Вирок від 08.04.2011 по справі 1-24/11

Справа № 1-24/11

ВИРОК

іменем України

08 квітня 2011 року м. Носівка

Носівський районний суд Чернігівської області в складі:

головуючого - районного судді Дикого В.М.,

з участю секретаря Герасимчук Н.Ю.,

прокурора Городничого О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Носівського районного суду Чернігівської області кримінальну справу про обвинувачення

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця і жителя АДРЕСА_1 громадянина України, українця, освіта середня, непрацюючого, раніше не судимого,

обвинувачуваного по ст. 358 ч. 1, ст. 358 ч. 3 КК України

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 в грудні 2010 року при невстановлених слідством обставинах придбав пенсійне посвідчення - посвідчення учасника війни серії НОМЕР_1, видане управлінням праці та соціального захисту населення Ніжинської міської ради на ім'я ОСОБА_3. Достовірно знаючи, що маючи таке посвідчення можна безкоштовно їздити у приміському залізничному транспорті, він власноруч вклеїв у це посвідчення свою фотокартку, щоб використовувати посвідчення для безкоштовного проїзду у залізничному транспорті приміського сполучення.

19 січня 2010 року о 19 годині 20 хвилин ОСОБА_1. керуючись корисливими мотивами знаходячись в приміському електропоїзді № 6916 сполученням Північна-Ніжин перед прибуттям електропоїзду на станцію Носівка під час перевірки касирами контролерами проїзних документів з метою безкоштовного проїзду пред'явив в якості проїзного документа пенсійне посвідчення учасника війни серії НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_3, в яке була вклеєна його фотокартка.

Допитаний як підсудний ОСОБА_1. винним себе по ст. 358 ч. 1, ст. 358 ч. 3 КК України визнав повністю та дав показання, що у нього була мати ОСОБА_3, яка проживала разом з ним і ІНФОРМАЦІЯ_2 року мати померла. Після її смерті залишились різні документи, у тому числі посвідчення учасника війни. Якось в кінці грудня 2010 року він наводив в будинку порядок і переглядаючи документи побачив посвідчення учасника війни на ім'я матері. Він знав, що посвідчення учасника війни дає право на безкоштовний проїзд приміським залізничним транспортом і він вирішив скористатись вказаним посвідченням. З цією метою він у посвідченні відірвав фотографію матері і вклеїв свою фотокартку.

Підсудний ОСОБА_1 показав, що 19 січня 2010 року він працював у Броварах, а додому в Ніжин повертався приміським електропоїздом о 17 год. 34 хв. Біля 19 години 20 хв. електропоїзд рухався по території Носівського району і в вагон зайшли два роз'їзні касири-контролери. Одна з них підійшла до нього і запропонувала пред'явити проїзний документ. В якості проїзного документа він пред'явив підроблене посвідчення. Вказане посвідчення викликало сумнів у контролера і вона покликала працівників міліції, які знаходились неподалік. Працівники міліції даставили його в лінійне відділення міліції і вилучили підробне посвідчення.

Згідно висновку судово-криміналістичної експертизи в пенсійному посвідченні учасника війни серії НОМЕР_1, яке виписане на ім'я ОСОБА_3 маються ознаки криміналістичної підробки. В пенсійному посвідченні учасника війни серії НОМЕР_1, яке виписане на ім'я ОСОБА_3 мається переклейка фотокартки (а. с. 31-33).

Проаналізувавши матеріали кримінальної справи, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 своїми діями, які виразились у підробленні посвідчення, яке видається установою, яка має право видавати та посвідчувати такі документи і яке надає певні права, з метою використання його підроблювачем, вчинив злочин, передбачений ст. 358 ч. 1 КК України.

Крім цього, ОСОБА_1. своїми діями, які виразились у використанні завідомо підробленого документа вчинив злочин, передбачений ст. 358 ч. 3 КК України.

ОСОБА_1. винен у вчиненні злочинівт по ст. 358 ч. 1, ст. 358 ч. 3 КК України і підлягає покаранню по вказаних статтях КК України.

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_1 не встановлено.

Обставиною, що пом'якшує покарання ОСОБА_1 є щире каяття у вчиненому злочині.

ОСОБА_1. згідно санкції ст. 358 ч. 1, ст. 358 ч. 3 КК України повинна бути призначена міра покарання в вигляді штрафу.

На підставі вишевикладеного, керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України,

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочинів по ст. 358 ч. 1, ст. 358 ч. 3 КК України і призначити йому покарання: по ст. 358 ч. 3 КК України штраф 600 гривень, по ст. 358 ч. 1 КК України штраф 700 гривень.

Керуючись ст. 70 ч. 1 КК України ОСОБА_1 визначити остаточне покарання за сукупністю злочинів по ст. 358 ч. 3, ст. 358 ч. 1 КК України шляхом часткового складання призначених покарань 750 гривень штрафу.

Стягнути з ОСОБА_1 215 гривень на користь держави на відшкодування витрат за провадження судово-криміналістичної експертизи.

Запобіжний захід ОСОБА_1. до вступу вироку в законну силу залишити без зміни - підписка про невиїзд.

На вирок суду може бути подана апеляція протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення.

Суддя В.М. Дикий