Справа № 2а-2318/11
іменем України
"01" червня 2011 р. Дарницького районного суду м.Києва Шкоріна О.І., розглянувши в порядку скороченого провадження в м.Києві справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Дарницькому районі м. Києва про зобов»язання провести перерахунок пенсії та надбавки як дитині війни,
суддя
Позивач ОСОБА_2 через свого представника ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до відповідача Управління Пенсійного фонду України в Дарницькому районі м.Києва про зобов»язання провести перерахунок пенсії з урахуванням показника середньої заробітної плати працівників на одну застраховану особу в цілому по Україні за 2009 рік з 01.07.2010 року, вилучивши з періоду, що враховується для обчислення пенсії, заробітну плату за період з 01.05.2006 року по день винесення рішення. Свої вимоги мотивував тим, що відповідач провівши йому перерахунок пенсії в 2010 році відповідно до ч.4 ст.42 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» застосував показник середньої заробітної плати за 2007 календарний рік, що суттєво вплинуло на розмір його пенсії, та не відповідає вимогам закону, відповідно до положень якого перерахунок пенсії проводиться із застосуванням показника середньої заробітної плати за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії.. На 2009 рік показник середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні становив 1650 грн.43 коп., який і повинен був застосовуватися при перерахунку його пенсії в 2010 році..
Посилаючись на зазначене, просив зобов»язати відповідача провести перерахунок та виплату пенсії за віком відповідно до ч.1, 2 ст.40 та ч.4 ст.42 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування»із застосуванням показника середньої заробітної плати за 2009 рік 1650 грн.43 коп. з 01.07.2010 року. Також просив зобов»язати відповідача вилучити відповідно до абз.3 ч.1 ст.40 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування»період заробітної плати з 01.05.2006 року по день винесення рішення -, а також просив здійснити порахунок щомісячного підвищення до пенсії, як дитині війни, у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком згідно ст..6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», починаючи з 2006 року по день винесення рішення.
Ухвалою судді Дарницького районного суду м.Києва від 28 лютого 2011 року позовні вимоги ОСОБА_2 в частині визнання дій протиправними та зобов»язання Управління Пенсійного фонду України в Дарницькому районі м.Києва нарахувати і виплатити пенсію, як пенсіонеру який працює із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих в галузах економіки України за 2009 рік з розрахунку 1650 грн.43 коп., за період з 01.07.2010 року по 17.08.2010 року та в частині зобов»язання нарахувати і виплатити 30 % надбавки до пенсії як дитині війни за період з 01.01.2006 року по 17.08.2010 року залишені без розгляду.
Заперечуючи проти позову, представник відповідача в задоволенні позову просила відмовити, оскільки перерахунок пенсії позивачці здійснений згідно чинного законодавства. Перерахунок пенсії позивача проводився відповідно до пункту 11 Постанови Кабінету Міністрів від 25.05.2008 року № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» із застосуванням показника заробітної плати / доходу/ в середньому на одну особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону враховується для обчислення пенсії за 2007 рік.Також представник відповідача заперечувала проти задоволенні позову в частині здійснення перерахунку надбавки до пенсії, як дитині війни за відсутності підстав.
Вивчивши матеріали справи, вважаю встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
ОСОБА_2 перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Дарницькому районі м.Києва , і отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування». Крім того, позивач ОСОБА_2 - народився в 1943 році і відповідно до вимог ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», який набрав чинності з 01 січня 2006 року, набув статусу «дитини війни», а тому згідно зі ст. 6 зазначеного Закону має право на підвищення пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком.
14 липня 2010 року позивач, маючи 24 місяці страхового стажу після попереднього перерахунку пенсії, звернувся до Управління Пенсійного фонду України у Дарницькому районі м.Києва з заявою провести перерахунок її пенсії за віком відповідно до ч.4 ст.42 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування»по стажу та заробітній платі .
В подальшому позивач, не погоджуючись з проведеним в липні 2010 року перерахунком його пенсії, в січні 2011 року звернувся до Управління пенсійного фонду України в Дарницькому районі м.Києва з заявою про роз»яснення підстав застосування при проведення перерахунку пенсії середньої зарплати за 2007 року, що суперечить вимогам ч.2 ст.40 та ч.4 ст.42 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування», а також підпункту 3 п.11 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530 .
На своє звернення позивач 10.01.2011 року отримав відповідь, з якої вбачається, що у зв»язку з тим, що питання визначення показника заробітної плати /доходу/ в середньому на одну особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески законодавчо не врегульовано, перерахунки пенсій у 2009 році відповідно до підпункту третього пункту 11 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530 проводяться із застосуванням показника заробітної плати / доходу/ в середньому на одну особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону враховується для обчислення пенсії за 2007 рік.
Такі дії відповідача Управління Пенсійного фонду України в Дарницькому районі м.Києва, вважаю неправомірними та такими, що не грунтуються на Законі та суперечать Конституції України.
Відповідно до ст..ст.40, 42 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування»особа має право на перерахунок пенсії у разі якщо після призначення пенсії, вона продовжувала працювати. Перерахунок пенсії проводиться з урахуванням не менше ніж 24 місяців страхового стажу після призначення пенсії незалежно від перерв у роботі та здійснюється з заробітної плати /доходу/, з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу, а саме за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року, незалежно від перерв, та за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За вибором особи, яка звернулася за пенсією, з періоду, за який враховується заробітна плата /дохід/ для обчислення пенсії, виключається період до 60 календарних місяців підряд за умови, що зазначений період становить не більше ніж 10 відсотків тривалості страхового стажу.
Крім того, відповідно до ч.2 ст.40 зазначеного Закону для визначення заробітної плати, з якої обчислюється пенсія застосовується показник середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії.
Таким чином, позивач ОСОБА_2 має право на перерахунок пенсії, виходячи з показника середньої заробітної плати за 2009 рік .
Оцінюючи посилання представника відповідача на відсутність законодавчого врегулювання питання визначення показника заробітної плати /доходу/ в середньому на одну особу в цілому України, з якої сплачено страхові внески у зв»язку з чим Управління Пенсійного фонду України в Дарницькому районі м.Києва здійснює перерахунок пенсії, керуючись підпунктом третім пункту 11 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», якою як на думку відповідача, передбачено застосування показника середньої заробітної плати за 2007 рік , суд вважає не обгрунтованими.
Конституційний Суд України неодноразово розглядав проблему, (про що зокрема зазначено у рішенні № 8-рп/2005 від 11.10.2005 року по справі № 1-21/2005 ) пов'язану з реалізацією права на соціальний захист, неприпустимістю обмеження конституційного права громадян на достатній життєвий рівень, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція та закони України виокремлюють певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. У рішеннях Конституційного Суду України зазначалося, що пільги, компенсації, гарантії є видом соціальної допомоги і необхідною складовою конституційного права на достатній життєвий рівень, тому звуження змісту та обсягу цього права шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів за статтею 22 Конституції України не допускається.
Зокрема , Конституційний Суд України у рішенні від 09.07.2007 року за № 6рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) сформулював правову позицію, згідно з якою Законом про Державний бюджет України, який має особливий предмет регулювання, не можуть вноситися зміни, зупинятися дія чинних Законів України, а також встановлюватися інше ( додаткове) правове регулювання відносин, що є предметом інших законів України.
На підставі Рішення Конституційного Суду України № 10-рп /2008 від 22.05.2008 року положення підпункту 9 пункту 35 та положення підпункту 10 пункту 35 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»від 28.12.2007 року, якими було передбачено проведення перерахунку пенсії з урахуванням страхового стажу, набутого після її призначення та із застосуванням показника заробітної плати / доходу/ в середньому на одну особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону враховується для обчислення пенсії за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії, що визначається згідно ст..40 цього Закону, втратили чинність як такі, що є неконституційними.
Відповідно до ст. 152 Конституції України , закони та інші правові акти, які за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним судом України рішення про їх неконституційність.
Від так після визнання неконституційними положень Закону, залишається діючими положення, які були змінені, тобто положення ст.ст. 40, 42 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» в редакції 2003 року.
Дійсно постановою Кабінету Міністрів України № 530 від 28.05.2008 року «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян»встановлено , що у разі коли застрахована особа після призначення пенсії відповідно до Закону продовжувала працювати, проводиться перерахунок пенсії з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення /попереднього перерахунку/ пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати /доходу/, з якої була обчислена пенсія. За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону враховується для обчислення пенсії за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії. При цьому з періоду, за який враховується заробітна плата /дохід/ для перерахунку пенсії, період, що настає після призначення пенсії, не підлягає виключенню згідно з абзацом третім частини першої статті 40 Закону.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з положеннями частини четвертої статті 9 України якщо постанова Кабінету Міністрів України суперечить положенням цього Кодексу або іншому закону, застосовуються відповідні положення цього Кодексу або іншого закону.
Отже, за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, вважаю , що при проведенні перерахунку пенсії позивачу застосуванню підлягають статті 40,42 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування», а не Постанова Кабінету Міністрів України № 530 від 28.05.2008 року , яка істотно звужує обсяг встановлених законом прав позивача.
Також слід звернути увагу, що застосування в 2009 році показника заробітної плати в середньому на одну особу в цілому по України, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону враховується для обчислення пенсії за 2007 рік суперечить тексту самої Постанови Кабінету Міністрів України № 530, якою передбачено застосування показника середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії.
Таким чином, враховуючи зміст підпункту третьої п.11 Постанови Кабінету Міністрів України № 530, вважаю, що при проведенні перерахунку в 2009 році застосуванню підлягає показник середньої заробітної плати за 2009 рік.
Стосовно вилучення заробітної плати за період з 1.05.2006 року по 1.06.2011 року, що є гіршим в розрахунковому періоді, то його всупереч ч.1 ст.40 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування»відповідачем вилучено не було.
Відповідно до абз.3 ч.1 ст.40 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування», за вибором особи , яка звернулася за пенсією, з періоду, за який враховується заробітна плата /дохід/ для обчислення, виключається період до 60 календарних місяців підряд за умови, що зазначений період становить не більше ніж 10 відсотків тривалості страхового стажу.
Тобто, будь-яких обмежень стосовно того, що заробітна плата, отримувана після призначення чи перерахунку пенсії не підлягає вилученню, законодавчо не передбачено.
Підпунктом 3 п.11 Постанови Кабінету Міністрів України № 530 від 28.05.2008 року передбачено, що з періоду. За який враховується заробітна плата /дохід/ для перерахунку пенсії, період, що настає після призначення пенсії, не підлягає виключенню згідно з абзацом третім частини першої статті 40 Закону.
Однак, за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, вважаю , що при проведенні перерахунку пенсії позивачу застосуванню підлягають статті 40,42 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування», а не Постанова Кабінету Міністрів України № 530 від 28.05.2008 року , яка істотно звужує обсяг встановлених законом прав позивача.
Отже дії відповідача Управління Пенсійного фонду України в Дарницькому районі м. Києва щодо здійснення перерахунку пенсій позивачу із середньої заробітної плати за 2007 рік та невилучення гіршого періоду заробітної плати з періоду, що враховується для обчислення пенії, без врахуванням положень ч.1,3 ст.40, ч.4 ст.42 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування», є протиправними, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.
Що стосується позовних вимог про здійснення перерахунку щомісячного підвищення пенсії, як дитині війни у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком згідно ст..6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», то в цій частині слід зазначити наступне.
Відповідно до статті 70 Закону України «Про Держаний бюджет України на 2010 рік»у 2010 році надано право Кабінету Міністрів України встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.
Отже, наведена правова норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати. Відтак, її дія не поширюється на спірні правовідносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із Законом України “Про соціальний захист дітей війни” залежить від розміру мінімальної пенсії за віком.
Таким чином, підвищення до пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, у 2010 році нараховується та виплачується дітям війни відповідно до вимог статті 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”.
Таким чином, відповідач повинен був нараховувати позивачу підвищення як «дитині війни»з 18.08.2010 року в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.
Постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року №530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян»встановлені доплати дітям війни у твердій грошовій сумі: з 22.05.2008 року в розмірі 48,1 грн., з 01.07.2008 року -48,2 грн., з 01.10.2008 року - 49, 8 грн. Постанова набрала чинності з 22.05.2008 року та відповідач з цього часу проводить нарахування підвищення як дитині війни у розмірах, визначених даною постановою.
Проте, дана постанова суперечить Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Згідно ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.2 ст.3 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»державні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.
Виходячи із загальних засад пріоритету законів над підзаконними актами при розрахунку пенсії позивачу застосуванню підлягає підвищення в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, як це визначено ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а не у сумах, визначених постановою №530.
Що стосується доводів представника відповідача, викладених в письмових поясненнях, про те, що поняття «мінімальна пенсія за віком», про яке йдеться в ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», застосовується виключно для визначення пенсій, що призначаються лише за цим Законом і не стосуються «дітей війни» відповідно до ст. 6 Закону, то вони є безпідставними. Положення ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) до обрахування інших пенсій чи доплат пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною першою статті, мінімального розміру пенсії за віком.
Також не можуть бути враховані посилання представника відповідача на відсутність коштів для забезпечення виплат зазначеної доплати до пенсії позивачу, оскільки органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів, як на підставу невиконання своїх зобов'язань, які встановлені ст. 46 Конституції України та ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Крім того, як вбачається з вимог ст. 8 КАС України, ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»№ 3477-1У від 23 лютого 2006 року, суди при розгляді справ застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Отже, правовідносини, що виникають в процесі реалізації права на отримання надбавки до пенсії основані на принципі юридичної визначеності. Зазначений принцип не дозволяє державі посилатися на відсутність певного нормативного акта, який визначає механізм реалізації прав та свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах. Як свідчить позиція Європейського Суду, принцип юридичної визначеності означає, що зацікавлені особи повинні мати змогу покладатися на зобов'язання, взяті державою, навіть якщо такі зобов'язання містяться у законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії. Така дія зазначеного принципу пов'язана з іншим принципом -відповідальності держави, який полягає у тому, що держава не може посилатися на власне порушення зобов'язань для запобігання відповідальності. При цьому, якщо держава чи орган публічної влади схвалили певну концепцію, в даному випадку це надання «дітям війни»надбавок до пенсії, така держава чи орган вважатимуться такими, що діють протиправно, якщо вони відступлять від такої політики чи поведінки, зокрема, щодо фізичних осіб без завчасного повідомлення про зміни в такій політиці чи поведінці, оскільки схвалення такої політики чи поведінки дало підстави для виникнення обґрунтованих сподівань у фізичних осіб стосовно додержання державою чи органом публічної влади такої політики чи поведінки.
За таких обставин, прихожу до висновку про необхідність зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у Дарницькому районі м. Києва здійснити перерахунок пенсії та виплатити позивачу з нарахуванням щомісячної надбавки, передбаченої статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, виходячи з розрахунку прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 18.08.2010 року, з урахуванням здійснених виплат, та провести відповідні виплати.
Керуючись ст.ст. 2,3,8,9,11,71, 99,100,159,160-163 КАС України та на підставі ст.ст.1,3,6,8, 17,19,21,22,24,56,113,152 Конституції України, ст.40,42 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування», Рішення Конституційного суду України № 6 рп/2007 рік, 10 рп-2008 рік, ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»№ 3477-1У від 23 лютого 2006 року , ст.ст.1,6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст.14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», Законом України «Про Державний бюджет України на 2010 рік»,
суддя -
П О С Т А Н О В И В : :
Позов -задовольнити.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Дарницькому районі м. Києва провести з 18.08.2010 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 у відповідності до ч.1,2,3 ст.40 та ч.4 ст.42 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування»із застосуванням показника середньої заробітної плати за 2009 рік, що становить 1650 грн.43 коп., вилучивши з періоду, що враховується для обчислення пенсії, заробітну плату за період з 01.05.2006 року по 01.06.2011 року.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у Дарницькому районі м. Києва перерахувати та виплатити ОСОБА_2 надбавку, передбачену ст..6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, виходячи з розрахунку прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з 18 серпня 2010 року з врахуванням виплачених сум.
Постанова може бути оскаржене до Київського апеляційного адміністративного суду м.Києва через Дарницький районний суд м.Києва протягом десяти днів з часу отримання її копії.
Суддя: