01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
01.06.2011 № 03/5026/495/2011
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Разіної Т.І.
суддів:
при секретарі:
за участю представників сторін:
від позивача: Слатвінський А.Г. - голова ФГ, паспортні дані НОМЕР_1,
виданий Уманським МВ УМВС України в Черкаській області 24.02.1996 року;
від відповідача: ОСОБА_1. - представник за дорученням № 79 від 14.03.2011 року
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу державного підприємства «Дослідне господарство «Христинівське» на рішення господарського суду Черкаської області від 05.04.2011 р. у справі № 03/5026/495/2011
за позовом фермерського господарства «Відродження», с. Пікавець Уманського району Черкаської області
до державного підприємства «Дослідне господарство «Христинівське», м. Христинівка
про стягнення 15550 грн.
В березні 2011 року фермерське господарство «Відродження» звернулось до господарського суду Черкаської області з позовною заявою до державного підприємства «Дослідне господарство «Христинівське» про стягнення 15 550 грн. збитків, завданих за період з 01 лютого 2007 р. по 28 липня 2010 р., внаслідок інфляції за час прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання та 3% річних від простроченої суми.
Позовні вимоги мотивовані простроченням виконання грошового зобов'язання відповідачем за період з 01.02.2007 року по 28.07.2010 року, внаслідок чого у відповідача утворився обов'язок сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. При цьому позивач обґрунтовує свої вимоги приписами ст.ст. 16, 22, 203, 440, 530, 610, 611, 623, 625 Цивільного кодексу України, ч. 1 та ч. 2 ст. 193, ст. 218, ст. 224, ст. 225 Господарського кодексу України, листом № 16 від 26.01.2011 року державного комітету статистики України в Уманському районі та роз'ясненням Вищого арбітражного Суду «Про деякі питання, пов'язані із застосуванням індексу інфляції».
29.03.2011 під час розгляду справи судом першої інстанції позивач подав заяву про уточнення позовних вимог та просив суд стягнути з відповідача 15175 грн. збитків, завданих за період з 01 лютого 2007 р. по 28 липня 2010 р., а саме - 12 550 грн. втрат внаслідок інфляції за період з 01.01.2010 по 29.07.2010 та з 01.12.2007 по 31.12.2007; 2625 грн. 3% річних; 155 грн. 50 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Рішенням господарського суду Черкаської області від 05.04.2011 р. у справі № 03/5026/495/2011позовні вимоги задоволені частково (суддя Єфіменко В.В.).
Стягнуто 12550 грн. втрат внаслідок інфляції та 2625 грн. - 3% річних, а всього 15175 грн., а також 151 грн. 75 коп. витрат по сплаті держмита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу з відповідача на користь позивача.
Рішення обґрунтоване ст.ст. 6, 230, 440, 625 Цивільного кодексу України.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, державне підприємство «Дослідне господарство «Христинівське» звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило: винести ухвалу про прийняття апеляційної скарги державного підприємства «Дослідне господарство «Христинівське» щодо рішення господарського суду Черкаської області від 05.04.2011 р. у справі № 03/5026/495/2011 до провадження; прийняти постанову про скасування рішення господарського суду Черкаської області від 05.04.2011 р. у справі № 03/5026/495/2011 повністю і припинити провадження у справі; в разі застосування інфляційних витрат та 3 % річних прийняти рішення, яким частково задовольнити позовну заяву в розмірі 2125 грн. 00 коп. за період з жовтня 2009 року по липень 2010 року включно; стягнути з фермерського господарства «Відродження» на користь державного підприємства «Дослідне господарство «Христинівське» 75 грн. 85 коп. витрат на сплату державного мита; надіслати державному підприємству «Христинівське» Інституту розведення і генетики тварин Національної академії аграрних наук України копію прийнятої постанови справі у повному обсязі у встановлений чинним законодавством термін.
Розпорядженням заступника голови Київського апеляційного господарського суду від 31.05.11 р. № 01-23/3/2 у зв'язку з виробничою необхідністю, а саме обранням судді Іваненко Ю.Г. на посаду судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ змінено склад колегії суду та призначено розгляд справи у складі колегії суддів: головуючого судді Разіної Т.І., суддів Лосєва А.М., Борисенко І.В.
В судовому засіданні представник відповідача надав суду усні пояснення по суті спору, в яких просив суд задовольнити апеляційну скаргу, з викладених в ній підстав.
Крім того, представник відповідача заявив усне клопотання про уточнення апеляційної скарги, яким просив рішення задовольнити частково, а саме: у разі застосування інфляційних та 3 % річних прийняти рішення, яким частково задовольнити позовну заяву позивача в розмірі 2125 грн. 00 коп. за період з жовтня 2009 року по липень 2010 року включно або 9150 грн. 00 коп. - за період з 01.03.2008 року по 28.07.2010 року.
Представник позивача в судовому засіданні заперечив проти доводів апеляційної скарги, просив суд в задоволенні апеляційної скарги відмовити та залишити оскаржуване рішення місцевого господарського суду без змін, як таке, що прийняте з повним, всебічним та об'єктивним з'ясуванням обставин справи, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення уповноважених представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
У відповідності до вимог ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
У відповідності до п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Згідно ст. 99 ГПК України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Судом першої інстанції встановлено, що згідно рішення господарського суду Черкаської області від 20 січня 2009 року, постанови Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 22 вересня 2009 року, Вищого господарського суду України від 04 березня 2010 року, ухвали Верховного Суду України від 22 липня 2010 року державне підприємство «Дослідне господарство «Христинівське» повинно сплатити на користь фермерського господарства «Відродження» суму основного боргу 2500 грн., 1475 грн. - втрат внаслідок інфляції, 273 грн. 29 коп. - річних, 267 грн. 48 коп. державного мита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, а всього 27133 грн. 77 коп.
Як вбачається з матеріалів справи згідно виписки по особовому рахунку № 2600309549001 за 30.07.2010 перерахування заборгованості здійснено відповідачем 29 липня 2010 року.
Згідно постанови Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 22 вересня 2009 року № 13/1553 період заборгованості врахований з 21.09.2006 по 31.01.2007.
Відповідно за період з 01 лютого 2007 року по 28 липня 2010 року державне підприємство «Дослідне господарство «Христинівське» є боржником, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора та зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, тобто з 01.02.2007 по 28.07.2010, а також три проценти річних від простроченої суми.
04 лютого 2011 року державному підприємству «Дослідне господарство «Христинівське» направлено претензію № 01, в якій було вказані всі вищезазначені вимоги.
Відзивом на вказану претензію № 68 від 03.03.2011 року відповідач відхилив претензію, як безпідставну і необґрунтовану, оскільки згідно усіх трьох договорів, укладених між ДП ДГ «Христинівське» та ФГ «Відродження» не передбачена відповідальність за ч. 2 ст. 615 ЦК України, а також не зазначено про використання правових норм Господарського чи Цивільного кодексів України. Передбачено лише зобов'язання сторін по виконанню робіт та проведенню оплати.
Згідно уточнення в судовому засіданні 01.06.2011 у справі 03/5026/495/2011 апелянт просив у разі застосування інфляційних та 3 % річних прийняти рішення, яким частково задовольнити позовну заяву позивача в розмірі 2125 грн. 00 коп. за період з жовтня 2009 року по липень 2010 року включно або 9150 грн. 00 коп. - за період з 01.03.2008 року по 28.07.2010 року.
Частиною 1 ст. 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути згідно ч. 2 ст. 16 ЦК України є:
1) визнання права;
2) визнання правочину недійсним;
3) припинення дії, яка порушує право;
4) відновлення становища, яке існувало до порушення;
5) примусове виконання обов'язку в натурі;
6) зміна правовідношення;
7) припинення правовідношення;
8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування
майнової шкоди;
9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди;
10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу
державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або
органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Згідно листа Верховного Суду України № 62-97 р. від 03.04.1997 року, щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, для визначення індексу за період заборгованості, необхідно помісячні індекси за відповідні періоди заборгованості перемножити поміж собою. Тобто індекс інфляції 01 лютого 2007 р. по 28 липня 2010 р згідно розрахунку суду першої інстанції складатиме 12550 грн.
Розмір трьох відсотків річних за розрахунком місцевого господарського суду становить 2625 грн.
Згідно ч. 2 статті 625 Цивільного Кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Колегія суддів зазначає, що стягнення встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також трьох процентів річних від простроченої суми не є штрафними санкціями, а самостійним способом захисту цивільних прав і забезпечення виконання цивільних зобов'язань.
Також апелянт зазначив, що судом першої інстанції не застосовано строку позовної давності згідно ст. 257 ЦК України.
Колегія суддів зазначає, що згідно п. 3 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
Колегією суддів встановлено, що з матеріалів справи не вбачається що позивач заявляв про застосування строку позовної давності в порядку чинного законодавства.
Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених у п. 1 постанови від 29.12.1976 року № 11 «Про судове рішення» із змінами і доповненнями, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.
Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів зазначає, що відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги, а тому погоджується з висновками суду першої інстанції щодо задоволення позову.
Враховуючи викладене, колегія суддів на підставі наявних в справі матеріалів дійшла до висновку, що рішення суду першої інстанції про стягнення з державного підприємства «Дослідне господарство «Христинівське» 15550 грн. є обґрунтованим, а відтак, відповідно до ст. 43 ГПК України, підстав для скасування чи зміни рішення місцевого господарського суду не вбачає, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 42, 43, 33, 35, 43, 85, 99, 101-103, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд
Залишити на рішення господарського суду Черкаської області від 05.04.2011 р. у справі № 03/5026/495/2011 без змін, апеляційну скаргу державного підприємства «Дослідне господарство «Христинівське» без задоволення.
Головуючий суддя
Судді
07.06.11 (відправлено)