Справа № 2-7551/2011
27 квітня 2011 року Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська
у складі : головуючого судді -Маймур Ф.Ф.,
при секретарі -Чоха К.О.,
за участю: позивача -ОСОБА_1,
відповідача -ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
25 березня 2010 року до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська надійшла позовна ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Позивач у позовній заяві посилався на те, що вони з відповідачем перебувають у шлюбі з 10 серпня 1996 року, від шлюбу мають дитину -ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, спільне життя з відповідачем не склалося, було втрачено почуття кохання та поваги до відповідача, між ними були припинені подружні відносини, ведення спільного господарства, зберігати шлюб з відповідачем не бажає, вважає, що збереження шлюбу не можливо, та просить суд шлюб розірвати (а.с. 4).
Позивач у судовому засіданні вимоги підтримав та наполягав на їх задоволенні.
Відповідач у судовому засіданні проти позовних вимог щодо розірвання шлюбу не заперечував.
Суд, вислухавши сторони, вивчивши матеріали справи, приходить до наступного висновку з таких підстав.
Судом встановлено, що сторони перебувають у шлюбі з 10 серпня 1996 року, зареєстрованого Жовтневим відділом державної реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції у Дніпропетровській області, актовий запис № 567, від якого мають дитину - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджуються доказами наявними в матеріалах справи (а.с. 5-8).
У судовому засіданні встановлено, що подружні стосунки між сторонами припинено, спільного господарства не ведеться, що підтверджується поясненнями сторін у судовому засіданні.
Згідно ст. 110 Сімейного Кодексу України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Згідно ст. 111 СК України суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.
Відповідно до ст. 112 Сімейного Кодексу України, при розгляді справи про розірвання шлюбу суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Враховуючі вищезазначені обставини, та приймаючі до уваги, що шлюбно-сімейні відносини між сторонами по даній справі припинені та до цього часу не поновлювались, позивач наполягає на розірванні шлюбу, зберігати шлюб з відповідачем не бажає й вважає, що це не можливо, а відповідач згоден з розірванням шлюбу, суд приходить до висновку про те, що шлюб сторін по даній справі розпався остаточно, відновлений бути не може, а тому шлюб між сторонами по даній справі підлягає розірванню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 110, 112 Сімейного Кодексу України, ст.ст. 10, 11, 60, ч. 1 ст. 88, 212, 213, 215, 235 ЦПК України, суд -
Шлюб між ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрований 10 серпня 1996 року Жовтневим відділом державної реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції у Дніпропетровській області, актовий запис № 567 -розірвати.
Рішення суду набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 223 ЦПК України.
Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя Ф.Ф. Маймур