Миколаївський окружний адміністративний суд
вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54055
м. Миколаїв.
12:00 год.
01.03.2011 р. Справа № 2а-2823/10/1470
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мороза А.О., за участю секретаря судового засідання Крикливенко І.С.,
представника позивача: ОСОБА_1, довіреність № 101/10/10-009, від 04.01.11 р.,
представника відповідача: не прибув,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовомВознесенської ОДПІ (Новоодеське відділення), вул. Леніна, 179, м. Нова Одеса, Новоодеський район, Миколаївська область, 56600
доСЗАТ ім. Т.Г. Шевченка, вул. Леніна, 8, м. Нова Одеса, Новоодеський район, Миколаївська область, 56601
простягнення заборгованості у сумі 446272,69 грн.
До суду надійшла позовна заява Вознесенської об'єднаної державної податкової інспекції (Новоодеське відділення) (далі - позивач) у якій позивач просить стягнути за рахунок активів з сільськогосподарського закритого акціонерного товариства ім. Т.Г. Шевченка (далі - відповідач) податковий борг з доходів фізичних осіб та пеню у загальній сумі 446272,69 грн.
11.08.10 р. позивач подав заяву, якою змінив позовні вимоги, а саме зменшив їх розмір (а. с. 55), вказавши, що відповідач сплатив пеню у сумі 68502,67 грн., а тому просить стягнути з відповідача 377770,02 грн.
Відповідно до ст. 137 ч. 1 КАС України, позивач може протягом всього часу судового розгляду збільшити або зменшити розмір позовних вимог, подавши письмову заяву, яка приєднується до справи.
Враховуючи те, що позивач скористався своїм правом змінити позовні вимоги, подав письмову заяву, яка приєднана до матеріалів справи, суд розглядає позовні вимоги з урахуванням заяви позивача від 11.08.10 р.
Обґрунтовуючи свої вимоги позивач зазначив, що згідно Акту перевірки та податкових розрахунків, наданих відповідачем до податкової інспекції, за ним рахується заборгованість із сплати податку з доходів фізичних осіб у загальній сумі 377770,02 грн. На податковий борг позивачем нарахована пеня у сумі 68502,67 грн., яка відповідачем під час судового розгляду сплачена.
Представник відповідача не заперечив існування заборгованості з податку з доходів фізичних осіб, але послався на скрутне матеріальне становище підприємства, яке не дозволяє вчасно погашати податкові зобов'язання. Крім того, під час розгляду адміністративної справи, представником відповідача суду подавались платіжні доручення, посилаючись на які, відповідач зазначає, що ним податковий борг частково сплачений. З огляду на таке, відповідач просить врахувати суми сплаченого ним податку.
У судовому засіданні представники сторін підтримали доводи адміністративного позову та заперечень.
Відповідно до вимог ст. 160 ч. 3 КАС України, у судовому засіданні 01.03.11 р. судом проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Вирішуючи спір між сторонами суд враховує таке.
Відповідач зареєстрований як юридична особа Новоодеською районною державною адміністрацією Миколаївської області 06.10.05 р. за № 1 517 120 0000 000186, що підтверджується довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а. с. 7-10).
З 18.12.98 р. відповідач перебуває на обліку у ДПІ як платник податків (а. с. 11).
Статтею 67 Конституції України, на кожного покладено обов'язок сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
02.10.09 р. позивач провів планову виїзну перевірку відповідача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.06 р. до 31.03.09 р., валютного та іншого законодавства за той же період.
У матеріалах справи мається витяг за Акту перевірки від 02.10.09 р. № 48/23-0121/03764212 (а. с. 12), у якому зазначено, що залишок утриманого, але несплаченого відповідачем податку з доходів фізичних осіб станом на 31.03.09 р. складає 333425,91 грн.
Відповідно до положень Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", норми якого регулювали спірні відносини на час їх виникнення, відповідач є податковим агентом.
Як встановлено ст. 19 п. 19.2. пп. а Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", особи, які відповідно до цього Закону мають статус податкових агентів, зобов'язані своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, який виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати та за її рахунок.
Статтею 20 п. 20.1. того ж Закону встановлено, що розмір штрафних (фінансових) санкцій за порушення норм цього Закону та підстави для їх застосування визначаються законом, що регулює такі питання, якщо інше не встановлене нормами цього Закону.
Відповідно до ст. 16 п. 16.1. пп. 16.1.1. Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", чинного на час проведення перевірки відповідача, після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.
Згідно ст. 16 п. 16.4. пп. 16.4.1. Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", пеня нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.
На підставі зазначених норм позивач нарахував відповідачу пеню у сумі 68502,67 грн., яка відповідачем була сплачена.
Окрім цього, на виконання ст. 19 п. 19.2. пп. б Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", яким встановлено, що особи, які відповідно до цього Закону мають статус податкових агентів, зобов'язані надавати у строки, встановлені законом для податкового кварталу, якщо інше не визначено нормами цього Закону, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також сум утриманого з них податку податковому органу за місцем свого розташування, відповідач подав до позивача податкові розрахунки за 2-4 квартал 2009 р. та 1 квартал 2010 р. (а. с. 13-39), з яких слідує, що відповідачем за вказаний період не сплачено податку з доходів фізичних осіб 44344,11 грн.
Таким чином, загальна сума заборгованості відповідача за Актом перевірки та податковими розрахунками складає 377770,02 грн. (333425,91+44344,11=377770,02).
Відповідно до ст. 5 ч. 1 п. 5.1. Закону України “Про порядок погашення податкових зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.
Відповідно до ст. 2 Закону України “Про порядок погашення податкових зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, органами, уповноваженими здійснювати заходи з погашення податкового боргу є виключно податкові органи.
Щодо наданих відповідачем платіжних доручень, суд зазначає наступне.
Відповідач просить суд врахувати в якості часткової сплати боргу суми, сплачені ним згідно платіжних доручень № 991 від 21.06.10 р. (а. с. 49), № 077 від 27.07.10 р. (а. с. 56), № 238 від 29.09.10 р. (а. с. 62), № 205 від 20.09.10 р. (а. с. 63), № 123 від 10.02.11 р. (а. с 85).
Як встановлено судом, у графі "призначення платежу" у платіжному дорученні № 991 від 21.06.10 р. зазначено, що кошти призначені для погашення штрафної санкції, згідно Акту перевірки від 21.06.10 р., тоді як у даній адміністративній справі розглядаються вимоги позивача, які ґрунтуються на Акті перевірки від 02.10.09 р. Так само з платіжних доручень № 077 від 27.07.10 р., № 238 від 29.09.10 р., № 205 від 20.09.10 р. вбачається, що кошти, сплачені за ними, спрямовувались на погашення іншої заборгованості, ніж та, що є предметом розгляду у даній адміністративній справі.
У той же час, у платіжному дорученні № 123 від 10.02.11 р. призначенням платежу зазначено сплата прибуткового податку згідно Акту перевірки від 02.10.09 р., а тому суд враховує часткову оплату відповідачем суми боргу у розмірі 3425,91 грн. за цим платіжним дорученням.
Відповідно, сума боргу, яка підлягає стягненню з відповідача складає 374344,11 грн. (377770,02-3425,91=374344,11).
Згідно ст. 10 п. 10. Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", у разі коли інші, передбачені цим Законом, заходи з погашення податкового боргу не дали позитивного результату, податковий орган здійснює за платника податків та на користь держави заходи щодо залучення додаткових джерел погашення суми податкового боргу шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а за їх недостатності - шляхом продажу інших активів такого платника податків.
З огляду на наведену норму, вимога позивача щодо стягнення заборгованості з відповідача із сплати податку з доходів фізичних осіб шляхом звернення стягнення на активи платника податку підлягає задоволенню.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. 2, 7, 17, 94, 158, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Адміністративний позов задовольнити.
2. Стягнути за рахунок активів з сільськогосподарського закритого акціонерного товариства ім. Т.Г. Шевченка (вул. Леніна, 8, м. Нова Одеса, Новоодеський район, Миколаївська область, 56601, р/р 26002306432093 в ПАТ ПІБ в м. Миколаєві, МФО 326438, ЄДРПОУ 03764212) на користь Вознесенської ОДПІ (Новодеське відділення) (вул. Леніна, 179, м. Нова Одеса, Новоодеський район, Миколаївська область, 56600, р/р 35210003000517 в УДК в Миколаївській області, МФО 826013, ЄДРПОУ 23090425) заборгованість у сумі 374344,11 грн.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства Україні, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства Україні, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Апеляційна скарга, подана після закінчення строків, установлених цією статтею, залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Постанова у повному обсязі складена
4 березня 2011 р.
Суддя А. О. Мороз