Справа № 2-а-1690/11
м. Носівка 03 червня 2011 року
Суддя Носівського районного суду Чернігівської області Киреєв О.В. розглянувши у порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Солом'янському районі м. Києва (далі - відповідач) про визнання протиправною бездіяльність, проведення перерахунку та виплати підвищення до пенсії, як дитині війни,
21 квітня 2011 року позивач звернулася до суду із позовом, зазначивши, що вона має статус дитини війни, а тому відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» (далі за текстом - Закон) від 18 листопада 2004 року має право на підвищення розміру пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком. Відповідач таку надбавку до пенсії у повному розмірі не виплачував.
За наведених обставин позивач просила відновити пропущений строк для звернення до суду за періоди з 09 липня по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року, визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування їй щомісячного підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, визнати її право на отримання невиплаченого підвищення до пенсії, встановленого ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком з 09 липня по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року зобов'язавши відповідача провести позивачу нарахування та виплату підвищення до пенсії за вказані періоди з подальшим щомісячним нарахуванням та виплатою надбавки до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, довічно. Крім того позивач просила стягнути з відповідача на її користь судові витрати, пов'язані з розглядом справи, у розмірі 3,40 грн. державного мита, 100 грн. оплати витрат на правову допомогу.
В судове засідання позивач не з'явилася, в позові просила справу розглядати без її участі.
Відповідач в судове засідання не з'явився, заперечень не направив, про причини неявки суд не повідомив.
Суд розглядає справу без участі сторін за наявними у справі матеріалами.
Вивчивши письмові докази, приходжу до висновку про те, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Ухвалою судді від 17 травня 2011 року адміністративний позов ОСОБА_1 в частині позовних вимог за період з 07 липня по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року до 21 жовтня 2010 року залишено без розгляду.
Відповідно до ст. 1 Закону позивач має статус дитини війни, що надає їй право на отримання державної соціальної допомоги, встановленої Законом.
Відповідно до ст. 6 Закону дітям війни пенсії або щомісячне грошове довічне утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком.
При розгляді справи встановлено, що відповідач нараховував та виплачував позивачу щомісячну державну соціальну допомогу, як дитині війни, всупереч вимогам ст. 6 Закону.
Такі дії відповідача є протиправними.
Позивач звернулася до суду 21 квітня 2011 року, тому відповідача необхідно зобов'язати провести перерахунок та виплату позивачу щомісячної державної соціальної допомоги, як дитині війни, відповідно до ст. 6 Закону, в межах шестимісячного строку, за період з 21 жовтня 2010 року по 21 квітня 2011 року.
Вимога позивача про зобов'язання відповідача провести нарахування та виплату підвищення до пенсії з подальшим щомісячним нарахуванням та виплатою надбавки до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, довічно, задоволенню не підлягає, оскільки судове рішення за КАС України має бути наслідком чинного правового регулювання, а не обмежувати волю законодавчого органу в майбутньому змінювати правове регулювання суспільних відносин, а відповідач зобов'язаний діяти лише на підставі, в межах своїх повноважень, та у спосіб, що передбачений Конституцією України та законами України. Крім того, у суду відсутні будь-які докази про порушення відповідачем права позивача у майбутньому.
Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
З Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 необхідно стягнути судові витрати, а саме - державне мито в сумі 3,40 грн.
Витрати на правову допомогу стягненню на користь позивача не підлягають, так як вони не підтверджені належними доказами, а саме на квитанції до прибуткового касового ордеру № 989 від 05 квітня 2011 року відсутня печатка колегії адвокатів, відсутній договір про надання правової допомоги та акт виконаних робіт.
На підставі викладеного, керуючись ст. 19, 22 Конституції України, ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст.ст. 94, 256 КАС України, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Солом'янському районі м. Києва задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в Солом'янському районі м. Києва щодо не нарахування ОСОБА_1 державної соціальної допомоги, як дитині війни, відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 21 жовтня 2010 року по 21 квітня 2011 року.
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Солом'янському районі м. Києва здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, державної соціальної допомоги, як дитині війни, в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за період з 21 жовтня 2010 року по 21 квітня 2011 року, з врахуванням раніше виплачених сум за вказаний період.
Постанова підлягає негайному виконанню у межах суми стягнення за один місяць.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 3 (три) грн. 40 коп. витрат за сплату судового збору.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку в 10-денний строк з дня отримання копії постанови.
Суддя О.В.Киреєв