ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 56/6001.06.11
Господарський суд міста Києва, у складі судді Джарти В.В., при секретарі судового засідання Пархоменко Ю.Л. розглянувши матеріали
За позовомСуб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_1
доКомунальне підприємство "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна"
треті особи
про1) Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю
2) Головне управління комунальної власності міста Києва
3) Київська міська державна адміністрація
4) Головне управління земельних ресурсів міста Києва
про визнання права власності на нежитлову будівлю
Представники сторін:
від позивача: ОСОБА_1
від відповідача: Катаєва О.М. -представник;
від третіх осіб: 1) Шевченко С.В. -представник;
2) не з'явились;
3) не з'явились;
4) не з'явились.
Суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Комунального підприємства "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна" про визнання права власності на окремо розташовану будівлю за адресою: АДРЕСА_1.
Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач у 2003 році набув право власності на кафе (павільйон з літнім майданчиком) на підставі договору купівлі - продажу з Товариством з обмеженою відповідальністю "Купава". Позивач звернувся до відповідача із заявою про здійснення інвентаризації об'єкту, однак відповідач відмовив позивачу у вчиненні вказаних дій, оскільки павільйон є малою архітектурною формою. Позивач отримав висновок у Київському науково -дослідному інституту судових експертиз про те, що будівля павільйону відноситься до У групи капітальності. За таких обставин, позивач просить суд визнати за ним право власності на окремо розташовану будівлю за адресою: АДРЕСА_1.
Відповідач проти задоволення позову заперечує та зазначає про відсутність у позивача правовстановлюючих документів на об'єкт нерухомості, про реєстрацію об'єкта за адресою: АДРЕСА_1 права власності на інших осіб, про відсутність правовстановлюючих документів на землю у позивача.
Третя особа -1 проти задоволення позовних вимог заперечує та посилається на безпідставність позовних вимог у зв'язку з відсутністю проектної документації на об'єкт нерухомості та прийняття об'єкту в експлуатацію.
Третя особа -2 письмові пояснення по суті позовних вимог не надала.
Третя особа -3 письмові пояснення по суті позовних вимог не надала.
Третя особа -4 проти позовних вимог заперечує та вказує на відсутність у відповідача правовстановлюючих документів на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1.
Представники учасників процесу клопотання щодо фіксації судового процесу не заявляли, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України
Відповідно до положень статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши подані учасниками процесу документи і матеріали, заслухавши його пояснення, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва
У 2003 році (число, місяць не зазначені) між Товариством з обмеженою відповідальністю "Купава" (продавець) та Фізичною особою -підприємцем ОСОБА_1 (покупець) було укладено договір купівлі-продажу кафе (павільйону з літнім майданчиком) (далі - Договір).
За умовами вказаного Договору продавець продав кафе (павільйон з літнім майданчиком), загальною площею 108 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, а покупець купив його за 11000,00 грн.
01.07.2003 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Купава" та Фізичною особою -підприємцем ОСОБА_1 складений акт приймання -передачі майна ТОВ "Купава", а саме будівля павільйону, тент на літній майданчик, стіл дерев'яний, стільці, господарчий інвентар.
За таких обставин, позивач вважає, що він набув право власності на об'єкт нерухомості, а саме будівля кафе, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.
В якості доказів, що підтверджують право користування земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_1, позивачем до матеріалів справи надано лист виконавчого комітету Залізничної районної ради народних депутатів міста Києва від 14.07.1995 № 1036/1, відповідно до якого рішенням постійної депутатської комісії з питань будівництва, архітектури, землекористування (протокол 06.07.1995 № 25) вирішено надати ТОВ "Купава" дозвіл на оренду земельної ділянки пл. 40 кв.м. під розміщення павільйону, за умов одержання відповідних погоджень.
Також, позивачем до матеріалів справи надано: копію листа Залізничної районної ради народних депутатів міста Києва від 24.07.1995 № 1071/11 адресованого Товариству з обмеженою відповідальністю "Купава", відповідно до якого виконком надає згоду на включення Головархітектурою до архітектурно -планувального завдання по розміщенню павільйону по АДРЕСА_1 -літньої площадки розміром 49 кв.м.; копію плану тимчасового землекористування; копію протоколу Головкиївархітектури № 480 про ухвалення робочого проекту благоустрію території з розміщенням збірно -розбірного павільйону та літнього майданчика по АДРЕСА_1; копію рішення Солом'янського районного суду міста Києва від 18.06.2009 № 2-2272/09, яким визнано недійсним та скасовано протокол зборів учасників ТОВ "Купава" від 01.06.2001 року, акту приймання -передачі від 01.06.2001 року павільйону з сезонним майданчиком за адресою: АДРЕСА_1, договір купівлі -продажу від 01.06.2001 року; судові рішення по справі № 4/481-16/187; копію договору від 04.12.2007 про розроблення проекту землеустрію щодо відведення земельної ділянки; витяг з бази даних Державного земельного кадастру, обмірні креслення земельної об'єкту нерухомості; копію доручення А5232 на складання проекту відведення земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1; копію висновку Київського науково -дослідного інституту судових експертиз про те, що будівля, яка розташована по АДРЕСА_1 в м. Києві відноситься до V групи капітальності, об'ємне -планувальне рішення обстежених приміщень відповідає вимогам; копії листів про вихід учасників ТОВ "Купава" з товариства; копію листа Київської міської державної адміністрації від 23.10.2007 про те, що до Головного управління земельних ресурсів проект землеустрію не надходив; копію декларації з земельного податку.
Позивач зазначає, що відповідач оспорює його право власності на об'єкт нерухомості, в підтвердження чого надав до матеріалів справи копію листа від 31.05.2010 № 19866, відповідно до якого відповідач повідомив позивача про відсутність підстав для проведення основної технічної інвентаризації об'єкту, що знаходиться за адресою: м. Київ, АДРЕСА_1, оскільки павільйон являє собою металеву збірно -розбірну конструкцію, а тому поверхові плани не складаються.
Оцінивши усі наявні матеріали справи на їх належність та допустимість, вислухавши пояснення учасників процесу, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову з огляду на викладене.
Відповідно до п. 5 ст. 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень", право власності та інші речові права на нерухоме майно, набуті згідно з діючими нормативно-правовими актами до набрання чинності зазначеного Закону, визнаються державою.
Згідно з ч. 1 ст. 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
У відповідності до ст. 317 Цивільного кодексу України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 386 Цивільного кодексу України, держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності.
Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.
Зазначена норма гарантує власнику можливість вимагати не лише усунення порушень його права власності, що вже відбулися, а й звертатися до суду за захистом своїх прав, що можуть бути реально порушені в майбутньому, тобто застосовувати такий спосіб захисту своїх порушених прав, як попередження або припинення можливого порушення його прав власника в майбутньому.
Відповідно до ст. 392 Цивільного кодексу України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.
Позов про визнання права власності на майно необхідний позивачеві тоді, коли у інших осіб виникають сумніви у належності йому цього майна.
Слід зазначити, що позивачем позову про визнання права власності може бути будь-який учасник цивільних правовідносин, який вважає себе власником (суб'єктом права повного господарського відання або права оперативного управління) певного майна, однак не може належним чином реалізувати свої правомочності у зв'язку з наявністю щодо цього права сумнівів з боку третіх осіб. Відповідачем даного позову може бути будь-яка особа, яка сумнівається у приналежності майна позивачу, або не визнає за позивачем права здійснювати правомочності володіння, користування і розпорядження таким майном, або має власний інтерес у межах існуючих правовідносин.
Згідно з ч. 4 ст. 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" державна реєстрація здійснюється місцевим органом державної реєстрації прав.
Відповідно до ч. 3 ст. 17 "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державній реєстрації підлягають заявлені речові права на нерухоме майно за наявності документів, що підтверджують вчинення правочинів щодо таких об'єктів, посвідчених відповідно до закону, або свідчать про наявність інших, передбачених законом підстав.
Як вбачається з відзиву на позов відповідача, реєстрація об'єкту нерухомого майна що знаходиться по АДРЕСА_1, станом на момент вирішення спору проведена за іншими особами. Крім того, відповідач у відзиві зазначає, що згідно даних реєстрових книг Бюро за спірною адресою зареєстровано багатоквартирний житловий будинок, а також вказує на відсутність у позивача Розпорядження щодо присвоєння поштової адреси об'єкту нерухомого майна.
За таких обставин, судом зроблений запит до Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна щодо реєстрації права власності на об'єкт нерухомого майна по АДРЕСА_1. Листом від 25.05.2011 № 24637 повідомлено, що станом на 24.05.2011 року нежиле приміщення загальною площею 313,7 кв.м. за адресою АДРЕСА_1 на праві власності зареєстровано за ОСОБА_2 на підставі рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 02.08.2010.
З огляду на те, що у позивача відсутнє розпорядження щодо присвоєння поштової адреси спірному об'єкту нерухомого майна, лист від 25.05.2011 № 24637 оцінюється судом в сукупності з іншими наявними в матеріалах справи доказами.
Відповідно до п. 1.6. Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно реєстрації підлягають права власності тільки на об'єкти нерухомого майна, будівництво яких закінчено та які прийняті в експлуатацію у встановленому порядку, за наявності матеріалів технічної інвентаризації, підготовлених тим БТІ, яке проводить реєстрацію права власності на ці об'єкти.
Державна реєстрація прав проводиться реєстратором БТІ за наявності матеріалів технічної інвентаризації, підготовлених тим БТІ, реєстратор якого проводить державну реєстрацію прав на цей об'єкт (п.1.7 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України 07.02.2002 року № 7/5).
Також відповідно до Державних будівельних норм, затверджених Держбудом України від 27.08.2000р. № 174 "Про затвердження Правил визначення вартості будівництва" об'єктом будівництва є кожна відокремлена будівля (виробничий корпус або цех, склад, житловий будинок тощо) або споруда (міст, тунель, платформа) з усіма улаштуваннями (галереями, естакадами тощо), устаткуванням, меблями, інвентарем, підсобними та допоміжними приміщеннями, що належать до неї, а також, за необхідності, з інженерними мережами, що прилягають до неї.
На будівництво об'єкта має бути складений окремий проект і кошторис або кошторисний розрахунок, виділена земельна ділянка відповідного до цільового призначення.
При цьому закінчені будівництвом об'єкти підлягають прийняттю в експлуатацію відповідно до встановленого порядку; в інакшому випадку їх експлуатація забороняється.
Позивачем не надано до матеріалів справи доказів складання проекту, кошторису та введення в експлуатацію спірного об'єкту.
У відповідності з п. 5 Прикінцевих положень зазначеного Закону, до створення єдиної системи органів реєстрації прав, а також до формування державного реєстру прав у складі державного земельного кадастру реєстрація об'єктів нерухомості проводиться комунальними підприємствами бюро технічної інвентаризації. Повноваження бюро технічної інвентаризації щодо реєстрації прав власності на нерухоме майно також визначені в п. 1.3. Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 № 7/5.
Як встановлено п. 1.4. Тимчасового положення державна реєстрація прав власності на нерухоме майно (далі - реєстрація прав) - це внесення запису до Реєстру прав власності на нерухоме майно у зв'язку з виникненням, існуванням або припиненням права власності на нерухоме майно, що здійснюється БТІ за місцезнаходженням об'єктів нерухомого майна на підставі правовстановлювальних документів.
Таким чином, до повноважень Комунального підприємства "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна" входить державна реєстрація речових прав на нерухоме майно.
Отже, даним Положенням не передбачено повноважень відповідача щодо визнання чи невизнання права власності на об'єкти нерухомого майна за будь-якими юридичними чи фізичними особами.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України, підприємства та організації мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав та охоронюваних законом інтересів.
Відповідно до ч.1 ст.15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Отже, позивач має право звертатись до господарського суду за захистом своїх оспорюваних або порушених прав. Проте, посилання позивача на порушення відповідачем його права власності, невизнання його, жодним належним та допустимими доказом не підтверджується. В листі відповідача від 31.05.2010 № 19866 мова йде тільки про те, що на спірний об'єкт не потрібно складати поверхневі плани, оскільки він є будівлею тимчасового характеру.
Таким чином, судом встановлено, що позивачем належними засобами доказування не доведено суду порушення з боку Комунального підприємства "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна" законних та охоронюваних інтересів Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1, оскільки відповідач не оспорює право власності позивача на спірне майно.
Інших обґрунтувань своїх вимог ніж ті, що наведені у позовній заяві позивачем суду не надано.
За таких обставин, з огляду на недоведеність порушення прав та охоронюваних законом інтересів позивача з боку відповідача, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають
Відповідно до положень ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з відмовою в позові судові витрати покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 47, 49, п. 1-1 ч.1 ст.80, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
У задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.
Суддя
В.В. Джарти
Дата підписання 06.06.2011 року.