Справа № 22-а-4931/11 Головуючий у І інстанції Овдієнко К.М.
Категорія 63 Доповідач у 2 інстанції Сержанюк
Іменем України
20 квітня 2011 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:
головуючого судді: Сержанюк А.С.
суддів: Березовенко Р.В., Фінагєєв В.О.,
розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційні скарги Головного Управління Пенсійного фонду України у Київській області та ОСОБА_1 на постанову Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 13 квітня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного Управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання дій незаконними та стягнення недоплачених сум пенсії,
В лютому 2009 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просить визнати незаконними дії посадових осіб відповідача щодо розміру нарахованої йому основної та додаткової пенсій, зобов»язати відповідача нарахувати йому пенсію з 1 лютого 2008 року в розмірі 4 437 грн. 93 коп. щомісячно, стягнути з відповідача недоплачену йому за період з 01.02.2008 р. до 01.04.2009 р. основну пенсію в сумі 44 988 грн. 16 коп. та недоплачену додаткову пенсію в сумі 9 068, 83 грн. за період з 01.01.2004 р. до 31.12.2008 р.
В обґрунтування своїх вимог він посилається на те, що відповідач мав зробити в лютому 2008 року перерахунок призначеної йому основної пенсії з грошового забезпечення за останньою штатною посадою перед звільненням з урахуванням нового збільшеного посадового окладу 620 грн. Відповідач же зробив перерахунок пенсії на умовах, визначених постановою Кабінету Міністрів України № 45 від 13.02.2008 р., прийнятою на виконання п. 29 закону України № 107 від 28.12.2007 р. «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», яким внесено зміни до ст. 43 закону України № 2232 від 09.04.1992 р. «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», та який рішенням Конституційного суду України від 22.05.2008 р. визнано неконституційним.
Крім того позивач вважає, що відповідач має виплачувати йому, як інваліду 3 групи внаслідок захворювання, пов"язаного з участю в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, відповідно до ст. 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", додаткову пенсію за шкоду заподіяну здоров»ю в розмірі 50 відсотків мінімальної пенсії за віком, а не в розмірі, визначеному постановою Кабінету Міністрів України № 1 від 03.01.2002 р. та п. 28 Закону України № 107 від 28.12.2007 р.
Постановою Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 13 квітня 2009 року позов задоволено частково. Визнано неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо відмови у здійсненні виплати ОСОБА_1 додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров"ю за нормами закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та зобов"язано Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області провести з 01.01.2007 р. перерахунок та виплату ОСОБА_1 додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров"ю в розмірі 50% мінімальної пенсії за віком, визначеної відповідно до ст. 28 закону України "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування".
Не погоджуючись з вищезазначеною постановою, Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області та ОСОБА_1 подали апеляційні скарги, в яких просять скасувати постанову суду першої інстанції та постановити нову, якою відмовити в позові в повному обсязі та змінити її в частині відмови. В своїх апеляційних скаргах апелянти посилаються на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з таких підстав.
Відповідно до вимог ст. 159 КАС України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими, доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України у Київській області як потерпілий 1 категорії від наслідків аварії на ЧАЕС та є інвалідом 3-ї групи.
Ухвалюючи постанову про часткове задоволення позову, суд обґрунтовано виходив з положень ст. ст.. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст.. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»та прийшов до правильного висновку про те, що позивач відповідно до вказаних нормативно-правових актів має право на виплату додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 50% від мінімальної пенсії за віком.
Щодо відмови у задоволенні іншої частини позовних вимог суд обґрунтовано виходив з положень ст. 10 Закону України № 2232 від 09.04.1992 р. в редакції закону від 19.12.2006 р. № 489-У, призначення і виплата пенсій особам, які мають право на пенсію відповідно до норм цього Закону, з 01.07.2007 року здійснюються органами Пенсійного фонду України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 02.11.2006 р. № 1522 затверджено порядок передачі органам пенсійного фонду України функцій з призначення і виплаті пенсій , які призначаються відповідно до закону України № 2232 від 09.04.1992 р.
Згідно зі ст. 11 закону № 2232 від 09.04.1992 р умови, норми і порядок пенсійною забезпечення військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, визначаються Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", і цим Законом.
Відповідно до ст. 63 цього закону перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.
Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством. Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсій і провадиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у строки, передбачені частиною другою статті 51 цього Закону.
Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області проводить нарахування пенсії та подальший її перерахунок на підставі поданих пенсіонером документів і не має права самостійно обирати види грошового забезпечення, як: враховувати для нарахування чи перерахунку пенсії.
Судом встановлено, що позивач інших документів для перерахунку пенсії не надава.в.
Посилання позивача на неконституційність положень постанови КМ України № 45 від 13.02.2008 р. безпідставне, оскільки п.29 Закону України № 107-УІ від 28.12.2007 р_ який визнано неконституційним, не було внесено змін до ст. 63 закону України № 22"-1 від 09.04.1992 р. ,а тому вимога позивача про нарахування йому пенсії із збільшеного посадового окладу, який встановлено постановою КМ України від 07.11.2007 р. № 1294, але з урахуванням видів грошового забезпечення, виплата яких не передбачена цією постановою безпідставна і не могла бути задоволена.
Відповідно до ст. 49 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, язі постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" - пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю інвалідам 3 групи відповідно до с 50 вказаного закону призначається у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до ст. 28 Закону України № 1058-1У від 09.07.2003 р., яа застосовується з червня 2004 року, мінімальний розмір пенсії за віком встановлюєте розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
При цьому суд обґрунтовано виходив із засад пріоритету законів над підзаконними актами та прийшов до правильного висновку про те, що при розрахунку додаткової пенсії, передбачених статтями, наведеними вище, застосуванню підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановлений у законі про Державний бюджет України на відповідний рік, із якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком.
Висновки суду відповідають вимогам закону та обставинам справи. Постанова суду ухвалена з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав до її скасування при апеляційному розгляді справи не встановлено.
Доводи апеляційних скарг про те, що положення ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»щодо порядку визначення розміру мінімальної пенсії за віком не поширюються на спірні правовідносини, не заслуговують на увагу, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною 1 вказаної статті, мінімального розміру пенсії за віком.
При цьому позивач ОСОБА_1 не позбавлений можливості звернутися до суду з належною позовною заявою про зобов'язання перерахунку належних йому виплат.
Керуючись ст.ст. 197, 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів,
Апеляційні скарги Головного Управління Пенсійного фонду України у Київській області та ОСОБА_1 відхилити.
Постанову Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 13 квітня 2009 року залишити без змін.
Копію ухвали направити особам, які брали участь у справі.
Постанова набирає законної сили відповідно до п. 2,5 ст. 254 КАСУ та може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого адміністративного суду України після набрання законної сили.
Головуючий: Сержанюк А.С.
Судді: Березовенко Р.В.
Фінаєєв В.О.