ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 18/17225.05.11
За заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Мартинківська ГЕС"
про перегляд рішення від 03.06.2008 року за нововиявленими обставинами
у справі
за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю “Промислово-комерційна фірма
“Екоенерджі”
До Товариства з обмеженою відповідальністю “Карат-Енерго” (правонаступником якої є ТОВ «Мартинківська ГЕС»)
Про стягнення 3000000,00 грн.
Суддя Бондаренко Г.П.
Представники:
від заявника (відповідача) ОСОБА_1 (дов. б/н від 22.12.2010р.)
від стягувача (позивача) ОСОБА_2 (дов. №25/09-1 від 25.09.2010р.)
В судовому засіданні 25.05.2011 р. у відповідності до ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Товариство з обмеженою відповідальністю “Промислово-комерційна фірма “Екоенерджі” (далі по тексту -Позивач, стягувач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Карат-Енерго” (правонаступником якого є ТОВ "Мартинківська ГЕС") (далі по тексту -Відповідач, заявник, боржник) про стягнення 3000000,00 грн.
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що між Позивачем та Відповідачем 26.04.2004 року укладена угода про надання авалю за умовами якої Відповідач шляхом надання авалю на простому векселі, зобов'язується перед Позивачем солідарно в повному об'ємі відповідати по зобов'язанням векселедавця або індосанта, що витікають з простого векселя №80351931224820, дата погашення -по пред'явленню, номінальною вартістю 3 000 000,00 грн., векселедавець -ТОВ “Ніка Плюс”.
Рішенням господарського суду міста Києва від 03.06.2008 року у справі № 18/172 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Промислово - комерційна фірма „Екоенерджі” задоволено в повному обсязі. Рішення в апеляційному та касаційоному порядку не оскаржувалось. На виконання вказаного рішення Господарським судом міста Києва видано наказ від 16.06.2008 року у справі № 18/172 про стягнення з ТОВ «Карат-Енерго» 3 мільйонів грн.. заборгованості та судових витрат.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.10.2010 р. внесені зміни до пункту 2 резолютивної частини рішення Господарського суду міста Києва від 03.06.2008 р. у справі №18/172; внесені зміни до наказу Господарського суду міста Києва від 16.06.2008 р. про примусове виконання пункту 2 резолютивної частини рішення Господарського суду міста Києва від 03.06.2008 р. у справі №18/172, зазначивши у ньому боржника -Товариство з обмеженою відповідальністю “Мартинківська ГЕС” та нове місцезнаходження останнього; виданий наказ про примусове виконання пункту 2 резолютивної частини рішення Господарського суду міста Києва від 03.06.2008 р. у справі №18/172 з урахування вищезазначених змін; наказ Господарського суду міста Києва від 16.06.2008 р. у справі №18/172 про примусове виконання пункту 2 резолютивної частини рішення від 03.06.2008р. визнано таким, що втратив чинність. Постановою Київського апеляційного господарського суду від 08.12.2010 року ухвалу Господарського суду міста Києва від 14.10.2010 року по справі №18/172 залишено без змін.
24.11.2010 р. від Товариства з обмеженою відповідальністю “Мартинківська ГЕС”до господарського суду надійшли: заява про забезпечення позову та заява про відстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 03.06.2008 р. у справі №18/172.
26.11.2010 р. від Товариства з обмеженою відповідальністю “Мартинківська ГЕС”до господарського суду надійшла скарга на дії ВДВС Печерського РУЮ у м. Києві.
13.12.2010 р. від Товариства з обмеженою відповідальністю “ПКФ “Екоенерджі”до господарського суду надійшла заява про перегляд ухвали Господарського суду міста Києва від 23.06.2009 р. у справі №18/172 за нововиявленими обставинами.
15.12.2010 р. від Товариства з обмеженою відповідальністю “Мартинківська ГЕС”до господарського суду надійшла заява про внесення виправлень до наказу Господарського суду міста Києва від 14.10.2010 р. у справі №18/172.
Дані заяви та скарга прийняті до розгляду суддею Мандриченко О.В. Розгляд заяв та скарги неодноразово відкладався.
Розпорядженням заступника Голови Господарського суду міста Києва Е.О. Шевченко, у зв'язку зі зверненням судді Мандриченко О.В. з доповідною запискою, з урахуванням того, що заява ТОВ «Мартинківська ГЕС» про перегляд рішення за нововиявленими обставинами передана на розгляд судді Бондаренко Г.П., справу №18/172 разом з заявами та скаргами передано для розгляду по суті судді Бондаренко Г.П.
08.04.2011 року до канцелярії суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю “Мартинківска ГЕС” про перегляд рішення Господарського суду міста Києва від 03.06.2008 року по справі № 18/172 за нововиявленими обставинами.
Як на нововиявлену обставину заявник посилається на прийняття Вищим господарським судом України постанови від 22.03.2011р. у справі №6/639-32/526, якою задоволено касаційну скаргу ТОВ “Мартинківська ГЕС” на постанову Київського апеляційного Господарського суду від 10.01.2011р. та залишено без змін рішення Господарського суду міста Києва від 17.11.2010р. за позовом ТОВ “Мартинківська ГЕС”до ТОВ “Промислово-комерційна фірма “ЕКОенерджі” про визнання недійсним угоди та авалю. Рішенням Господарського суду м. Києва від 17.11.2010 року у справі №6/639-32/526, яке набуло чинності із прийняттям постанови Вищим господарським судом України від 22.03.2011 року, визнано недійсним аваль, вчинений на простому векселі №80351931224820 від 31.10.2003 року, визнано недійсною угоду №1 про надання авалю від 26.04.2004 року, укладену між Позивачем та Відповідачем. В поданій заяві Заявник посилається на те, що єдиною підставою звернення Позивача до суду у справі №18/172 була не сплата Відповідачем заборгованості в сумі 3000000 грн., яка виникла на підставі авальованого векселя серії АА №80351931224820 та угоди №1 про надання авалю від 26.04.2004 року, підписаної між Позивачем та Відповідачем.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.04.2011р., призначено розгляд заяви про перегляд рішення Господарського суду м. Києва від 03.06.2008 року у справі №18/172 за нововиявленими обставинами на 11.05.2011р.
В судове засідання 11.05.2011 року представники сторін з'явились.
Представником заявника надано усні пояснення по суті поданої заяви про перегляд рішення від 03.06.2008 року за нововиявленими обставинами, підтримано заяву.
Представником стягувача надано усні пояснення, в яких заперечено проти задоволення заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами. Подано клопотання про залишення заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами без розгляду з огляду на те, що на думку стягувача (позивача) дана заява не оплачена державним митом (платіжне доручення сплачене більше року назад) та витребування доказів.
Розглянувши подане клопотання про витребування доказів, суд приходить до висновку про його необґрунтованість та недоведеність позивачем неможливості самостійно надати ці докази самостійно. Розгляд клопотання про залишення позовної заяви без розгляду відкладено до наступного судового засідання після надання представником заявника (боржника) довідки з Головного управління Державного казначейства України у м. Києві про зарахування державного мита.
Представником стягувача (позивача) подано відзив на заяву про перегляд рішення за ново виявленими обставинами, в якому заперечує проти задоволення поданої заяви. Позивач заперечує стосовно задоволення заяви про перегляд рішення Господарського суду м. Києва від 03.06.2008 р. у справі №18/172 за нововиявленими обставинами, посилаючись на те, що викладені заявником обставини не є нововиявленими та просить заяву Відповідача про перегляд рішення господарського суду м. Києва у справі №18/172 від 03.06.2008 р. залишити без задоволення, а рішення господарського суду м. Києва від 03.06.2008 р. без змін.
Крім того, Позивач вважає, що Заявником пропущено строки звернення до господарського суду із заявою про перегляд рішення господарського суду м. Києва від 03.06.2008 р. за нововиявленими обставинами, встановлені ст. 113 ГПК України.
В судовому засіданні 11.05.2011 року оголошено перерву в судовому засіданні до 25.05.2011 року, у відповідності до ст. 77 ГПК України, про що представників сторін повідомлено під розписку.
В судове засідання 25.05.2011 року представники сторін з'явились.
Представником заявника надано додаткові матеріали по справі, письмові та усні пояснення, щодо заяви про перегляд рішення за ново виявленими обставинами, підтримано заяву в повному обсязі.
Представником стягувача надано усні пояснення та додаткові матеріали по справі, заперечено проти задоволення заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами.
Предствником позивача подано клопотання, у відповідності до якого, зазначено, що у ході розгляду заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, після скасування рішення Господарського суду міста Києва від 03.06.2008 року, справа не була розглянута по суті, а відразу проголошено рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ТОВ «ПКФ «Екоенерджі»відмовлено повністю. На думку позивача підхід до вирішення спору є помилковим, оскільки справа №18/172 мала бути розглянута спочатку, з можливістю надання додаткових пояснень. Також, просить суд залучити до справи уточнені позовні вимоги ТОВ «ПКФ «Екоенерджі»вих. № 31/03-1 від 25.05.2011р.
Заява вих. №31/03-1 від 25.05.2011р. залучена до матеріалів справи, залишена судом без розгляду, оскільки вона подана після того, як сторін опитано про наявність до початку розгляду справи по суті заяв та клопотань, та переходу до розгляду справи по суті, та після проголошення судом рішення у справі після видалення суду до нарадчої кімнати.
При цьому суд зазначає, що відповідно до п. 46 листа Вищого господарського суду України від 29.09.09р. за № 01-08/530, відповідно до частини третьої статті 114 ГПК заява, подання прокурора про перегляд рішення, ухвали, постанови за нововиявленими обставинами розглядаються господарським судом у судовому засіданні у місячний строк з дня їх надходження.
Частиною восьмою цієї статті передбачено, що у разі скасування судового рішення за результатами його перегляду за нововиявленими обставинами справа розглядається господарським судом за правилами, встановленими цим Кодексом.
Системний аналіз наведених законодавчих приписів свідчить про те, що розгляд відповідної заяви (подання) і розгляд господарським судом справи в разі скасування судового рішення являють собою сукупність процесуальних дій, які мають бути вчинені судом у строк, передбачений згаданою частиною третьою статті 114 ГПК.
Дана позиція суду також узгоджується з судовою практикою, яку долучено до матеріалів справи (зокрема постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 28.10.10р. та постановою Вищого господарського суду України від 20.01.2011р. у справі № 3/23-10), в якій, зокрема зазначено, що обґрунтованим визначається те, що рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи по суті.
За таких обставин, є неможливим прийняття рішення суду з відкладення розгляду справи, оскільки прийняття рішення передбачає вирішення питання щодо суті спору.
Суд зазначає, що справа розглядається судом у другому судовому засіданні та представників сторін було опитано про наявність у них заяв та клопотань до того як суд видалився до нарадчої кімнати для прийняття рішення.
Судом, у відповідності з вимогами ст. 81-1 ГПК України, складено протоколи судового засідання, які долучено до матеріалів справи.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Мартинківська ГЕС" про перегляд рішення Господарського суду міста Києва від 03.06.2008 за нововиявленими обставинами по справі № 18/172, господарський суду -
23.04.2008 року Товариство з обмеженою відповідальністю “Промислово-комерційна фірма “Екоенерджі” (далі по тексту - Позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Карат-Енерго” (правонаступником якого є ТОВ "Мартинківська ГЕС") (далі по тексту - Відповідач) про стягнення 3000000,00 грн.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 03.06.2008 року у справі № 18/172 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Промислово - комерційна фірма „Екоенерджі” задоволено в повному обсязі. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Карат-Енерго»(нова назва -Товариство з обмеженою відповідальністю «Мартинківська ГЕС») 3 000 000 грн. заборгованості, 25 500 витрат по сплаті держмита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Рішення в апеляційному та касаційному порядку не оскаржувалось, набрало законної сили.
Як вбачається із змісту мотивувальної частини вказаного рішення, між ТОВ «Промислово-комерційна фірма «Екоенерджі»та ТОВ «Карат-Енерго»(правонаступником якого є ТОВ «Мартинківська ГЕС») 26.04.2004 року укладена угода № 1 про надання авалю за умовами якої Відповідач шляхом надання авалю на простому векселі, зобов'язується перед Позивачем солідарно в повному об'ємі відповідати по зобов'язанням векселедавця або індосанта, що витікають з простого векселя №80351931224820, дата погашення -по пред'явленню, номінальною вартістю 3000000,00 грн., векселедавець -ТОВ “Ніка Плюс”. За умовами вказаної угоди, ТОВ «Карат-Енерго »(ТОВ «Мартинківська «ГЕС») авалю позивачеві одинк простий вексель на загальну суму 3 мільйони грн. Відповідно до п. 2 угоди, аваль діє до 31.12.2006 року. У разі пред'явлення позивачем авальованого векселя відповідачеві до платежу останній сплачує суму векселя грошовими коштами на поточний рахунок позивача до 31.122006 року (пункт 3 угоди). Згідно з актом прийму-передачі векселі до сплати позивач передав, а відповідач прийняв вексель до сплати.
Задовольняючи позовні вимоги, місцевий господарський суд виходив з того, що наявні в матеріалах справи документи (зокрема угода про надання авалю, акт прийму-передачі векселів) свідчать про безспірність та обґрунтованість позовних вимог позивача, вимоги останнього підлягають задоволенню з посиланням на норми ст. 193 ГК України, ст.ст. 525, 526 ЦК України, ст.ст. 43, 47 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі.
Отже, як вбачається з рішення суду від 03.06.2008 року у справі № 18/172, яке переглядається, в його основу покладено факт існування угоди про надання авалю від 24.06.2004 року, укладеної між Позивачем та Відповідачем та авальований Відповідачем вексель №80351931224820 відповідно до якого Відповідач зобов'язувався перед Позивачем відповідати по зобов'язанням векселедавця -ТОВ «Ніка плюс»в розмірі 3000000 грн.
08.04.2011 року до канцелярії суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Мартинківська ГЕС" про перегляд рішення від 03.06.2008 року за нововиявленими обставинами згідно з якою заявлені вимоги про скасування рішення Господарського суду м. Києва від 03.06.2008 року із прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю “Промислово-комерційна фірма “ЕКОенерджі” про стягнення заборгованості в сумі 3000 000, 00 грн., яка ухвалою суду від 13.04.2011 року прийнята до розгляду.
Підставою для звернення Товариства з обмеженою відповідальністю "Мартинківська ГЕС" із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення стало прийняття Вищим господарським судом України постанови від 22.03.2011р. у справі №6/639-32/526, якою задоволено касаційну скаргу ТОВ “Мартинківська ГЕС” на постанову Київського апеляційного Господарського суду від 10.01.2011р. та залишено без змін рішення Господарського суду міста Києва від 17.11.2010р. за позовом ТОВ “Мартинківська ГЕС” до ТОВ “Промислово-комерційна фірма “ЕКОенерджі” про визнання недійсним угоди та авалю, що є істотною обставиною для перегляду рішення по справі № 18/172.
Рішенням Господарського суду міста Києва у справі №6/639-32/526, яке залишено в силі постановою Вищого господарського суду України від 22.03.2011р., позовні вимоги ТОВ «Мартинківська ГЕС» задоволено повністю, визнано недійсним аваль, вчинений на простому векселі № 80351931224820 від 31.10.2003 та визнано недійсною угоду № 1 про надання авалю від 26.04.2004, укладену між товариством з обмеженою відповідальністю “Карат-Енерго” (01011, м. Київ, вул. Рибальська, 13, прим. 4; код ЄДРПОУ 32208879) та товариством з обмеженою відповідальністю “Промислово-комерційна фірма “ЕКОенерджі” (04050, м. Київ, вул. Мельникова, 12; код ЄДРПОУ 25593484).
Перегляд рішень, ухвал, постанов господарського суду за нововиявленими обставинами регулюється розділом ХІІІ ГПК України.
Статтею 112 ГПК України передбачено, що господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами, що мають істотне значення для справи і не могли бути відомі заявникові.
Отже, нововиявлена обставина це: юридичний факт, який передбачений нормами права і тягне виникнення, зміну або припинення правовідносин; юридичний факт, що має істотне значення для правильного вирішення даної конкретної справи. Якби нововиявлена обставина була відома суду під час винесення судового акта, то вона обов'язково вплинула б на остаточні висновки суду: юридичний факт, який існував на момент звернення заявника до суду з позовом і під час розгляду справи судом; юридичний факт, який не міг бути відомий ані особі, яка заявила про це в подальшому, ані суду, що розглядав справу.
Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення.
Відповідно до пункту 5 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику перегляду судами у зв'язку з нововиявленими обставинами рішень, ухвал і постанов у цивільних справах, що набрали законної сили»від 27.02.1981р. № 1 (із наступними змінами) як нововиявлені можуть розглядатись обставини, що обґрунтовують вимоги або заперечення сторін чи мають істотне значення для правильного вирішення справи, які існували на час постановлення рішення, ухвали, постанови, але про них не знали і не могли знати заявник і суд.
Пунктом 1 та п.1.2 Роз'яснень Президії Вищого господарського суду України “Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами”, № 04-5/563 від 21.05.2002 року (в редакції від 25.04.2008 року) передбачено, що „необхідними ознаками нововиявлених обставин є, по-перше, їх наявність на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи. Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які були покладені в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені. Так, підставою для перегляду рішення за нововиявленими обставинами може бути скасування рішення, яке було обов'язковим для господарського суду щодо фактів або нових подій і покладені ним в основу судового рішення”.
Днем виникнення названих обставин слід вважати день, коли вони стали або повинні були стати відомі заявникові. Якщо нововиявлена обставина пов'язана з вироком чи рішенням суду, днем виникнення такої обставини вважається день набрання законної сили вироком чи рішенням суду, які покладено в основу відповідного судового акта, або день коли заявникові стало чи повинно було стати відомо про набрання сили вироком чи рішенням.
Зі змісту розділу ХІІІ ГПК України вбачається, що прийняття заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами не означає обов'язкового скасування чи зміни рішення, що переглядається. Результат перегляду повинен випливати з оцінки доказів, зібраних у справі, і встановлення господарським судом на основі цієї оцінки наявності або відсутності нововиявлених обставин, визначення їх істотності для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Господарський суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається. Аналогічна правова позиція викладена в пункті 3.6. роз'яснень президії Вищого господарського суду України від 21.05.2002р. № 04-5/563.
Як вбачається з рішення Господарського суду м. Києва від 03.06.2008 р., яке переглядається, в його основу покладено факт існування угоди про надання авалю від 24.06.2004 року, укладеної між Позивачем та Відповідачем та авальований Відповідачем вексель №80351931224820 відповідно до якого Відповідач зобов'язувався перед Позивачем відповідати по зобов'язанням векселедавця -ТОВ «Ніка плюс»в розмірі 3000 000 грн.
Таким чином, обставина наявності зобов'язань Відповідача перед Позивачем за простим векселем №80351931224820 та угодою № 1 про надання авалю від 24.06.2004 року має істотне значення для справи.
Рішенням Господарського суду м. Києва від 17.11.2010 року у справі №6/639-32/526, яке набрало чинності 22.03.2011 року на підставі постанови Вищого господарського суду України від 22.03.2011 року (на яку заявник посилається як на ново виявлену обставину), недійсність угоди №1 про надання авалю від 24.06.2004 року та аваль, вчинений на простому векселі №80351931224820 від 31.10.2003 року була лише юридично встановлена (засвідчена належним чином). При цьому суд виходив з того, що правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення відповідно до ст. 236 ЦК України і, відповідно, не породжує жодних правових наслідків від моменту його вчинення. Згідно ст. 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
В силу ст.124 Конституції України та ст.4-5 ГПК України судові рішення в господарських справах, що набрали законної сили, є обов'язковими для виконання на всій території України.
Таким чином, визнані судом недійсними угода №1 про надання авалю від 24.06.2004 року та аваль, проставлений на простому векселі №80351931224820 від 31.03.2003 року є такими з моменту їх вчинення. Тобто презюмується недійсність цих правочинів з моменту їх укладення і вважається, що недійсний акт жодних юридичних наслідків не породжує з моменту його прийняття. Недійсність зазначених правочинів існувала вже з моменту їх вчинення, а відповідно - існувала і на момент розгляду справи № 18/172 господарським судом, однак дані факти не могли бути відомі сторонам до встановлення судом такої недійсності правочину. Відносини, які виникли на підставі таких правочинів, не мають правового значення.
Суд виходить з того, що угода №1 про надання авалю від 24.06.2004 року та аваль, вчинений на простому векселі №80351931224820 було покладено в основу рішення господарського суду м. Києва від 03.06.2008 р. у справі № 18/172 і їх визнано недійсними у встановленому чинним законодавством порядку.
За таких обставин, матеріально-правові факти недійсності вищевказаних правочинів існували на момент розгляду справи господарським судом, не були відомі заявнику та суду, виявлені після прийняття господарським судом рішення по справі і мають істотне значення для справи. Отже, твердження позивача (стягувача) про те, що дані факти не існували (а саме факт недійсності правочину) не існував на момент розгляду справи № 18/172, а отже вони є новими доказами, суд оцінює критично.
Суд вважає, що Заявником доведена наявність нововиявлених обставин, які мають істотне значення для справи, виявлені після постановлення рішення по даній справі і не могли бути відомі суду, Заявникові (Відповідачу) та Позивачу на час розгляду справи. Такі нововиявлені обставини за своє юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які були покладені в основу судового рішення.
Отже, наведені обставини є фактичними даними, які в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу рішення господарського суду, а відтак за своєю правовою природою є нововиявленими обставинами.
Суд вважає помилковими та такими, що не підтверджуються наявними матеріалами справи посилання позивача на те, що факти, на які посилається відповідач (заявник), існували на момент розгляду справи та могли бути відомі відповідачеві (заявникові) під час розгляду справи № 18/172 та повинні були бути надані відповідачем під час розгляду справи 18/172 та стати підставою для її вирішення.
Суд також не погоджується з твердженням стягувача (позивача), що заява Відповідача про перегляд рішення за нововиявленими обставинами від 05.04.2011 р. на рішення господарського суду м. Києва від 03.06.2008 р. подані з пропуском двохмісячного процесуального строку, встановленого ст. 113 ГПК України, виходячи з наступного.
Згідно ст.113 ГПК України, судове рішення господарського суду може бути переглянуто за нововиявленими обставинами за заявою сторони, прокурора, третіх осіб, поданою протягом одного місяця з дня встановлення обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення.
Строк для подання заяви про перегляд судових рішень господарського суду у зв'язку з нововиявленими обставинами обчислюється у випадку, встановленому пунктом 1 частини другої статті 112 цього Кодексу, - з дня встановлення обставин, що мають істотне значення для справи.
Як роз"яснено пунктом 1.2. роз'яснення президії Вищого господарського суду України від 21.05.2002р. № 04-5/563 «Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами», якщо нововиявлена обставина пов'язана з рішенням суду, днем виникнення такої обставини вважається день набрання законної сили рішенням суду, який покладено в основу відповідного судового акту, або день коли заявникові стало чи повинно було стати відомо про набрання сили рішенням.
Як вбачається з матеріалів справи, рішення Господарського суду м. Києва від 17.11.2010 року у справі №6/639-32/526 було скасовано апеляційною інстанцією та у справі ухвалено нове рішення, яким відмовлено у задоволенні позову. Постановою Вищого господарського суду України від 22.03.2011 року, постанову суду апеляційної інстанції скасовано, а рішення Господарського суду м. Києва від 17.11.2010 року -залишено без змін.
В силу норм ст.ст. 85, 111-11 ГПК України -рішення господарського суду м. Києва від 17.11.2010 року набрало законної сили 22.03.2011 року (після його касаційного перегляду).
Заявник звернувся до господарського суду із заявою про перегляд рішення господарського суду м. Києва від 03.06.2008 р. за нововиявленими обставинами 08.04.2011 р, а тому встановлений ч.1 ст.113 ГПК України процесуальний строк дотримано.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що обставина, на яку посилається заявник (недійсність правочину з моменту його укладення, встановлена рішення суду -Постановою Вищого господарського суду України від 22.03.2011 року у справі №6/639-32/526) має істотне значення для вирішення спору у справі № 18/172 та не була відома сторонам та суду під час винесення рішення від 03.06.2008 року (є нововиявленою обставиною).
Враховуючи викладене, рішення Господарського суду м. Києва від 03.06.2008 р. по справі № 18/172 підлягає скасуванню.
Судом встановлено, що позовні вимоги у справі № 18/172 обґрунтовані наявністю угоди № 1, укладеної між сторонами, факту передачі позивачем відповідачеві векселя, що посвідчує боргове зобов'язання згідно акту приймання-передачі, вимоги позивача про сплату вексельного зобов'язання по вказаній угоді.
Як вже зазначалось судом вище, в основу рішення суду від 03.06.2008 року у справі № 18/172, яке переглядається, покладено факт існування угоди про надання авалю від 24.06.2004 року, укладеної між Позивачем та Відповідачем та авальований Відповідачем вексель №80351931224820 відповідно до якого Відповідач зобов'язувався перед Позивачем відповідати по зобов'язанням векселедавця -ТОВ «Ніка плюс»в розмірі 3000000 грн. Задовольняючи позовні вимоги, місцевий господарський суд виходив з того, що наявні в матеріалах справи документи (зокрема угода про надання авалю, акт прийму-передачі векселів) свідчать про безспірність та обґрунтованість позовних вимог позивача, вимоги останнього підлягають задоволенню з посиланням на норми ст. 193 ГК України, ст.ст. 525, 526 ЦК України, ст.ст. 43, 47 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі.
Господарським судом м. Києва рішенням від 17.11.2010 року, яке залишено без змін постановою Вищого господарського суду України від 22.03.2011р. у справі №6/639-32/526, було визнано недійсними угоду №1 про надання авалю від 26.04.2004 року, укладену між ТОВ «Карат-Енерго» та ТОВ «ПКФ «Екоенерджі», та аваль, вчинений на простому векселі серії АА №80351931224820 на суму 3 000 000 грн.
Зі змісту статті 11 Цивільного кодексу України вбачається, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 236 Цивільного кодексу України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення
Згідно з ч.1 ст.216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
За таких обставин, угода №1 про надання авалю від 26.04.2004 р. та аваль, вчинений на простому векселі серії АА №80351931224820 на суму 3 000 000 грн. з моменту їх укладення, вчинення відповідно не є належною підставою для набуття його сторонами прав та обов'язків згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України та ст. ст.173, 174 Господарського кодексу України.
З урахуванням викладеного, у позивача відсутнє право вимоги за недійсним правочином.
У зв'язку з недійсністю угоди №1 про надання авалю від 26.04.2004 р. та авалю, вчиненого на простому векселі серії АА №80351931224820, сторони не зобов'язані виконувати передбачені даними правочинами умови, а отже у Відповідача відсутній обов'язок сплати Позивачу 3 000 000 грн.
Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Позивач в розумінні даної норми не надав суду жодних доказів, які підтверджують та встановлюють обов'язок Відповідача сплатити Позивачу 3000000 грн.
Таким чином судом встановлено, що Позивачем не доведено тих обставин, які є підставою позовних вимог, не підтверджено такі обставини належними доказами та не додано їх до матеріалів справи, а тому позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислово-комерційна фірма «Екоенерджі»визнаються судом необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.
Згідно зі ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно зі ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
З огляду на вищезазначені норми законодавства, враховуючи докази та матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги, щодо стягнення з Відповідача на користь Позивача не підлягають задоволенню.
За таких обставин, судове рішення підлягає скасуванню з прийняттям рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача.
Керуючись ст. ст. 22, 32-36, 43, 44, 49, 75, 82 - 85, 112 - 114 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Мартинківська ГЕС" про перегляд рішення Господарського суду міста Києва від 03.06.2008 за нововиявленими обставинами по справі №18/172 за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю “Промислово-комерційна фірма “Екоенерджі” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Карат-Енерго” про стягнення 3000000,00 грн. задовольнити.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 03.06.2008 по справі №18/172 за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю “Промислово-комерційна фірма “Екоенерджі” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Карат-Енерго” про стягнення 3000000,00 грн. скасувати.
3. Прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю “Промислово-комерційна фірма “Екоенерджі” до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мартинківська ГЕС" про стягнення заборгованості у розмірі 3000000,00 грн. відмовити повністю.
4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя Бондаренко Г.П.
Рішення підписано 02.06.2011р.