79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
24.05.11 Справа № 7/194(10)
Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:
головуючого - судді Зварич О.В.
суддів Юрченко Я.О.
Якімець Г.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Дрогобицький машинобудівний завод - ЛТД»(надалі ТзОВ «Дрогобицький машинобудівний завод - ЛТД») за № 03/03/02 від 03.03.2011р.
на рішення Господарського суду Львівської області від 22.12.2010р.
у справі № 7/194 (10)
за позовом: Відкритого акціонерного товариства «Любомирський вапняно-силікатний завод»(надалі ВАТ «Любомирський вапняно-силікатний завод»), с. Нова Любомирка, Рівненська обл.
до відповідача: ТзОВ «Дрогобицький машинобудівний завод - ЛТД», м. Дрогобич
за участю третьої особи: Відкритого акціонерного товариства «Дрогобицький машинобудівний завод»(надалі ВАТ «Дрогобицький машинобудівний завод»), м. Дрогобич
про стягнення 6 403 510,98 грн.,
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1. -представник (довіреність № 50/11 від 24.01.2011р.);
від відповідача: не з'явився;
від третьої особи: не з'явився,
Рішенням господарського суду Львівської області від 22.12.2010р. у справі № 7/194 (10) (суддя Фартушок Т.Б.) позовні вимоги ВАТ «Любомирський вапняно-силікатний завод»задоволено, стягнуто з ТзОВ «Дрогобицький машинобудівний завод - ЛТД»4 735344,00 грн. основного боргу, 337 535,32 грн. 3 % річних за невиконання зобов'язання, 1 330 631,66 грн. інфляційних нарахувань, 25 500,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Приймаючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що згідно ст. 526 ЦК України відповідач свої зобов'язання за договором від 11.04.2008р. про відступлення права вимоги не виконав, сума основного боргу підтверджується матеріалами справи, в свою чергу відповідачем належними та допустимими доказами не спростована. Враховуючи вищезазначене, суд стягнув 4 735 344,00 грн. основного боргу, 1 330 631,66 грн. інфляційних нарахувань та 337 535,32 грн. 3 % річних за невиконання зобов'язання.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій рішення суду першої інстанції вважає незаконним, прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати, прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог. Зокрема зазначає, що оскільки позивач не виконав свого обов'язку за договором про відступлення права вимоги від 11.04.2008р. щодо письмового повідомлення боржника про відступлення права вимоги новому кредитору (відповідачу), тому відповідач скористався наданим йому законом правом зупинити виконання свого обов'язку за вищевказаним договором в частині оплати останньому 4 735 344,00 грн.
Позивач у відзиві на апеляційну скаргу вказує, що посилання апелянта на невиконання позивачем своїх обов'язків за договором від 11.04.2008р. не відповідають дійсності, оскільки в рішенні господарського суду Львівської області від 17.02.2009р. по справі № 23/220 встановлено факт повідомлення позивачем боржника про відступлення права вимоги за договором № п-18/07/709 від 18.10.2007р. на суму 4 735 344,00 грн.
Відповідач та третя особа не забезпечили явки в судове засідання уповноважених представників, хоча про час, дату і місце розгляду апеляційної скарги повідомлені належним чином, про що свідчать повідомлення про вручення поштових відправлень від 28.04.2011р.
Дослідивши матеріали справи, апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представника позивача, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду прийшла до висновку про відсутність підстав для скасування рішення господарського суду Львівської області від 22.12.2010р. у справі № 7/194 (10) з огляду на наступне:
Як вбачається з матеріалів справи, між ВАТ «Дрогобицький машинобудівний завод»(постачальник) та ВАТ «Любомирський вапняно-силікатний завод»(покупець) укладено договір поставки товару № п-18/07/709 від 18.10.2007р., за умовами якого постачальник зобов'язався поставити та передати у власність покупця, а покупець - прийняти та оплатити обладнання (надалі товар) у відповідності з специфікаціями, які є невід'ємною частиною даного договору (а.с. 12-15).
Пунктом 6.3. договору сторони погодили порядок проведення оплати, а саме: покупець проводить оплату в розмірі 100 % попередньої оплати протягом 5-ти днів після підписання договору, за умови погодження сторонами ціни.
В підписаній сторонами специфікації (додаток № 1 до договору), яка являється невід'ємною частиною договору, зазначено назву устаткування -прес для виготовлення силікатної цегли та блоків KSR, строк поставки -90 календарних днів з дня оплати та ціну -4 735344,00 грн. (а.с. 16).
В розділі 11 договору зазначено про відповідальність сторін за невиконання чи неналежне виконання своїх зобов'язань.
В силу положень п. 11.4. договору у випадку невиконання чи неналежного виконання зобов'язань за договором, постачальник відшкодовує покупцю суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь період прострочення поставки товару, 3 % річних від суми заборгованості, а також пеню в розмірі 0,2 % від неповерненої суми, але не більше подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочки.
Витягом з банківського рахунку позивача від 22.10.2007р. підтверджується факт перерахування покупцем постачальнику коштів в сумі 4 735 344,00 грн. за прес для виробництва силікатної цегли та блоків згідно договору від 18.10.2007р. (а.с. 19).
Зі змісту листа ВАТ «Дрогобицький машинобудівний завод»за № 117/1 від 05.02.2008р. вбачається, що постачальник підтверджує факт виконання покупцем своїх зобов'язань згідно договору поставки щодо 100 % передоплати вартості товару, водночас зазначає про неможливість виконати свої зобов'язання за даним договором у зв'язку з тимчасовими виробничими труднощами та повідомляє, що здійснить поставку товару найближчим часом (а.с. 45).
13 лютого 2008 року між ВАТ «Дрогобицький машинобудівний завод» та ВАТ «Любомирський вапняно-силікатний завод»укладено додаткову угоду № 796 до договору поставки № п-18/07/709 від 18.10.2007р., згідно положень якої п. 5.1. договору поставки викладено в новій редакції, а саме: постачальник здійснює поставку обладнання до 13 березня 2008р. Можлива дострокова поставка обладнання. Всі інші пункти договору поставки залишились незміненими (а.с. 17).
В матеріалах справи відсутні і суду не надані докази на підтвердження виконання відповідачем умови додаткової угоди № 796 щодо поставки обладнання до 13.03.2008р.
07 квітня 2008р. покупець надіслав постачальнику листа № 357.1, в якому зазначено про порушення постачальником умов договору від 18.10.2007р. та умов додаткової угоди до даного договору щодо поставки обладнання у встановлені терміни. Покупець просить належним чином оформити додаткову угоду до договору поставки про втрату інтересу до специфікації на підставі ч. 3 ст. 612 ЦК України (а.с. 46).
07.04.2008р. між ВАТ «Дрогобицький машинобудівний завод»(постачальник) та ВАТ «Любомирський вапняно-силікатний завод»(покупець) укладено додаткову угоду до договору поставки № п-18/07/709 від 18.10.2007р., зі змісту якої вбачається, що сторони дійшли згоди про припинення дії додатку № 1 до договору поставки -специфікації та, керуючись нормами ч. 2 ст. 693 і п. 3 ч. 3 ст. 1212 ЦК України вирішили, що постачальник повинен повернути покупцю передоплату в сумі 4 735 344,00 грн. на протязі 3-х днів з моменту підписання даної додаткової угоди (а.с. 18).
Листом № 372.1 від 09.04.2008р. покупець повторно звертався до продавця з проханням повернути йому суму передоплати товару в розмірі 4 735 344,00 грн., у зв'язку з втратою інтересу до договору, а також повідомив про проведення переговорів щодо уступки права вимоги боргу за договором поставки (а.с. 42).
Як вбачається з листа № 382 від 11.04.2008р. покупець не погоджується з пропозицією постачальника щодо продовження терміну поставки за договором № п-18/07/709 від 18.10.2007р. (а.с. 43).
11 квітня 2008р. між ВАТ «Любомирський вапняно-силікатний завод»(первісний кредитор) та ТзОВ «Дрогобицький машинобудівний завод - ЛТД»(новий кредитор) укладено договір про відступлення права вимоги, за умовами якого первісний кредитор відступає, новий кредитор набуває право вимоги, належне первісному кредитору, у відповідності з умовами договору поставки № п-18/07/709 від 18.10.2007р. (надалі основний договір), укладеного між первісним кредитором та ВАТ «Дрогобицький машинобудівний завод»(надалі боржник) (а.с. 20).
Згідно п.п. 1.2.,1.3 договору про відступлення права вимоги новий кредитор одержує право замість первісного кредитора вимагати від боржника сплати грошових коштів в розмірі, визначеному в п. 2.1. цього договору. Новий кредитор має право нараховувати штрафні санкції за невиконання боржником зобов'язань за основним договором та вимагати від боржника їх сплати в повному обсязі.
В пункті 2.1 вищевказаного договору зазначено, що право вимоги, що відступається від первісного кредитора до нового кредитора за даним договором складається із основного боргу, що виник за основним договором в сумі 4 735 344,00 грн. та з штрафних санкцій (пені, неустойки), що передбачені умовами основного договору.
З моменту набрання чинності договором про відступлення права вимоги, незалежно від виконання боржником його обов'язків перед новим кредитором, у первісного кредитора виникає право вимоги до нового кредитора щодо сплати боргу, вказаного в п. 2.1 даного договору, а новий кредитор зобов'язаний здійснити оплату на користь первісного кредитора до 11.05.2008р. (п. 3.2).
За умовами п. 4.1. договору від 11.04.2008р. первісний кредитор зобов'язаний передати новому кредитору документи, що підтверджують право вимоги до боржника, протягом 3-х робочих днів з дня набрання чинності цим договором.
Згідно п. 4.2 договору про відступлення права вимоги первісний кредитор не пізніше 20-ти робочих днів зобов'язаний, шляхом надання письмового повідомлення, сповістити боржника про відступлення права вимоги за цим договором.
14 квітня 2008. первісний та новий кредитори підписали акт здачі-приймання документів, що підтверджують право вимоги до боржника ВАТ «Дрогобицький машинобудівний завод» (а.с. 21).
В матеріалах справи наявне повідомлення від 11.04.2008р. за № 381 про відступлення права вимоги за договором поставки № п-18/07/709 первісним кредитором новому кредитору, адресоване боржнику (а.с. 22).
22 жовтня 2009 року позивач скерував претензію відповідачу з вимогою сплатити борг в розмірі 4 735 344,00 грн. в рахунок виконання зобов'язання за договором про відступлення права вимоги від 11.04.2008р. (а.с. 26).
Проте, на день звернення позивача до суду, відповідач так і не виконав своїх зобов'язань за договором від 11.04.2008р.
При винесенні постанови, колегія суддів керувалася наступним:
Згідно зі ч. 2 ст.11 ЦК України, підставами виникнення прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.
Ч. 1 ст. 265 ГК України передбачено, що за договором поставки одна сторона -постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні -покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
У відповідності із ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Згідно ст. 193 ГК України та ст. 526 ЦК України, яка містить аналогічні положення, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Матеріалами справи підтверджений факт укладення між позивачем та третьою особою 18.10.2007р. договору поставки № п-18/07/709.
На виконання умов даного договору позивач здійснив 100 % передоплату товару в сумі 4 735 344,00 грн.
З урахуванням змісту додаткової угоди № 796 до договору поставки постачальник повинен був до 13 березня 2008р. здійснити поставку обладнання.
Однак, докази виконання постачальником своїх зобов'язань щодо поставки товару позивачу в матеріалах справи відсутні.
В силу положень ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Частиною 1 ст. 513 ЦК України встановлено, що правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
В ст. 514 ЦК України зазначено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 516 ЦК України).
Факт відступлення позивачем свої зобов'язань за договором поставки від 18.10.2007р. відповідачу підтверджується укладеним між ними договором про відступлення права вимоги від 11.04.2008р.
З урахуванням вищенаведених приписів ЦК України та змісту п. 3.2. договору про відступлення права вимоги колегія суддів вважає, що місцевий суд обґрунтовано задоволив позовні вимог щодо стягнення з відповідача на користь позивача 4 735 344,00 грн. основного боргу.
Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно поданого позивачем в позовній заяві розрахунку вбачається, що сума інфляційних втрат складає 1 330 631,66 грн., 3 % річних -337 535,32 грн. (а.с.5-7).
З огляду на викладене судова колегія погоджується з висновком місцевого суду та вважає, що позовні вимог в частині стягнення 1 330 631,66 грн. -інфляційних нарахувань та 337 535,32 грн. -3 % річних, відповідають фактичним обставинам справи та підлягають до задоволення.
Судова колегія вважає необґрунтованим посилання апелянта на те, що позивач не виконав свого обов'язку за договором про відступлення права вимоги від 11.04.2008р. щодо письмового повідомлення боржника про відступлення права вимоги новому кредитору (відповідачу).
Як вбачається зі змісту рішення господарського суду Львівської області від 06.10.2009р. по справі № 32/260, копію якого додано до відзиву на апеляційну скаргу (вих. № 17-юр від 20.04.2011р.), у листі № 381 від 11.04.2008р. ВАТ «Любомирський вапняно-силікатний завод»повідомив ВАТ «Дрогобицький машинобудівний завод»про те, що в зв'язку з укладенням договору від 11.04.2008р. до нового кредитора перейшло право вимоги за зобов'язанням у розмірі 4 735 344,00 грн. і ця сума підлягає сплаті новому кредитору.
Відповідно до ч. 2 ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Статтею 32 ГПК України встановлено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Всупереч вимог ст.33 ГПК України позивачем не було надано суду доказів, які б підтвердили факти, викладені в позовній заяві.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що рішення місцевого господарського суду прийняте у відповідності до норм матеріального та процесуального права, тому його слід залишити без змін, а апеляційну скаргу -без задоволення.
Керуючись, ст. ст. 43, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд -
1. Рішення господарського суду Львівської області від 22.12.2010 р. у справі № 7/194 (10) залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку згідно з Розділом ХІІ-1 ГПК України.
3. Справу повернути в господарський суд Львівської області.
Головуючий суддя Зварич О.В.
судді Юрченко Я.О.
Якімець Г.Г.