79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
31.05.11 Справа№ 5015/2099/11
За позовом: Управління комунальної власності Львівської обласної ради (надалі -Управління), м. Львів,
до відповідача:державного комунального підприємства "Міжлікарняна аптека №252" (надалі -Аптека), м. Львів-Винники,
за участю третьої особи:комунального закладу Львівської обласної ради "Львівський обласний госпіталь інвалідів війни та репресованих ім. Ю.Липи" (надалі -Госпіталь), м. Львів-Винники,
про: розірвання договору оренди та виселення із займаних приміщень.
Суддя Т. Рим
За участю представників:
позивача:ОСОБА_1 -довіреність №2026 від 29.12.2010 р.,
відповідача:ОСОБА_2 -дов. від 30.05.2011 року №141,
третьої особи:ОСОБА_3 -довіреність 29.04.2011 р.
На розгляд господарського суду Львівської області подано позов Управління комунальної власності Львівської обласної ради до державного комунального підприємства "Міжлікарняна аптека №252", за участю третьої особи: комунального закладу Львівської обласної ради "Львівський обласний госпіталь інвалідів війни та репресованих ім. Ю.Липи", про розірвання договору оренди та виселення із займаних приміщень. Ухвалою від 15.04.2011 р. провадження у справі порушено, позовну заяву прийнято до розгляду, розгляд справи призначено на 11.05.2011 р. Розгляд справи відкладено на 31.05.2011 року.
Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідач у порушення умов договору оренди від 01.01.1997 року не вносить плату за користування майном більше двох місяців, що в силу пункту 3.4 цього договору є підставою для дострокового розірвання договору оренди на вимогу орендодавця. У зв'язку з цим позивач просить розірвати договір оренди та виселити відповідача із займаних нежитлових приміщень.
Відповідач повністю заперечив проти позову з огляду на такі обставини. Відповідач вважає, що жодного порушення прав позивача, що зазначені в позовній заяві, не існувало та не існує, будь-яких правових стосунків у формі цивільно-правових угод, господарських угод чи інших зобов'язань між сторонами у справі не існує. Відповідач стверджує, що законодавство України не передбачає таких правовідносин між позивачем та відповідачем, як передачу в оренду будь-яких об'єктів, а залишає за власником комунального майна право на передачу комунальному унітарному підприємству лише передачу такого майна або в повне господарське відання, або в право оперативного управління. З огляду на це відповідач стверджує, що приміщенням, яке він займає, належить йому на праві повного господарського відання.
Жодних заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи, продовження строків розгляду справи чи витребування доказів суду не подано, а тому суд розглядає справу за наявними матеріалами.
Вислухавши представників сторін, проаналізувавши матеріали справи, суд установив таке.
Між Госпіталем та Аптекою укладено угоду про оренду нежитлових приміщень від 01.01.1997 року (надалі -Угода). За умовами цієї угоди Госпіталь передає, а Аптека приймає в орендне користування частину приміщення на другому поверсі загальною площею 675,7 м2 за адресою: місто Винники, вулиця В. Івасюка, 31, для медикаментозного забезпечення Госпіталю.
Рішенням №33 від 23.06.2006 року Львівської обласної ради "Про питання забезпечення управління майном спільної власності територіальних громад області" перейменовано управління адміністративними будинками Львівської обласної ради в управління майном спільної власності Львівської обласної ради, якому додатково надаються повноваження органу, уповноваженого управляти майном спільної власності територіальних громад області, орендодавця цілісних майнових комплексів та нерухомого майна спільної власності територіальних громад області, органу приватизації, продавця майна спільної власності територіальних громад області.
На розгляд господарського суду Львівської області подано позов Госпіталю до Аптеки про розірвання угоди №143 про оренду нежитлових приміщень від 01.01.2001 року, стягнення заборгованості та виселення з орендованого приміщення. Рішенням господарського суду Львівської області від 17.11.2006 року №1/798-29/212 позов задоволено повністю, розірвано угоду №143 про оренду нежитлових приміщень від 01.01.2001 року, зобов'язано Аптеку звільнити частину приміщення загальною площею 675,4 м2, що знаходиться на другому поверсі за адресою: вул. Івасюка, 31, м. Львів-Винники, стягнуто з Аптеки на користь Госпіталю 18 089,78 грн. орендних платежів, 27 938,86 грн. пені, 630,29 грн. відшкодування витрат на оплату держмита, 118,00 грн. відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 16.04.2007 року №1/798-29/212 зазначене рішення місцевого суду було скасовано повністю та прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову було відмовлено повністю. Зазначене судове рішення мотивовано тим, що угода №143 про оренду нежитлових приміщень від 01.01.2001 року є неукладеною з огляду на недосягнення згоди стосовно всіх істотних умов, а тому сторони фактично перебувають в договірних відносинах на підставі угоди про оренду нежитлових приміщень від 01.01.1997 року. Суд апеляційної інстанції також указав на те, що саме територіальна громада Львівської області в особі Львівської обласної ради є власником приміщень, а в силу рішення Львівської обласної ради від 23.06.2006 року №33 "Про питання забезпечення управління майном спільної власності територіальних громад області", орган, уповноважений управляти майном спільної власності територіальної громади області та орендодавем цього майна є Управління майном спільної власності Львівської обласної ради, яке відповідно до пункту 3.2.2 Положення про Управління, затверджене вказаним рішенням Львівської обласної ради, представляє в судах інтереси обласної ради, віднесені до Управління.
На розгляд господарського суду Львівської області подано позов Госпіталю до Аптеки, за участю третьої особи -Управління, про звільнення спірних приміщень та повернення їх Аптеці шляхом оформлення і підписання сторонами акту приймання-передачі. В ході судового розгляду представник Аптеки заперечив проти позову, вказуючи на те, що орендодавцем спірних приміщень є не Госпіталь, а Управління, яке не направляло вимог про відмову від договору та повернення орендованих приміщень.
Рішенням господарського суду Львівської області від 16.01.2009 року у справі №14/251 в задоволенні позову відмовлено. Рішення мотивовано тим, що хоч текст Угоди не містить усіх істотних умов, необхідних для договорів такого виду, однак, враховуючи фактичне виконання сторонами його умов, а також постанову Львівського апеляційного господарського суду від 16.04.2007 року №1/798-29/212, не взяв до уваги твердження Аптеки про неукладеність Угоди. Натомість зазначив, що орендодавцем за Угодою виступає Управління, а тому в задоволенні позову було відмовлено. Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 17.05.2010 року №14/251 зазначене рішення місцевого господарського суду залишено без змін.
11 квітня 2011 року Управління надіслало Аптеці претензію про наявність заборгованості зі сплати орендних платежів, а також про бажання розірвати Угоду.
Доказів внесення плати за оренду приміщення після 2006 року Аптекою не надано.
При винесенні рішення суд виходив з такого.
Між сторонами у справі виникли відносини з приводу оренди нерухомого майна в силу Угоди на підставі статті 11 Цивільного кодексу України. Факт виникнення правовідносин оренди стосовно приміщень за адресою вулиця В. Івасюка, 31 у місті Винники площею 675,7 м2 підтверджується рішеннями судів у справах №1/798-29/212 та 14/251, укладеною Угодою, фактичним виконанням її умов. В силу статті 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
З огляду на це суд не бере до уваги твердження Аптеки про те, що відносин оренди у нього з позивачем не виникло, а приміщення перебуває у неї на праві повного господарського відання. Суду не представлено доказів того, що Управління передало зазначені приміщення Аптеці в повне господарське відання. В судовому засіданні 31.05.2011 року представник Управління пояснив, що такого рішення не приймалося, навпаки, ці приміщення перебувають на балансі Госпіталю, який в силу Угоди мав би отримувати орендні платежі. Зазначені обставини спростовують заперечення Аптеки.
Відповідно до частини 1 статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. Згідно з частиною 1 статті 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.
Об'єктами оренди в силу частини 3 статті 283 Господарського кодексу України та частини 1 статті 4 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" є нерухоме майно (будівлі, споруди, нежитлові приміщення).
Частиною 1 статті 287 Господарського кодексу України передбачено, що орендодавцями щодо комунального майна є органи, уповноважені місцевими радами управляти майном, - щодо майна, яке є у комунальній власності. Аналогічне положення відображено і в статті 5 Закону України "Про оренду державного та комунального майна".
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 1 грудня 2004 року №18-рп/2004 у справі №1-10/2004 за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення окремих положень частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (справа про охоронюваний законом інтерес) поняття "охоронюваний законом інтерес", що вживається в частині першій статті 4 Цивільного процесуального кодексу України та інших законах України, у логічно-смисловому зв'язку з поняттям "права", треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.
Згідно з частиною другою статті 150 Конституції України рішення Конституційного Суду України є обов'язковими до виконання на території України і, відповідно, до застосуваннями судами загальної юрисдикції при вирішенні підвідомчих їм спорів.
Як відомо, цивільно-правове зобов'язання становить сукупність взаємних прав та обов'язків сторін такого зобов'язання. Елементами зобов'язання, що виникає в силу договору оренди, є, між іншим, право орендодавця вимагати у орендаря внесення орендної плати за користування майном, якому кореспондує обов'язок орендаря вносити таку плату.
Враховуючи наведені вище положення цивільного законодавства, а також те, що Аптека використовувала об'єкт оренди на підставі Угоди, проте не вносило плати за користування об'єктом оренди, суд дійшов висновку про порушення охоронюваного законом інтересу Управління внаслідок такої бездіяльності Аптеки, що є підставою для судового захисту такого інтересу.
Відповідно до частини 3 статті 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно й у повному обсязі. Пунктом 3.3 Угоди визначено, що орендар сплачує орендну плату щомісячно, згідно з виставленим орендодавцем рахунку, до 25 числа поточного місяця.
Матеріалами справи встановлено, що Госпіталем виставлялися рахунки на сплату орендної плати, однак Аптека не сплатила орендної плати за жоден місяць. Доказів зворотнього суду не представлено.
Відповідно до пункту 3.4 Угоди неоплата оренди протягом двох місяців з дня закінчення платежу є підставою для дострокового розірвання договору оренди на вимогу орендодавця.
Пунктом 1 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України визначено, що одним із наслідків порушення зобов'язання є його розірвання. Згідно з частиною 2 статті 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Згідно з частиною 3 статті 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" договір оренди може бути розірвано за погодженням сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.
Враховуючи ту обставину, що відповідач допустив порушення умов Угоди, яке полягало у порушенні строків здійснення сплати орендних платежів протягом тривалого часу, що значно перевищує встановлений пунктом 3.4 Угоди 2-місячний строк, суд вважає таке порушення істотним, а тому вимоги позивача про розірвання Договору оренди є обгрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.
Відповідно до статей 33, 38 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує необхідні докази.
Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 43 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.
За таких обставин суд дійшов висновку про те, що відповідачем не спростовано доводів позовної заяви, не надано суду інших доказів, які би свідчили про наявність інших обставин.
Відповідно до частини 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. При задоволенні позову витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача. Таким чином, оскільки судове рішення прийнято на користь позивача, державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу потрібно покласти на відповідача.
Враховуючи наведене, керуючись статтями 11, 611, 651 Цивільного кодексу України, статтями 283, 287 Господарського кодексу України, статтями 2, 4, 5, 18, 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", статтями 43, 33, 38, 43, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задоволити повністю.
2. Розірвати договір оренди від 01.01.1997 року, укладений між комунальним закладом Львівської обласної ради "Львівський обласний госпіталь інвалідів війни та репресованих ім. Ю. Липи" та державним комунальним підприємством "Міжлікарняна аптека №252" на оренду частини приміщення на другому поверсі загальною площею 675,7 м2 за адресою: вулиця В.Івасюка, 31, місто Львів-Винники.
3. Виселити державне комунальне підприємство "Міжлікарняна аптека №252" (адреса: вулиця В.Івасюка, будинок 31, місто Львів-Винники, 79495; ідентифікаційний код 23887945) з частини приміщень загальною площею 675,7 м2, які знаходяться за адресою: місто Львів-Винники, вулиця В. Івасюка, будинок 31. Стягувач: Управління майном спільної власності Львівської обласної ради (адреса: вулиця Винниченка, будинок 18, місто Львів, Львівська область, 79008; ідентифікаційний код 25255072).
4. Стягнути з державного комунального підприємства "Міжлікарняна аптека №252" (адреса: вулиця В.Івасюка, будинок 31, місто Львів-Винники, 79495; ідентифікаційний код 23887945) на користь Управління майном спільної власності Львівської обласної ради (адреса: вулиця Винниченка, будинок 18, місто Львів, Львівська область, 79008; ідентифікаційний код 25255072) 85,00 грн. відшкодування витрат на оплату державного мита та 236,00 грн. відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
5. Накази видати відповідно до статті 116 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення складено та підписано 02.06.2011 року.
Суддя Рим Т.Я.