91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32
31.05.11 Справа № 11/42/2011
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Луганське енергетичне об'єднання”, м. Луганськ
до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Кіровськ Луганської області
про стягнення 31 962 грн. 91 коп.
суддя Москаленко М.О.
в присутності представників сторін:
від позивача - ОСОБА_2, дов. № 31 від 01.01.2011;
від відповідача - ОСОБА_1, паспорт НОМЕР_1, виданий Кіровським МВ УМВС України в Луганській області 02.02.2000;
Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача заборгованості за недовраховану електричну енергію в сумі 31 962 грн. 91 коп.
В судовому засіданні 20.05.2011 на підставі приписів ст. 77 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 31.05.2011 до 10 год. 00 хв.
У судове засідання 31.05.2011 прибули повноважні представники сторін у справі.
Відповідач письмовим відзивом від 18.04.2011 на позовну заяву проти позову заперечив з підстав, зазначених у відзиві, у тому відповідач послався на такі обставини:
- розрахунок обсягу не облікованої електроенергії зроблено з порушенням Методики 562, оскільки період нарахування відповідачем взятий з жовтня 2009 року по грудень 2010 року, що значно перевищує 6-місячний термін (п. 2.5);
- позивачем невірно визначена потужність належних відповідачеві струмоприймачів, оскільки під час здійснення перевірки працівники відповідача не перевірили фактичне навантаження електроустановок при підключенні всіх наявних струмоприймачів на максимальну потужність та не запропонували підприємцю надати паспорти цих електроустановок, що призвело до завищення суми нарахування;
- за доводами відповідача фактична потужність всіх наявних у нього струмоприймачів на території оптової бази складає 10,288 вКт/год. За таких обставин, з урахуванням відповідних положень Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 04.05.2006 № 562, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 04.07.2006 за № 782/12656 (далі за текстом -Методика), вартість не облікованої електроенергії повинна становити 1170 грн. 93 коп. з ПДВ. Виходячи з нарахованої відповідачем вартості у розмірі 31962 грн. 91 коп. різниця становить 30791 грн. 98 коп.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши присутнього в судових засіданнях під час судового розгляду справи представника позивача, суд встановив такі фактичні обставини.
Між позивачем як Постачальником та відповідачем як Споживачем укладено договір про постачання електричної енергії від 23.06.08 № 4573 (далі за текстом -договір) (а.с. 9-20), згідно з яким позивач зобов'язався постачати електроенергію, а відповідач -споживати та оплачувати її вартість та здійснювати інші передбачені договором платежі.
06.12.2010 під час перевірки працівниками позивача на об'єкті позивача за адресою: АДРЕСА_1, було складено акт № 501832 (далі за текстом -Акт) (а.с. 21-22), у якому зазначено, що позивач порушив вимоги пп. 10.3.1 та 10.2.9 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 № 28, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 02.08.1996 за № 417/1442 (далі за текстом -Правила).
Суть порушення полягає у тому, що на корпус належного відповідачеві електролічильника було встановлено постійний магніт, що не заперечується відповідачем.
Акт підписаний особисто відповідачем у даній справі без зауважень та заперечень, що останнім під час судового розгляду справи не спростовано.
До матеріалів справи позивачем надано заяву відповідача від 08.12.2010 з проханням не направляти лічильник електричної енергії № 71016073 на експертизу. Також у вказаній заяві відповідач погодився з виявленим порушенням Правил та гарантував сплату штрафних санкцій, нарахованих за вказане порушення (том справи 1, а.с. 147).
Документи у підтвердження потужності електроустановок відповідача останнім суду під час судового розгляду справи не надані.
Факт порушення позивачем Правил 910, встановлений складеним відповідачем актом № 501832, був підтверджений рішенням комісії позивача від 23.12.2010, яке оформлене протоколом № 72 (а.с. 24 - 26).
При цьому на засіданні комісії був присутній повноважний представник відповідача ОСОБА_2 У протоколі представник відповідача зазначила про свою незгоду з розрахунком суми недорахованої електроенергії на підставі підпункту «в»пункту 2.5 Методики.
За розрахунком позивача вартість не облікованої електроенергії складає 31962,91 грн., на цю суму було виписано та отримано представником відповідача відповідний рахунок, який в подальшому відповідачем сплачений не був, внаслідок чого позивач звернувся до суду з даним позовом.
Крім того, рішенням господарського суду Луганської області від 15.02.2011 у справі № 9/13н/2011 відмовлено у задоволенні позову фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об'єднання»про визнання частково недійсним і скасування рішення комісії відповідача з розгляду акта № 72 від 23.12.10 про нарахування суми збитків в розмірі 31962,91 грн., яке оформлене відповідним протоколом.
У підставу позовних вимог у справі № 9/13н/2011 було покладено доводи, аналогічні доводам, викладеним у відзиві на позовну заяву у справі № 11/42/2011.
Зазначене вище рішення господарського суду Луганської області в апеляційному порядку не переглядалося і набрало законної сили.
Встановивши фактичні обставини справи, всебічно та повно оцінивши доводи сторін та надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність їх задоволення у повному обсязі з таких підстав.
Ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання не допускається, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства. Вказана норма за своїм змістом кореспондується з приписами п.1 ст. 193 Господарського кодексу України.
За умовою пп. 2.3.7 договору відповідач зобов'язався дотримуватись режиму споживання електричної енергії згідно з умовами розділу 5 договору та режиму роботи електричних установок, визначених в додатках Відомості про розрахункові засоби обліку електричної енергії споживача і Перелік струмоприймачів споживача.
За порушення цієї умови відповідно до пункту 4.4.3 договору відповідач (споживач) повинен сплатити позивачеві (постачальнику) вартість не облікованої електроенергії, розрахованої виходячи із розрахункового добового споживання електроенергії та кількості днів, протягом яких споживання електроенергії здійснювалось з порушенням вимог ПКЕЕ, відповідно до Методики за діючими роздрібними тарифами, що діяли протягом споживання електроенергії з порушенням, у т.ч. у разі:
- самовільного внесення змін у схеми обліку електроенергії,
- інших дій, визначених ПКЕЕ та Методикою.
Відповідно до ч. 1 ст. 235 Господарського кодексу України за порушення господарських зобов'язань до суб'єктів господарювання можуть застосовуватись оперативно-господарські санкції -заходи оперативного впливу на правопорушника з метою припинення або попередження повторення порушень зобов'язання, що використовуються самими сторонами зобов'язання в односторонньому порядку.
Стаття 236 Господарського кодексу України містить перелік видів оперативно-господарських санкцій, однак частиною другою цієї статі зазначено, що цей перелік не є вичерпним. Сторони можуть передбачити у договорі також інші оперативно-господарські санкції.
Таким чином, за своєю юридичною природою санкція, передбачена умовою пп. 4.4.3 договору, є оперативно-господарською санкцією та відповідає вимогам закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 237 Господарського кодексу України підставою для застосування оперативно-господарських санкцій є факт порушення господарського зобов'язання другою стороною, а згідно з ч. 2 наведеної норми порядок застосування сторонами конкретних оперативно-господарських санкцій визначається договором.
Договором порядок застосування вказаної санкції визначений підпунктом 4.4.3 з посиланням на положення Методики та абзацом другим п. 9 додатку Порядок розрахунків, згідно з яким розрахунок за не обліковану електроенергію споживач здійснює на підставі наданого постачальником рахунку протягом 30 календарних днів, починаючи з наступного дня після його отримання.
Як зазначено в Акті, підставою його складання стало порушення відповідачем вимог пунктів 10.2.9, 10.3.1 Правил.
Відповідно до:
- пп. 10.2.9 Правил 910 споживач електричної енергії зобов'язаний забезпечувати функціонування власних розрахункових засобів обліку електричної енергії відповідно до вимог нормативно-технічних документів та паспортних даних заводу-виробника відповідних засобів обліку,
- пп. 10.3.1 Правил 910 споживач зобов'язаний оперативно повідомляти у т.ч. постачальника електричної енергії та електропередавальну організацію про порушення схеми розрахункового обліку електричної енергії, несправності в роботі автоматизованих систем обліку і розрахункових засобів обліку, що належать споживачу за ознакою права власності, користування, повного господарського відання або встановлені на території споживача.
Відповідно до п. 6.41 Правил у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється двосторонній акт порушень.
Акт складається в двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві.
Споживач має право подати пояснення і зауваження щодо змісту акта, які зазначаються в акті, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання.
В Акті перевірки відповідач ніяких зауважень не викладав, більше того, погодився з виявленим порушенням зазначеною вище заявою.
У своїх запереченнях проти позову відповідач послався на те, що працівниками відповідача не було перевірено фактичне навантаження електроустановки споживача при підключені всіх наявних на час складання акту струмоприймачів на максимальну потужність на підставі показів відповідних засобів вимірювальної техніки.
Відповідно до п. 6.41 Правил в акті мають бути зазначені зміст виявленого порушення із посиланням на відповідні пункти цих Правил та вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків.
Відповідно до п. 6.42 Правил на підставі акта порушень уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг недоврахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків та виписуються споживачу додаткові розрахункові документи для сплати відповідно до законодавства України.
Споживач має бути повідомлений про час і дату засідання комісії не пізніше ніж за 5 робочих днів до призначеного дня засідання і має право бути присутнім на засіданні комісії.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач встановив факт порушення відповідачем Правил шляхом складання відповідного акту про порушення та прийняття рішення, яке оформлене протоколом № 72 від 23.12.2010, при цьому позивач був присутнім на засіданні комісії та підписав вказаний протокол із зазначенням того, що він не згоден з розрахунком.
Суд вважає, що доводи відповідача щодо відсутності під час перевірки держповірених засобів вимірювання та технічної можливості проводити необхідні заміри у зв'язку з особливостями монтажу приладу обліку в електрощитовій не відповідають чинному законодавству, пов'язаному з електропостачанням, у т.ч. вимогам Правил і Методики.
Як вбачається з наданого до справи розрахунку, він здійснений на підставі пп. 1-3 п. 2.1 Методики за період з 28.10.2009 по 06.12.2010.
У підпункті 3 п. 2.1 вказаної методики йдеться, у т.ч., про «інші дії споживача, які призвели до зміни показів приладів обліку (фіксації індикатором впливу постійного (змінного) магнітного або електричного полів (у разі підтвердження факту встановлення та передачі на збереження споживачу цього індикатора), використання фазозсувного трансформатора тощо».
Позивач не погоджується з терміном нарахування, оскільки він значно перевищує 6-місячний термін.
У п. 2.5 Методики зазначено, що кількість днів у періоді, за який має здійснюватися перерахунок (Д, день), визначається за формулою
Д = Д + Д
пер пор усун
де:
Д - кількість робочих днів споживача від дня останнього контрольного огляду приладу обліку або технічної перевірки (у разі коли технічна перевірка проводилась після останнього контрольного огляду приладу обліку) до дня виявлення порушення, але не більше загальної кількості робочих днів у 6 календарних місяцях, що передували дню виявлення порушення.
Разом з тим, якщо споживач встановив пристрій, що занижує покази приладу обліку, вчинив інші дії, що призвели до недообліку спожитої електричної енергії, виявити які представники постачальника електричної енергії під час проведення контрольного огляду приладу обліку не мали можливості, Д визначається виходячи з кількості робочих днів споживача з дня останньої технічної перевірки, або допуску електроустановки споживача в експлуатацію, або набуття прав власності або користування (у разі якщо технічна перевірка у період з дати допуску електроустановки споживача в експлуатацію або набуття ним права власності на об'єкт до дати виявлення порушення не проводилась), але не більше ніж за три роки.
Крім іншого, відповідач вважає, що позивачем під час розрахунку вартості не облікованої електроенергії невірно визначена потужність струмоприймачів, оскільки працівники позивача не перевірили фактичне навантаження електроустановок при підключенні всіх наявних струмоприймачів на максимальну потужність та не запропонували відповідачеві надати паспорти цих електроустановок.
Дійсно, другий аркуш Акту містить запис осіб, що здійснили перевірку -«потребитель не предоставил паспортные данные имеющегося на его балансе оборудования». Разом з тим твердження відповідача про те, що представниками позивача не було запропоновано надати паспорти струмоприймачів, не доведені належними доказами.
Вказані факти досліджувалися господарським судом під час розгляду справи № 9/13н/2011 та відповідно до приписів ст. 35 Господарського процесуального кодексу України не потребують повторного доведення.
Відповідно до пункту 2.5 Методики під час розрахунку вартості недооблікованої електричної енергії враховується:
а) сумарна максимальна потужність наявних у споживача на час складення акта порушень ПКЕЕ струмоприймачів відповідно до їх паспортних даних (за умови, якщо визначена таким чином потужність не перевищує дозволену потужність для даної точки обліку, зазначену в Договорі);
б) потужність, обчислена виходячи зі струму навантаження електроустановки споживача при підключенні всіх наявних на час складення акта порушень ПКЕЕ струмоприймачів на максимальну потужність, визначеного на підставі показів відповідних засобів вимірювальної техніки, повірених у терміни, передбачені законодавством у сфері метрології (за умови відсутності паспортних даних всіх струмоприймачів, наявних у споживача на час складення акта порушень ПКЕЕ, та якщо визначена таким чином потужність не перевищує дозволену потужність для даної точки обліку, зазначену в Договорі);
в) дозволена потужність для даної точки обліку, зазначена в Договорі (за умови, якщо потужність, визначена відповідно до положень підпунктів "а" або "б" цього пункту, перевищує дозволену потужність для даної точки обліку, ненадання споживачем інформації щодо паспортних даних струмоприймачів, недопуску представників постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) на свою територію для перевірки інформації щодо сумарної максимальної потужності струмоприймачів, відмови споживача від вимірювання струму навантаження електроустановки при підключенні всіх наявних струмоприймачів на повну потужність).
Як встановлено під час судового розгляду справи, відповідачем позивачеві не було надано паспортних даних належних йому струмоприймачів. Не було надано таких даних і суду під час розгляду даної справи.
У такому випадку позивач має встановлене підпунктом «в»пункту 2.5 Методики право визначення вартості неврахованої електроенергії саме за зазначеною у договорі дозволеною потужністю для даної точки обліку.
Застосування підпункту «б»пункту 2.5 Методики можливе лише за наявності відповідних засобів вимірювальної техніки, повірених у терміни, передбачені законодавством у сфері метрології.
За таких обставин суд доходить висновку про обґрунтованість нарахування відповідачеві вартості недорахованої внаслідок порушення останнім Правил електричної енергії у загальній сумі 31962 грн. 91 коп., що підтверджено також встановленими постановами Національної комісії регулювання електроенергетики України тарифами (том справи 1, а.с. 120 -145).
Таким чином, позовні вимоги є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та її обставинами та підлягають задоволенню у повному обсязі з віднесенням судових витрат у справі на відповідача згідно зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст. 43, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з фізичної особи -підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_2, код НОМЕР_2, на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Луганське енергетичне об'єднання”, м. Луганськ, кв. Гайового, 35 "а", код 31443937, вартість недорахованої електричної енергії в сумі 31962 грн. 91 коп. на п/р зі спеціальним режимом використання № 2600333259060 у філії ЛОУ ВАТ “Державний ощадний банк України”, МФО 304665, код 31443937, витрати зі сплати державного мита у сумі 319 грн. 63 коп. та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 грн. 00 коп. (на п/р 2600418745 у ЛОД ВАТ “Райффайзен банк Аваль”, МФО 304007, код 31443937), видати на виконання наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.
В судовому засіданні 31.05.2011 оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.
Дата складення та підписання повного рішення -06.06.2011.
Суддя М.О. Москаленко