Миколаївський окружний адміністративний суд
вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54055
м. Миколаїв.
26.04.2011 р. справа № 2а-329/11/1470
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Продана Ю.І., при секретарі судового засідання Ополинському О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовомУправління Пенсійного фонду України в Миколаївському районі Миколаївської обл.,
вул. Очаківська, 125 а, м. Миколаїв, 54036
доПідприємства Ольшанської Виправної колонії № 53,
смт. Ольшанське, Миколаївський район,
Миколаївська область, 57113
простягнення заборгованості в сумі 4378,13 грн.,
Управління Пенсійного фонду України в Миколаївському районі Миколаївської області (далі - Управління) звернулося до суду з позовом до Підприємства Ольшанської Виправної колонії № 53 (далі - Підприємство) про стягнення заборгованості в сумі 4378,13 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у відповідача існує заборгованість зі сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за жовтень 2010 року в сумі 4378,13 грн., яка ним у встановлений строк добровільно не сплачена.
Враховуючи, що сторони у судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, явку своїх представників в судове засідання не забезпечили, судом визнано за можливе розглянути справу за їхньої відсутності.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов до висновку про задоволення позову повністю з таких підстав.
Судом встановлено, що Підприємство зареєстроване в Управлінні як платник збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
У відповідача існує заборгованість зі сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за жовтень 2010 року в сумі 4378,13 грн. (про що свідчать наявні в матеріалах справи копії звіту, розрахунку боргу та корінця вимоги від 0.12.2010 р. № Ю-7).
Надаючи правової оцінки встановленим обставинам та відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Преамбулою Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-ІV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 1058-ІV, у редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що цей Закон, розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
Згідно з положеннями статті 1 Закону України від 26 червня 1997 року № 400/97-ВР "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 400/97-ВР), платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.
Збір на обов'язкове державне пенсійне страхування платники збору сплачують до Пенсійного фонду України в порядку, визначеному законодавством України (частина 1 статті 3 Закону № 400/97-ВР).
Відповідно до пункту 6 частини 2 статті 17 Закону № 1058-ІV страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.
Страхові внески до солідарної системи нараховуються для роботодавця на суми фактичних витрат на оплату праці (грошового забезпечення) працівників, що включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, у т.ч. в натуральній формі, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України "Про оплату праці", виплату винагород фізичним особам за виконання робіт (послуг) за угодами цивільно-правового характеру, що підлягають обкладенню податком на доходи фізичних осіб, а також на суми оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності, яка здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та допомоги по тимчасовій непрацездатності (частина 1 статті 19 Закону № 1058-ІV).
Згідно з частиною 6 статті 20 цього Закону страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим періодом для страхувальників є календарний місяць.
Відповідно до пункту 2 статті 106 Закону № 1058-ІV суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.
Територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій (абзаци 1, 3 частини 3 статті 106 Закону № 1058-ІV).
Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків (частина 12 статті 20 Закону № 1058-ІV).
Управлінням було направлено на адресу Підприємства вимогу про сплату боргу від 01.12.2010 р. № Ю-7, яка отримана ним 08.12.2010 р. (про що свідчить копія поштового повідомлення про вручення), який на час звернення до суду з цим позовом і розгляду справи, добровільно так і не сплачений.
Право органу Пенсійного фонду України на звернення до суду з позовом про стягнення недоїмки передбачено абзацом 8 частини 3 статті 106 Закону № 1058-ІV.
Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України (далі-КАС), кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 Кодексу.
Враховуючи, що доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідачем до суду не подано, позовні вимоги Управління про стягнення з Підприємства заборгованості зі сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за жовтень 2010 року в сумі 4378,13 грн., підлягають задоволенню повністю.
Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) згідно з частиною 4 статті 94 КАС стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись статтями 2, 7, 17, 94, 158, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Підприємства Ольшанської виправної колонії № 53 (57113, Миколаївська область, Миколаївський район, смт. Ольшанське, код ЄДРПОУ 08680520, р/р 260073212 у ВАТ "Райффайзен банк Аваль", МФО 326182) на користь Управління Пенсійного фонду України в Миколаївському районі Миколаївської області (54036, м. Миколаїв, вул. Очаківська, 125 а, р/р 2560730116113 ОПЕРУ ОУ "Ощадний банк України" у м. Миколаєві, код ОКПО 20900467, МФО 326461) заборгованість зі сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за жовтень 2010 року в сумі 4378,13 (чотири тисячі триста сімдесят вісім) грн. 13 коп.
Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.
Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.
Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Апеляційна скарга, подана після закінчення встановлених строків залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку.
Суддя Ю.І. Продан
Повний текст постанови складено та підписано 29 квітня 2011 року.