17 травня 2011 р. Справа № 2a-1870/1552/11
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Глазька С.М.,
за участю секретаря судового засідання - Чикалової М.С.,
представника позивача - Кулинич Л.С.,
представника третьої особи - Швець В.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом прокурора міста Суми до Сумської міської ради, третя особа: ОСОБА_3 про визнання незаконним рішення,-
Прокурор міста Суми звернувся до суду з адміністративним позовом до Сумської міської ради, третя особа: ОСОБА_3 про визнання незаконним рішення Сумської міської ради № 4213-МР від 04 серпня 2010 року "Про надання згоди (дозволу) на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_3." Свої вимоги мотивує тим, що Сумською міською радою прийнято рішення № 4213-МР від 04 серпня 2010 року, яким надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду ОСОБА_3 для городництва за адресою: АДРЕСА_1, орієнтовною площею 0,0500 га за рахунок земель Сумської міської ради. Позивач зазначає, що вказане рішення є незаконним, оскільки відповідно до генерального плану АДРЕСА_1, щодо якої ОСОБА_3 надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо її відведення, знаходиться на території садибної житлової забудови, а тому не може бути надана для городництва без внесення відповідних змін до генерального плану м. Суми.
Від відповідача надійшло заперечення (а.с.35), в якому Сумська міська рада, свою позицію обґрунтовувала тим, що оскаржуване рішення не є підставою для надання земельної ділянки в оренду, оскільки таким документом є лише проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а тому на підставі оскаржуваного рішення надання не відбулося. Сумська міська рада вважає, що при прийняття рішення від 04 серпня 2010 року № 4213-МР не порушила статтю 39 Земельного кодексу України, статтю 3 та 12 Закону України «Про планування і забудову територій».
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила позов задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, надіслав суду клопотання (а.с.40), в якому просив розглядати справу без участі представника відповідача.
Представник третьої особи в судовому засіданні проти позову заперечував.
Суд, заслухавши пояснення представника позивача та представника третьої особи, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, вважає, що позов обґрунтований і підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
В судовому засіданні було встановлено, що 04 серпня 2010 року Сумською міською радою прийнято рішення № 4213-МР "Про надання згоди (дозволу) на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_3." (а.с.5).
24 січня 2011 року прокурором м. Суми внесений протест № 107/239 вих. 11 про скасування рішення Сумської міської ради № 4213-МР від 04 серпня 2010 року "Про надання згоди (дозволу) на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_3." (а.с.6-7).
З матеріалів справи вбачається, що 23 лютого 2011 року на 5 сесії Сумської міської ради 6 скликання депутати розглянули та відхилити протест прокурора м. Суми від 24 січня 2011 року № 107/239 вих. 11 (а.с.10).
Згідно ст. 21 Закону України "Про прокуратуру", протест на акт, що суперечить закону, приноситься прокурором, його заступником до органу, який його видав, або до вищестоящого органу. У такому ж порядку приноситься протест на незаконні рішення чи дії посадової особи. У протесті прокурор ставить питання про скасування акта або приведення його у відповідність з законом, а також припинення незаконної дії посадової особи, поновлення порушеного права. Протест прокурора зупиняє дію опротестованого акта і підлягає обов'язковому розгляду відповідним органом або посадовою особою у десятиденний строк після його надходження. Про наслідки розгляду протесту в цей же строк повідомляється прокурору. У разі відхилення протесту або ухилення від його розгляду прокурор може звернутися з заявою до суду про визнання акта незаконним. Заяву до суду може бути подано протягом п'ятнадцяти днів з моменту одержання повідомлення про відхилення протесту або закінчення передбаченого законом строку для його розгляду. Подача такої заяви зупиняє дію правового акта.
З матеріалів справи вбачається, що рішенням Сумської міської ради № 4213-МР від 04 серпня 2010 року надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду ОСОБА_3 (АДРЕСА_2) для городництва за адресою: АДРЕСА_1, орієнтовною площею 0,0500 га за рахунок земель Сумської міської ради (а.с.5).
Відповідно до ст. 39 Земельного кодексу України, використання земель житлової та громадської забудови здійснюється відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно-господарського устрою з дотриманням будівельних норм, державних стандартів і норм, регіональних та місцевих правил забудови.
Згідно ст. 124 Земельного кодексу України, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, громадянам, юридичним особам, визначеним частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу, здійснюється в порядку, встановленому статтею 123 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 123 Земельного кодексу України, надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі: зміни цільового призначення земельних ділянок відповідно до закону; надання у користування земельних ділянок, межі яких не встановлені в натурі (на місцевості). Надання у користування земельної ділянки, межі якої встановлені в натурі (на місцевості), без зміни її цільового призначення здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо складання документа, що посвідчує право користування земельною ділянкою. Особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідної сільської, селищної, міської, районної, обласної ради, Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевої державної адміністрації. У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки).
Згідно вказаної норми закону третя особа ОСОБА_3 подала визначений перелік документів для отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду.
Посилання Сумської міської ради на те, що на стадії розроблення і погодження проекту відведення земельної ділянки визначається відповідність цільового призначення генеральному плану міста, оскільки саме на цій стадії робиться (надається) висновок управління архітектури та містобудування Сумської міської ради щодо відповідності надання земельної ділянки за цільовим (функціональним) використанням генеральному плану міста Суми, є безпідставним.
Так, відповідно до ч. 3 ст. 123 Земельного кодексу України, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних утворень, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Отже, діючим законодавством передбачено, що при прийнятті рішення про надання згоди (дозволу) на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, орган місцевого самоврядування повинен перевірити відповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації.
З матеріалів справи вбачається, що Сумська міська рада при прийнятті рішення "Про надання згоди (дозволу) на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_3." не виконала вказаних вимог закону і не перевірила відповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, генеральному плану м. Суми та іншої містобудівної документації.
Крім того, згідно ст. 3 Закону України "Про планування і забудову" (який діяв на час виникнення спірних правовідносин), рішення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування з питань забудови та іншого використання територій, вибору, вилучення (викупу) і надання земельних ділянок для містобудівних потреб приймаються в межах, визначених законом відповідно до містобудівної документації за погодженням з спеціально уповноваженими органами з питань містобудування та архітектури.
Відповідно до ст. 12 Закону України "Про планування і забудову" (який діяв на час виникнення спірних правовідносин), генеральним планом населеного пункту визначаються, окрім іншого: межі функціональних зон, пріоритетні та допустимі види використання та забудови територій. Також статтею 12 зазначеного Закону передбачено, що відповідно до генеральних планів населених пунктів сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи в межах повноважень, визначених законом, а також Київська та Севастопольська міські державні адміністрації у разі делегування їм таких повноважень відповідними радами, окрім іншого: вирішують питання вибору, вилучення (викупу), надання у власність чи в користування земельних ділянок.
Як вбачається з листа Управління архітектури та містобудування Сумської міської ради від 21 грудня 2010 року № 328/110116 надісланого заступнику прокурора м. Суми (а.с.8), відповідно до генерального плану АДРЕСА_1 надана в оренду гр. ОСОБА_3 для ведення городництва знаходиться на території садибної житлової забудови.
Тобто вказана земельна ділянка не може бути надана в оренду для ведення городництва без внесення відповідних змін до генерального плану м. Суми.
Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 20 Земельного кодексу України, віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.
Зміна цільового призначення земель провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земель у власність або надання у користування, вилучення (викуп) земель і затверджують проекти землеустрою або приймають рішення про створення об'єктів природоохоронного та історико-культурного призначення.
Відповідно до ч. 10 ст. 25 Земельного кодексу України, резервний фонд земель перебуває у державній або комунальній власності і призначається для подальшого перерозподілу та використання за цільовим призначенням.
Таким чином, Сумською міською радою, при наданні дозвілу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду ОСОБА_3 для городництва за адресою: АДРЕСА_1, яка згідно генерального плану міста є територією садибної житлової забудови, було порушено цільове призначення вказаної земельної ділянки та не було внесено відповідних змін до генерального плану м. Суми.
Окрім того в судових засіданнях ні представник відповідача, ні представник третьої особи, ні сама третя особа не змогли пояснити, у зв'язку з чим земельна ділянка по АДРЕСА_1 надана Сумською міською радою під городництво, тоді як в заяві третьої особи від 23 березня 2010 року (а.с.32), ОСОБА_3 просив надати у власність земельну ділянку для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд (для садівництва, гаражного будівництва).
Також в ході судового засідання не було встановлено особу, яка в заяві третьої особи здійснила напис щодо цілі виділення земельної ділянки, а саме: "для городництва".
Враховуючи вищезазначене, суд вважає за необхідне задовольнити вимоги позивача та визнати незаконним рішення Сумської міської ради № 4213-МР від 04 серпня 2010 року "Про надання згоди (дозволу) на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_3.".
Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -
Адміністративний позов прокурора міста Суми до Сумської міської ради, третя особа: ОСОБА_3 про визнання незаконним рішення Сумської міської ради № 4213-МР від 04 серпня 2010 року "Про надання згоди (дозволу) на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_3." -задовольнити в повному обсязі.
Визнати незаконним рішення Сумської міської ради № 4213-МР від 04 серпня 2010 року "Про надання згоди (дозволу) на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_3.".
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя С.М. Глазько
Повний текст постанови складений 20 травня 2011 року