ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 36/14231.05.11
За позовом Приватного акціонерного товариства «МТС Україна»
До Товариства з обмеженою відповідальністю «Астеліт»
про врегулювання розбіжностей, які виникли при зімну договору
Та за зустрічним позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю «Астеліт»
До Приватного акціонерного товариства «МТС Україна»
Про зобов»язання виконувати умови договору та врегулювання
розбіжностей
Суддя Трофименко Т.Ю.
Представники:
Від позивача ОСОБА_1. по довіреності № 0025/11 від 01.01.2011р.;
ОСОБА_2 по довіреності № 0110/11 від 21.03.2011р.
Від відповідача ОСОБА_3 по довіреності № 18/11-а від 14.01.2011р.
ОСОБА_4. по довіреності №132-11-а від 16.05.2011р.
ОСОБА_5. по довіреності №472-10-а від 05.10.2010р.
ОСОБА_6 по довіреності №132-11-а від 16.05.2001р.
На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Приватного акціонерного товариства “МТС Україна” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Астеліт” про врегулювання розбіжностей, які виникли між сторонами при укладенні додаткової угоди № 2 до Договору про взаємо з»єднання телекомунікаційних мереж № INT-ASTELIT-2010 від 07.02.2011р. та визнання чинною додаткової угоди № 2 в редакції позивача, з моменту її підписання сторонами та скріплення печатками, без врахування протоколу розбіжностей відповідача.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.03.2011р. порушено провадження у справі № 36/142, розгляд справи призначено на 20.04.2011р.
До початку розгляду справи 20.04.2011р. відповідачем подано зустрічну позовну заяву, відповідно до якої просить суд:
- зобов»язати Приватне акціонерне товариство “МТС Україна” виконувати зобов»язання, встановлені Додатком Б до Договору № INT-ASTELIT-2010 від 01.07.2010р. про взаємо з»єднання телекомунікаційних мереж, а саме складати та надавати документи (Акти приймання-здачі наданих послуг, рахунки, податкові накладні, Акти звірки та зарахування зустрічних вимог) та проводити розрахунки за отримані з 01.02.2011р. телекомунікаційні послуги -згідно визначеної договором процедури та відповідно до діючої редакції Додаткової угоди № 1 від 30.07.2010р.;
- врегулювати розбіжності, які виникли при зміні Договору № INT-ASTELIT-2010 від 01.07.2010р. про взаємо з»єднання телекомунікаційних мереж між сторонами, та визнати укладеною додаткову угоду № 2 з застереженнями Товариства з обмеженою відповідальністю “Астеліт” та протоколом розбіжностей до неї.
Ухвалою господарського суду м. Києва зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Астеліт” прийнятий для спільного розгляду з первісним позовом у справі № 36/142.
В судовому засіданні оголошувалась перерва до 23.05.2011 о 14:30.
В судовому засіданні 23.05.2011р. представник позивача за зустрічним позовом подана заява про уточнення позовних вимог, відповідно до якої позивач п. 3 прохальної частини позовної заяви виклав в наступній редакції:
Змінити Договір №INT-ASTELIT-2010 від 01.07.2010 р. про взаємоз'єднання телекомунікаційних мереж між ПрАТ «МТС Україна»та ТОВ «Астеліт», виклавши пункт 1.1 Розділу 1 «Розрахункові такси за взаємне завершення викликів між Мережами Астеліт та МТС»Додатку Б до Договору №INT-ASTELIT-2010 від 01.07.2010 р. про взаємоз'єднання телекомунікаційних мереж між ПрАТ «МТС Україна»та ТОВ «Астеліт»відповідно до Додаткової угоди №2 до Договору №INT-ASTELIT-2010 від 01.07.2010 р. про взаємоз'єднання телекомунікаційних мереж між ПрАТ «МТС Україна»та ТОВ «Астеліт»від 07 лютого 2011 року із Протоколом розбіжностей від 22.02.2011 р. до неї у такій редакції:
«Сторони здійснюють оплату послуг із завершення національних (у межах України) викликів за розрахунковими таксами, що наведені у Таблиці Б1:
Таблиця Б1*
№
п/пВид послугиРозрахункова такса за кожну хвилину розмови, грн.
(без урахування ПДВ)
1.Завершення викликів на ідентифікаційні коди ТМ рухомого (мобільного) зв'язку МТС від:
- абонентів та користувачів рухомої (мобільної) ТМ Астеліт
- абонентів фіксованої ТМ Астеліт
- інших операторів ТМЗК України через Мережу Астеліт 0,36
2.Завершення викликів на ідентифікаційні коди ТМ рухомого (мобільного) зв'язку Астеліт від:
- абонентів та користувачів рухомої (мобільної) ТМ МТС
- абонентів фіксованої ТМ МТС
- інших операторів ТМЗК України через Мережу МТС 0,40
3.Завершення національних викликів від Мережі МТС на Мережі Астеліт по коду «800 20»0,36 (на користь МТС)
В судовому засіданні 23.05.2011р.представником відповідача за первісним позовом подана заява про продовження строку вирішення спору відповідно до ст. 69 Господарського процесуального кодексу України.
В судовому засіданні 23.05.2011р. оголошувалась перерва до 31.05.2011р.
Позовні вимоги за первісним позовом грунтуються на тому, що між сторонами був укладений договір про взаємоз'єднання мереж № INT-ASTELIT-2010 від 01.07.2010 р. Листом від 18.02.2011 р. № MD-11-2218 ПрАТ «МТС Україна»направило ТОВ «Астеліт»проект додаткової угоди № 2 про внесення змін до зазначеного договору в частині зниження розрахункових такс за послуги завершення з'єднань на мережі рухомого (мобільного) зв'язку.
ТОВ «Астеліт»підписало проект зазначеної додаткової угоди з протоколом розбіжностей від 22.02.2011 р. у своїй редакції, де погодилося змінити розрахункові такси лише в частині завершення з'єднань на мережі ПрАТ «МТС Україна».
ПрАТ «МТС Україна»не погоджується із умовами, викладеними у протоколі розбіжностей від 22.02.2011 року, вважає, що додаткова угода має бути визнана чинною у запропонованій ним редакції.
Представник ТОВ «Астеліт»проти задоволення позову заперечував, посилаючись на те, що у ПрАТ «МТС Україна»відсутні правові підстави вимагати від ТОВ «Астеліт»примусового укладення додаткової угоди до договору на запропонованих умовах, про що було надано відповідний відзив на позовну заяву.
Представник позивача за зустрічним позовом (ТОВ «Астеліт») позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Представник відповідача за зустрічним позовом (ПрАТ «МТС Україна») проти задоволення позовних вимог заперечував із підстав викладених в письмовому відзиві, який був поданий в судовому засіданні.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд -
01.07.2010 р. між Приватним акціонерним товариством «МТС Україна»(далі -позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Астеліт»(далі -відповідач) був укладений Договір №INT-ASTELIT-2010 від 01.07.2010 р. про взаємоз'єднання телекомунікаційних мереж.
30.07.2010 р. сторони внесли зміни до договору, підписавши додаткову угоду №1, якою встановлена розрахункова такса в розмірі 0,40 грн. за кожну хвилину надання послуг завершення національних (у межах України) викликів на ідентифікаційні коди ТМ рухомого (мобільного) зв'язку позивача та відповідача.
Листом від 18.02.2011 р. № MD-11-2218 позивач направив відповідачу проект додаткової угоди № 2 про внесення змін до зазначеного договору в частині зниження розрахункових такс за послуги завершення викликів на мережі рухомого (мобільного) зв'язку позивача та відповідача з 0,40 грн. до 0,36 грн. за хвилину розмови.
Листом від 28.02.2011 р. року за № 1094 відповідач направив позивачу один примірник підписаної додаткової угоди із застереженням про свою згоду на умовах, викладених у протоколі розбіжностей, та два примірники протоколу розбіжностей до неї від 22.02.2011 р.
Як вбачається з протоколу розбіжностей, відповідач погодився знизити до 0,36 грн. за хвилину розмови розрахункову таксу за надання послуг завершення викликів на ідентифікаційні коди ТМ рухомого (мобільного) зв'язку позивача; не погодився знизити до 0,36 грн. розрахункову таксу за надання послуг завершення викликів на ідентифікаційні коди ТМ рухомого (мобільного) зв'язку відповідача, пропонуючи залишити її на рівні 0,40 грн.; погодився знизити до 0,36 грн. розрахункову таксу за надання послуг із завершення національних викликів від Мережі позивача на Мережі відповідача по коду «800 20»; не погодився ввести в дію нові розрахункові такси з 07.02.2011 року.
Зазначений лист позивач отримав 04.03.2011 р.
Позивач обґрунтовує позовні вимоги посилаючись на приписи ч. 7 ст. 181 Господарського кодексу України.
Відповідно до ч. 7 ст. 181 Господарського кодексу України якщо сторона, яка одержала протокол розбіжностей щодо умов договору, заснованого на державному замовленні або такого, укладення якого є обов'язковим для сторін на підставі закону, або сторона - виконавець за договором, що в установленому порядку визнаний монополістом на певному ринку товарів (робіт, послуг), яка одержала протокол розбіжностей, не передасть у зазначений двадцятиденний строк до суду розбіжності, що залишилися неврегульованими, то пропозиції другої сторони вважаються прийнятими.
Позивач вказує, що 24.06.2010 р. розпорядженням № 305-р Антимонопольного комітету України було залишено без змін розпорядження Антимонопольного комітету України від 25.05.2009 р. № 179-р про визнання суб'єктів господарювання такими, що займали монопольне (домінуюче) становище на ринку. Оскільки розпорядженням № 179-р позивача та відповідача було визнано такими, що за результатами 2008 р. займали монопольне (домінуюче) становище на ринку послуг завершення з'єднань, позивач вважає, що наявні між сторонами розбіжності мають бути вирішені судом.
Свої позовні вимоги про визнання чинною додаткової угоди № 2 в редакції позивача без врахування протоколу розбіжностей позивач обґрунтовує необхідністю дотримання сторонами вимог рішення Національної комісії з питань регулювання зв'язку України від 23.12.2010 р. N 600 «Про затвердження Розрахункових такс за послуги пропуску трафіка до телекомунікаційних мереж операторів телекомунікацій, що займають монопольне (домінуюче) становище на ринку телекомунікацій». Вказаним рішенням встановлено розрахункові такси за послуги пропуску рухомого (мобільного) телефонного трафіка на телекомунікаційних мережах операторів телекомунікацій, що займають монопольне (домінуюче) становище на ринку послуги термінації трафіка на мережах рухомого (мобільного) зв'язку, на рівні 0,36 грн.
Заперечуючи проти позову, відповідач вказує, що рішенням Національної комісії з питань регулювання зв'язку України від 23.12.2010 р. N 600 встановлено розрахункові такси у розмірі 0,36 грн. за інші послуги, ніж ті, які надаються сторонами відповідно до Договору №ASTELIT-2010 від 01.07.2010 р. про взаємоз'єднання телекомунікаційних мереж між позивачем та відповідачем, а саме за послуги термінації рухомого (мобільного) телефонного трафіка і тільки на телекомунікаційних мережах операторів телекомунікацій, що на даний момент займають монопольне (домінуюче) становище на ринку послуги термінації трафіка на мережах рухомого (мобільного) зв'язку.
Водночас, відповідач стверджує, що договір між сторонами не регулює правовідносини з надання послуг термінації трафіку, а відповідача ніколи не було визнано таким, що займав або займає монопольне (домінуюче) становище на ринку послуги термінації трафіка на мережах рухомого (мобільного) зв'язку.
Також відповідач заперечує проти введення нових розрахункових такс з 07.02.2011 р., мотивуючи це відсутністю на даний час належного правового регулювання у даній галузі.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги позивача за первісним позовом не підлягають задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Антимонопольний комітет України»до повноважень цього комітету віднесено проведення дослідження ринку, визначення меж товарного ринку, а також становища, в тому числі монопольне (домінуюче), суб'єктів господарювання на цьому ринку та прийняття відповідних рішень (розпоряджень). За приписами ч. 4 ст. 7 даного Закону здійснення відповідних повноважень іншими органами державної влади не допускається.
П. 2 Оглядового листа ВГСУ № 01-08/627 від 25.11.2009 року «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із застосуванням конкурентного законодавства (за матеріалами справ, розглянутих у касаційному порядку Вищим господарським судом України)»визначено, що господарський суд не вправі ні самостійно, ані шляхом призначення судової експертизи визначати наявність чи відсутність монопольного (домінуючого) становища суб'єкта господарювання на певному товарному ринку.
Антимонопольний комітет України здійснює дослідження та визначає становище, в тому числі монопольне (домінуюче), суб'єктів господарювання на певному ринку відповідно до Методики визначення монопольного (домінуючого) становища суб'єктів господарювання на ринку, затвердженої розпорядженням Антимонопольного комітету України від 05.03.2002 р. N 49-р.
Як встановлено судом, у 2009 р. Антимонопольним комітетом України було проведене дослідження та згідно з розпорядженням № 179-р визначено суб'єктів, які за результатами 2008 року займали монопольне (домінуюче) становище на ринку завершення з'єднань, серед яких значаться позивач і відповідач.
Наявність окремої послуги завершення з'єднань підтверджується також рішенням Національної комісії з питань регулювання зв'язку України від 19.02.2009 р. N 1366, де визначено перелік ринків телекомунікаційних послуг в Україні, серед яких значиться ринок послуги завершення з'єднання на окремих мережах рухомого (мобільного) зв'язку.
Згідно з приписами п. 10-1 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про телекомунікації»саме до повноважень Національної комісії з питань регулювання зв'язку України віднесено визначення ринків телекомунікаційних послуг, здійснення їх аналізу та визначення операторів телекомунікацій з істотною ринковою перевагою у порядку, затвердженому НКРЗ.
Водночас, Законом України «Про внесення змін до Закону України "Про телекомунікації" щодо ринку телекомунікаційних послуг пропуску трафіка»№ 2751-VI від 02.12.2010 р. було внесено зміни до законодавства про телекомунікації та визначено нову телекомунікаційну послугу -термінація трафіка, якою визначається процес встановлення, підтримки фізичного та/або логічного з'єднання, пропуску трафіка між телекомунікаційною мережею, з якої надходить виклик або ініціюється з'єднання, та кінцевим обладнанням, до якого спрямовується виклик або ініціюється з'єднання.
Відповідно до рішення Національної комісії з питань регулювання зв'язку № 1586 від 09.07.2009 року «Про затвердження Порядку взаєморозрахунків між операторами телекомунікацій за послуги доступу до телекомунікаційних мереж загального користування»завершення з'єднання -це встановлення та підтримка кінцевим комутаційним обладнанням оператора телекомунікацій тимчасового комутованого з'єднання з кінцевим обладнанням абонента, якого викликають, в точці взаємоз'єднання з мережею іншого оператора телекомунікацій, з мережі якого надійшов цей виклик.
Таким чином, суд приходить до висновку, що послуга термінації трафіку не є тотожною послузі завершення з'єднань, а ринок термінації трафіку не є тотожним ринку завершення з'єднань.
Розділом II Прикінцевих положень Закону № 2751-VI від 02.12.2010 р. Кабінету Міністрів України доручено забезпечити:
«1) у тримісячний строк з дня опублікування цього Закону перегляд і приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом, розробку та запровадження методики розрахунку собівартості пропуску одиниці трафіка в телекомунікаційних мережах операторів телекомунікацій;
2) у шестимісячний строк з дня опублікування цього Закону встановлення розрахункових такс за послуги пропуску трафіка до телекомунікаційних мереж операторів телекомунікацій з істотною ринковою перевагою на ринку послуг пропуску трафіка або операторів телекомунікацій, що займають монопольне (домінуюче) становище на ринку телекомунікацій».
Відповідно, рішенням Національної комісії з питань регулювання зв'язку України від 23.12.2010 р. N 600 встановлено розрахункові такси у розмірі 0,36 грн. за послуги термінації рухомого (мобільного) телефонного трафіка на телекомунікаційних мережах операторів телекомунікацій, що займають монопольне (домінуюче) становище на ринку послуги термінації трафіка на мережах рухомого (мобільного) зв'язку.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків. Договір - це категорія цивільного права, яка визначається як домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Як і будь-який правочин, він є вольовим актом, оскільки виражає спільну волю сторін, що втілюється у договорі. Змістом договору є, власне, ті умови, на яких сторони погоджуються виконувати договір, і вони мають дотримуватися взятих на себе зобов'язань.
Відповідно до ч. 1 ст. 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
30.07.2010 р. сторони внесли зміни до договору про взаємо'єднання мереж № INT-ASTELIT-2010, підписавши додаткову угоду №1, якою встановлена розрахункова такса в розмірі 0,40 грн. за кожну хвилину надання послуг завершення викликів на ідентифікаційні коди ТМ рухомого (мобільного) зв'язку позивача та розрахункова такса в розмірі 0,40 грн. за кожну хвилину надання послуг завершення викликів на ідентифікаційні коди ТМ рухомого (мобільного) зв'язку відповідача.
Підписавши додаткову угоду № 2 до договору з урахуванням протоколу розбіжностей, відповідач погодився на пропозицію позивача встановити розрахункову таксу в розмірі 0,36 грн. за кожну хвилину надання послуг завершення викликів на ідентифікаційні коди ТМ рухомого (мобільного) зв'язку позивача і не погодився знизити розрахункову таксу для завершення з'єднань на власній мережі, що є правом відповідача, як сторони договору.
Оскільки відповідач ніколи не визнавався Антимонопольним комітетом України таким, що займає монопольне (домінуюче) становище на ринку послуги термінації трафіка на мережах рухомого (мобільного) зв'язку, в суду відсутні підстави застосовувати до правових відносин між сторонами спору розрахункові такси, встановлені в рішенні Національної комісії з питань регулювання зв'язку України від 23.12.2010 р. N 600.
Окрім того, чинним законодавством, а саме ст. 16 ЦК України та ст. 20 ГК України не передбачено такого способу захисту прав як врегулювання розбіжностей, що виникли між сторонами під час укладення угоди та визнання угоди чинною.
Згідно з ч.1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
З огляду на викладене позовні вимоги позивача за первісним позовом задоволенню не підлягають.
Відповідно до приписів ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на позивача.
По зустрічному позову :
Позивач за зустрічним позовом з урахуванням поданих уточнень просить:
зобов'язати позивача виконувати зобов'язання, встановлені Додатком Б до договору № INT-ASTELIT-2010 від 01.07.2010 р., а саме складати та надавати документи (акти приймання-здачі наданих послуг, рахунки, податкові накладні, акти звірки та зарахування зустрічних вимог) та проводити розрахунки за отримані з 01.02.2011 р. телекомунікаційні послуги згідно визначеної договором процедури та відповідно до діючої редакції додаткової угоди № 1;
змінити від 22.02.2011 р. у редакції, наведеній відповідачем (позивачем за зустрічним позовом).договір №INT-ASTELIT-2010 від 01.07.2010 р., шляхом викладення пункту 1.1 розділу 1 Додатку Б до договору відповідно до додаткової угоди № 2 з урахуванням протоколу розбіжностей
В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що розрахункова такса у розмірі 0,40 грн. є погодженою сторонами згідно раніше укладеної додаткової угоди № 1 до договору №INT-ASTELIT-2010 від 01.07.2010 р. У порядку, передбаченому договором, його дію сторонами продовжено на 2011 рік.
Позивач зазначає, що оскільки рішенням Національної комісії з питань регулювання зв'язку України від 23.12.2010 р. N 600 встановлено розрахункові такси у розмірі 0,36 грн. за послуги термінації рухомого (мобільного) телефонного трафіка на телекомунікаційних мережах операторів телекомунікацій, що займають монопольне (домінуюче) становище на ринку послуги термінації трафіка на мережах рухомого (мобільного) зв'язку, а ТОВ «Астеліт»ніколи не було визнано монополістом на вказаному ринку, то рішення N 600 не підлягає застосуванню по відношенню до відповідача.
Як встановлено судом, у 2009 р. Антимонопольним комітетом України було проведене дослідження та згідно з розпорядженням № 179-р визначено суб'єктів, які за результатами 2008 року займали монопольне (домінуюче) становище на ринку завершення з'єднань, серед яких зазначені позивач і відповідач.
Станом на день винесення цього рішення Антимонопольним комітетом України не визнано зазначених суб'єктів такими, що займали або займають монопольне (домінуюче) становище на ринку термінації трафіка.
Суд приходить до висновку, що послуга термінації трафіку не є тотожною послузі завершення з'єднань, а ринок термінації трафіку не є тотожним ринку завершення з'єднань.
З огляду на таке, до правовідносин, що врегульовані договором №INT-ASTELIT-2010 від 01.07.2010 р., рішення Національної комісії з питань регулювання зв'язку України від 23.12.2010 р. N 600 не підлягає застосуванню.
Ст. 627 ЦК України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договорів, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно з приписами ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 5 ст. 181 ГК України сторона, яка одержала протокол розбіжностей до договору, зобов'язана протягом двадцяти днів розглянути його, в цей же строк вжити заходів для врегулювання розбіжностей з другою стороною та включити до договору всі прийняті пропозиції, а ті розбіжності, що залишились неврегульованими, передати в цей же строк до суду, якщо на це є згода другої сторони.
Сторони не заперечують, що оскільки відповідач (за первісним позовом) підписав запропоновану позивачем (за первісним позовом) додаткову угоду № 2 до договору №ASTELIT-2010 від 01.07.2010 р. з протоколом розбіжностей від 22.02.2011 року, то між сторонами не існує спору щодо зміни (зменшення) розрахункової такси за надання послуг завершення викликів на ідентифікаційні коди ТМ рухомого (мобільного) зв'язку позивача до рівня 0,36 грн. та щодо зміни (зменшення) розрахункової такси за надання послуг за завершення національних викликів від Мережі позивача на Мережу відповідача по коду «800 20»до рівня 0,36 грн.
Водночас, судом взято до уваги докази, надані позивачем на підтвердження того, що розрахункова такса за надання послуг завершення викликів на ідентифікаційні коди ТМ рухомого (мобільного) зв'язку Астеліт в 0,40 грн. є економічно обґрунтованою та розрахованою позивачем, відповідно до Методики розрахунку собівартості пропуску одиниці трафіка, затвердженої наказом ТОВ «Астеліт» №85 від 01 лютого 2011 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.
Згідно з частинами 4, 5 ст. 188 ГК України у разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.
Частиною 5 ст. 188 ГК України передбачено таке: якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.
Таким чином, позовна вимога ТОВ «Астеліт»щодо зміни Договору №ASTELIT-2010 від 01.07.2010 р. про взаємоз'єднання телекомунікаційних мереж між ПрАТ «МТС Україна»та ТОВ «АСТЕЛІТ»підлягає задоволенню.
Разом з тим, позивач не надав належних доказів, якими б підтверджувалися обставини невиконання відповідачем за зустрічним позовом обов'язків за Договором №ASTELIT-2010 від 01.07.2010р.
Згідно з ч.1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до п. 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 №14 «Про судове рішення у цивільній справі»резолютивна частина рішення суду повинна мати вичерпні, чіткі, безумовні й такі, що випливають зі встановлених фактичних обставин, висновки по суті розглянутих вимог.
Таким чином, суд при задоволенні позовної вимоги про зобов'язання вчинення дій повинен зазначити конкретні дії, які повинна вчинити сторона спору. Водночас, позовна вимога ТОВ «Астеліт», що міститься у п. 2 прохальної частини позовної заяви, не місить вказівки на вчинення конкретних дій, які повинні бути вчинені позивачем.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про необґрунтованість позовної вимоги ТОВ «АСТЕЛІТ» про зобов'язання Приватного акціонерного товариства «МТС Україна» виконувати зобов'язання, встановлені Додатком Б до Договору №ASTELIT-2010 від 01.07.2010р. про взаємоз'єднання телекомунікаційних мереж, а саме, складати та надавати документи (Акти приймання-здачі послуг, рахунки, податкові накладні, Акти звірки та зарахування зустрічних вимог) та проводити розрахунки за отримані з 01 лютого 2011 р. телекомунікаційні послуги -згідно визначеної Договором процедури та відповідно до діючої редакції Додаткової угоди № 1 від 30.07.2010 р.
Згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати, понесені позивачем за зустрічним позовом, покладаються на відповідача по зустрічному позову пропорційно задоволеним позовним вимогам.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
В задоволенні первісного позову Приватного акціонерного товариства «МТС Україна»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Астеліт»відмовити повністю.
Зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Астеліт»до Приватного акціонерного товариства «МТС Україна»задовольнити частково.
Змінити Договір №INT-ASTELIT-2010 від 01.07.2010 р. про взаємоз'єднання телекомунікаційних мереж між ПрАТ «МТС Україна»та ТОВ «Астеліт», виклавши пункт 1.1 Розділу 1 «Розрахункові такси за взаємне завершення викликів між Мережами Астеліт та МТС»Додатку Б до Договору №INT-ASTELIT-2010 від 01.07.2010 р. про взаємоз'єднання телекомунікаційних мереж між ПрАТ «МТС Україна»та ТОВ «Астеліт»відповідно до Додаткової угоди №2 до Договору №INT-ASTELIT-2010 від 01.07.2010 р. про взаємоз'єднання телекомунікаційних мереж між ПрАТ «МТС Україна»та ТОВ «Астеліт»від 07 лютого 2011 року із Протоколом розбіжностей від 22.02.2011 р. до неї у такій редакції:
«Сторони здійснюють оплату послуг із завершення національних (у межах України) викликів за розрахунковими таксами, що наведені у Таблиці Б1:
Таблиця Б1*
№
п/пВид послугиРозрахункова такса за кожну хвилину розмови, грн.
(без урахування ПДВ)
1.Завершення викликів на ідентифікаційні коди ТМ рухомого (мобільного) зв'язку МТС від:
- абонентів та користувачів рухомої (мобільної) ТМ Астеліт
- абонентів фіксованої ТМ Астеліт
- інших операторів ТМЗК України через Мережу Астеліт 0,36
2.Завершення викликів на ідентифікаційні коди ТМ рухомого (мобільного) зв'язку Астеліт від:
- абонентів та користувачів рухомої (мобільної) ТМ МТС
- абонентів фіксованої ТМ МТС
- інших операторів ТМЗК України через Мережу МТС 0,40
3.Завершення національних викликів від Мережі МТС на Мережі Астеліт по коду «800 20»0,36 (на користь МТС)
В іншій частині позовних вимог по зустрічному позову відмовити.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «МТС Україна» (01601, м. Київ, вул. Лейпцизька, 15, код ЄДРПОУ 14333937) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Астеліт»(03110, м. Київ, вул. Солом»янська, 11-А, код ЄДРПОУ 22859846) 42 грн. 50 коп. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно -технічне забезпечення судового процесу.
Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя Трофименко Т.Ю.
Повний текст рішення складено
03.06.2011р.