Справа № 2-2038/11
13 травня 2011 року Святошинський районний суд м.Києва в складі:
головуючого судді - Чалої А.П.,
при секретарі - Ковтун Р.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві цивільну справу за позовом
ОСОБА_1
до ПАТ «Київенерго»
про стягнення вихідної допомоги, зобов*язання видати трудову книжку із записом про
звільнення на підставі частини 3 ст.38 КЗпП України та стягнення середнього
заробітку за час затримки видачі трудової книжки і розрахунку при звільненні, -
04.01.2011р., тобто, в межах строку, визначеного ст.233 КЗпП України, ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ПАТ «Київенерго»та просив: 1) стягнути з відповідача вихідну допомогу у розмірі тримісячного заробітку у зв*язку з розірванням трудового договору за власним бажанням за частиною 3 ст.38 КЗпП України і частиною 4 ст.6 Закону України «Про охорону праці»з 07.10.2010р., 2) зобов*язати відповідача повернути йому трудову книжку із записом про звільнення на підставі частини 3 ст.38 КЗпП України, 3) стягнути з відповідача середній заробіток за час затримки видачі трудової книжки і розрахунку при звільненні, обґрунтовуючи позовні вимоги наступним.
З 01.07.2003р. він працював у відповідача на посаді інженера з охорони праці 1 категорії служби охорони праці за переведенням з «Енергоспецремонту «Київенерго»і 14.10.2009р. був звільнений за пунктом 1 ст.40 КЗпП України згідно наказу №3387к у зв*язку зі скороченням чисельності штату працівників та рішенням Печерського районного суду м.Києва від 01.04.2010р. був поновлений на роботі на посаді інженера з охорони праці 1 категорії Філіалу «Житлотеплоенерго Київенерго»Акціонерної компанії «Київенерго»з 14.10.2009р., а також зі стягненням на його користь в порядку негайного виконання рішення суду заробітної плати за один місяць в розмірі 4 950 грн. 96 коп. Але, відповідач, на його думку, вирішення суду не виконав, оскільки його поновлення на попередній посаді не відбулося, а відповідач самовільно змінив суттєві умови праці та перевів його на іншу роботу в приміщенні відповідача за адресою апарату ПАТ «Київенерго»: м.Київ, вул.Кудряшова, 15. Також, відповідач допустив ряд інших порушень трудового законодавства: навмисно не здійснив оплату шести його листків непрацездатності; на його, позивача, письмові запити не давав відповіді або давав «відписки»; заборонив виконувати роботу на посаді секретаря Виконавчого комітету НПС «Свобода»АК «Київенерго», яку він займає на громадських засадах, шляхом не надання двох годин щотижня для суспільної робити і додатково шість днів до щорічної відпустки; самовільно, без його письмової згоди здійснював відрахування із його заробітної плати членських внесків до Первинної профспілкової організації Житлотеплоенерго «Київенерго», членом якої він не був; створював нестерпні для роботи умови; не провів на його прохання атестацію нового робочого місяця; не надав йому щорічну відпустку у строк, про який він просив; не виплатив йому розрахункові кошти при звільненні з 07.10.2010р. за частиною 3 ст.38 КЗпП України, а також, не видав наказ про його звільнення і довідку про роботу; наклав дисциплінарне стягнення у вигляді догани. Всіма цими порушеннями відповідач грубо порушив його трудові права і трудове законодавство, у зв*язку з чим 04.10.2010р. він подав заяву про звільнення за частиною 3 ст.38 КЗпП України з 07.10.2010р., але відповідач до теперішнього часу не видав йому трудову книжку з відповідним записом про звільнення, не виплатив вихідну допомогу у розмірі тримісячного заробітку і не провів з ним повний розрахунок. Просив задовольнити позов на підставі ст.ст. 8, 19, 24, 36, 43, 55, 124 Конституції України, ст.ст. 2, 2-1, 21, 22, 29, 31, 32, 38 ч.3, 47-49, 116, 117, 141, 160, 232, 233, 237-1, 238, 252, 265 КЗпП України.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві та на порушення трудових прав позивача, а також на те, що позивач є поважною людиною, ветераном праці, дитиною війни, інвалідом ІІІ групи, має подяки і заохочення за свій тривалий трудовий стаж, але ці обставини, на його думку, відповідачем не враховані.
Представник відповідача проти позову заперечував, посилаючись на його необґрунтованість, безпідставність, надуманість, не порушення відповідачем трудового законодавства та трудових прав позивача, а також пояснив про те, що в ПАТ «Київенерго»відбулися системні зміни в організації виробництва та праці, у зв*язку з чим багато працівників, в тому числі і позивач, підлягали звільненню у зв*язку зі скороченням чисельності штату працівників, рішенням Печерського районного суду м.Києва від 01.04.2010р. позивач був поновлений на роботі на посаді інженера з охорони праці 1 категорії Філіалу «Житлотеплоенерго Київенерго»Акціонерної компанії «Київенерго»з 14.10.2009р. у зв*язку єдиним порушенням, яке було встановлено судом в судовому засіданні, це -наявність лікарняного листка на день звільнення, який позивач надав в суді, хоча весь останній день перед звільненням був на робочому місці та виконував свої трудові обов*язки. Відповідач виконав рішення суду та поновив позивача на посаді, виніс відповідний наказ і зробив запис в трудовій книжці, виплатив йому заробітну плату згідно рішення суду, але, оскільки посада, на яку був поновлений позивач, підлягала скороченню згідно рішення роботодавця, прийнятого, не скасованого і ніким не оспорюваного ще задовго до спірних подій, в подальшому відповідач здійснив переміщення позивача в межах займаної ним посади, на тому ж підприємстві, визначивши йому інше робоче місце, без зміни суттєвих умов праці. Але, позивач всіляким чином виявляв незадоволення рішеннями адміністрації, не виконував їх, вимагав від керівництва дій, які не передбачені трудовим законодавством, писав численні скарги і звернення з різних питань до відповідача і до правоохоронних органів, а в подальшому усі відповіді і дії керівництва ПАТ «Київенерго»розцінював як порушення його трудових прав і мотивував їх незадоволенням його особою і його громадською роботою в НПС «Свобода». Оскільки позивач не звільнений за частиною 3 ст.38 КЗпП України, відповідний наказ відповідачем не видавався, а тому немає і підстав для нарахування йому вихідної допомоги, розрахункових коштів та видачі трудової книжки. У зв*язку безпідставністю заяви позивача, відповідач не знайшов підстав для його звільнення за частиною 3 ст.38 КЗпП України, на що склав письмову відповідь, від отримання якої позивач відмовився, про що складено відповідний акт. Позивач рахується в штаті працівників ПАТ «Київенерго»до сьогоднішнього дня, але з 07.10.2010р. він на роботі не з*являється і кожного дня працівниками відповідача складаються акти про його відсутність на робочому місці. На будь-які перемови, спілкування або вирішення питання іншим мирним шляхом позивач відмовляється. Спілкування з позивачем здійснюється шляхом листування. Шість лікарняних листків повернуті позивачу без їх оплати мотивованими листами з повідомленням про вручення, оскільки вони не відповідають вимогам Інструкції про порядок заповнення листка непрацездатності, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров*я України, Міністерства праці та соціальної політики України, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 03.11.2004р. №532/274/136-ос/1406 з наступними змінами і доповненнями. Відповідач згоден на їх оплату, після приведення лікарняних листків у відповідність до вимог діючого законодавства. Відповідач не забороняв позивачу виконувати обов*язки, пов*язані з його роботою на громадських засадах в профспілці «Свобода», а підставою непорозуміння з цього питання було те, що позивач не бажав погоджувати зі своїм безпосереднім керівництвом, коли саме під час робочого часу він може використати надані трудовим законодавством дві години для відповідної громадської роботи, а залишав робоче місце у зручний для нього час і без був-якого погодження, мотивуючи свою поведінку тим, що він має на це право і керівництво компанії має намір перешкодити йому займатися цією роботою, а також не надавав керівництву відповідача документального підтвердження про його виклики або запрошення на будь-які зібрання, пов*язані з роботою в профспілці «Свобода». Це стосується і щорічних відпусток та додаткових шести днів до відпустки, оскільки позивач вважав, що він має право на щорічну відпустку на наступний день після подання ним відповідної заяви керівництву, посилався, що на нього не повинен розповсюджуватися графік щорічних відпусток, який складається в компанії завчасно, не погоджувався про внесення змін до цього графіку щодо його відпустки, зазначаючи, що таким чином повинно реалізуватись його право на надання щорічної відпустки у зручний для нього час. Така поведінка позивача, також, перешкоджає відповідачу виконати в даному випадку ст.21 Закону України «Про відпустки»щодо виплати заробітної плати працівнику за три дні до початку відпустки. Позивач перебував в членах Первинної профспілкової організації Житлотеплоенерго «Київенерго», але його заява про вступ до членів профспілки не збереглася у зв*язку зі спливом трирічного терміну її зберігання, в березні 2007р. він написав заяву про вихід з членів профспілки і з 01.04.2007р. він був виключений з її членів, а тому з цього часу внески до даної профспілкової організації з його заробітної плати не утримувались і дане питання влагоджено задовго до подання даного позову ОСОБА_1 до суду, у зв*язку з чим вважав, що посилання на цю обставину як на порушення його трудових прав і підстави для звільнення за частиною 3 ст.38 КЗпП України є безпідставним. Атестація робочого місця позивача була проведена при його прийомі на роботу в 2003р., зміни суттєвих умов праці позивача не відбулися, а тому для проведення такої атестації на прохання позивача в 2010р. не було правових підстав. Накладення дисциплінарного стягнення є правом роботодавця і наказ про його накладення позивачем не оскаржувався, у зв*язку з чим не можна говорити в даному випадку про порушення ПАТ «Київенерго»трудових прав позивача. Просив відмовити в позові як необґрунтованому і надуманому.
Заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, дослідивши письмові докази, що є в справі, суд вважає за необхідне у задоволенні позову відмовити, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що ПАТ «Київенерго»діє на підставі Статуту (а.с. 73-124 -копія статуту).
З 01.07.2003р. ОСОБА_1 працював в ПАТ «Київенерго»на посаді інженера з охорони праці 1 категорії служби охорони праці за переведенням з «Енергоспецремонту «Київенерго»(а.с. 70-72 - копія трудової книжки).
28.11.2008р. ОСОБА_1 обрано членом Виконавчого комітету Незалежної Професійно спілки «Свобода»АК «Київенерго», де він працює на громадських засадах по теперішній час на посаді секретаря (а.с. 12 -довідка).
Наказом №102 від 20.03.2009р. АК «Київенерго»були затверджені зміни до організаційної структури АК «Київенерго»(а.с. 125, 126 -копії наказу і схеми), які введені в дію наказом №117 від 01.04.2009р. АК «Київенерго»(а.с. 127, 128 -копії наказу і схеми), у зв*язку з чим до штатного розпису АК «Київенерго»були внесені зміни (а.с. 129 -копія додатку до наказу) та затверджено перелік посад, що підлягають скороченню, в тому числі і посада інженера з охорони праці 1 категорії, яку займав позивач (а.с. 130-134 -копія додатку до наказу, а.с. 135 -копія наказу).
Після проведення процедури звільнення у зв*язку зі скороченням чисельності штату працівників, ОСОБА_1 наказом №3387к від 14.10.2009р. було звільнено на підставі пункту 1 ст.40 КЗпП України (а.с. 20 -копія наказу).
Рішенням Печерського районного суду м.Києва від 01.04.2010р. ОСОБА_1 був поновлений на роботі на посаді інженера з охорони праці 1 категорії Філіалу «Житлотеплоенерго Київенерго»Акціонерної компанії «Київенерго»з 14.10.2009р. (а.с. 33-34 -копія постанови про відкриття виконавчого провадження), а також зі стягненням на його користь в порядку негайного виконання рішення суду заробітної плати за один місяць в розмірі 4 950 грн. 96 коп. (а.с. 9 -копія виконавчого листа, а.с. 32 -копія постанови про відкриття виконавчого провадження).
На виконання рішення Печерського районного суду м.Києва від 01.04.2010р., ОСОБА_1 було поновлено на роботі на посаді інженера з охорони праці 1 категорії групи з охорони праці управління котелень теплових мереж №3 філіалу «Житлотеплоенерго Київенерго»з 14.10.2009р. з посадовим окладом згідно штатного розпису, про що видано наказ №164к від 14.04.2010р. (а.с. 36 -копія наказу) і зроблено відповідний запис в трудову книжку позивача (а.с. 70-72 -копія трудової книжки).
15.04.2010р. ОСОБА_1 був направлений лист з проханням ознайомитись із наказом про поновлення на роботі, який позивач отримав на пошті 19.04.2010р. (а.с. 35 -копія листа з відміткою про його отримання позивачем).
16.04.2010р. АК «Київенерго»був прийнятий наказ №122 про організацію роботи ОСОБА_1 після поновлення на роботі з визначенням його робочого місця по вул.Кудряшова, 15 в приміщенні адміністративної будівлі відповідача (а.с. 37 -копія наказу).
АК «Київенерго»було направлено подання від 15.04.2010р. ВКНПС «Свобода»про те, що наказом від 01.04.2009р. №117 «Про введення в дію організаційної структури», який було видано на виконання наказу АК «Київенерго»№102 від 20.03.2009р. «Про затвердження організаційної структури Компанії», посада інженера з охорони праці 1 категорії УКТМ -з філіалу «Житлотеплоенерго Київенерго», на яку за рішенням Печерського районного суду м.Києва від 01.04.2009р. поновлений ОСОБА_1, скорочена (а.с. 143 -копія подання).
Але, на думку ОСОБА_1, станом на 29.04.2010р. рішення Печерського районного суду м.Києва від 01.04.2010р. про його поновлення на роботі не було виконано, про що він направив заяву директору «Житлотеплоенерго Київенерго»(а.с. 38 -копія заяви).
Розпорядженням №М-70 від 30.04.2010р. АК «Київенерго», ОСОБА_1 у зв*язку із поновленням на роботі був допущений до навчання за програмою спеціальної підготовки та до стажування (а.с. 144).
07.05.2010р. (п*ятниця) ОСОБА_1 подав заяву про надання йому оплачуваної щорічної відпустки з 11.05.2010р. (а.с. 145 -копія заяви), на яку отримав відповідь від 17.05.2010р. з пропозицією визначитися із датою відпустки у відповідності до вимог Закону України «Про відпустки»(а.с. 146 - копія листа), на який позивач не відреагував, а 11.05.2010р. і 21.05.2010р. написав скарги голові правління АК «Київенерго»з даного питання з посиланням на порушення його права на відпочинок (а.с. 147, 148 -копія скарг).
З питання надання ОСОБА_1 щорічної відпустки була проведена внутрішня співбесіда між начальником відділу кадрів та соціальних питань Ткаченко В.О., директором філіалу Шевченком М.І. і ОСОБА_1, інцидент було вичерпано, ОСОБА_1 погодився отримати відпустку згідно графіку та у відповідності до вимог Закону України «Про відпустки»(а.с. 149 -пояснення начальника відділу кадрів та соціальних питань Ткаченко В.О.), про що позивачу направлено лист за місцем його проживання (а.с. 150 -копія листа), що стверджується, також, доповненням до графіку щорічних відпусток (а.с. 151 -копія графіку), заявою позивача про надання йому щорічної відпустки з 25.05.2010р. (а.с. 152 -копія заяви) і наказом про надання йому щорічної відпустки (а.с. 153 -копія наказу).
Наказом №237 від 19.08.2010р. були внесені зміни до наказу №122 від 16.04.2010р. «Про організацію роботи ОСОБА_1 після поновлення на роботі», з якого вбачається, що робоче місце ОСОБА_1 знову було визначено по вул.Доброхотова, 5а (а.с. 154 -копія наказу), від ознайомлення з яким і підпису ОСОБА_1 відмовився, про що 07.10.2010р. було складено акт (а.с. 155 -копія акту).
Оскільки посада, на яку ОСОБА_1 був поновлений за рішенням суду, підлягала скороченню, позивач відмовився від запропонованої йому вакансії техніка теплоенергетичного управління №2 та інших вільних і запропонованих йому вакансій, від підписів, також відмовився, директор АК «Київенерго»Шевченко М.І. звернувся до НПС «Свобода»з поданням про надання згоди на звільнення ОСОБА_1 на підставі частини 1 ст.40 КЗпП України (а.с. 156 -копія подання).
Питання доцільності скорочення штату працівників, знаходиться поза межами компетенції суду, оскільки віднесено до виключної компетенції власника або уповноваженого ним органу.
На зазначене подання НПС «Свобода»відмовила у згоді на звільнення ОСОБА_1 у зв*язку зі скороченням чисельності штату працівників (а.с. 158-160 -копія протоколу) і розцінила це подання як «організовані замахи і правопорушення трудових прав та соціально-економічних інтересів членів Незалежної Професійної спілки «Свобода», системне нахабне втручання у статутну діяльність та протиправне намагання зробити виборний орган НПС «Свобода»Житлотеплоенерго підзвітним та підконтрольним адміністрації», про що вказала в листі від 30.06.2010р. (а.с. 157 -копія листа).
З 20.09.2010р. по 07.10.2010р. ОСОБА_1 перебував у відпустці без збереження заробітної плати (а.с. 161 -копія заяви, а.с. 162 -копія наказу).
04.10.2010р. ОСОБА_1 подав заяву про його звільнення на підставі частини 3 ст.38 КЗпП України з посиланням на порушення відповідачем його трудових прав (а.с. 165, 166 -копії заяви), яка була розглянута керівництвом АК «Київенерго»і позивачу дана відповідь від 06.10.2010р. про відсутність підстав для його звільнення за частиною 3 ст.38 КЗпП України (а.с. 163 -копія відповіді), з якою ОСОБА_1 ознайомився, але від підпису відмовився в присутності інших працівників, про що було складено акт від 07.10.2010р. (а.с. 164 -копія акту) і з цього часу ОСОБА_1 роботу не відвідує, доказів про поважність причин відсутності на робочому місці не надає, хоча залишається до день розгляду справи в суді в штаті працівників АК «Київенерго», у зв*язку з чим з 07.10.2010р. до сьогоднішній день АК «Київенерго»кожного робочого дня складаються акти про відсутність ОСОБА_1 на робочому місці, про що пояснив в судовому засіданні представник відповідача.
Відмовляючи в позові, суд виходив з наступного.
В обґрунтування заявлених позовних вимог ОСОБА_1 посилався на ряд, на його думку, порушень відповідачем його трудових прав, але з таким твердженням позивача погодитись суд не може.
Так, позивач вказував на не виконання відповідачем рішення суду про його поновлення на роботі, зміну суттєвих умов його праці, переведення на іншу роботу за адресою: м.Київ, вул.Кудряшова, 15.
Але, виконання рішення суду про поновлення ОСОБА_1 на роботі стверджується наказом про його поновлення, внесенням відповідного запису в його трудову книжку, закінченням виконавчого провадження з виконання рішення суду, включення позивача до штату працівників АК «Київенерго», наданням йому відпусток, винесенням ряду інших внутрішніх документів, які стосуються роботи позивача в компанії.
До суттєвих умов праці згідно ст.32 КЗпП України віднесено: система і розмір оплати праці, пільги, режим роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, поєднання професій, зміна розрядів і найменування посад та інше.
В даному спірному випадку, зміна суттєвих умов праці ОСОБА_1 не мала місце. Визначення керівництвом іншого робочого місця позивача не вважається переводом на іншу роботу, не вимагає погодження із працівником його переміщення на тому же підприємстві, установі або організації на інше робоче місце, в інший структурний підрозділ в тій же місцевості (в даному випадку в м.Києві), надання роботи на іншому агрегаті або механізмі в межах спеціальності, кваліфікації або посади, обумовленої трудовим договором, про що вказано в частині 2 ст.32 КЗпП України і таке переміщення позивача на інше робоче місце в межах займаної ним посади фактично і мало місце в даному спірному випадку.
Щодо не оплати лікарняних листків.
Як пояснив представник відповідача, надані позивачем листки непрацездатності в кількості шести (а.с. 21, 22, 23, 24, 25, 26) були заповнені не у відповідності до вимог Інструкції про порядок заповнення листка непрацездатності, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров*я України, Міністерства праці та соціальної політики України, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 03.11.2004р. №532/274/136-ос/1406 з наступними змінами і доповненнями, у зв*язку з чим кожен з лікарняних листків був повернутий позивачу окремим листом із зазначенням недоліків та пропозицією усунути їх і пред*явити до оплати до відділу кадрів, що стверджується листами (а.с. 169), при цьому відповідач ніяким чином не заперечував проти оплати листків непрацездатності, але позивач категорично відмовився виправляти недоліки листків непрацездатності, а розцінив таку вимогу працівників відділу кадрів АК «Київенерго»як особисту образу та безпідставні вимоги і направив один з лікарняних листків поштою, а також звертався з даного питання до правоохоронних органів і до директора АК «Київенерго»(а.с. 171 - копія заяви).
Посилання позивача на те, що на його звернення відповідач не давав відповідей або відповіді мали характер «відписок», спростовується матеріалами справи, які містять численні відповіді, листи, звернення, повідомлення відповідача на адресу позивача з різних конфліктних питань та зі змісту яких вбачається, що відповідач намагався влагодити питання мирним шляхом, висував певні пропозиції, звертався до позивача з проханнями з питань, по яких мали місце непорозуміння між сторонами, але поведінка позивача була категоричною, він відмовлявся підписувати документи, про що працівниками відповідача систематично складались акти та не погоджувався на пропозиції відповідача.
Щодо посилань позивача на заборону відповідача виконувати йому роботу на громадських засадах пов*язану участю в НПС «Свобода», то такі пояснення нічим, крім особистих пояснень представника позивача, не підтверджені, а представник відповідача з даного питання пояснив про те, що АК «Київенерго»ніколи не заперечувало проти прийняття позивачем участі в НПС «Свобода», а лише вимагало погодити з керівництвом використання двох годин робочого часу для суспільної роботи і надати підтверджуючі документи щодо часу і місця зібрань та інших мироприємств, пов*язаних з участю позивача в профспілковій організації, але останній не вважав за потрібне погоджувати з безпосереднім керівництвом час своєї відсутності на робочому місці у зв*язку із суспільною роботою в профспілці, а вважав, що він має право залишати роботу без попереднього узгодження та документального обґрунтування.
Щодо відрахувань із заробітної плати позивача без його згоди і безпідставно членських внесків до Первинної профспілкової організації Житлотеплоенерго «Київенерго», то такі дії відповідача ґрунтовані на членстві ОСОБА_1 у вказаній вище профспілковій організації до 01.04.2007р., коли він вийшов з її членів і відповідно з цього часу відрахування членських внесків припинено. Позивач як член Первинної профспілкової організації Житлотеплоенерго «Київенерго»отримував пільгові санаторно-курортні путівки, приймав участь в семінарі громадських інспекторів з охорони праці, але заява позивача про вступ доданої профспілкової організації на час розгляду справи не збереглася у зв*язку зі спливом трирічного строку її зберігання, про що позивач знає і заперечує написання ним такої заяви і взагалі членство в ній, що фактично спростовується письмовими доказами по справі.
Атестація робочого місця позивача проводилась при прийомі його на роботу на посаду інженера з охорони праці 1 категорії служби охорони праці в 2003р., змін в суттєвих умовах його праці не відбулося, а тому для проведення атестації його робочого місця після поновлення на роботі за рішенням суду, передбачених законом підстав, не було.
Що стосується не надання позивачу щорічної відпустки у строк, який для нього є зручним, то із вказаних вище документів і письмових заяв позивача вбачається, що останній писав заяву про надання йому щорічної відпустки з порушенням строків, визначених Законом України «Про відпустки»і без дотримання погодженого в компанії графіку відпусток працівників АК «Київенерго», а право отримати відпустку у зручний для нього час він розумів буквально: наприклад, 07.05.2010р. (п*ятниця) подав заяву про надання йому щорічної відпустки з 11.05.2010р., що не давало можливість бухгалтеру нарахувати йому відпускні кошти, а пропозицію відповідача погодити свою відпустку з графіком відпусток інших працівників і у більший термін, що давало б можливість дотриматись відповідачем вимог трудового законодавства щодо нарахування відпускних коштів, позивач сприймав як порушення його прав на відпочинок.
Відповідач не виплатив позивачу вихідну допомогу при звільненні за частиною 3 ст.38 КЗпП України, розрахункові кошти і не видав трудову книжку, оскільки звільнення позивача фактично не відбулося, наказ про його звільнення за частиною 3 ст.38 КЗпП України не видавався, запис в трудову книжку не вносився, він по час розгляду справи в суді рахується в штаті АК «Київенерго», але на робочому місці не з*являється, а тому порушення відповідачем трудових прав позивача в цих діях відсутні.
Накладення дисциплінарного стягнення на працівника є правом власника або уповноваженого ним органу, передбачене трудовим законодавством і наказ про накладення на позивача в даному випадку дисциплінарного стягнення ним не оспорювався і не скасований, а тому відсутні підстави стверджувати, що стягнення в даному випадку було безпідставним.
Наведені вище обставини справи свідчать про наявність конфліктної ситуації в ПАТ «Київенерго»між позивачем, НПС «Свобода», членом якої він є, і керівництвом відповідача, не бажання позивача іншим шляхом вирішити проблемні питання, а будь-які вимоги керівництва АК «Київенерго»по відношенню до нього, він розцінює як порушення його трудових і особистих прав.
Доказування позивачем заявлених вимог ґрунтується лише на його суб*єктивному, а не правовому відношенні до ситуації, що склалась в компанії і обґрунтовуються лише його поясненнями і поясненнями його представника, які по своїй суті мають емоційний, а не юридичний характер.
Крім цього, більшість обставин, на які посилався позивач як на порушення відповідачем його трудових прав, відбулись та вичерпали себе як внутрішні конфлікти вже задовго до подання позивачем до суду даного позову.
Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності та співставленні, належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також їх достатності і взаємному зв*язку, суд приходить до висновку, що в судовому засіданні не встановлено і не доведено належними і допустимими доказами наявність обставин про порушення відповідачем трудового законодавства, умов колективного або трудового договору, що у відповідності до частині 3 ст.38 КЗпП України є підставою для розірвання трудового договору за ініціативою працівника.
Керуючись ст.ст. 32, 38, 221, 233, 252 КЗпП України, ст.6 Закону України «Про охорону праці», Інструкцією про порядок заповнення листка непрацездатності, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров*я України, Міністерства праці та соціальної політики України, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 03.11.2004р. №532/274/136-ос/1406 з наступними змінами і доповненнями, ст.ст. 10, 11, 57-60, 212-215, 223 ЦПК України, суд, -
В задоволенні позову ОСОБА_1 до ПАТ «Київенерго»про стягнення вихідної допомоги, зобов*язання видати трудову книжку із записом про звільнення на підставі частини 3 ст.38 КЗпП України та стягнення середнього заробітку за час затримки видачі трудової книжки і розрахунку при звільненні -відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м.Києва через районний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутніми в судовому засіданні під час проголошення судового рішення -протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: