79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
26.05.11 Справа № 5015/2085/11
Господарський суд Львівської області у складі судді Козак І.Б.,
при секретарі Іваночко В.В.,
Розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Відкритого акціонерного товариства «Страхове товариство «Гарантія», м. Київ,
До відповідача 1: Приватного підприємства «Смак -Люкс», м. Львів,
До відповідача 2: Закритого акціонерного товариства «Українська інноваційна страхова компанія «Інвестсервіс», м. Київ,
Про стягнення 11 277 грн. 09 коп. та стягнення судових витрат.
За участю представників:
Від позивача: ОСОБА_1 -представник (довіреність в матеріалах справи),
Від відповідача 1: не з'явився,
Від відповідача 2: не з'явився.
Представнику позивача роз'яснено права та обов'язки, передбачені статтею 22 ГПК України, зокрема, підстави відводу судді відповідно до ст. 20 ГПК України. Заяв та клопотань про відвід судді не подано. Представник позивача не наполягає на фіксації судового процесу технічними засобами, про що подав відповідне клопотання.
Суть спору: розглядається справа за позовом Відкритого акціонерного товариства «Страхове товариство «Гарантія»до Приватного підприємства «Смак -Люкс»та Закритого акціонерного товариства «Українська інноваційна страхова компанія «Інвестсервіс»про стягнення з Приватного підприємства «Смак -Люкс»510 грн. 00 коп. матеріальної шкоди, стягнення з Закритого акціонерного товариства «Українська інноваційна страхова компанія «Інвестсервіс»8 807 грн. 00 коп. страхового відшкодування, 711 грн. 07 коп. пені, 207 грн. 02 коп. трьох відсотків річних, 660 грн. 52 коп. інфляційних втрат та стягнення судових витрат.
Ухвалою від 13.04.2011 року порушено провадження у справі та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 21.04.2011 року.
Судове засідання 21.04.2011 року відкладено на 10.05.2011 року з підстав, викладених у відповідній ухвалі суду.
10.05.2011 року судове засідання відкладено на 26.05.2011 року з підстав, викладених у відповідній ухвалі суду.
В судове засідання 26.05.2011 року представник позивача з'явився, позовні вимоги підтримав повністю з підстав, викладених у позовній заяві.
Представник відповідача-1 та відповідача-2 в судове засідання не з'явилися, причин неявки суду не повідомили.
Враховуючи повторну неявку відповідача та невиконання ним вимог ухвал суду, справа розглядається у порядку статті 75 ГПК України, - за наявними в ній матеріалами.
В ході розгляду справи встановлено.
Позивач - Відкрите акціонерне товариство «Страхове товариство «ГАРАНТІЯ»є юридичною особою, йому присвоєно код ЄДРПОУ 14229456, знаходиться за адресою: 01601, м. Київ, вул. Печерський узвіз, 3 (докази в матеріалах справи).
Відповідач-1 Приватне підприємство «Смак-Люкс»є юридичною особою, йому присвоєно код ЄДРПОУ 25556037, знаходиться за адресою: 79054, Львівська область, м. Львів, вул. Яворницького, буд. 8, кв. 64, що підтверджується Довідкою Головного управління статистики у Львівській області від 16.05.2011 року, вих. № 20-09/862.
Відповідач-2 Приватне акціонерне товариство «Українська інноваційна страхова компанія «Інвестсервіс»є юридичною особою, йому присвоєно код ЄДРПОУ 23498273, знаходиться за адресою: 04053, м. Київ, Кудрявський узвіз, буд. 5 Б, що підтверджується Витягом з ЄДРПОУ серія АЕ № 943050, долученим до матеріалів справи.
11.04.2009 року у місті Комарно Львівської області громадянин України Гатин-ОСОБА_2, керуючи автомобілем марки «Мерседес-Бенц»(д.н.з. НОМЕР_1) здійснив зіткнення з автомобілем марки «Ніссан»(д.н.з. НОМЕР_2), яким керував громадянин України ОСОБА_3.
Факт вчинення даної дорожньо-транспортної пригоди зафіксовано в Довідці за фактом ДТП від 11.004.2009 року, виданій ВДАІ з обслуговування Городоцького району Львівської області 15.04.2009 року, вих. № 545.
Постановою Шевченківського районного суду міста Львова від 12.05.2009 року у справі 3-1358-09 громадянина України Гатин-ОСОБА_2 визнано винним у вчинення правопорушення, передбаченого статтею 124 КпАП України та притягнено його до адміністративної відповідальності у вигляду стягнення в доход державного бюджету суми в розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно Договору № 5-2022-08.001 добровільного страхування наземного транспорту від 21 жовтня 2008 року (надалі договір), автомобіль «Ніссан»(д.н.з. НОМЕР_2) на момент ДТП був застрахований у Відкритому акціонерному товаристві “Страхове товариство «Гарантія».
Згідно п. 4. договору об'єктом страхування є майнові інтереси страхувальника (ОСОБА_3), які не суперечать вимогам чинного в Україні законодавства, пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням застрахованим ТЗ.
Сума збитків, завданих громадянину ОСОБА_3 становить 12 491 грн. 50 коп., що підтверджується Висновком спеціаліста від 27.04.2009 року № 218, складеним судовим експертом Вербовим Володимиром Володимировичем.
14.05.2009 року громадянин України ОСОБА_3 звернувся до ЛРД ВАТ «СТ «Гарантія»з проханням здійснити виплату страхового відшкодування готівкою або на рахунок авторемонтного підприємства.
15.05.2009 року Львівською регіональною дирекцією «Філія Відкритого акціонерного товариства «Страхове товариство «Гарантія»складено Страховий акт № 410, згідно якого визнали дорожньо-транспортну подію, яка відбулася 11.04.2009 року о 09. год. 55 хв. У місті Комарно Львівської області страховим випадком і встановили що сума страхового відшкодування в розмірі 9 317 грн. 00 коп. підлягає до виплати страхувальнику.
Вказане грошове відшкодування виплачено відповідачем-2 на користь громадянина України ОСОБА_3, що підтверджується платіжними дорученнями від 15.05.2009 року № 782 на суму 4 440 грн. 00 коп. та від 15.05.2009 № 783 на суму 4 877 грн. 00 коп.
Автомобіль марки «Ніссан», д.н.з. НОМЕР_2 належить на праві власності громадянину України Ходань Роману Олеговичу, що підтверджується Свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3, виданим Новояворівським МРЕВ ДАІ ГУМВС України у Львівській області, виданим Львівським ВРЕР ДАІ.
Автомобіль марки «Мерседес-Бенц»(д.н.з. НОМЕР_1) належить на праві власності громадянці України ОСОБА_4, що підтверджується Свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4.
Згідно Витягу з ЄДРПОУ серії АЄ № 943050 ЗАТ «УІСК «Інвестсервіс»здійснило перереєстрацію і з 27.10.2010 року повне найменування відповідача-2: Приватне акціонерне товариство «Українська інноваційна страхова компанія «Інвестсервіс».
Договором оренди вантажного автомобіля у приватної особи належний громадянці України ОСОБА_4 на підставі Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 автомобіль марки «Мерседес-Бенц»(д.н.з. НОМЕР_1), передано в оренду Приватному підприємству «Смак-Люкс» для перевезення вантажів та продукції ПП «Смак-Люкс».
Подорожнім листом АБН 625493 від 11.04.2009 року ПП «Смак-Люкс» уповноважило Гатин-ОСОБА_2 на керування автомобілем марки «Мерседес-Бенц»(д.н.з. НОМЕР_1).
Відповідно до Повідомлення відповідача-1, наданого позивачу, Гатин-ОСОБА_2 станом на 12.04.2009 року працював у ПП «Смак-Люкс»водієм і керував транспортним засобом марки «Мерседес-Бенц»(д.н.з. НОМЕР_1).
Відповідно до статті 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлено законом.
Згідно Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВВ/4861897 від 30.08.2008 року цивільно-правова відповідальність ОСОБА_4, як водія автомобіля «Мерседес-Бенц»(д.н.з. НОМЕР_1) на момент ДТП була застрахована у Закритому акціонерному товаристві “Страхове товариство «Гарантія», а сума франшизи (суми, на яку зменшується сума страхового відшкодування за шкоду, заподіяну майну потерпілих) становила 510 гре. 00 коп.
20.05.2009 року Львівська регіональна дирекція “Філія ВАТ СТ «ГАРАНТІЯ»звернулась з претензією до Голови правління закритого акціонерного товариства “Українська інноваційна страхова компанія «Інвестсервіс»про відшкодування у порядку регресу ЛРД філії ВАТ «СК «Гарантія»суми в розмірі 9 317 грн. 00 коп. виплаченого страхового відшкодування, шляхом перерахування зазначеної суми на зазначений розрахунковий рахунок.
ЗАТ «УІСК «Інвестсервіс»у листі -відповіді вих. № 2481 від 20.10.2009 року на претензію, зазначає, що у зв'язку з недодержанням форми укладення договору оренди транспортного засобу, який був долучений додатком до Претензії, громадянин Гатин-ОСОБА_2 не мав законних підстав на керування транспортним засобом «Мерседес-Бенц»(д.н.з. НОМЕР_1) і дія Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВВ/4861897 від 30.08.2008 року на нього не поширювалась, а тому ЗАТ УІСК «Інвестсервіс»прийняв рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування.
Оскільки відповідачем-2 не було виплачено страхове відшкодування, Відкрите акціонерне товариство «Страхове товариство «ГАРАНТІЯ»звернулося до суду з позовом до Закритого акціонерного товариства «Українська інноваційна страхова компанія «Інвестсервіс»в особі Львівської філії «ЛЬВІВ -ТЕРЕН»закритого акціонерного товариства «Українська інноваційна страхова компанія «Інвестсервіс»про відшкодування матеріальної шкоди в порядку регресу.
Відповідно до ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Відповідно до ст. 9 Закону України «Про страхування»страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку.
До страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток (ст.27 Закону України «Про страхування»).
Аналогічне положення міститься в статті 993 Цивільного кодексу України, яка встановлює, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Згідно постанови Пленуму Верховного суду України від 27.03.1992 року №6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», з винної особи за регресною вимогою стягується сума майнових витрат, понесених на виконання зобов'язання по відшкодуванню шкоди, а якщо законом встановлено межі відшкодування або межі відповідальності винної особи, то з неї витрати стягуються в цих межах.
Відповідно до ч.2 статті 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування з вини страховика або МТСБУ особі, яка має право на отримання такого відшкодування сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки НБУ, яка діє у період, за який нараховується пеня.
Згідно статті 9 Закону України «Про страхування»франшиза це частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.
Згідно з приписами статті 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи.
Згідно частини п'ятої статті 37 вказаного Закону страхувальником або особою, відповідальність якої застрахована, потерпілому має бути компенсована сума франшизи у повному обсязі одночасно з виплатою страховиком страхового відшкодування.
Відповідно до ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до право порушників господарських санкцій на підставах і в по рядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Згідно ст. 217 ГК України, господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають не сприятливі економічні та/або правові наслідки.
Частиною 2 цієї статті, вказано, що у сфері господарювання застосовуються такі ви ди господарських санкцій, як відшкодування збитків; штраф ні санкції; оперативно-господарські санкції.
Стаття 218 ГК України передбачає, що підставою господарсько-правової відповідальнос ті учасника господарських відносин є вчинене ним пра вопорушення у сфері господарювання, частиною 2 зазначеної статті встановлено, що учасник господарських відносин відповідає за не виконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення госпо дарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господар ського правопорушення. У разі якщо інше не передба чено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе госпо дарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможли вим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обста винами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для ви конання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.
Статтею 219 ГК України визначено, що за невиконання або неналежне виконання госпо дарських зобов'язань чи порушення правил здійснення господарської діяльності правопорушник відповідає на лежним йому на праві власності або закріпленим за ним на праві господарського відання чи оперативного упра вління майном, якщо інше не передбачено цим Кодек сом та іншими законами.
Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (не устойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відно син зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до статті 549 ЦК України визначено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Пеня є різновидом неустойки та може встановлюватися за будь-яке порушення зобов'язання та як різновид неустойки, є відмінним від штрафу, оскільки штраф є сталою величиною, яка обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежним сином виконаного зобов'язання.
Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивач просить суд стягнути з відповідача-1 на користь позивача 510 грн. 00 коп. франшизи.
Також позивач просить суд стягнути з відповідача-2 на користь позивача заборгованість в розмірі 8 807 грн. 00 коп.; 207 грн. 02 коп. трьох відсотків річних; 660 грн. 52 коп. інфляційних втрат, які обчислені відповідно до частини другої статті 625 ЦК України, 711 грн. 07 пені, нарахованої відповідно до ст. 37 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», а також 1 863 грн. 00 коп. витрат на надання правової допомоги; 112 грн. 77 коп. державного мита та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Судові витрати за участь адвоката у розгляді справи підлягають оплаті лише в тому разі, якщо вони сплачені адвокату стороною, якій такі послуги надавались, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.
Стаття 44 ГПК України передбачає відшкодування зазначених витрат лише адвокату.
Так, Представник позивача зазначає, що для забезпечення захисту інтересів позивача в зазначеному спорі, було надано правову допомогу адвокатом Олешко Т.О.
01.04.2008 року між позивачем та представником позивача укладено Договір про надання правової допомоги, згідно з п. 1.1. якого представник позивача зобов'язується від імені та за рахунок позивача представляти його інтереси у справах про відшкодування матеріальної шкоди в порядку регресу а позивач зобов'язується оплатити послуги представника.
Представник позивача є адвокатом, що підтверджується Свідоцтвом на право заняття адвокатською діяльністю від 26.03.2008 року № 1328.
Відповідно до п. 4.1. Договору про надання правової допомоги оплата наданої представником позивача правової допомоги проводиться в розмірі 20 відсотків від суми, яка фактично сплачена боржниками на користь позивача по справам, переданим представнику позивача на виконання.
Поняття особи, яка є адвокатом, наводиться в ст. 2 Закону «Про адвокатуру», яка зазначає, що адвокатом може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту, стаж роботи за спеціальністю юриста або помічника адвоката не менше двох років, склав кваліфікаційні іспити, одержав свідоцтво про право на зайняття діяльністю та прийняв Присягу адвоката України.
Суд, керуючись в даному випадку, п. 6 статті 3 ЦК України, прийшов до висновку, що розмір витрат за послуги адвоката розмірі 1 863 грн. 00 коп. підлягають задоволенню.
Заслухавши пояснення представника позивача, оглянувши та дослідивши докази по справі, оцінив їх в сукупності та прийшов до висновку, що позов документально та нормативно обґрунтований, відповідачем не спростований та підлягає до задоволення повністю.
Судові витрати покласти на сторони пропорційно задоволених позовних вимог, відповідно до статті 49 ГПК України.
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 20, 22, 32 -34, 43, 44 -49, 75, 82 -85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-
1. Позовні вимоги задоволити повністю.
2. Стягнути з боржника: Приватного підприємства «Смак-Люкс»(юридична адреса: 79054, Львівська область, м. Львів, вул. Яворницького, буд. 8, кв. 64; код ЄДРПОУ 25556037) на користь стягувача: Відкритого акціонерного товариства «Страхове товариство «ГАРАНТІЯ»(01601, м. Київ, вул. Печерський узвіз, 3, код ЄДРПОУ 14229456) 510 грн. 00 коп. франшизи.
3. Стягнути з боржника: Закритого акціонерного товариства «Українська інноваційна страхова компанія «Інвестсервіс»(04665, м. Київ, Кудрявський узвіз, 5 Б, офіс 208; код ЄДРПОУ 23498273) на користь стягувача: Відкритого акціонерного товариства «Страхове товариство «ГАРАНТІЯ»(01601, м. Київ, вул. Печерський узвіз, 3, код ЄДРПОУ 14229456) заборгованість в розмірі 8 807 грн. 00 коп.; 207 грн. 02 коп. трьох відсотків річних; 660 грн. 52 коп. інфляційних втрат, 711 грн. 07 пені, 1 778 грн. 75 коп. витрат на надання правової допомоги; 112 грн. 77 коп. державного мита та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
4. Накази видати у відповідності до ст. 116 ГПК України.
Суддя Козак І.Б.
26.05.2011 року підписано та проголошено вступну і резолютивну частини рішення. Мотивувальна частина рішення, оформлена відповідно до статті 84 ГПК України та підписана -30.05.2011 року. Рішення може бути оскаржено в порядку ст. ст. 91 - 93 ГПК України. Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 ГПК України.