: Харківський завод точного приладобудування та Спеціальне конструкторське - технологічне бюро засобів не руйнуючого контролю. Таким чином, Державне підприємство “Точприлад”входило у склад підприємства союзного підпорядкування і відповідно відносилось до сфери його управління та мало статус підприємства союзного підпорядкування, оскільки відносилось до сфери управління Міністерства приладобудування, засобів автоматизації та систем керування СРСР.
В той же час, у зв'язку з розпадом СРСР, проголошенням незалежності України, набранням чинності Законом України “Про підприємства, установи та організації союзного підпорядкування, розташовані на території України”все майно та фінансові ресурси підприємств, установ, організацій та інших об'єктів союзного підпорядкування, розташованих на території України, перейшло у державну власність України. Майно цих підприємств передано Фонду державного майна та встановлено, що правонаступником за договорами оренди державних підприємств та контрактів з керівниками на території України, які укладені з міністерствами і відомствами СРСР, є Фонд державного майна України.
Відповідно до статей 3, 37 Закону України „Про підприємства в Україні” , що діяв на момент створення підприємства відповідача, підприємства мають право на добровільних засадах об'єднувати свою виробничу, наукову, комерційну та інші види діяльності, якщо це не суперечить антимонопольному законодавству України.
Ліквідація і реорганізація (злиття, приєднання, поділ, виділення, перетворення) підприємства провадяться за рішенням власника, а у випадках, передбачених цим Законом, за рішенням власника та за участю трудового колективу або органу, уповноваженого створювати такі підприємства, чи за рішенням суду або арбітражу.
Статтями 2, 3, 5 Закону Союзу Радянських соціалістичних республік „Про підприємства в СРСР”, якій діяв на момент створення підприємства відповідача, встановлено, що відповідно до форм власності, встановлених Законом СРСР "Про власність з СРСР", можуть діяти зокрема, підприємства, засновані на державній власності - державне союзне підприємство.
Підприємство вважається створеним і набуває прав юридичної особи з дня його державної реєстрації.
Згідно зі статтею 104 Цивільного кодексу України, юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або в результаті ліквідації.
Статтею 37 Цивільного кодексу УРСР, що діяла в період створення державного підприємства “Точприлад”, юридична особа припиняється шляхом ліквідації або реорганізації (злиття, поділу або приєднання).
Відповідно до частини сьомої статті 34 Закону України „Про підприємства в Україні”, який втратив чинність з 01.01.2004, при перетворенні одного підприємства в інше до підприємства, яке щойно виникло, переходять усі майнові права і обов'язки колишнього підприємства.
Також судом встановлено, що ДП “Точприлад” утворено на підставі наказу № 9 від 23.09.1992 року регіонального відділення Фонду держмайна України по Харківській області, що виключає можливість стверджувати про його утворення шляхом реорганізації юридичної особи, яка існувала раніше.
Враховуючи викладене вище, беручи до уваги той факт, що відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона належними і достатніми доказами повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, суд встановив, що підстави для задоволення позову відсутні, так як відсутній факт правонаступництва, оскільки останній можливий лише при припиненні юридичної особи шляхом виділу, приєднання, поділу чи перетворення.
Відповідно до п. 4 статті 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Керуючись ст.ст. 94, 160, 161, ст.ст. 163, 167, 186, 254 КАС України, суд -
Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Дзержинському районі міста Харкова до Відкритого акціонерного товариства "Точприлад" про стягнення суми залишити без задоволення.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження
У повному обсязі постанова виготовлена та підписана 27.05.2011 року
Суддя Зоркіна Ю.В.