копія
31 березня 2011 р. Справа № 2а-1870/814/11
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Шевченко І.Г.
за участю секретаря судового засідання - Сахно М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в Путивльському районі Сумської області до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Путивльському районі Сумської області про зобов'язання вчинити певні дії ,-
Управління Пенсійного фонду України в Путивльському районі Сумської області (далі по тексту -позивач, УПФУ в Путивльському районі) звернулося до суду з позовом, в якому просить зобов'язати відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Путивльському районі Сумської області (далі по тексту - відповідач, відділення ВД ФССНВВПЗУ в Путивльському районі ), прийняти до відшкодування суми витрат УПФУ в Путивльському районі за жовтень - грудень 2010р. на виплату та доставку державної адресної допомоги у сумі 35770грн. 93коп., на виплату пенсій громадянам держав учасників - СНД та членам їх сімей, які отримали каліцтво в Державах СНД і переїхали на місце проживання в Україну (щомісячна цільова грошова допомога на прожиття ) в сумі 1904грн. 66коп., на основний розмір пенсії в сумі 125грн. 94коп. та витрати на доставку пенсії в сумі 182грн. 25коп.
Свої вимоги мотивує тим, що протягом жовтня - грудня 2010р. УПФУ в Путивльському районі були здійснені витрати на виплату та доставку пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, в тому числі: витрати на виплату і доставку щомісячної державної адресної допомоги в загальному розмірі 35770грн. 93коп., виплату пенсії ОСОБА_1, як особі, що отримує пенсію громадян держав учасників - СНД та членів їх сімей, які отримали каліцтво в Державах СНД і переїхали на місце проживання в Україну (щомісячна цільова грошова допомога на прожиття ) в сумі 1904грн. 66коп., на основний розмір пенсії в сумі 125грн. 94коп. та витрати на доставку пенсії в сумі 182грн. 25коп., які не були прийняті відповідачем до заліку.
Сума витрат, з якою не погоджується відділення ВД ФССНВВПЗУ в Путивльському районі, на думку УПФУ в Путивльському районі, повинен відшкодовувати позивачу саме відповідач, оскільки статтею 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» (далі по тексту -Закон №1105), передбачено обов'язок Фонду соціального страхування від нещасних випадків співпрацювати з фондами з інших видів соціального страхування у фінансуванні заходів, пов'язаних з матеріальним забезпеченням та наданням соціальних послуг застрахованим, у кожному конкретному випадку спільно приймаючи рішення щодо того, хто з них братиме участь у фінансуванні цих заходів. Якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між Фондом соціального страхування від нещасних випадків і страховиками з інших видів соціального страхування виникають спори щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернувся застрахований. При цьому страховик, до якого звернувся застрахований, має право звернутися до відповідного страховика з інших видів соціального страхування щодо відшкодування понесених ним витрат.
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач наголошує, що стаття 21 Закону №1105 передбачає обов'язок Фонду соціального страхування від нещасних випадків здійснювати виплати пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.
Посилаючись на вказане, а також на постанову Кабінету Міністрів України від 26.03.2008 року №265 «Деякі питання пенсійного забезпечення громадян» (далі по тексту -Постанова №265), та на Порядок відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України та Правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04.03.2003 року №5-4/4 (далі по тексту -Порядок №5-4/4), позивач вважає, що державна адресна допомога включається до витрат на виплату пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, а тому, на його думку, звернення до відповідача з проханням відшкодувати вказані вище витрати було правомірним.
Відповідач з позовними вимогами не погодився, вважав, що акти звірки підписано відповідно до Порядку №5-4/4. При цьому зазначив, що стаття 21 Закону №1105 дає повний перелік соціальних послуг та виплат, які здійснюються Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, однак виплата державної адресної допомоги не відноситься до переліку виплат для відшкодування завданої каліцтвом шкоди. Крім того, відповідач зазначає, що призначення та виплати пенсій громадянам держав - Учасників Співдружності Незалежних держав в галузі пенсійного забезпечення здійснюється по законодавству держави, на території якої вони проживають (Угода про гарантії прав громадян - учасників Співдружності Незалежних держав в галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року). Просив у задоволенні позову відмовити (а.с.33-36).
Представник позивача в судове засідання не з'явився, надав суду заяву, в якій справу просив розглядати в його відсутності (а.с.26).
Представник відповідача, повідомлений належним чином про час і місце розгляду справи (а.с.30), в судове засідання не з'явився, про причини неявки, всупереч вимог ч.2 ст. 40 КАС України, суд не повідомив.
Зважаючи на норми ст. 128 КАС України, суд вбачав можливим розглядати справу у відсутності представників сторін, за наявними доказами у справі.
Перевіривши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає за необхідне у задоволенні позовних вимог відмовити, виходячи з наступного.
В судовому засіданні встановлено, що УПФУ в Путивльському районі протягом жовтня - грудня 2010р. потерпілим особам здійснювало виплату пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання на загальну суму 45 851грн. 34коп. (а.с.39).
Відповідно до актів звірки за жовтень - грудень 2010р. відділення ВД ФССНВВПЗУ в Путивльському районі суми виплати основного розміру пенсії громадянам держав учасників - СНД та членам їх сімей, які отримали каліцтво в Державах СНД і переїхали на місце проживання в Україну ОСОБА_1 в розмірі 125грн. 94коп., 37675грн. 59коп. щомісячної державної адресної допомоги, 182грн. 25коп. витрат на виплату та доставку пенсій та адресної допомоги, що в загальному розмірі склало 37 983грн. 78коп., не були прийняті відповідачем до заліку. Дані обставини підтверджуються копіями актів щомісячної звірки витрат по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання за жовтень - грудень 2010р. (а.с.6-8,10-11,13-14,16-17), копіями таблиці розбіжностей за жовтень - грудень 2010р. (а.с.9,12,15,), копіями списків осіб, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання в жовтні 2010р. (а.с.42-44), в листопаді 2010р. (а.с.45-47), у грудні 2010р. (а.с.48-50), копіями списків осіб, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання в країнах СНД та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання в країнах СНД в жовтні 2010р. (а.с.51-52), в листопаді 2010р. (а.с.53-54), у грудні 2010р. (а.с.55-57), копіями розрахунків позовних вимог ( а.с.39-41).
Відмовляючи в задоволенні позову, суд виходить з наступного.
Відповідно до п.п. «г» та «д» п.1 ч.1 ст.21 Закону №1105, на чому також наголошує позивач, у разі настання страхового випадку страховик, яким є Фонд соціального страхування від нещасних випадків, зобов'язаний у встановленому законодавством порядку своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті, виплачуючи йому або особам, які перебували на його утриманні, пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, а також пенсію у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.
В той же час, частиною 16 статті 34 Закону №1105 передбачено, що виплата пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання здійснюється відповідно до законодавства про пенсійне забезпечення. У випадку, якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг згідно ст. 24 зазначеного Закону між Фондом соціального страхування від нещасних випадків і страховиками з інших видів соціального страхування виникають спори щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернувся застрахований. При цьому страховик, до якого звернувся застрахований, має право звернутися до відповідного страховика з інших видів соціального страхування щодо відшкодування понесених ним витрат.
Посилаючись на приписи ст. 21 Закону №1105, Постанову №265, та положення Порядку №5-4/4, зважаючи, що обов'язок відшкодування шкоди, заподіяної працівникові, внаслідок ушкодження здоров'я при настанні страхового випадку, зокрема, виплати йому пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, покладено на Фонд соціального страхування, позивач вважає, що саме відповідач повинен відшкодовувати органу Пенсійного фонду суми витрат на виплату та доставку щомісячної державної адресної допомоги.
Однак, суд не погоджується з даною позицією позивача. УПФУ в Путивльському районі помилково обов'язок Фонду соціального страхування щодо відшкодування шкоди, заподіяної працівникові, внаслідок ушкодження його здоров'я при настанні страхового випадку поєднує з обов'язком нести витрати на виплату та доставку державної адресної допомоги особам, яким призначено пенсії по інвалідності. Норми Закону №1105, що є спеціальними нормами, які регулюють відносини державного соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, зокрема стаття 21, не передбачають таких витрат Фонду як виплата особам, яким призначено пенсії по інвалідності, щомісячної державної адресної допомоги. Остання передбачена Постановою №265.
В той же час, пунктом 2 Прикінцевих положень Закону №1105 передбачено, що до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом законодавчі та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону. В Постанові №265 не передбачено самого порядку відшкодування даних витрат, а тому її положення для відшкодування відповідачем витрат на виплату та доставку державної адресної допомоги не можуть бути застосовані, як такі, що суперечать приписам Закону №1105.
Крім того, варто зазначити, що Порядок №5-4/4, на який посилається позивач, не врегульовує спірних відносин, які виникли у даному випадку, оскільки встановлене ним правило підписання актів звірки розрахунків розраховано на відсутність спору.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що вимога позивача про зобов'язання відділення ВД ФССНВВПЗУ в Путивльському районі прийняти до відшкодування суми витрат УПФУ в Путивльському районі на виплату та доставку щомісячної державної адресної допомоги в загальній сумі 37855грн. 86коп. (37675грн.59коп.(щомісячної державної адресна допомога)+180грн. 27коп. (витрати на її доставку), є безпідставною та лежить поза межами прав УПФУ в Путивльському районі, а тому вважає за необхідне у задоволенні позовних вимог в цій частині відмовити.
Що стосується вимог про зобов'язання відповідача прийняти до відшкодування суму витрат на виплату та доставку основного розміру пенсії ОСОБА_1, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 8 ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, призначаються відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності».
При цьому варто зазначити, що згідно ст. 2 Закону №1105, особи, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків, мають право на забезпечення по страхуванню від нещасного випадку відповідно до цього Закону. Тобто пенсії по інвалідності внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання, якщо страховий випадок стався на території держави учасниць, призначаються за законодавством України, виплачуються за законодавством України з коштів Пенсійного фонду України.
Відповідно до Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992року держави-учасниці Співдружності мають зобов'язання щодо непрацездатних осіб, які отримали право на пенсійне забезпечення на їхній території або на території інших республік за період їх входження до складу СРСР і реалізують це прав на території держав-учасниць Угоди.
Згідно ст.3,5 Угоди ця Угода поширюється на всі види пенсійного забезпечення громадян, які встановлені або будуть встановлені законодавством держав - учасниць Угоди. Усі витрати, пов'язані із здійсненням пенсійного забезпечення за цією Угодою, несе держава, що надає забезпечення. Взаємні розрахунки не проводяться, якщо інше не передбачено двосторонніми угодами.
При цьому варто зазначити, що механізм відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, визначено вказаним вище Порядком №5-4/4.
Вказаним порядком передбачено щомісячне проведення органами Пенсійного фонду України з відділеннями виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків в районах та містах обласного значення звірок витрат на відповідні виплати до 10 числа, наступного за звітним (пункт 5). Акти цих звірок подаються головними управліннями Пенсійного фонду України та управліннями виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, які узагальнюють і узгоджують довідку про відшкодування відповідних витратна до 20 числа, наступного за звітним, до Пенсійного фонду України та Фонду страхування від нещасних випадків (пункт 6). Зазначена довідка є підставою для перерахування Фондом соціального страхування від нещасних випадків відповідних коштів Пенсійному фонду України до 25 числа місяця, наступного за звітним (пункт 7).
Тому при понесенні Управлінням Пенсійного фонду України витрат у зв'язку з виплатою пенсій, призначених на підставі ст. 26 Закону України «Про пенсійне забезпечення», ці витрати підлягають відшкодуванню Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.
Поряд з цим згідно п. 2 ст. 7 Закону України «Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», чинного на час виникнення спірних правовідносин, було встановлено, що фонд сплачує страхові виплати та надає соціальні послуги працівникам (членам їх сімей), які потерпіли на виробництві до 1 квітня 2001 року, з того часу, коли відповідні підприємства передали в установленому порядку Фонду документи, що підтверджують право цих працівників (членів їх сімей) на такі страхові виплати та соціальні послуги, або коли таке право встановлено в судовому порядку.
Потерпілі, документи яких не передані до Фонду соціального страхування від нещасних випадків, продовжують отримувати належні виплати та соціальні послуги від свого роботодавця, Пенсійного фонду України та Фонду соціального страхування України. При цьому кошти, виплачені, потерпілому страхувальником, зараховуються Фондом соціального страхування від нещасних випадків у рахунок його страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, а між страховиками з інших видів страхування і Фондом соціального страхування від нещасних випадків в подальшому відбуваються відповідні розрахунки.
Позивачем не надано доказів того, що ОСОБА_1, якій виплачується пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання в країнах СНД та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання в країнах СНД, зверталась з відповідними заявами до відділення виконавчої дирекції Фонду в Путивльському районі, як вбачається з письмових заперечень, документів, на підставі яких ОСОБА_1 призначена пенсія по інвалідності відділення не володіє. Таким чином, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав щодо відшкодування витрат на виплату та доставку пенсії в сумі 127,92грн. (125грн.94коп. - основний розмір пенсії + 1грн. 98коп. витрати на її доставку(а.с.51-57).
Разом з тим, на переконання суду, обраний у цій справі спосіб захисту порушеного права є таким, що не відповідає змісту прав Управління Пенсійного фонду України щодо відшкодування понесених ним витрат. Порядок не врегульовує спірних відносин, які виникли у даному випадку, оскільки встановлене ним правило підписання актів звірки розраховано на відсутність спору.
Згаданий Порядок №5-4/4 (п.2) визначає механізм відшкодування на централізованому рівні Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, які призначені особам, що застраховані згідно із Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» (крім осіб, зазначених у пункті 2 статті 8 цього Закону), у тому числі добровільно застраховані, та потерпілим особам, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків. Таким чином, суд зазначає, що у зазначеному Порядку №5-4/4 передбачено здійснення відповідних розрахунків на централізованому рівні, тобто між Фондом соціального страхування від нещасних випадків та Пенсійним фондом України. Тобто остаточне питання відшкодування сум вирішується на центральному рівні, не між сторонами по справі. Підписання актів звірки є правом сторін.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що вимоги позивача про зобов'язання відділення ВД ФССНВВПЗУ в Путивльському районі прийняти до відшкодування суми витрат понесених УПФУ в Путивльському районі на виплату та доставку пенсій громадянам держав учасників - СНД та членам їх сімей, які отримали каліцтво в Державах СНД і переїхали на місце проживання в Україну в сумі 127,92грн. також є безпідставними та лежать поза межами прав УПФУ в Путивльському районі, а тому вважає за необхідне у задоволенні позовних вимог відмовити.
Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову управління Пенсійного фонду України в Путивльському районі до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Путивльському районі Сумської області про зобов'язання прийняти до відшкодування суми витрат, понесених управлінням Пенсійного фонду України в Путивльському районі Сумської області в жовтні-грудні 2010р. на виплату та доставку державної адресної допомоги та основного розміру пенсії громадянам держав учасників - СНД та членам їх сімей, які отримали каліцтво в Державах СНД і переїхали на місце проживання в України в загальному розмірі 37983грн. 78коп. -відмовити у повному обсязі.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя (підпис) І.Г. Шевченко
З оригіналом згідно
Суддя І.Г. Шевченко
Повний текст постанови суду складено 05.04.2011 року