ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 55/10527.05.11
Господарський суд міста Києва у складі судді Ягічевої Н.І.,
при секретарі Храмовій О.Ю., розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовною заявою:Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Київ
до Відповідача:Публічного акціонерного товариства «Банк народний капітал», м.Київ
за участю третьої особи: Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2
про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню
за участю:
представника Позивача -ОСОБА_3 -довіреність № б/н від 18.04.2011р.
представника Відповідача - ОСОБА_4 -довіреність № 11-16/27 від 17.01.2011р.
від Третьої особи -не з'явились
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1, м.Київ (далі -Позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства «Банк народний капітал», м.Київ (далі -Відповідач) про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Позивач просив визнати виконавчий напис нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, посилаючись на те, що він був вчинений з порушенням норм чинного законодавства.
Разом із позовною заявою Позивач надав заяву про забезпечення позову шляхом зупинення виконавчого стягнення на підставі виконавчого напису нотаріуса № 162 від 04.02.2011р.
На підтвердження вказаних обставин Позивач надав належним чином засвідчені копії наступних документів: кредитний договір № 145/09-К від 02.11.2009р., Додаток № 1 до кредитного Договору № 145/09-К від 02.11.2009р., Договір застави № 145/09-3 від 02.11.2009р., вимогу про сплату боргу № 11-16/536 від 27.09.2010р., розрахунків відсотків за користування кредитом за договором № 145/09-К від 02.11.2009р., розрахунок пені за не погашення заборгованості по кредитному договору № 145/09-К від 02.11.2009р., розрахунок простроченої заборгованості по сплаті щоквартальної комісійної винагороди за послуги по супроводженню кредиту по кредитному договору № 145/09-К від 02.11.2009р., розрахунок пені за не погашення заборгованості по відсотках за користування кредитом по кредитному договору № 145/09-К від 02.11.2009р., розрахунок 3% річних з простроченої суми кредиту, розрахунок 3% річних з суми несплачених відсотків, фотокопію виконавчого напису від 04.02.2011р., фотокопія Постанови про відкриття виконавчого провадження від 11.02.2011р., Акт опису й арешту майна від 24.02.2011р., постанову Вищого Господарського суду України від 09.02.2011р. у справі № 1/158пн, довіреність представника та інше.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.03.2011р. про порушення провадження у справі, залучено до участі у справі у якості третьої особи на стороні позивача Приватного нотаріуса ОСОБА_2
В судовому засіданні 21.04.2011р. від Відповідача надійшов відзив на позов, відповідно до якого Відповідач заперечив проти позовних вимог у повному обсязі та просив відмовити в їх задоволенні, у зв'язку з тим, що виконавчий напис здійснено Третьою особою з дотриманням усіх необхідних вимог чинного законодавства. Крім того, Відповідач надав письмові пояснення по суті спору та докази направлення відзиву та пояснень Позивачу.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.04.2011р. розгляд справи було відкладено на 20.05.2011р.
В судовому засіданні 20.05.2011р. від Позивача надійшло для залучення до матеріалів справи Свідоцтво про державну реєстрацію.
В судовому засіданні 20.05.2011р. від Відповідача надійшла для залучення до матеріалів справи копія Витягу з ЄДРПОУ станом на 17.05.2011р. щодо статусу та місцезнаходження Позивача та письмові пояснення по суті справи.
В судовому засіданні 20.05.2011р. було оголошено перерву до 27.05.2011р. на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України.
В судовому засіданні від Позивача надійшла відповідь на письмові пояснення Відповідача.
В судовому засіданні 31.03.2011р. Позивач підтримав позовні вимоги та заяву про забезпечення позову.
Відповідач у судовому засіданні 31.03.2011р. заперечив проти позовних вимог та просив відмовити в їх задоволенні.
Третя особа у судове засідання не з'явилась, хоча належним чином повідомлялась про час та місце розгляду справи.
Зважаючи на достатність представлених сторонами документів, згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними у ній матеріалами.
Сторони клопотання щодо фіксації судового процесу не заявляли, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, долучивши до матеріалів справи надані сторонами докази та заслухавши в засіданні пояснення представників сторін, суд
02.11.2009р між ПАТ «БАНК НАРОДНИЙ КАПІТАЛ»та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір №145/09-К, за умовами якого було надано грошові кошти у сумі 500 000 грн., строк повернення встановлено до 28.10.2011 року.
В забезпечення даного кредитного договору 2.11.2009р. між ПАТ «БАНК НАРОДНИЙ КАПІТАЛ»та Фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 було укладено договір застави №145/09-3, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 Предметом застави за вказаним договором є обробний центр із цифровим програмним керуванням для мармуру, граніту й інших порід каменя, тип Golden Plus на 3 осі, що інтерполюються, модель 16x33- рухоме майно, що належить Позивачу на праві приватної власності (договір купівлі-продажу від 06 травня 2009 року).
У лютому 2011 року Позивач отримав повідомлення Державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції в м. Києві щодо відкриття виконавчого провадження (постанова про відкриття виконавчого провадження від 11.02.2011 року, ВП № 24327943, постановлено головним державним виконавцем ВДВС Голосіївського РУЮ Проц В.С.) винесену на підставі виконавчого напису нотаріуса №162, від 04.02.2011 року, виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 за заявою ПАТ «БАНК НАРОДНИЙ КАПІТАЛ». Відповідно до зазначеного виконавчого напису звернуто стягнення на обробний центр із цифровим програмним керуванням для мармуру, граніту й інших порід каменя, тип Golden Plus на 3 осі, що інтерполюються, модель 16x33, що знаходиться за адресою м. Київ, вул. Будіндустрії, 7 та належить Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 (договір купівлі-продажу від 06 травня 2009 року).
Порядок вчинення виконавчих написів регулюється Законом України “Про нотаріат” та Інструкцією про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2004 р.
Статтею 87 Закону України “Про нотаріат” та п. 282 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2004 р., вказано, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 286 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2004 р., встановлено, що при вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 р.
Предметом договору застави № 145/09-3 визначене рухоме майно заставодавця.
Відповідно до ч. 1 ст. 590 Цивільного кодексу України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частина 6 статті 20 Закону України “Про заставу” встановлено, що звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду або третейського суду на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачено законом або договором застави.
Інше передбачене Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», чинного з 1 січня 2004 року, який визначає правовий режим регулювання обтяжень рухомого майна, встановлених з метою забезпечення виконання зобов'язань, а також правовий режим виникнення, оприлюднення та реалізації інших прав юридичних і фізичних осіб стосовно рухомого майна.
Прикінцевими і перехідними положеннями передбачено, що законодавчі та інші нормативно-правові акти, прийнятті до набрання чинності цим Законом, застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.
Отже, Закон України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» є спеціальним законом з питань правового режиму регулювання обтяжень рухомого майна. Положення Закону України «Про заставу»застосовується лише в частині, що не суперечать Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень».
Вказаної позиції дотримується Верховний Суд України у Постанові від 15.11.2010р. (справа № 19/164 за позовом ТОВ «Наола»до ВАТ «Райффайзен Банк Аваль»в особі Рівненської обласної дирекції; третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача -приватний нотаріус Рівненського міського нотаріального округу Бештинарський Олег Васильович про визнання частини договору недійсним та скасування виконавчого напису № 319.)
Звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження на підставі виконавчого напису нотаріуса не передбачено ст. 26 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», а тому, з моменту набрання чинності Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», виконавчий напис нотаріуса на договорах застави, предметом яких є рухоме майно, нотаріус вчиняти не може. Здійснити виконавчий напис на договорі застави, предметом якого є рухоме майно, уявляється можливим лише у тому випадку, коли сторони передбачили можливість звернення стягнення на предмет застави шляхом вчинення виконавчого напису в укладеному між ними договорі. В договорі застави № 145/09-3 від 2.11.2009р., укладеному між Позивачем та Відповідачем, така можливість передбачена не була.
З доказів, що наявні в матеріалах справи, та з пояснень представників сторін, суд приходить до висновку, що при вчиненні виконавчого напису нотаріус не отримував від відповідача та позивача первинні документи щодо видачі кредиту та здійснення його часткового погашення (платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки тощо), тому у нотаріуса були відсутніми підстави вважати, що розмір заборгованості позивача перед відповідачем, а також суми штрафних санкцій та процентів, зазначені у виконавчому написі, є безспірними. Крім того, розрахунок боргу, здійснений відповідачем щодо наявності грошового зобов'язання позивача по кредиту, відсотках, процентах річних та пені, не може вважатися документом, який підтверджує безспірність вимог банку до боржника.
Крім того, розрахунок боргу, здійснений Відповідачем у вимозі про сплату боргу та сума заборгованості, зазначена у виконавчому написі різняться. У вимозі про сплату боргу вказана сума у розмірі 625 695,36 грн., а у виконавчому написі загальна сума вказана у розмірі -688 260,51грн.
Згідно зі ст. 32 Господарського процесуального Кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги чи заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до статті ст. 33 Господарського процесуального Кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Позивачем доведено, що виконавчий напис було вчинено з порушенням норм чинного законодавства України.
Оскільки виконавчий напис вчинено з порушенням вимог законодавства та прав позивача, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Щодо заяви Позивача щодо забезпечення позову шляхом зупинення виконавчого стягнення ВП №24327943 на підставі виконавчого напису нотаріуса № 162 від 04.02.2011р., суд зазначає наступне:
Відповідно до ст. 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї власної ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Відповідно до ст. 67 ГПК України, позов забезпечується, зокрема, зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Відповідно до п. 2 Роз'яснення ВАСУ “Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову” від 23.08.1994 р. № 02-5/611, забезпечення позову як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної чи фізичної особи може застосовуватись як за основним, так і за зустрічним позовом на будь-якій стадії процесу.
Згідно Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.12.2006 р. за № 01-8/2776 “Про деякі питання практики забезпечення позову” у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення у разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів.
Позивачем не надано суду доказів того, що у даний час проводяться дії по реалізації арештованого майна. Постанова ВДВС Голосіївського району м. Києва про відкриття виконавчого провадження та про арешт майна боржника не дає змоги дійти висновку щодо вчинення дій, спрямованих на реалізацію арештованого майна.
За таких обставин, вимоги позивача, викладені у заяві про забезпечення позову не підтверджені належними доказами. Більш того, позивачем не надано мотивованого обґрунтування неможливості чи утруднення виконання рішення господарського суду у випадку невжиття заходів до забезпечення позову. За таких обставин, судом відмовлено у задоволенні заяви позивача про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом зупиненням стягнення на підставі оспорюваного виконавчого документа.
Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 04.02.2011р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 зареєстрований в реєстрі під №162, про звернення стягнення на обробний центр із цифровим програмним керуванням для мармуру, граніту й інших порід каменя, тип Golden Plus на 3 осі, що інтерполюються, модель 16x33, що знаходиться за адресою м. Київ, вул. Будіндустрії, 7.
3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства “Банк Народний Капітал” (03067, місто Київ, бул. І. Лепсе, 4, код ЄДРПОУ 20026740) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (02088, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) 85,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
У судовому засіданні 27.05.2011р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Повний текст рішення підписано 01.06.2011р.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя Н.І. Ягічева