Іменем України
01 червня 2011 року справа № 5020-459/2011
За позовом Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради
(99011, м. Севастополь, вул. Луначарського, 5,
ідентифікаційний код 25750044),
до Приватного підприємства «Техноторг»
(99011, м. Севастополь, вул. Гоголя, будинок 21,
ідентифікаційний код 30581402),
про стягнення 159149,67 грн.,
Суддя О.С. Погребняк
За участю представників:
Позивач (ФКМ СМР) - ОСОБА_1. - головний спеціаліст юридичного відділу, довіреність № б/н від 05.01.2011;
Відповідач (ПП "Техноторг") -не з'явився.
Суть спору:
Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради звернувся до господарського суду міста Севастополя з позовом до Приватного підприємства «Техноторг»про стягнення 159149,67 грн.
Позовні вимоги, з посиланням на статті 1212, 1213 Цивільного кодексу України обґрунтовані наявністю права позивача вимагати від відповідача відшкодування вартості безпідставного користування об'єктом нерухомого майна -вбудованими нежитловими приміщеннями, які розташовані на першому поверсі житлового будинку, загальною площею 235,20 кв.м., за адресою: м. Севастополь, вул. Блюхера, 16, якими користувався позивач.
Ухвалою від 28.03.2011 позовну заяву прийнято до провадження суддею Погребняком О.С., справу призначено до розгляду у судовому засіданні 07.04.2011.
У порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи неодноразово відкладався через нез'явлення представника відповідача та невиконання ним вимог суду.
У судове засідання 01.06.2011 відповідач явку уповноважених представників не забезпечив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, за адресою, яка зазначена у Витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, про причини нез'явлення не сповістив.
Суд звертає увагу, що поштова кореспонденція ПП «Техноторг», яка направлялась судом на адресу, зазначену у Витязі з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (арк.с. 28), а саме: 99011, м. Севастополь, вул. Гоголя, будинок 21, поверталась на адресу відправника з відміткою пошти про неможливість вручення у зв'язку з тим, що підприємство за означеною адресою не знаходиться.
В пункті 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 № 01-8/1228 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році»зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т.п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.
Згідно зі статтею 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін -це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.
Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному судовому засіданні.
Отже, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Оскільки явка учасників судового процесу обов'язковою не визнавалась, а матеріали справи достатньо характеризують спірні правовідносини, підстави для відкладення розгляду справи відсутні.
Позивач у судовому засіданні виклав зміст позовних вимог, на задоволенні позову наполягав з підстав, вказаних в ньому.
Відповідач не скористався правом, наданим йому статтею 59 Господарського процесуального кодексу України: не надав господарському суду відзив на позовну заяву та документи, що підтверджують заперечення проти позову.
Справа розглядалась за наявними у ній матеріалами у порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення позивача, суд -
20.08.2008 між Фондом комунального майна Севастопольської міської Ради (Орендодавець) та Приватним підприємством «Техноторг»(Орендар) укладений договір оренди № 90-08 (далі -Договір)(а.с. 12-15).
Відповідно до розділу 1 Договору з метою ефективного використання комунального майна і досягнення найвищих результатів господарської діяльності Орендодавець передає, а Орендар приймає в оренду майно -вбудовані нежитлові приміщення, розташовані на першому поверсі житлового будинку, загальною площею 235,20 кв.м., розташовані за адресою: м. Севастополь, вул. Блюхера, 16, які перебувають на балансі РЕП-9 (далі -Об'єкт оренди).
У пункті 2.1 Договору сторони визначили, що власником орендованого майна є Севастопольська міська Рада, та передача майна в оренду не є підставою для переходу до орендаря права власності.
Пунктом 4.4.3 Договору встановлений обов'язок Орендаря своєчасно вносити орендну плату, а також здійснювати інші платежі, що пов'язані із користуванням Об'єктом оренди, в тому числі оплату комунальних та експлуатаційних послуг.
Відповідно до пункту 3.2 Договору орендна плата складає 7500,00 грн. за перший місяць оренди та перераховується Орендарем Орендодавцю не пізніше 20 числа поточного місяця.
Згідно з пунктом 3.3 Договору розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції, який відповідає попередньому місяцю.
Відповідно до пункту 7.1, Договір діє з моменту його підписання до 25.07.2013.
Актом прийому-передачі майна від 20.08.2008 засвідчена передача орендодавцем орендарю нерухомого майна -вбудованих приміщень, загальною площею 235,20 кв.м (арк.с. 14).
Рішенням Господарського суду міста Севастополя від 02.11.2009 по справі №5020-11/190 за позовом Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради до Приватного підприємства „Техноторг” про стягнення заборгованості за фактичне користування нерухомим майном у розмірі 33972,02 грн. та зобов'язання повернути орендоване майно, договір №90-08 від 20.08.2008 було визнано нікчемним, зобов'язано Приватне підприємство „Техноторг” повернути Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради вбудовані нежитлові приміщення, розташовані на першому поверсі житлового будинку, загальною площею 235,20 кв.м., розташовані за адресою: м. Севастополь, вул. Блюхера, 16, стягнуто з Приватного підприємства „Техноторг” на користь Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради заборгованість за фактичне користування майном у розмірі 33972,02 грн. за період з березня 2009 року по 31.07.2009 та судові витрати.
Згідно з частиною 2 статті 35 Господарського процесуального кодексу України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
11.01.2011 орендарем було повернуто спірне нерухоме майно орендодавцеві, що підтверджується Актом прийому-передачі орендованого майна - вбудованих приміщень, загальною площею 235,20 кв.м за адресою: м. Севастополь, вул. Блюхера, 16 (арк.с. 18).
Безпідставне користування нерухомим майном - вбудованими приміщеннями, загальною площею 235,20 кв.м за адресою: м. Севастополь, вул. Блюхера, 16 протягом тривалого часу стало підставою для звернення позивача до суду з позовними вимогами про стягнення суми відшкодування за фактичне користування майном за період з серпня 2008 по 10.01.2011 у розмірі 159149,67 грн.
Суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.
Докази звільнення відповідачем приміщення раніше дати складання акту від 11.01.2011 відсутні.
Таким чином, відповідач до 11.01.2011 безпідставно користувався комунальним майном.
Згідно з частиною 1 статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Відповідно до статті 1213 Цивільного кодексу України набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.
Сам об'єкт нерухомого майна був повернутий 11.01.2011, однак повернути річ у вигляді майнового права користування цим майном в натурі неможливо, а тому вимоги позивача про стягнення вартості такого користування за період з серпня 2009 року по 10.01.2011 є обґрунтованими.
Суд вважає, що позивачем при визначенні вартості користування майном правомірно застосований по аналогії розрахунок розміру орендної плати цього майна за вказаний період відповідно до Методики, затвердженої рішенням Севастопольської міської Ради.
Перевіривши розрахунок, наданий позивачем, суд вважає його обгрунтованим, тому позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Витрати позивача по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України при задоволенні позову у повному обсязі покладаються на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 75, 82, 84-85 Господарського процесуального кодексу України,
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Приватного підприємства «Техноторг»(99011, м. Севастополь, вул. Гоголя, будинок 21, ідентифікаційний код 30581402) на користь Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради (99011, м. Севастополь, вул. Луначарського, буд. 5, ідентифікаційний код 25750044) вартість користування майном за період з серпня 2009 року по 10.01.2011 у розмірі 159149,67 грн. (сто п'ятдесят дев'ять тисяч сто сорок дев'ять грн. 67 коп.), з яких:
- 97% - 154375,20 грн. (сто п'ятдесят чотири тисячі триста сімдесят п'ять грн. 20 коп.) - на рахунок 33213870700001 в ГУ ДКУ м. Севастополь, МФО 824509, ОКПО 23895637, код платежу 22080400;
- 3% - 4774,47 грн. (чотири тисячі сімсот сімдесят чотири грн. 47 коп.) -на рахунок 31516933700001 в ГУ ДКУ м. Севастополь, МФО 824509, ОКПО 23895637.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
3. Стягнути з Приватного підприємства «Техноторг»(99011, м. Севастополь, вул. Гоголя, будинок 21, ідентифікаційний код 30581402) на користь Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради (99011, м. Севастополь, вул. Луначарського, буд. 5, ідентифікаційний код 25750044) витрати по сплаті державного мита у сумі 1591,50 грн. (одна тисяча п'ятсот дев'яносто одна грн. 50 коп.) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн. (двісті тридцять шість грн. 00 коп.).
Видати наказ після набрання рішенням законної сили
Суддя підпис О.С. Погребняк
Рішення оформлено відповідно
до вимог ст. 84 Господарського
процесуального кодексу України
і підписано 06.06.2011