Харківський окружний адміністративний суд
61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3
Харків
11 травня 2011 р. № 2-а- 5230/11/2070
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Панченко О.В.
при секретарі судового засідання Глянь О.І.
за участю сторін:
представника позивача - ОСОБА_2 - ОСОБА_1
відповідача - ОСОБА_3.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
Червонозаводського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області
до громадянина Федеративної Республіки Нігерії ОСОБА_3
про видворення у примусовому порядку за межі України ,
Позивач, Червонозаводський РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до громадянина Федеративної Республіки Нігерії ОСОБА_3, в якому просить суд видворити в примусовому порядку за межі України громадянина Федеративної Республіки Нігерії ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця Федеративної Республіки Нігерії, продовжити термін затримання останього на період, необхідний для видворення за межі України в примусовому порядку, але не більше шести місяців з дня затримання, з 10 травня 2011 року по 10 листопада 2011 року, помістити громадянина Федеративної Республіки Нігерії ОСОБА_3 до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні Управління МВС України в Чернігівській області в населеному пункті с. Россудів Ріпнінського району Чернігівської області.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що 10.05.2011 року працівниками Червонозаводського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області близько 16 годин 40 хвилин, в районі «Автовокзалу» за адресою: м. Харків, пр. Гагаріна, 22, був виявлений громадянин Федеративної Республіки Нігерії ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 р.н., уродженець Федеративної Республіки Нігерії, у якого були відсутні будь-які документи, що посвідчують його особу. В ході перевірки було встановлено особу громадянина, а також, що громадянин Федеративної Республіки Нігерії ОСОБА_3 в'їхав на територію України в лютому 2011 року з метою навчання. Приблизно в квітні 2011 року даний громадянин втратив свій національний паспорт в м. Харкові. До компетентних органів щодо встановлення втраченого паспорта не звертався, законних підстав для проживання на території України не має, кошти для покриття витрат його перебування відсутні. 31.03.2011 року керівництвом ГУМВС України в Харківській області було прийнято рішення про видворення громадянина Федеративної Республіки Нігерії ОСОБА_3 за межі України. У зв'язку з тим, що громадянин Федеративної Республіки Нігерії ОСОБА_3 постійного місця мешкання не має, офіційно ніде не працює та не навчається, є обґрунтовані підстави вважати, що зазначений іноземець буде ухилятися від виїзду з України, що стало підставою для звернення Червонозаводського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області до суду.
Представником позивача до позову надано клопотання про терміновий розгляд справу у зв'язку з тим, що громадянин Федеративної Республіки Нігерії ОСОБА_3 не має постійного місця проживання та джерел для існування.
Відповідно до ч. 3 ст. 110 Кодексу адміністративного судочинства України, за обґрунтованим клопотанням позивача суддя вживає заходи щодо невідкладного розгляду і вирішення справи. У такому разі виклик осіб, які беруть участь у справі, чи повідомлення про постановлені судом ухвали здійснюються за допомогою кур'єра, телефону, факсу, електронної пошти чи іншого технічного засобу.
У судовому засіданні представник позивача позов підтримала, просила задовольнити у повному обсязі.
Відповідач, громадянин Федеративної Республіки Нігерії ОСОБА_3, у судовому засіданні проти задоволення позову Червонозаводського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області не заперечував, просив суд невідкладно розгляунти справу, про те, що він буде поміщений до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні Управління МВС України в Чернігівській області в населеному пункті с. Россудів Ріпнінського району Чернігівської області він обізнаний, заперечень немає.
Суд, вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав та мотивів:
Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону України “Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства” відповідач - громадянин Федеративної Республіки Нігерії ОСОБА_3 має правовий статус іноземця.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України “Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства”, іноземці та особи без громадянства мають ті ж права і свободи та виконують ті ж обов'язки, що і громадяни України, якщо інше не передбачено Конституцією, цим та іншими законами України, а також міжнародними договорами України. При цьому, в силу ч.5 ст.2 Закону України “Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства” на іноземців, а отже і на відповідача, покладено обов'язок поважати та дотримуватись Конституції та законів України, шанувати традиції та звичаї народу України.
Згідно ст. 27 Закону України “Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства”, правила в'їзду в Україну іноземців та осіб без громадянства, їх виїзду з України і транзитного проїзду через її територію встановлюються відповідно до цього Закону Кабінетом Міністрів України і підлягають опублікуванню.
Аналізуючи положення наведених норм права, суд доходить висновку, що приписи Правил в'їзду в Україну іноземців та осіб без громадянства, їх виїзду з України і транзитного проїзду через її територію (затверджено постановою КМУ від 29.12.1995р. №1074; далі за текстом - Правила), як частина національного законодавства України, мають бути неухильно дотриманні кожним іноземцем і саме в цьому полягає правовий порядок, до створення та забезпечення якого має безпосередній інтерес Держава Україна в особі компетентних органів.
Згідно з п.19 Правил іноземці та особи без громадянства, які прибули в Україну на законній підставі, можуть тимчасово перебувати на території країни за паспортним документом, зареєстрованим у порядку, встановленому цими Правилами (абз.1 п.19).
Паспортний документ подається іноземцем та особою без громадянства для реєстрації у пункті пропуску через державний кордон посадовій особі Державної прикордонної служби. Реєстрація проводиться на період короткотермінового перебування - для іноземців та осіб без громадянства з держав з візовим порядком в'їзду на період дії візи, але не більш як 90 днів протягом 180 днів з дати першого в'їзду, якщо інший термін не визначено міжнародними угодами; для іноземців та осіб без громадянства з держав з безвізовим порядком в'їзду - на термін не більш як 90 днів протягом 180 днів з дати першого в'їзду, якщо інший термін не визначено міжнародними угодами. Іноземці та особи без громадянства можуть звільнятися від реєстрації паспортного документа на підставі відповідного міжнародного договору України на умовах взаємності (абз.2 п.19).
Судом встановлено, що 10.05.2011 року працівниками Червонозаводського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області близько 16 годин 40 хвилин, в районі «Автовокзалу» за адресою: м. Харків, пр. Гагаріна, 22, був виявлений громадянин Федеративної Республіки Нігерії ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 р.н., уродженець Федеративної Республіки Нігерії, у якого були відсутні документи, що посвідчують його особу.
В ході перевірки було встановлено особу громадянина, який є громадянином Федеративної Республіки Нігерії ОСОБА_3. Даний громадянин в'їхав на територію України в лютому 2011 року з метою навчання. Приблизно в квітні 2011 року він втратив свій національний паспорт в м. Харкові. До компетентних органів щодо встановлення втраченого паспорта не звертався.
Керівництвом ГУМВС України в Харківській області було прийнято рішення про видворення громадянина Федеративної Республіки Нігерії ОСОБА_3 за межі України, але самостійно відповідач за межі України не виїхав.
У судовому засіданні відповідач пояснив, що він розуміє відсутність у нього законних підстав для проживання на території України, і тому не заперечує проти видворення з теритиорії України. Оскільки у нього немає коштів виїхати з України, він не виконав рішення ГУМВС України в Харківській області від 31.03.2011 року.
Оцінивши зібрані по справі докази за правилами ст.86 КАС України, суд приходить до висновку, що відповідач не відповідає ознакам біженця згідно з законом, правового статусу біженця не має, за отриманням такого статусу на дату розгляду справи по суті не звертався, в процедурі отримання статусу біженця не перебуває.
Частиною 1 ст.26 Конституції України указано, що іноземці та особи без громадянства, що перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими самими правами і свободами, а також несуть такі самі обов'язки, як і громадяни України, - за винятками, встановленими Конституцією, законами чи міжнародними договорами України.
Оскільки, як встановлено судом і підтверджено матеріалами справи, у відповідача законна підстава для знаходження на території України відсутня, внаслідок власної недобросовісної правової поведінки жодних дій на набуття такої підстави не вчинив, наміру дотримуватись вимог національного законодавства України і залишати територію України не має, то він підлягає примусовому видворенню з України.
Відповідно до ч.5 ст.32 Закону України “Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства”, орган внутрішніх справ чи орган охорони державного кордону можуть затримати і примусово видворити з України іноземця або особу без громадянства тільки на підставі постанови адміністративного суду.
За таких обставин, заявлена позивачем вимога щодо примусового видворення визнається судом такою, що підлягає задоволенню, оскільки її обґрунтованість доведена матеріалами справи.
Згідно з ч. 6 ст.32 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства", іноземці та особи без громадянства, затримані за незаконне перебування на території України (в порушення заборони щодо в'їзду в Україну, за відсутності визначених законодавством та міжнародними договорами України підстав для перебування в Україні (транзитного проїзду через її територію), у тому числі перебування за чужими, підробними, зіпсованими або такими, що не відповідають встановленому зразку, візою (дозволом), паспортним документом), розміщуються в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, з регламентованим внутрішнім розпорядком на період, необхідний для підготовки їх видворення за межі України у примусовому порядку, але не більше ніж шість місяців.
Частиною 5 ст. 32 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" передбачено, що орган внутрішніх справ чи орган охорони державного кордону можуть затримати і примусово видворити з України іноземця або особу без громадянства тільки на підставі постанови адміністративного суду. Така постанова приймається судом за зверненням органу внутрішніх справ, органу охорони державного кордону або Служби безпеки України, якщо іноземець або особа без громадянства ухиляються від виїзду після прийняття рішення про видворення або є обґрунтовані підстави вважати, що вони будуть ухилятися від виїзду.
За приписами п.п.3.1.1, 3.1.3 Положення про пункт тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні (затверджено наказом МВС України 16.10.2007р. № 390, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14.11.2007р. за №1268/14535) іноземці, які незаконно перебувають в Україні, поміщаються до пункту тимчасового перебування на період необхідний для підготовки їх видворення за межі держави в примусовому порядку, але не більше ніж 6 місяців (п.п.3.1.1); поміщення іноземців до пункту тимчасового перебування здійснюється за направленням МВС України, Адміністрації Державної прикордонної служби України чи Служби безпеки України або їх територіальних органів в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі. До направлення долучаються документи що посвідчують особу іноземця, постанова суду про затримання іноземця або його примусове видворення, матеріали адміністративного затримання іноземця, передбачені законодавством України про адміністративні правопорушення (п.п.3.1.3).
За таких обставин, заявлена позивачем вимога щодо продовження терміну затримання на період необхідний для видворення за межі України в примусовому порядку, але не бульш шести місяців з дня затримання визнається судом такою, що підлягає задоволенню, оскільки її обґрунтованість також доведена матеріалами справи.
Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
В ході розгляду справи судом не виявлено доказів, які б доводили, що заявлені по справі вимоги порушують права та охоронювані законом інтереси відповідача у сфері публічно-правових відносин.
Керуючись ст.ст. 8 і 19 Конституції України, ст.ст. 7-11, ч. 1 ст. 158, ст. 159, ч. ч. 1, 2 ст. 160, ст. 161, ч. 1 ст. 162, ст. 163 КАС України, суд, -
Адміністративний позов Червонозаводського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області до громадянина Федеративної Республіки Нігерії ОСОБА_3 про видворення у примусовому порядку за межі України - задовольнити.
Видворити за межі України у примусовому порядку громадянина Федеративної Республіки Нігерії ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця Федеративної Республіки Нігерії.
Помістити громадянина Федеративної Республіки Нігерії ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця Федеративної Республіки Нігерії на строк, який не перевищує 6 місяців, з 10 травня 2011 року по 10 листопада 2011 року до УМВС України в Чернігівській області в населеному пункті с. Россудів, Ріпнянського райну Чернігівської області.
Постанову суду звернути до негайного виконання.
Постанова набирає законної сили згідно з ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду згідно з ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: шляхом подачі через Харківський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення (у разі застосування судом ч. З, ст. 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні -з дня отримання копії постанови, у разі повідомлення суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч.4 ст.167 цього Кодексу, про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду) апеляційної скарги з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.
Суддя О.В. Панченко