Харківський окружний адміністративний суд
61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3
Харків
19 травня 2011 р. № 2-а- 16619/10/2070
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Панченко О.В.
при секретарі судового засідання Глянь О.І.
за участю:
позивач - не прибув.
представника відповідача - Жура О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу за адміністративним позовом
ОСОБА_2
до Харківського слідчого ізолятору управління Державного Департаменту України з питань виконання покарань у в Харківській області
про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу ,
ОСОБА_2 (надалі позивач) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Харківського слідчого ізолятору Управління державного департаменту України з питань виконання покарань в Харківській області (надалі відповідач), в якому просив суд:
- визнати відмову Харківського слідчого ізолятору Управління державного департаменту України з питань виконання покарань в Харківській області виплатити на користь ОСОБА_2 середню заробітну плату за вимушеного прогулу у зв'язку з незаконним звільненням з посади оперуповноваженого відділу Харківського слідчого ізолятору Управління державного департаменту України з питань виконання покарань в Харківській області відповідно до Наказу Державного департаменту України з питань виконання покарань в Харківській області від 15.10.2009 року № 133 о/с за період з 01.10.2009р. по 13.07.2010 р. незаконною;
- стягнути з Харківського слідчого ізолятору Управління державного департаменту України з питань виконання покарань в Харківській області на користь ОСОБА_2 середню заробітну плату за час вимушеного прогулу у зв'язку з незаконним звільненням з посади оперуповноваженого відділу Харківського слідчого ізолятору Управління державного департаменту України з питань виконання покарань в Харківській області відповідно до Наказу Державного департаменту України з питань виконання покарань в Харківській області від 15.10.2009 року № 133 о/с за період з 01.10.2009р. по 13.07.2010 р.
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_2 вказав, що внаслідок незаконного звільнення з посади, встановленого рішенням суду, яке набрало законної сили, у нього виник неоплачуваний вимушений прогул на посаді оперуповноваженого оперативного відділу Харківського слідчого ізолятору Управління державного департаменту України з питань виконання покарань в Харківській області. ОСОБА_2 звертався до органів Пенсійного фонду України з питання стягнення з відповідача страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за час вимушеного прогулу з метою зарахування вказаного періоду до його страхового стажу, але отримав відповіді про те, що страхові внески сплачуються на нараховану заробітну плату, з огляду на що без нарахування позивачеві заробітної плати, неможливо стягнення з відповідача страхових внесків за період з 01.10.2009р. по 13.07.2010 р. і як наслідок - неможливістю у майбутньому зарахування позивачеві часу вимушеного прогулу до страхового стажу.
У судове засідання позивач не прибув, про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, надав суду заяву, в якій просив слухати справу за його відсутністю.
Відповідач - Харківський слідчий ізолятор Управління державного департаменту України з питань виконання покарань в Харківській області, позов не визнав. У письмових запереченнях на позов зазначив, що відсутні підстави для виплати позивачу заробітної плати. Датою звільнення ОСОБА_2 є 19.05.2006р., на час звільнення розрахунок з ним здійснений у повному обсязі. З 19.05.2006 року позивач жодного дня в Харківському слідчому ізоляторі службу не проходив, до виконання функціональних обов'язків не приступав і у штатному розкладі не значиться.
У судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи і вимоги заперечень проти позову, просив суд ухвалити рішення про відмову у задоволенні позову.
Суд, вивчивши доводи позову та заперечень проти нього, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з наступних підстав та мотивів:
Судом встановлено, що ОСОБА_2 проходив службу в Державному департаменті України з питань виконання покарань в Харківській області з 27.03.1999 року. Останнім місцем служби в названій установі був Харківський слідчий ізолятор УДДУ ПВП в Харківській області, посада - оперуповноважений оперативного відділу Харківського слідчого ізолятору УДДУ ПВП в Харківській області, мав спеціальне звання - капітан внутрішньої служби.
19.05.2006р. Наказом № 33 о/с начальника УДДУ ПВП в Харківській області ОСОБА_2 був звільнений зі служби за власним бажанням. Вказаний наказ про звільнення ОСОБА_2 оскаржив у встановленому законом порядку до суду.
Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 01.10.2009 року по адміністративній справі № 2а-9875/08/2070 визнано незаконним звільнення ОСОБА_2 19 травня 2006 року внаслідок порушення порядку звільнення; скасовано наказ Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Харківській області № 33 о/с від 19 травня 2006 року в частині звільнення ОСОБА_2 з посади оперуповноваженого оперативного відділу Харківського слідчого ізолятору Державного департаменту України з питань виконання покарань в Харківській області, поновлено ОСОБА_2 на посаді оперуповноваженого оперативного відділу Харківського слідчого ізолятору Державного департаменту України з питань виконання покарань в Харківській області, з 19 травня 2006 року, постановлено стягнути з Харківського слідчого ізолятору Державного департаменту України з питань виконання покарань в Харківській області на користь ОСОБА_2 суму середньомісячного заробітку за 12 місяців відповідно до п. 24 Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом працівників органів внутрішніх справ в розмірі 9.052,20 грн., з відрахуванням аліментів згідно з виконавчим листом № 2-2620/2000 від 30 листопада 2000 року.
Наказом Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Харківській області від 15.10.2009 року за № 133 о/с ОСОБА_2 був поновлений на посаді оперуповноваженого оперативного відділу Харківського слідчого ізолятору УДДУ ПВП в Харківській області та цим же наказом ОСОБА_2 був звільнений з посади по п.п. «є» п. 64 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ (за порушення дисципліни) з 19.05.2006р.
Не погодившись з вказаним наказом від 15.10.2009 року за № 133 о/с ОСОБА_2 також оскаржив його у суді.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 14.12.2009 року по адміністративній справі № 2а-42623/09/2070, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 13.07.2010 року, визнано незаконним звільнення ОСОБА_2 від 15.10.2009р. по п.п. «є» п. 64 Положення, скасовано наказ Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Харківській області від 15.10.2009р. № 133о/с в частині звільнення ОСОБА_2 з посади оперуповноваженого оперативного відділу Харківського слідчого ізолятору Державного департаменту України з питань виконання покарань в Харківській області.
Таким чином, судом встановлено, що ОСОБА_2 фактично був звільнений з посади - оперуповноваженого оперативного відділу Харківського слідчого ізолятору УДДУ ПВП в Харківській області - 19.05.2006р. З цієї дати позивач жодного дня в Харківському слідчому ізоляторі службу не проходив, до виконання функціональних обов'язків не приступав і у штатному розкладі установи не значився.
Наказ Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Харківській області від 15.10.2009р. № 133о/с був виданий на підставі постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 01.10.2009 року. Цим наказом позивача було звільнено за іншою підставою, а саме: за п. 64 «є» Положення, дата звільнення в цьому наказі також вказана - 19.05.2006 року.
Згідно з п. 24 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ Української РСР, затвердженого Постановою КМУ УРСР від 29 липня 1991 р. N 114, у разі незаконного звільнення або переведення на іншу роботу особи рядового, начальницького складу органів внутрішніх справ підлягають поновленню на попередній роботі (посаді). У разі поновлення на роботі (посаді) орган, який розглядає трудовий спір, одночасно вирішує питання про виплату особі рядового і начальницького складу середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік.
26.10.2009 року Харківський слідчий ізолятор відповідно до п. 24 Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом працівників органів внутрішніх справ та на виконання постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 01.10.2009 року перерахував на користь ОСОБА_2 суму середньомісячного заробітку за 12 місяців - 9.052, 20 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 990 від 26.10.2009р. (а.с. 31).
Відповідно до ч. 1 ст. 43 Конституції України кожен має право на працю, що вимагає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку він вільно погоджується.
ОСОБА_2 реалізував своє право на працю не шляхом укладання трудового договору про роботу на підприємстві, установі, організації або з фізичною особою, а вільно обрав саме проходження служби в органах внутрішніх справ, яка має свої особливості. Позивач, вступаючи на службу до органів внутрішніх справ склав присягу та зобов'язався з високою відповідальністю виконувати свій службовий обов'язок, вимоги статутів і наказів.
Порядок проходження служби особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, їх права і обов'язки визначає Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затверджене Постановою Кабінету Міністрів України від 29 липня 1991 року № 114.
Норми вказаного Положення є спеціальними, а тому пріоритетними при застосуванні порівняно з нормами трудового законодавства.
Враховуючи наведене, суд вважає хибними посилання позивача на норми КЗпП України, у тому числі ст. 236 КЗпП України, якою передбачено, що у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.
Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Оскільки в ході судового розгляду не встановлено факту порушення прав та охоронюваних законом інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин, то в задоволенні позову слід відмовити.
Судові витрати по справі підлягають розподілу відповідно до ст. 94 КАС України.
Керуючись ст.ст. 8 і 19 Конституції України, ст.ст.7-11, ч. 1 ст. 158, ст. 159, ч.ч. 1, 2 ст. 160, ст. 161, ч. 1 ст. 162, ст. 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 до Харківського слідчого ізолятору управління Державного Департаменту України з питань виконання покарань у в Харківській області про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - відмовити.
Постанова набирає законної сили згідно з ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду згідно з ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: шляхом подачі через Харківський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення (у разі застосування судом ч. З , ст. 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні -з дня отримання копії постанови, у разі повідомлення суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч.4 ст.167 цього Кодексу, про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду) апеляційної скарги з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.
Повний текст постанови виготовлено 24 травня 2011 року.
Суддя О.В. Панченко