Справа № 2-а-1815/11
іменем України
03 червня 2011 року м. Носівка
Носівський районний суд Чернігівської області в складі:
головуючого - судді Дикого В.М.,
за участі секретаря с/з Герасимчук Н.Ю.,
позивача ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Носівського районного суду Чернігівської області адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до інспектора ДПС Броварського взводу ДПС Годлевського Сергія Миколайовича про оскарження дій щодо притягнення до адміністративної відповідальності,
ОСОБА_2 подав до Носівського районного суду Чернігівської області адміністративний позов, у якому просив визнати дії інспектора ДПС Броварського взводу ДПС Годлевського С.М. про притягнення позивача до адміністративної відповідальності протиправними та скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення. Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що 21 квітня 2011 року близько 05 год. 55 хв. він керував автомобілем «DAIMLER CHRYSLER», державний номерний знак НОМЕР_1, в с. Семиполки по автодорозі Київ-Чернігів, і його (позивача) зупинив інспектор ДПС, повідомив, що він перевищив встановлену швидкість руху. На підтвердження своїх доводів інспектор ДПС показав позивачеві показники швидкості 112 км/год., зафіксовані приладом для вимірювання швидкості «Іскра». Посилаючись на показники приладу для вимірювання швидкості, інспектор ДПС склав протокол про адміністративне правопорушення та виніс постанову про накладення на нього (позивача) стягнення у виді штрафу в розмірі 510 гривень.
ОСОБА_2 просив визнати протиправними дії інспектора ДПС, які виразились у складанні протоколу та притягненні його до адміністративної відповідальності, скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення й закрити справу.
У судовому засіданні позивач позов підтримав з мотивів, які викладені в позові. Пояснив, що рухався зі швидкістю близько 65 км/год., коли був зупинений інспектором ДПС. Він (позивач) одразу не погодився з діями інспектора, який склав протокол про адміністративне правопорушення. Відповідні пояснення виклав у даному протоколі.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про час та дату розгляду справи повідомлявся належним чином, заперечення проти позову до суду не направив, не просив про відкладення розгляду справи.
Вислухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Постановою по справі про адміністративне правопорушення від 21 квітня 2011 року на ОСОБА_2 за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 122 КУпАП, накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 510 гривень. У постанові вказано, що ОСОБА_2, керуючи автомобілем, перевищив встановлену швидкість на 52 км/год.
Відповідно до пункту 12.4 Правил дорожнього руху України, у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 60 км/год.
Відповідно до ч. 3 ст. 122 КУпАП передбачена відповідальність за перевищення водіями транспортних засобів швидкості руху транспортних засобів більш як на п'ятдесят кілометрів за годину.
Відповідно до ч. 1 ст. 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Винність ОСОБА_2 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 122 КУпАП, підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення.
Відсутність вини ОСОБА_2 у вчиненні правопорушення підтверджується поясненнями позивача, даними в судовому засіданні.
Доводи позивача не спростовані іншими доказами.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, у адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач заперечення проти позову ОСОБА_2 не направив, не надав суду доказів (фото-, відеоматеріалів, показання свідків чи ін.) про те, що позивач 21 квітня 2011 року перевищив установлені обмеження швидкості руху.
Враховуючи вищевикладене, суд визнає неналежним доказом протокол про вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення серії АМ1 № 226878.
Згідно зі ст. 221 КУпАП, справи про адміністративні правопорушення, передбачені частинами третьою та четвертою ст. 122 КУпАП, розглядають судді районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів.
Отже, відповідач не мав права розглядати протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 122 ч. 3 КУпАП, щодо ОСОБА_2
Оцінивши всі докази, суд приходить до висновку, що відповідач не доказав правомірності свого рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, а тому його дії суд визнає неправомірними, а постанова про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_2 за ч. 3 ст. 122 КУпАП, винесена інспектором ДПС, є незаконною і підлягає скасуванню.
На підставі викладеного, керуючись ст. 293 КУпАП, ст. ст. 158-163 КАС України,
Позов задовольнити.
Визнати неправомірними дії інспектора ДПС Броварського взводу ДПС Годлевського Сергія Миколайовича про притягнення 21 квітня 2011 року ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності по ч. 3 ст. 122 КУпАП.
Скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення від 21 квітня 2011 року про накладення на ОСОБА_2 за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 122 КУпАП, адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 510 гривень, провадження по справі закрити.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя В.М. Дикий