справа №2-5486/11
18 квітня 2011 року Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська
у складі: головуючого судді -Браги А.В.,
при секретарі -Лозовому О.М.,
за участю: представника відповідача -Пилипчук С.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Кременчуцької філії АКБ «ПриватБанк», публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк»про витребування майна з чужого незаконного володіння -
18 серпня 2010 року до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська з Автозаводського районного суду м. Кременчук надійшла вищезазначена цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до Кременчуцької філії АКБ «ПриватБанк»про витребування майна з чужого незаконного володіння. Ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 18 квітня 2011 року до участі у справі в якості співвідповідача залучено ПАТ КБ «ПриватБанк».
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач в позовній заяві послався на наступне. 19 вересня 2007 року між позивачем та відповідачем КФ АКБ «ПриватБанк»укладено кредитний договір, за умовами якого відповідачем позивачу для купівлі автомобіля надано кредит в розмірі 11799,8 доларів США з умовою його повернення щомісячними платежами до 18 вересня 2014 року та зі сплатою відсотків за користування кредитом. В забезпечення виконання позивачем своїх зобов'язань за кредитним договором було укладено договір застави належного позивачу майна -транспортного засобу Daewoo Nexia. 13 листопада 2009 року, як зазначає позивач, представники вказаного відповідача шляхом застосування погроз змусили позивача оформити на їх ім'я довіреність на право розпорядження належним позивачу автомобілем, яка була скасована в наступному позивачем. Однак, на вимогу позивача відповідач повернути заставний автомобіль відмовився. Посилаючись на незаконність даних дій як таких, що порушують право власності, позивач звернувся до суду із даним позовом, в якому просить витребувати із незаконного володіння Кременчуцької філії АКБ «ПриватБанк» автомобіль Daewoo Nexia д/н НОМЕР_1 та зобов'язати даного відповідача повернути даний автомобіль позивачу.
В судове засідання позивач не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Натомість на адресу суду від позивача надійшла письмова заява, в якій позивач просить здійснити розгляд справи за своєї відсутності, зазначає про підтримання ним позовних вимог в повному обсязі.
Представник відповідача ПАТ КБ «ПриватБанк»в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував, надав суду письмові заперечення на позов, пославшись на правомірність зберігання транспортного засобу позивача як предмета застави за кредитним договором.
Вислухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали цивільної справи, суд приходить до наступного висновку з таких підстав.
Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.
В судовому засіданні встановлено, що між позивачем та відповідачем КФ АКБ «ПриватБанк»19 вересня 2007 року укладено кредитний договір №PLRMAN13190032, за умовами якого позивач від відповідача отримав для придбання автомобіля кредитні кошти в розмірі 16746,28 доларів США та зобов'язався їх повернути до 18 вересня 2014 року щомісячними платежами в розмірі 246,39 доларів США, а також сплатити відсотки за користування кредитом, інші обов'язкові платежі відповідно до умов даного договору. При цьому забезпеченням виконання позивачем, як позичальником, своїх зобов'язань за кредитним договором виступає автомобіль Daewoo Nexia. Викладене підтверджується копією кредитного договору №PLRMAN13190032 від 19 вересня 2007 року.
З метою забезпечення виконання позивачем, як позичальником, взятих на себе за кредитним договором №PLRMAN13190032 від 19 вересня 2007 року договірних зобов'язань 19 вересня 2007 року між позивачем та відповідачем КФ АКБ «ПриватБанк»укладено договір застави рухомого майна PLRMAN13190032. Предметом такого договору є надання позивачем, як заставодавцем, в заставу майна -автомобіля Daewoo Nexia д/н НОМЕР_1, в силу чого КФ АКБ «ПриватБанк», як заставодержатель, має право в разі невиконання позивачем зобов'язань за вказаним кредитним договором одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета застави переважно перед іншими кредиторами заставодавця. Окрім того, положеннями п.17.10 договору застави рухомого майна визначено, що у випадку порушення заставодавцем будь-якого із зобов'язань за кредитним договором заставодавець зобов'язаний доставити предмет застави за адресою 39600, Полтавська область, м. Кременчук, вул. Першотравнева, 38. В іншому випадку заставодержатель має право здійснити доставку предмету застави за вказаною адресою, як своїми силами, так і на договірних умовах з третіми особами. Також заставодавець зобов'язаний передати предмет застави заставодержателю в заклад по акту прийому-передачі, який підписується сторонами. Дані фактичні обставини підтверджуються копією договору застави рухомого майна PLRMAN13190032 від 19 вересня 2007 року.
Також судом встановлено, що при здійсненні погашення кредиту та відсотків за кредитним договором №PLRMAN13190032 від 19 вересня 2007 року позивачем неодноразово допускалось прострочення погашення заборгованості, в тому числі станом на 13 листопада 2009 року, що підтверджується наявним в матеріалах справи розрахунком заборгованості від 19 листопада 2009 року. Дана обставина також визнана самим позивачем в тексті його позовної заяви, а відтак за змістом ст.61 ЦПК України додатково не підлягає доказуванню.
Окрім того, в судовому засіданні встановлено, що 13 листопада 2009 року співробітником ПАТ КБ «ПриватБанк»було оформлено прийняття заставного автомобіля Daewoo Nexia д/н НОМЕР_1 із подальшим поміщенням його на спеціалізовану стоянку. Підставою для такої дії відповідача є допущення позивачем прострочення із повернення кредиту. Дані обставини підтверджується актом прийому автомобіля заставодавця від 13 листопада 2009 року.
Згідно наявної в матеріалах справи копії заяви позивач звертався до прокуратура м. Кременчука із проханням призначити відповідну перевірку та встановити, чи законними методами було вилучено в даного позивача його автомобіль, а також вжити заходів із повернення майна позивачу. Результати розгляду прокуратурою м. Кременчука вказаної заяви сторонами у справі суду не надані.
Правовідносини, які виникли між сторонами, окрім положень зазначеного кредитного договору, договору застави рухомого майна, врегульовані нормами Цивільного кодексу України, Законом України «Про заставу».
Відповідно до норм ст.ст.11, 525, 629 ЦК України підставами для виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договір, який є обов'язковим для виконання сторонами, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Різновидом договору є кредитний договір, договір застави (ст.ст. 547, 572, 575, 1054, 1055 ЦК України).
Нормою ст.1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Частиною 1 ст.530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
При цьому відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Відповідно до норми ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
За змістом ст.ст.546, 547, 572 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватись заставою. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Відповідно до ст.575 ЦК України, ст.44 Закону України «Про заставу»різновидом застави є заклад - застава рухомого майна, що передається у володіння заставодержателя.
Згідно до положень ст.45 Закону України «Про заставу»заставодержатель зобов'язаний негайно повернути предмет закладу після виконання заставодавцем забезпеченого закладом зобов'язання. Забезпечене закладом зобов'язання позивача у справі -повернення суми кредиту та іншої заборгованості відповідно до умов кредитного договору у повному обсязі. Таким чином, відповідач має право не передавати позичальнику заставлене майно до моменту повного виконання зобов'язання позивачем, а саме до моменту повного погашення заборгованості за кредитом.
Оцінюючи дослідженні в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд вважає їх належними, допустимими та достатніми для прийняття рішення у справі по суті.
На підставі таких доказів, наведених вище норм діючого законодавства, враховуючи, що протиправності та незаконності в діях працівників банку при оформленні передачі 13 листопада 2009 року заставного майна (автомобіля Daewoo Nexia д/н НОМЕР_1) не вбачається, така передача предмета застави здійснене у відповідності до норм укладеного між сторонами у справі договору застави рухомого майна №PLRMAN13190032 від 19 вересня 2007 року та норм цивільного законодавства, суд приходить до висновку про необхідність відмови в задоволенні позовних вимог позивача в повному обсязі.
Окрім того, слід зазначити, що у відповідності до ст.60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. В порушення вказаної норми позивачем не доведено факт морального або іншого тиску з боку працівників ПАТ КБ «ПриватБанк»при передачі предмета застави в заклад, підписанні акту прийому-передачі транспортного засобу в заклад від 13 листопада 2009 року. При цьому позивачем не надано суду результатів розгляду прокурором м. Кременчука заяви позивача щодо правомірності утримання належного позивачу автомобіля як заставного майна.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд на підставі ст.88 ЦПК України, враховуючи результат вирішення справи, вважає за необхідне покласти судові витрати по сплаті судового збору (державного мита) та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі на позивача.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.11, 526, 589, 590, 607, 1166-1167, ст.ст.44-46 Закону України «Про заставу», ст.ст.10, 11, 57, 60-61, 88, 209, 212-215 ЦПК України, суд -
В задоволенні позову ОСОБА_2 до Кременчуцької філії АКБ «ПриватБанк», публічного акціонерного товариство комерційного банку «ПриватБанк»про витребування майна з чужого незаконного володіння, - відмовити.
Судові витрати у справі покласти на позивача.
Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Дніпропетровської області протягом 10 днів з дня проголошення рішення шляхом подання апеляційної скарги через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська.
Суддя А.В. Брага