91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32
31.05.11 Справа № 27/64/2011.
Суддя Лазненко Л.Л., при секретарі судового засідання Дрожановій О.В., розглянувши матеріали за позовом
Приватного підприємства „Буцко”, м.Луганськ
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Луганськ
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача -Товариство з обмеженою відповідальністю „Карго Транс Сервіс”, м.Луганськ
про стягнення збитків у розмірі 26360 грн. 00 коп.
за участю представників сторін:
від позивача: адвокат -ОСОБА_2, довіреність № б/н від 01.04.2011;
від відповідача: ОСОБА_1 паспорт серії НОМЕР_1 виданий Артемівським РВ ЛМУ УМВС України в Луганській області від 28.03.2006; представник - ОСОБА_3, довіреність № б/н від 04.05.2011;
від 3-ої особи: генеральний директор -Буцко О.В., рішення власника № б/н від 01.06.2007
Обставини справи: приватним підприємством "Буцко" заявлений позов до фізичної особи -приватного підприємця ОСОБА_1 про стягнення з останнього 26360 грн. збитків.
Третя особа у справі, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача -ТОВ "Карго Транс Сервіс", м. Луганськ.
З 10.05.2011 до 31.05.2011 в судовому засіданні оголошено перерву згідно ст. 77 ГПК України, враховуючи про це клопотання позивача.
31.05.2011 позивач у справі заявив клопотання про витребування доказів і надав письмове пояснення на відзив відповідача б/н від 31.05.2011.
Своє клопотання позивач виклав суду письмово.
Суд визначив -відхилити клопотання позивача.
Оцінивши наявні докази, вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення усіх учасників судового процесу у справі, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог у справі з наступних обставин.
Предмет спору у справі -стягнення збитків, заподіяних у вигляді упущеної вигоди.
Позивач наполягає на тому, що відповідачем дійсно заподіяні йому збитки у вигляді упущеної вигоди, які позивач в змозі був реально одержати, якщо б його право не було порушено відповідачем.
Однак, ці обставини нічим не підтвердив. Позивач наголосив суду про факт неправомірного використання відповідачем гаражного приміщення за адресою: АДРЕСА_1, одержаного ним прибутку при його використанні, порушенні права власності позивача, посилаючись на вирок Ленінського районного суду від 12.01.2011 в кримінальній справі № 1-898/09, який набрав чинності.
В зазначеному вироку (а.с. 26-28) йде мова про те, що на території розташування гаражного бокса мався пропускний режим, котрий контролював Буцко І.В., а також зазначено, що ОСОБА_1 мав заборгованість по орендній платі за використання гаражу.
З такого не можна наполягати позивачеві на тому, що відповідач самоуправно користувався гаражем, а можна припустити, що між позивачем і відповідачем існували якийсь -то цивільно-правові відносини.
З матеріалів справи не вбачається, що впродовж 2008-2009 років позивач приймав заходи до того, щоб відповідач звільнив його гаражне приміщення (звертався до правоохоронних органів тощо).
За правилами судового процесу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог (ст. 33 ГПК України).
Відповідно до ст. 1166 Цивільного кодексу України позивач повинен довести факт протиправної поведінки особи, що завдала збитків, настання збитків (їх розмір) та причинний зв'язок між ними.
Позивачем не підтверджено суду, не надано розрахунок упущеної вигоди, з чого виплила сума збитків.
З наданих позивачем матеріалів не вбачається заподіяння відповідачем збитків у сумі 26 360 грн. 00 коп. саме у зв'язку з використанням гаражного приміщення за адресою: АДРЕСА_1, та перший квартал 2009 року прибуток -2630 грн. одержаний саме з цього.
За приписами статті 22 Цивільного кодексу України під збитками розуміються витрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Об'єктивною стороною правопорушення є наявність збитків в майновій сфері кредитора, протиправна поведінка, яка втілилась в невиконанні або неналежному виконанні боржником взятого на себе зобов'язання, причинний зв'язок між протиправною поведінкою боржника та збитками. Відсутність хоч би одного з вищевказаних елементів, які утворюють склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за невиконання або неналежне виконання ним взятих на себе зобов'язань, оскільки в даному випадку його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.
Тобто, умовами застосування відповідальності у вигляді стягнення збитків, є доведена наявність збитків позивача у даній справі, протиправних винних дій відповідача у вигляді неналежного виконання договірних зобов'язань, та причинного зв'язку між збитками позивача та діями відповідача.
Статтею 218 Господарського кодексу України встановлені підстави господарсько-правової відповідальності. Названою статтею передбачено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.
Відповідно до статей 224, 225 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.
Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються у тому числі неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною.
Відповідно до ч.3.ст.225 ГК України при визначенні розміру збитків, якщо інше не передбачено законом або договором, враховуються ціни, що існували за місцем виконання зобов'язання на день задоволення боржником у добровільному порядку вимоги сторони, яка зазнала збитків, а у разі якщо вимогу не задоволено у добровільному порядку, - на день подання до суду відповідного позову про стягнення збитків.
Таким чином, позивач повинен довести порушення відповідачем правил здійснення господарської діяльності ; причинно-наслідковий зв'язок між порушенням та збитками, які понесла сторона; розмір збитків. Відсутність хоча б одного із вище перелічених елементів, звільняє боржника від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання взятих на себе зобов'язань. Обов'язок доведення факту невиконання або неналежного виконання зобов'язання, прямого причинного зв'язку між порушенням зобов'язанням і завданими збитками і їх розмір покладається на кредитора, на боржника покладається обов'язок факту доведення відсутності вини.
Наданими до матеріалів справи документами позивачем не доведено наявність збитків.
Відсутність зазначених складових правопорушення звільняє відповідача від відповідальності.
З наданого позивачем звіту платежу єдиного податку ОСОБА_1 за перший квартал не вбачається, що позивач одержав прибуток, у зв'язку з використанням гаражного приміщення (вул. Краснодонська, 7в), а позивач у наслідок цього був можливості використовувати своє майно для своєї Статутної діяльності та не одержав відповідний прибуток через заподіяні відповідачем збитки.
Суд першої інстанції вважає, що позивачем не доведені суду обставини в обґрунтування своїх доводів за позовом, не обґрунтовано, що відповідачем дійсно заподіяні збитки, що заявлені до стягнення, документально не підтверджений розрахунок суми позову, який не обґрунтований відповідними доказами.
Звіт підприємця ОСОБА_1 (а.с. 11) не є таким належним доказом у розумінні ст. 34 ГПК України.
З такого, підстави для задоволення позову відсутні.
Судові витрати покладаються на позивача.
В судовому засіданні 31.05.2011 оголошені вступна та резолютивна частини рішення.
Керуючись ст. ст. 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. У задоволені позову відмовити.
2. Судові витрати покласти на позивача.
Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Дата підписання рішення: 06.06.2011.
Суддя Л.Л. Лазненко
Надр.4 прим.
1-до справи вих.№229
2-позивачу: вул.Краснодонська, 7В, м.Луганськ, 91047
3- відповідачу: пров.Тіхій, 14, м.Луганськ, 91012 3
4- третій особі: вул.Краснодонська, 7-В, м.Луганськ, 91047
06.06.2011