Іменем України
04.05.11 місто СевастопольСправа №2а-694/11/2770
Окружний адміністративний суд міста Севастополя в складі:
головуючого судді - Прохорчук О.В.,
секретар судового засідання - Іванов Д.Б.,
у відсутність представників сторін,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Севастополі справу за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в Балаклавському районі міста Севастополя до військової частини 2382 про стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах,
Управління Пенсійного фонду України в Балаклавському районі міста Севастополя звернулось до Окружного адміністративного суду міста Севастополя з адміністративним позовом до військової частини 2382 про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у розмірі 1103651 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем пенсійного законодавства України, що виразилося у неперерахуванні Пенсійному фонду суми витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списком № 2 за січень 2011 року.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 03.03.2011 відкрито провадження в адміністративній справі. Іншою ухвалою суду від 03.03.2011 закінчено підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду.
Розгляд справи неодноразово відкладався у зв'язку з нез'явленням представника позивача та ненадання ним витребуваних судом доказів.
У судове засідання 04.05.2011 представники сторін не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином. Позивач надіслав клопотання про розгляд справи у його відсутність. Відповідач про причини неприбуття суд не повідомив.
Враховуючи клопотання позивача, суд ухвалив розглянути справу у відсутність представників сторін, оскільки відповідно до частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача - суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. Ці ж наслідки застосовуються у разі повторного неприбуття за таких самих умов відповідача, який не є суб'єктом владних повноважень.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про недоведеність позовних вимог з наступних підстав.
Військова частина 2382 08.02.1995 зареєстрована в якості юридичної особи Державним комітетом у справах охорони державного кордону України на підставі наказу МГБ від 22.10.1949 НР 00346.
03.02.1998 військова частина 2382 зареєстрована в Управлінні Пенсійного фонду України в Балаклавському районі міста Севастополя як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Відповідно до пункту 1 статті 1 Закону України “Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування” № 400/97-ВР від 26.07.1996 платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.
Вказаним Законом та Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування № 1058-IV від 09.07.2003 для підприємств встановлені тарифи збору на обов'язкове державне пенсійне страхування і порядок їх сплати.
Згідно з пунктом 1 частини 4 вказаного Закону України для підприємств встановлені тарифи збору на обов'язкове державне пенсійне страхування і порядок їх сплати - 100 % від фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів “б”-“з” статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 вказаного закону. Плату у Пенсійний фонд України вносять підприємства незалежно від форм власності та господарювання.
Порядок відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених на пільгових умовах, викладений в Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженій постановою Пенсійного фонду України від 19.12.2003 та зареєстрованій в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 за № 64/8663.
Підпунктом 6.4 розділу 6 вказаної Інструкції встановлено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів органів Пенсійного фонду України щорічно в повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених пенсій.
Відповідно до пункту 6.8 Інструкції підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
У адміністративному позові Управління Пенсійного фонду України у Балаклавському районі міста Севастополя просить стягнути з відповідача 1103651 грн.
У клопотанні позивача від 27.04.2011 про розгляд справи, призначений на 04.05.2010, у відсутність його представника зазначено, що станом на 27.04.2011 заборгованість військової частини 2382 перед Управлінням складає 11036,51 грн.
В якості доказу наявності у відповідача заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, за січень 2011 року у сумі 11036,51 грн. позивачем до адміністративного позову надано копію розрахунку витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з»статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»з грудня 2010 року (а.с.11).
Згідно з пунктом 5.27 Національного стандарту України “Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлювання документів. ДСТУ 4163-2003 ”, затвердженої наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 № 55, відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії і проставляють нижче реквізиту 23.
Зазначена копія розрахунку взагалі позивачем не засвідчена, а тому не може вважатися належним доказом у розумінні статті 79 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою письмові докази подаються в оригіналі, які повертаються судом після їх дослідження, якщо це можливо без шкоди для розгляду справи. У справі залишається засвідчена суддею копія письмового доказу.
Також з вказаного розрахунку не вбачаються витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій у розмірі заявлених позовних вимог - 11036,51 грн.
Відповідно до частини 1 статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Згідно із визначенням, наведеним у частині 1 статті 79 Кодексу адміністративного судочинства України, письмовими доказами є документи (у тому числі електронні документи), акти, листи, телеграми, будь-які інші письмові записи, що містять в собі відомості про обставини, які мають значення для справи.
Суд неодноразово зобов'язував Управління Пенсійного фонду України у Балаклавському районі міста Севастополя надати докази у підтвердження наявності у відповідача заборгованості в заявленому позивачем розмірі. Але, вимоги суду виконані не були, як вбачається з клопотань позивача, він вважає позовні вимоги повністю підтвердженими та беззаперечними (а.с.30, 37, 38, 54).
Також позивачем не надано доказів направлення відповідачу повідомлення про розрахунок сум відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, за січень 2011 року, як того вимагає Інструкція про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного Фонду України.
Копія повідомлення про вручення поштового відправлення відповідачу 18.02.2011 (а.с.12) не підтверджує факту направлення йому повідомлення про розрахунок сум витрат, а крім того, вона також не засвідчена відповідно до вимог Національного стандарту України “Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлювання документів. ДСТУ 4163-2003 ”.
Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Позивачем вказану вимогу закону не виконав та не надав доказів у підтвердження обґрунтованості позовних вимог.
Згідно з частинами 5-6 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України суд може збирати докази з власної ініціативи. Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.
На підставі викладеного суд дійшов висновку про недоведеність позову Управління Пенсійного фонду України у Балаклавському районі міста Севастополя у межах заявлених ним вимог, у зв'язку з чим позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні адміністративного позову відмовити.
Постанова може бути оскаржена у строки і порядку, встановлені частинами першою, другою статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги.
СуддяО.В. Прохорчук
Постанову складено та підписано в порядку частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України 10 травня 2011 року.