Справа № 2-184/11
29 квітня 2011 року Святошинський районний суд м.Києва в складі:
головуючого судді - Чалої А.П.,
при секретарі - Ковтун Р.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві цивільну справу за позовом
ОСОБА_1
до ТОВ «Екжитлоком»,
3-тя особа: генеральний директор ТОВ «Екжитлоком»ОСОБА_8
про стягнення невиплаченої доплати за виконання обов*язків тимчасово відсутнього
працівника та відшкодування моральної шкоди
та за зустрічним позовом
ТОВ «Екжитлоком»
до ОСОБА_1,
3-тя особа: генеральний директор ТОВ «Екжитлоком»ОСОБА_8
про відшкодування моральної шкоди, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ТОВ «Екжитлоком»та просив стягнути з відповідача не виплачену доплату за виконання обов*язків тимчасово відсутнього працівника без звільнення від основної роботи за період з липня 2007р. по 13.10.2009р. в сумі 26 100 грн. і 10 000 грн. у відшкодування моральної шкоди і 1 000 грн. витрат на правову допомогу, обґрунтовуючи позовні вимоги тим, що 01.04.2007р. згідно наказу №11/ВК від 01.04.2007р. ТОВ «Екжитлоком» був прийнятий на роботу до відповідача на посаду начальника служби охорони, а наказом №9 від 21.05.2007р. на нього було покладено виконання обов*язків майстра за суміщенням тимчасово із встановленням з 21.05.2007р. доплати за суміщення посад в розмірі 60% окладу майстра згідно штатного розкладу, у зв*язку з чим в червні 2007р. він отримав доплату за виконання обов*язків майстра в сумі 900 грн. і 13.10.2009р. був звільнений за власним бажанням згідно ст.38 КЗпП України з основної посади і, на його думку, з посади за суміщенням. Свої трудові обов*язки він виконував сумлінно, але в період часу з липня 2007р. і до 13.10.2009р. відповідач не оплатив його роботу за суміщенням посад, хоча в усній розмові із генеральним директором ОСОБА_8 останній обіцяв виплатити йому всю заборгованість в день його звільнення -13.10.2009р., чого не зробив, чим порушив його трудові права і спричинив моральну шкоду. Просив задовольнити позов на підставі ст.ст. 105, 116, 232 КЗпП України.
В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві та на порушення його трудових прав і спричинення моральної шкоди, а також пояснив про те, що в період часу з липня 2007р. і до жовтня 2009р. виконував ряд обов*язків, які віднесені до повноважень майстра, в тому числі був призначеним відповідальним за чергування в Товаристві у вихідні і святкові дні, про що видавались внутрішні накази по Товариству, а про його звільнення від виконання обов*язків майстра за суміщенням згідно наказу №20/ВК від 29.06.2007р. йому відомо не було і цей наказ, на його думку, виготовлений значно пізніше дати, якою він датований.
Представник відповідача проти позову заперечувала, посилаючись на його необґрунтованість, безпідставність, не відповідність обставин, про які вказує позивач у позовній заяві, дійсним обставинам справи і недоведеність позовних вимог в частині виконання позивачем обов*язків майстра за суміщенням посад в період з липня 2007р. по жовтень 2009р. і спричинення йому відповідачем моральної шкоди.
Третя особа - генеральний директор ТОВ «Екжитлоком»ОСОБА_8. проти позову заперечував, посилаючись на його недоведеність і необґрунтованість та пояснив про те, що ОСОБА_1 дійсно виконував роботу майстра за суміщенням посад, але тимчасово, в період одного місяця: з 21.05.2007р. по 29.06.2007р., про що йому було достовірно відомо, в Товаристві на прохання позивача була прийнята на роботу на посаду диспетчера його дочка -ОСОБА_3, яка при надходженні виклику з певної проблеми, зразу телефонувала батькові, який приходив для вирішення проблеми в добровільному порядку, оскільки був ініціативною людиною, також в ТОВ «Екжитлоком»працював охоронником його родич -ОСОБА_4, у зв*язку з чим позивач тривалий час знаходився на території Товариства. Крім цього, вказав про те, що позивач не міг виконувати обов*язки майстра тривалий час, оскільки не мав відповідної освіти і стажу роботи в житлово-комунальних органах, що передбачено посадовою інструкцію майстра ТОВ «Екжитлоком», не виконував жодних обов*язків майстра, передбачених цією інструкцією, ніколи не проходив навчання як майстер, не мав первинних атестацій та відповідних посвідчень щодо законодавства з охорони праці, пожежної безпеки, електробезпеки, виробничої санітарії, не атестовувався по Правилам і нормам технічної експлуатації житлових будинків в містах і селищах України і Правилам безпеки в газовому господарстві, у зв*язку з чим не міг виконувати оперативний контроль за станом охорони праці та первинний, повторний, цільовий та позаплановий інструктажі з охорони праці. Ці обов*язки виконував, він, третя особа як директор, оскільки має відповідну атестацію. Зазначив, що наказ від 29.04.2009р. і наказ №04 від 05.06.2009р., надані позивачем як доказ позовних вимог не можуть бути доказами в справі, оскільки не зареєстровані в книзі наказів ТОВ «Екжитлоком», підписані не ним, ОСОБА_8, а іншою особою, наказ від 29.04.2009р. не містить номеру. Також, позивач після звільнення його з посади майстра за суміщенням згідно наказу від 29.06.2007р. продовжував працювати у відповідача на посаді начальника служби охорони, своєчасно отримував заробітну плату, з будь-якими заявами до відповідача про не виплату йому заробітної плати за роботу за суміщенням посад не звертався, а з даним позовом звернувся до суду лише в лютому 2010р., тобто біля чотирьох місяців після звільнення.
Заперечуючи проти позову ОСОБА_1, ТОВ «Екжитлоком»був заявлений зустрічний позов, в якому, з врахуванням уточнень, відповідач просив стягнути з позивача 10 000 грн. у відшкодування моральної шкоди, спричиненої приниженням ділової репутації ТОВ «Екжитлоком»в результаті звернень позивача до правоохоронних органів, розповсюдження недостовірної інформації та необґрунтованих звинувачень, що призвело до підриву в довірі та роботі ділових партнерів Товариства, до розриву ділових відносин і відмови в подальшому співробітництві, а це в свою чергу призвело до недовіри мешканців, а також просив стягнути з позивача 5 800 грн. витрат на правову допомогу.
Позивач проти зустрічного позову заперечував, посилаючись на його необґрунтованість, безпідставність і не спричинення відповідачу моральної шкоди.
В останнє судове засідання позивач і його представник не з*явились, просили задовольнити основний позов, а у задоволенні зустрічного позову відмовити та закінчити розгляд справи у їх відсутності за наявними у справі матеріалами (а.с. 212 -клопотання).
Суд вважає за можливе закінчити розгляд справи у відсутності позивача і його представника, оскільки вони дали свої пояснення суду, допитні їх свідки і вони не заперечують проти закінчення розгляду справи у їх відсутності.
Заслухавши пояснення позивача і його представника, представника відповідача і третьої особи, допитавши свідків, дослідивши матеріали справи, суд вважає за необхідне в задоволенні основного і зустрічного позову відмовити, виходячи з наступного.
Згідно ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов*язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Судом встановлено, що 01.04.2007р. згідно наказу №11/ВК від 01.04.2007р. ТОВ «Екжитлоком»ОСОБА_1 був прийнятий на роботу до відповідача на посаду начальника служби охорони і 13.10.2009р. наказом №23-К був звільнений за власним бажанням згідно ст.38 КЗпП України (а.с. 12 -копія трудової книжки).
Наказом №9 від 21.05.2007р. на ОСОБА_1 було покладено виконання обов*язків майстра за суміщенням тимчасово із встановленням з 21.05.2007р. доплати за суміщення посад в розмірі 60% окладу майстра згідно штатного розкладу (а.с. 13 -копія наказу), у зв*язку з чим в червні 2007р. він отримав доплату за виконання обов*язків майстра в сумі 900 грн.
Наказом №20/ВК від 29.06.2007р. ОСОБА_1 -начальника служби охорони, з 29.06.2007р., було звільнено від виконання обов*язків майстра за суміщенням посад (а.с. 137 -копія наказу).
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на наказ ТОВ «Екжитлоком»від 29.04.2009р. (а.с. 6 -копія наказу) і наказ ТОВ «Екжитлоком»№04 від 05.06.2009р. (а.с. 7 -копія наказу), де на нього як на виконуючого обов*язки майстра покладено відповідальність за організацію перевірок та забезпечення чергування.
Але, вказані накази не можуть бути прийняті судом до уваги і не можуть бути визнані належними доказами в справі, оскільки наказ від 29.04.2009р. не містить номеру, третя особа -ОСОБА_8. заперечує свій підпис на цих наказах і вони відсутні в книзі реєстрації наказів Товариства (а.с. 138-161 -копія книги реєстрації наказів).
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 були допитані свідки ОСОБА_5 і ОСОБА_6
Так, свідок ОСОБА_5, яка до лютого 2008р. працювала в ТОВ «Екжитлоком»оператором, показала про те, що з питань сміття і сходових клітин, а також з питань залиття квартир вони доповідали ОСОБА_1, а з усіх нагальних питань звертались до ОСОБА_8 На її, свідка, думку, ОСОБА_1 виконував обов*язки майстра.
Свідок ОСОБА_7, яка з 2007р. працює двірником в ТОВ «Екжитлоком», показала суду про те, що ОСОБА_1 знає як майстра, оскільки він виконував обов*язки як майстер.
Але, такі показання свідків не можуть бути визнані належними доказами в заявленому ОСОБА_1 позові, оскільки трудові відносини за певною посадою не можуть бути доведені показаннями свідків і доказування, у відповідності до частини 4 ст.60 ЦПК України, не може ґрунтуватись на припущеннях, але показання свідків про те, що ОСОБА_1, на їх думку, виконував обов*язки майстра, в даному випадку, і є таким припущенням.
03.01.2007р. затверджена посадова інструкція майстра ТОВ «Екжитлоком»(а.с. 66-68 -копія інструкції), з якої вбачається, що до особи, яка може займати вказану посаду ставляться певні умови, а саме: наявність середньо-спеціальної освіти та стажу роботи в житловому господарстві, які позивач не мав, майстер протягом шести місяців з дня призначення на посаду повинен бути атестованим на знання Правил і норм технічної експлуатації житлових будинків в містах і селищах України і Правил безпеки в газовому господарстві, повторно атестація повинна проводитись через кожні три роки, але позивач атестований на знання вказаних вище Правил не був, суду не надано доказів про виконання позивачем обов*язків майстра, вказаних в його посадовій інструкції, в тому числі він не проводив первинного, повторного цільового та позапланового інструктажів з питань охорони праці, що стверджується Журналом реєстрації інструктажів з питань охорони праці на робочому місці (а.с. 77-82 - копія журналу).
Про проходження навчань і здачу іспитів з охорони праці, пожежної безпеки, електробезпеки, гігієни праці, виробничої санітарії ОСОБА_8. як генеральний директор ТОВ «Екжитлоком»має посвідчення (а.с. 72 -копії посвідчень), які позивач як особа, яка тривалий проміжок часу: з липня 2007р. по 13.10.2009р., виконувала обов*язки майстра, повинен був мати.
Акти з внутрішніх робочих питань ТОВ «Екжитлоком»(акти списання, перевірки показників лічильників за період 2007р.-2009р.), позивачем як виконуючим обов*язки майстра не підписувались (а.с. 162-191 -копії актів).
В спірний період часу позивач був протабельований лише за посадою начальника охорони (а.с. 83-76, 193 -копії табелів обліку робочого часу).
В наданій позивачем постанові про відмову в порушенні кримінальної справи від 02.03.2010р., є посилання, що він працював майстром ТОВ «Екжитлоком»в період з 21.05.2007р. по 13.10.2009р. (а.с. 49 -копія постанови), на що посилається останній в обґрунтування позовних вимог, але дана обставина в спірному випадку юридичного значення не має, оскільки ці відомості викладені в постанові зі слів самого ОСОБА_1
Крім цього, позивач вказував про те, що наказ №20/ВК від 29.06.2007р. виготовлений не 29.06.2007р., а значно пізніше, після його звернення до суду, у зв*язку з чим він не визнає вказаний наказ і вважає його підробним, але при цьому ОСОБА_1 не оспорює вказаний наказ в судовому порядку і з позовом про визнання його недійсним до суду не звертався.
Як вбачається з інформаційної довідки ТОВ «Екжитлоком», в спірний період часу вакансія майстра в Товаристві періодично була зайнята іншими особами, мала місце вакансія або була скасована (а.с. 192 -інформаційна довідка).
В акті №7/01-66 від 08.07.2009р., складеному представником АК «Київенерго», ОСОБА_1 вказаний як голова правління (а.с. 71 -копія акту), але сторони в цьому випадку визнають, що це є помилкою.
Оцінюючи зібрані по справі докази в частині позовних вимог про стягнення з відповідача 26 100 грн. доплати за виконання обов*язків тимчасово відсутнього працівника в їх сукупності та співставленні, належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, достатності і взаємному зв*язку, суд приходить до висновку, що позовній вимоги в цій частині недоведені належними і допустимими доказами, не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, у зв*язку з чим задоволенню не підлягають.
Що стосується позовної вимоги про відшкодування моральної шкоди, суд приходить до наступного.
Стаття 237-1 КЗпП України передбачає відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику у випадку, якщо порушення його законних прав призвело до моральних страждань, втраті нормальних життєвих зв*язків і вимагає від нього додаткових зусиль для організації його життя.
Приймаючи до уваги, що в даному випадку порушення відповідачем законних прав позивача судом не встановлено, а тому правових підстав для відшкодування моральної шкоди і задоволення позовних вимог в цій частині також немає.
Оскільки суд прийшов до висновку про відмову ОСОБА_1 в позові, судові витрати у вигляді витрат на ІТЗ розгляду справи і на правову допомогу відповідно до вимог ст.88 ЦПК України стягненню з відповідача не підлягають.
Стосовно зустрічного позову, суд вважає за необхідне вказати про наступне.
В ст.94 ЦК України вказано про те, що юридична особа має право на недоторканість її ділової репутації, на таємницю кореспонденції, на інформацію та інші особисті немайнові права, які можуть їй належати.
Особисті немайнові права юридичної особи захищаються відповідно до глави 3 цього Кодексу.
У відповідності до пункту 4) частини 2 ст.23 глави 3 ЦК України, моральна шкода полягає у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
В спірному випадку ТОВ «Екжитлоком»в зустрічному позові вказує на спричинення Товариству позивачем моральної шкоди у вигляді приниження ділової репутації ТОВ «Екжитлоком»в результаті звернень позивача до правоохоронних органів, розповсюдження недостовірної інформації та необґрунтованих звинувачень, що призвело до підриву в довірі та роботі ділових партнерів Товариства, до розриву ділових відносин і відмови в подальшому співробітництві, а це в свою чергу призвело до недовіри мешканців.
Але, ТОВ «Екжитлоком», крім особистих пояснень представника і третьої особи, не надано суду належних і допустимих доказів про наявність обставин, якими він обґрунтовує зустрічні позовні вимоги, зокрема, про приниження ділової репутації Товариства, доказів, які б свідчили про підрив довіри до відповідача та припинення ділових відносин з партнерами і доказів недовіри мешканців.
Крім цього, Верховний Суд України в постанові Пленуму №4 від 31.03.1995р. «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»з наступними змінами і доповненнями, вказує про те, що звернення до правоохоронних органів у встановленому законом порядку відносно певної особи не може визнаватись підставою для спричинення особі моральної шкоди.
Приймаючи до уваги наведене, а також оцінюючи докази за зустрічним позовом у їх сукупності та співставленні з усіма зібраними по справі доказами, суд визнає зустрічні позовні вимоги недоведеними і такими, що задоволенню не підлягають у зв*язку з недоведеністю.
Враховуючи, що ТОВ «Екжитолоком»в задоволенні зустрічного позову відмовлено, у відповідності до ст.88 ЦПК України не підлягають стягненню з позивача і понесені ним судові витрати і витрати на правову допомогу.
Керуючись ст.ст. 23, 94 ЦК України, ст.ст. 105, 116, 232, 237-1 КЗпП України, постановою Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995р. «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»з наступними змінами і доповненнями, ст.ст. 10, 11, 57-60, 212-215, 223 ЦПК України, суд, -
В задоволенні позову ОСОБА_1 до ТОВ «Екжитлоком», 3-тя особа: генеральний директор ТОВ «Екжитлоком»ОСОБА_8 про стягнення невиплаченої доплати за виконання обов*язків тимчасово відсутнього працівника та відшкодування моральної шкоди - відмовити.
В задоволенні зустрічного позову ТОВ «Екжитлоком»до ОСОБА_1, 3-тя особа: генеральний директор ТОВ «Екжитлоком»ОСОБА_8 про відшкодування моральної шкоди - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м.Києва через районний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутніми в судовому засіданні при проголошенні рішення -протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Суддя: