Миколаївський окружний адміністративний суд
вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54055
Вступна та резолютивна частини
м. Миколаїв.
28.04.2011 р. справа № 2а-8972/10/1470
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Продана Ю.І., при секретарі судового засідання Ополинському О.В.,
за участю представників
позивача: ОСОБА_1 (довіреність від 28.12.2010 р. б/н);
відповідача: ОСОБА_2 (довіреність від 31.01.2011 р. № 10/15-262);
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовомНовоодеської районної санітарно-епідеміологічної станції,
вул. Шкільна, 40, м. Нова Одеса, Новоодеський район, Миколаївська область, 56600
доДержавної інспекції з контролю за цінами в Миколаївській області, вул. Адміральська, 41, м. Миколаїв, 54009
провизнання неправомірним та скасування рішення
від 07.12.2010 р. № 237, припису № 10/15- 4257,
керуючись статтями 2, 7, 17, 94, 158, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Визнати неправомірним та скасувати рішення Державної інспекції з контролю за цінами в Миколаївській області від 07.12.2010 р. № 237 про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін.
3. Скасувати припис Державної інспекції з контролю за цінами в Миколаївській області від 07.12.2010 р. № 10/15-4257 про виконання законних вимог щодо усунення порушень державної дисципліни цін.
3. Відшкодувати Новоодеській санітарно - епідеміологічній станції судовий збір у сумі 6,80 грн. з Державного бюджету України.
Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.
Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.
Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Апеляційна скарга, подана після закінчення встановлених строків залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку.
Суддя Ю.І. Продан
Миколаївський окружний адміністративний суд
вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54055
м. Миколаїв.
28.04.2011 р. справа № 2а-8972/10/1470
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Продана Ю.І., при секретарі судового засідання Ополинському О.В.,
за участю представників
позивача: ОСОБА_1 (довіреність від 28.12.2010 р. б/н);
відповідача: ОСОБА_2 (довіреність від 31.01.2011 р. № 10/15-262)
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовомНовоодеської районної санітарно-епідеміологічної станції,
вул. Шкільна, 40, м. Нова Одеса, Новоодеський район, Миколаївська область, 56600
доДержавної інспекції з контролю за цінами в Миколаївській області, вул. Адміральська, 41, м. Миколаїв, 54009
провизнання неправомірним та скасування рішення
від 07.12.2010 р. № 237, припису № 10/15- 4257,
Новоодеська санітарно - епідеміологічна станція (далі - Новоодеська СЕС) звернулася до суду з позовом до Державної інспекції з контролю за цінами в Миколаївській області (далі - ДІКЦ у Миколаївській області) про скасування визнання неправомірним та скасування рішення від 07.12.2010 р. № 237 про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін та припису № 10/15-4257 про виконання законних вимог щодо усунення порушень державної дисципліни цін.
В обґрунтування своїх вимог, позивач посилався на відсутність з його боку жодних порушень вимог Тарифів (прейскурантів) на роботи і послуги, що виконуються і надаються за плату установами та закладами державної санітарно-епідеміологічної служби, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2003 р. № 1351 (далі - Тарифи № 1351), при наданні послуг з лабораторні дослідження для проведення профілактичного та періодичного медичного оглядів.
Заперечуючи проти позову, ДІКЦ у Миколаївській області вказувала на те, що позивач при наданні цих послуг безпідставно стягував плату, в зв'язку з чим отримав необґрунтовану виручку, що призвело до порушення ним відповідного порядку встановлення і застосування цін.
У судовому засіданні представник Новоодеської СЕС позов підтримала та просила суд його задовольнити повністю.
Представник ДІКЦ у Миколаївській області проти позову заперечувала, у його задоволенні просила суд відмовити.
У судовому засіданні 28.04.2011 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов до висновку про задоволення позову з таких підстав.
Судом установлено та матеріалами справи підтверджено, що Новоодеська СЕС є закладом санітарно - профілактичного профілю і входить до системи державної санітарно - епідеміологічної служби охорони здоров'я України в межах Новоодеського району Миколаївської області, в межах своєї компетенції виконує функції навчального, медичного, координаційного та консультаційного центру, має самостійний баланс, рахунки в органах Державного казначейства України, печатку із зображенням Державного Герба України і своїм найменуванням.
30.11.2010 р. ДІКЦ у Миколаївській області було проведено перевірку Новоодеської СЕС шодо дотримання порядку застосування тарифів на роботи і послуги, що виконуються та надаються за плату державними санітарно - епідеміологічними службами за період листопад 2009 р. - жовтень 2010 р., за наслідками якої складено акт, у якому встановлено, що позивачем безпідставно стягується плата за лабораторні дослідження для проведення профілактичного огляду - 97,54 грн. замість 66,06 грн. та періодичні медичні огляди - 58,64 грн. замість 27,16 грн., 81,27 грн. замість 49,79 грн., чим порушено вимоги що є порушенням Тарифів, затверджених Постановою КМУ № 1351.
На підставі зазначеного акту перевірки, ДІКЦ у Миколаївській області відповідно до статті 14 Закону України від 3 грудня 1990 року № 507-ХІІ "Про ціни і ціноутворення" та пункту 1.4 Інструкції про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами, затвердженої наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерства фінансів України 03.12.2001 р. № 298/519, прийняті рішення від 07.12.2010 р. № 237 про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін та припису № 10/15-4257 про виконання законних вимог щодо усунення порушень державної дисципліни цін.
Надаючи правової оцінки цим обставинам та відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.
Відповідно до свідоцтва про атестацію від 12.11.2007 року № РН-0091 бактеріологічна та паразитологічна лабораторії, що входять до складу Новоодеської CЕC в межах своєї діяльності здійснюють лабораторні дослідження на носійство кишкових інфекцій, дослідження на гельмінтози, наявність патогенного стафілококу, на черевний тиф при проходженні працівниками певних професій обов'язкових профілактичних медичних оглядів згідно зі статтею 26 Закону України від 24 лютого 1994 року № 4004-ХІІ "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення" (далі - Закон № 4004-ХІІ), статтею 21 Закону України від 6 квітня 2000 року № 1645-ІІІ "Про захист населення від інфекційних хвороб", Постанови Кабінету Міністрів України від 23.05.2001 р. № 559 (далі - Постанова КМУ № 559), якою затверджено перелік професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов'язковим профілактичним медичним оглядам, порядку проведення цих оглядів та видачі особистих медичних книжок" та наказу Міністерства охорони здоров'я України від 23.07.2002 р № 280, яким затверджено "Перелік необхідних обстежень лікарів-спеціалістів, видів клінічних, лабораторних та інших досліджень, що необхідні для проведення обов'язкових медичних оглядів, та періодичність їх проведення".
Згідно зі статтею 35 Закону № 4004-ХІІ, оплата за виконання робіт і надання послуг у сфері забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя здійснюється за тарифами та прейскурантами, затвердженими Кабінетом Міністрів.
Тобто, при стягненні плати за проведення наведених в акті перевірки досліджень та інших платних послуг Новоодеська СЕС керується положеннями Постанови Кабінету Міністрів України від 15.10.2002 р. № 1544, якою затверджено перелік робіт і послуг у сфері забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення, які виконуються і надаються за плату та Тарифів № 1351.
В акті перевірки ДІКЦ у Миколаївській області від 30.11.2010 р. № 250 вказано, що гранична загальна вартість досліджень, що здійснюються в лабораторіях СЕС згідно законодавства становить 66,06 грн., тоді як фактично Новоодеською СЕС стягується плата за лабораторні дослідження для проведення профілактичного огляду 97,54 грн. замість 66,06 грн. та періодичні медичні огляди стягується 58,64 грн. замість 27,16 грн., 81,27 грн. замість 49,79 грн., що є порушенням Тарифів № 1351.
При цьому в акті перевірки та в прийнятому за наслідками перевірки рішенні № 237 від 07.12.2010 року не зазначено, які саме положення зазначених нормативних актів порушені Новоодеською СЕС.
Згідно з Переліком необхідних обстежень лікарів-спеціалістів, видів клінічних, лабораторних та інших досліджень, що необхідні для проведення обов'язкових медичних оглядів, та періодичність їх проведення, затвердженому наказом Міністерства охорони здоров'я України від 23.07.2003 р. № 280, під час проходження працівниками певних професій обов'язкових профілактичних медичних оглядів Новоодеська СЕС виконує:
- дослідження на носійство кишкових інфекцій;
- серологічні дослідження на носійство збудника черевного тифу;
- дослідження на гельмінтози;
- мазок з горла та носа на наявність патогенного стафілококу.
Методи лабораторної діагностики кожного з видів досліджень регламентуються окремими наказами Міністерства охорони здоров'я України, а тому кількість таких досліджень та необхідність їх проведення під час "профілактичних медичних оглядів не могла бути предметом перевірки що до дотримання державної дисципліни цін.
За змістом акту перевірки відповідачем визнано проведення під час проведення досліджень на носійство кишкових інфекцій, серологічних досліджень на носійство збудника черевного тифу, мазок з горла та носа на наявність патогенного стафілококу та чомусь повністю ігноровано проведення досліджень на гельмінтози передбаченими методами лабораторної діагностики у встановленому порядку.
Відповідно до пункту 2 Положення про державну санітарно - епідеміологічну службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.08.2002 р. № 1218, Державна санітарно-епідеміологічна служба України у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами Президента України і Кабінету Міністрів України, положеннями про державну санітарно-епідеміологічну службу відповідних державних органів, наказами МОЗ та Держсанепідемслужби, наказами та постановами головного державного санітарного лікаря України, а також цим Положенням.
Так, Наказом МОЗ СРСР від 15 жовтня 1994 року № 960 "Об унификации клинических лабораторних методов исследования", затверджений перелік таких методів (пункт 5 додатку № 1 до цього наказу, далі - мовою оригіналу) клиническая лабараторная паразитология
5.1. Методы исследования биологического материала на наличие простейших
5.1.1. Обнаружение простейших кишечника в фекалиях методом нативного мазка и мазка с раствором Люголя;
5.1.2. Обнаружение простейших кишечника в фекалиях с применением консервантов;
5.1.3. Обнаружение простейших кишечника в фекалиях методом формалин - зфирного обогащения;
5.1.4. Обнаружение лейшманий в мазке костного мозга;
5.1.5. Обнаружение лейшманий в мазке из кожного инфильтрата;
5.1.6. Обнаружение лейшманий в соскобе пораженных тканей культуральным методом;
5.2. Методьы исследования биологического материала на наличие гельминтов, их фрагментов и яиц;
5.2.1. Обнаружение гельминтов в фекалиях;
5.2.2. Обнаружение яиц гельминтов в фекалиях методом толстого мазка (метод Като);
5.2.3. Обнаружение яиц гельминтов в фекалиях методом обогащения;
5.2.4. Обнаружение яиц гельминтов в фекалиях с применением детергентов (метод Красильникова)
Метод І Метод II
5.2.5. Обнаружение яиц гельминтов в перианально-ректальньгх соскобах с применением деревянного шпателя;
5.2.6. Обнаружение личинок гельминтов в фекалиях (метод Бермана);
5.2.7. Обнаружение личинок гельминтов в фекалиях культивированием их на фильтровальной бумаге (метод Харада и Мори);
5.2.8. Обнаружение яиц гельминтов в дуоденальном содержимом и желчи.
Основні методи лабораторної діагностики гельмінтозів затверджені наказом Міністерства охорони здоров'я УРСР від 15 жовтня 1986 р. № 579.
До найпростіших тварин, що спричинюють інфекційні захворювання, належать дизентерійна амеба, кокцидії, споровики. У відповідності до методичних рекомендацій по виявленню інвазованих збудником амебіазу затверджених бюро презідіуму Вченої медичної ради МЗ УРСР від 17.05.1977 року серед декретованих груп населення в процесі трудової діяльності працівники харчових підприємств та прирівняні до них особи підлягають обстеженню на носійство дизентерійних амеб лабораторіями СЕС одночасно з дослідженнями на гельмінтози.
Виявлення інвазованих збудником амебіазу здійснюється методом паразитологічного дослідження. Методичні вказівки з діагностики кишкових найпростіших затверджені вченою радою МОЗ УРСР 30.07.1960 року.
Таким чином, згідно із існуючими вимогами при проведенні досліджень на гельмінтози Новоодеською СЕС в рамках проведення попереднього профілактичного медичного огляду здійснюються наступні паразитологичні дослідження:
- дослідження біоматеріалу фекалій на яйця, лічинки, фрагменти гельмінтів методами збагачення, Бермана і товстого мазка за Като;
- дослідження періанального зіскрібка на яйця гельмінтів
- визначення найпростіших кишкових в фекаліях методом нативного мазку.
Виконання зазначених досліджень коленій фізичний особі під час проведення профілактичних медичних оглядів підтверджується записами в журналах реєстрації мікробіологічних та паразитологічних досліджень за формою № 252/0, затвердженою наказом Міністерства охорони здоров'я України від 04.01.2001 р. № 1. Ведення таких журналів є обов'язковим, вони віднесені до медичної облікової документації, що використовується в лабораторіях лікувально-профілактичних закладів системи Міністерства охорони здоров'я України.
Вартість кожного окремо з вищенаведених досліджень передбачена в пунктами 38.1, 39.1, 39.2. Тарифів № 1351 та складає відповідно:
- пункт 38.1 - 10,59 грн., (дослідження біоматеріалу фекалій на яйця, личинки, фрагменти гельмінтів методами збагачення, Вермана і товстого мазка за Като);
- пункт 39.1. - 2,97 грн. (дослідження періанального зіскрібка на яйця гельмінтів);
- пункт 39.2. - 17,92 грн. (визначення найпростіших кишкових в фекаліях методом нашивного мазку).
Вартість цих досліджень на гельмінтози в загальній сумі в кожному конкретному випадку проведення профілактичного медичного огляду складає 31,48 грн. та чомусь на думку перевіряючи є необґрунтовано отриманою виручкою, порушенням.
Таким чином, факт виконання досліджень на наявність гельмінтозів в рамках попереднього медичного огляду належним чином відображено в журналах встановленої форми, вартість таких досліджень затверджена відповідною постановою КМУ, що надає право Новоодеської СЕС на стягнення плати за надані послуги.
Висновки зроблені в акті щодо необхідності чи недоцільності проведення лабораторією СЕС паразитологічних досліджень не входять до компетенції ДІКЦ у Миколаївській області, а тому зроблені в акті перевірки висновки можна розцінювати як перевищення повноважень з боку органу владних повноважень.
Згідно з пунктами 3.2., 3.4. Інструкції про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами, затвердженої наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерства фінансів України 03.12.2001 р. № 298/519, в актах перевірок, зокрема, зазначаються нормативні акти, які порушено суб'єктами господарювання, з конкретним обґрунтуванням порушення, рішення складається за формою згідно з додатком 1 у трьох примірниках, які підписуються начальником відповідної державної інспекції з контролю за цінами або його заступниками.
Постановою КМУ № 1351 від 27.08.2003 р. затверджено тарифи (прейскуранти) на роботи і послуги, що виконуються і надаються за плату установами та закладами державної санітарно-епідеміологічної служби.
Зміст наведеної постанови свідчить про те, що перелік затверджених тарифів містить в собі 257 (двісті п'ятдесят сім) позицій, кожна з яких відображає конкретний від робіт (послуг) що можуть виконуватись за плату установами та закладами державної санітарно-епідеміологічної служби.
Таким чином при прийнятті оскаржуваного рішення та припису відповідач повинен був навести конкретне обґрунтування порушення, а саме номер позиції чи позицій із затвердженого постановою КМУ № 1351 переліку, що були порушені позивачем.
Спірні рішення та припис містять в собі лише загальні посилання на розмір ні би то необґрунтовано стягнених сум, без посилання на конкретний пункт з затвердженого переліку фіксованих цін, що повинні застосовуватись при наданні послуг
Стосовно посилань ДІКЦ у Миколаївській області на те, що заклади охорони здоров'я комунальної власності надають платні послуги по проведенню досліджень на гельмінтози в рамках проведення обов'язкових медичних оглядів за іншою ціною, яка за розміром менш ніж та що стягується за аналогічні дослідження Новоодеською СЕС, слід зазначити таке.
Згідно зі статтею 35 Закону № 4004-ХІІ, оплата за виконання робіт і надання послуг у сфері забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя здійснюється за тарифами та прейскурантами, затвердженими Кабінетом Міністрів.
Таким чином, при стягненні плати за проведення наведених в акті перевірки досліджень та інших платних послуг Новоодеська СЕС має керуватись постановами Кабінету Міністрів України від 15.10.2002 р. № 1544 та від 27.08.2003 р. № 1351.
Так, пунктом 3 Переліку робіт і послуг у сфері забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення, які виконуються і надаються за плату, затвердженого постановою КМУ від 15 жовтня 2002 р. № 1544, передбачено проведення за плату у сфері забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення лабораторних досліджень під час проведення попереднього (при прийнятті на роботу) та періодичного профілактичного медичного огляду працівників окремих професій, виробництв та організацій, діяльність яких може призвести до поширення інфекційних хвороб серед населення. Тарифи на проведення таких досліджень, як наводилося раніше, передбачених пунктами 16,17, 38, 39 Постанови КМУ від 27.08.2003 року № 1351 "Про затвердження тарифів (прейскурантів) на роботи і послуги, що виконуються і надаються за плату установами та закладами державної санітарно-епідеміологічної служби" Саме цими тарифами керувався Позивач при нарахуванні плати за надані послуги.
В той же час законодавець передбачив інший порядок регулювання цін і тарифів на платні послуги, що надають лікувально-профілактичні державні і комунальні заклади охорони здоров'я. Повноваження центральних органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, виконавчих органів міських рад щодо регулювання цін і тарифів на окремі види продукції, товарів і послуг встановлені Постановою КМУ від 25 грудня 1996 р. № 1548 "Про встановлення повноважень органів виконавчої влади та виконавчих органів міських рад щодо регулювання цін (тарифів)".
Пунктом 12 наведеної постанови передбачено, що Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласної. Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій регулюють (встановлюють) тарифи на платні послуги, що надають лікувально-профілактичні державні і комунальні заклади охорони здоров'я. На виконання Постанови КМУ від 25 грудня 1996 р. № 1548 "Про встановлення повноважень органів виконавчої влади та виконавчих органів міських рад щодо регулювання цін (тарифів)" Миколаївською обласною державною адміністрацією було прийняте розпорядження від 04.12.2009 р. № 454-р "Про встановлення тарифів на платні послуги, що надають лікувально-профілактичні державні і комунальні заклади схорони здоров'я Миколаївської області".
Тобто, чинним законодавством встановлені два окремих порядки на встановлення цін на платні послуги для лікувально-профілактичних державних і комунальних закладів охорони здоров'я та для установ та закладів державної санітарно-епідеміологічної служби.
Вищенаведене свідчить, що під час надання платних послуг Новоодеська СЕС враховувала спеціальні нормами законодавства, що регулюють порядок встановлення тарифів на платні послуги, що виконуються у сфері забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення та в свою чергу не мав правових підстав застосовувати тарифи на платні послуги, встановлені для застосування лікувально-профілактичними державними і та комунальними закладами охорони здоров'я.
Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
При цьому, завдання адміністративного судочинства ґрунтуються на положеннях статті 55 Конституції України, відповідно до якої, права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
Згідно з частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Положення частини 1 статті 9 КАС відповідають приписам частини 2 статті 19 Конституції України.
Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості (частина 1 статті 11 КАС).
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (частина 2 статті 71 КАС).
Суд вважає, що всупереч зазначеним вимогам цього Кодексу, відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав достатніх доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності прийнятих ним рішення від 07.12.2010 р. № 237 про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін та припису від 07.12.2010 р. № 10/15-4257 про виконання законних вимог щодо усунення порушень державної дисципліни цін.
Враховуючи викладені норми матеріального і процесуального законодавства, встановлені обставини справи, суд вважає заявлені позовні вимоги правомірними і такими, що підлягають задоволенню повністю.
Згідно з частиною 1 статті 94 КАС, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Керуючись статтями 2, 7, 17, 94, 158, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Визнати неправомірним та скасувати рішення Державної інспекції з контролю за цінами в Миколаївській області від 07.12.2010 р. № 237 про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін.
3. Скасувати припис Державної інспекції з контролю за цінами в Миколаївській області від 07.12.2010 р. № 10/15-4257 про виконання законних вимог щодо усунення порушень державної дисципліни цін.
3. Відшкодувати Новоодеській санітарно - епідеміологічній станції судовий збір у сумі 6,80 грн. з Державного бюджету України.
Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.
Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.
Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Апеляційна скарга, подана після закінчення встановлених строків залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку.
Суддя Ю.І. Продан
Повний текст постанови складено та підписано 5 травня 2011 року.