ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 8/8214.04.11
за позовом Приватного підприємства "СКОНТО"
до Комунального підприємства по утриманню житлового господарства
"Житлорембудсервіс" Деснянського району м. Києва
про стягнення 36 182,45 грн.
Суддя В.С. Катрич
Представники сторін:
від позивача Бобир М.О. -директор, наказ № 1 від 03.02.1998р.
від відповідача ОСОБА_1 -предст. за дов. № 08-1326/п від 26.06.2010р.
Приватне підприємство "СКОНТО" (надалі-позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Комунального підприємства по утриманню житлового господарства "Житлорембудсервіс" Деснянського району м. Києва (надалі - відповідач)про стягнення 36 182,45 грн., що становить заборгованість за договорами № 17-тд/2 від 10.12.2007 р., № 17-тд/3 від 10.12.2007 р., № 17-тд/4 від 26.12.2007 р. в розмірі 23719, 20 грн., витрати від інфляції в розмірі 10389, 01 грн., три відсотки річних в розмірі 2074, 24 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем не в повному обсязі виконані зобов'язання щодо оплати виконаних позивачем робіт за договорами підряду на проведення ремонту житлового фонду № 17-тд/2 від 10.12.2007 р., № 17-тд/3 від 10.12.2007 р., № 17-тд/4 від 26.12.2007 р.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.03.2011р. порушено провадження у справі № 8/82, розгляд справи призначено на 24.03.2011р.
В судовому засіданні представник відповідача заявив про необхідність надання часу для підготування відзиву по справі та його належного обґрунтування.
Суд зобов'язав сторін провести звірку та підписати відповідний акт, який надати в наступне судове засідання.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.03.2011 р. відкладено розгляд справи на 14.04.2011 р.
28.03.2011 р. до відділу діловодства Господарського суду міста Києва надійшло клопотання відповідача про зупинення провадження у справі в звязку з необізнанністю відповідача про існування оспорюваних договорів.
В судове засідання 14.04.2011 р. представники сторін з'явилися.
Відповідно до ст. 79 шосподарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом, а також у разі звернення господарського суду із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави. Господарський суд має право зупинити провадження у справі за клопотанням сторони, прокурора, який бере участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою у випадках: призначення господарським судом судової експертизи, надсилання господарським судом матеріалів до слідчих органів, заміни однієї з сторін її правонаступником внаслідок реорганізації підприємства, організації.
Зупинити провадження у справі господарський суд може лише з підстав, установлених законом.
Отже, Господарський суд міста Києва на вбачає підстав для зупинення провадження у справі, а тому подане клопотання не підлягає задоволенню.
В зв'язку з неподанням відповідачем відзиву на позовну заяву і витребуваних господарським судом документів суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.
Перед початком розгляду справи по суті представників сторін ознайомлено з їх правами та обов'язками передбаченими ст.ст. 20, 22 ГПК України. Крім цього, у судовому засіданні роз'яснені положення ст.81-1 ГПК України.
Господарським судом, відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.
Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення уповноважених представника позивача, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
10.12.2007 року між Комунального підприємства по утриманню житлового господарства "Житлорембудсервіс" Деснянського району м. Києва, як замовником та Приватним підприємством "СКОНТО", як підрядником був укладений договір підряду на проведення ремонту житлового фонду № 17-тд/2 (надалі -договір1), за умовами якого замовник доручає, а підрядник приймає на себе виконання робіт по поточному ремонту сходової клітки будинку по вул. Милославській, 23Б у м. Києві.
Пунктом 2.1. сторони визначили вартість доручених підрядних робіт на суму 9973 грн.
Поряд з цим, 10.12.2007 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір підряду на проведення ремонту житлового фонду № 17-тд/3 (надалі -договір 2), за умовами якого замовник доручає, а підрядник приймає на себе виконання робіт по поточному ремонту сходових кліток з 1-го по 3-й поверхи будинків по вул. Радунській, 16 (1 пра.) та Радунській, 14 (3 пар.) у м. Києві.
Пунктом 2.1. сторони визначили вартість доручених підрядних робіт на суму 12504 грн.
Також, між позивачем та відповідачем 26.12.2007 р. було укладено договір підряду на проведення ремонту житлового фонду № 17-тд/4 (надалі -договір 3), за умовами якого замовник доручає, а підрядник приймає на себе виконання робіт по поточному ремонту сходової клітки 1го поверху 2го парадного будинку по вул. Беретті, 8 у м. Києві.
Пунктом 2.1. сторони визначили вартість доручених підрядних робіт на суму 1696 грн.
На виконання умов договорів позивачем були виконані роботи на загальну суму 23719,20 коп., про що свідчать акти приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2007 р. № 41 на суму 1676, 40 грн., № 42 на суму 9543, 60 грн., № 59 на суму 6250, 80 грн., № 60 на суму 6248, 40 грн.
Договорами передбачено, що остаточні розрахунки замовника з підрядником виконуються в термін не пізніше 30 календарних днів з моменту підписання замовником актів виконаних робіт.
Проте, свої зобов'язання за договорами № 1,2,3 щодо оплати виконаних робіт відповідачем виконанні не були.
Проаналізувавши зміст укладених договорів № 1, 2, 3 суд дійшов висновку, що за цивільно-правовими ознаками ці договори є договорами будівельного підряду.
Стаття 193 Господарського кодексу України (надалі -ГК України) встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч.1 статті 509 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно ч. 2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Пункт 1 ч.2 статті 11 ЦК України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно ч.1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частина 1 статті 837 ЦК України передбачає, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Відповідно до ч. 1 ст. 838 ЦК України підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником -як замовник.
Поряд з цим, ч. ч. 1, 3 ст. 875 ЦК України визначено, що за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.
Відповідач в судове засідання не з'явився, доказів повного виконання договору щодо оплати робіт не надав.
Станом на день подання позову та розгляду справи відповідач не розрахувався з позивачем, суму боргу визнав, що підтверджується актом взаєморозрахунків між сторонами від 01.12.09 р., належним чином засвідчена копія якого наявна в матеріалах справи.
Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Таким чином, суд дійшов висновку, що станом на день розгляду справи у відповідача перед позивачем існує непогашена заборгованість в сумі 23719, 20 грн. по договорам № 1, № 2, № 3, а тому суд визнає вимогу позивача про стягнення з відповідача суми заборгованості за виконані роботи законною, обґрунтованою, доведеною належними та допустимими доказами і такою, що підлягає задоволенню у повному обсязі.
Поряд з цим, позивач просить суд стягнути з відповідача три відсотки річних в розмірі 2074, 24 грн. за період з 01.01.08 р. по 01.11.10 р. з суми заборгованості в розмірі 23719, 20 грн.
Умовами договорів № 1, № 2, № 3 погоджено, що строком закінчення робіт визначається 27 грудня 2007 р.
Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Позивач надіслав на адресу відповідача претензію за вих. № 10 від 09.11.2010 р. про сплату боргу на суму в розмірі 23719, 20 грн.
У відповідь відповідач надіслав лист № 08-2377 від 26.11.2010 р. в якому повідомив про неможливість вчасно провести розрахунки в зв'язку з тяжким фінансовим станом.
Станом на день подання позову та розгляду справи відповідач не розрахувався з позивачем.
Згідно з ч. 1 ст. 199 ГК України виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбачених цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.
Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Матеріалами справи підтверджено, що відповідач не виконав своїх зобов'язань, а саме не перерахував позивачу спірні грошові кошти.
Відповідно до проведеного судом розрахунку, вимога позивача про стягнення збитків від інфляції та відсотків річних підлягає задоволенню, а саме в сумі стягнення 2074, 24 грн. збитків від інфляції та 10389 грн. відсотків річних.
Враховуючи викладене, стягненню з відповідача підлягають основна заборгованість та штрафні санкції, що становить 346182, 45 грн.
Згідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Згідно із ст. 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторін пропорційно задоволеним вимогам.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 11, 202, 509, 525, 526, 625, 626, 837, 838, 875 ЦК України, ст. 193, 199 ГК України та ст.ст. 33, 43, 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд -
Позовні задовольнити.
Стягнути з Комунального підприємства по утриманню житлового господарства "Житлорембудсервіс" Деснянського району м. Києва (02217, м. Київ, вул. Закревського, буд. 15, ідентифікаційний код 31776030) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення на користь Приватного підприємства "СКОНТО" (02225, м. Київ, вул. Маяковського, буд. 1-А, кв. 18, ідентифікаційний код 21470448) 23719 (двадцять три тисячі сімсот дев'ятнадцять) грн. 20 коп. основного боргу, 10389 (десять тисяч триста вісімдесят дев'ять) грн. 00 коп. збитків від інфляції, 2074 (дві тисячі сімдесят чотири) грн. 24 коп. трьох відсотків річних, 361 (триста шістдесят одна) грн. 82 коп. державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України.
Суддя Катрич В.С.
Дата підписання рішення 27.05.2011 року