Категорія №5.8.3
про залишення позовної заяви без розгляду
12 травня 2011 року Справа № 2а-2865/11/1270
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
судді Ушакова Т.С.,
при секретарі Фенічевій О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом Луганського міського комунального підприємства «Теплокомуненерго» до Управління у справах захисту прав споживачів в Луганській області про визнання протиправною та скасування постанови № 000963 від 04.10.2010 року про накладення стягнень,-
04 квітня 2011 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Луганського міського комунального підприємства «Теплокомуненерго» до Управління у справах захисту прав споживачів в Луганській області про визнання протиправною та скасування постанови № 000963 від 04.10.2010 року про накладення стягнень.
Ухвалою суду від 06.04.2011 року зазначений позов було залишено без руху для усунення недоліків.
13.04.2011 року позивачем усунуто недоліки адміністративного позову та подано клопотання про поновлення строку звернення до суду, яке обґрунтовано тим, що у даному випадку на правовідносини щодо оскарження постанов Управління у справах захисту прав споживачів в Луганській області про накладання штрафу розповсюджуються положення ч. 2 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України, якою встановлюється шестимісячний строк звернення до суду, який, на думку позивача, ним не пропущений.
Позивач просив суд відновити пропущений строк для звернення до суду за захистом своїх прав щодо оскарження постанов Управління у справах захисту прав споживачів в Луганській області про накладання штрафу.
Як вбачається з матеріалів справи, предметом даного позову є оскарження постанови Управління у справах захисту прав споживачів в Луганській області про накладання штрафу за невиконання припису у встановлений строк.
Пунктом 9 частини 1 статті 23 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачено, що у разі порушення законодавства про захист прав споживачів суб'єкти господарювання несуть відповідальність за невиконання або несвоєчасне виконання припису посадових осіб спеціально уповноваженого органу виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів про усунення порушень прав споживачів у розмірі двадцяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
Частиною другою статті 23 цього Закону встановлено, що суми штрафів зараховуються до державного бюджету. Порядок їх стягнення визначається Кабінетом Міністрів України. Таким порядком є Постанова Кабінету Міністрів України від 17 серпня 2002 року № 1177 «Про затвердження Положення про порядок накладення та стягнення штрафів за порушення законодавства про захист прав споживачів».
Зазначеним Положенням встановлено, що постанова про накладення штрафу обов'язкова для виконання суб'єктом господарської діяльності. У разі невиконання зазначеної постанови сума штрафу стягується в установленому законодавством порядку. Постанову про накладення штрафу за порушення законодавства про захист прав споживачів може бути оскаржено суб'єктом господарської діяльності. (пункти 7-9)
Частина 3 статті 23 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачає, що у разі невиконання в добровільному порядку суб'єктами господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, визначених у статті 26 цього Закону рішень (постанов) спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів, його територіальних органів та їх посадових осіб про накладення стягнення примусове виконання таких рішень (постанов) здійснюється державною виконавчою службою в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".
Тобто, законодавством про захист прав споживачів передбачено, що постанова у випадку не виконання її у добровільному порядку підлягає примусовому виконанню, може бути оскаржена, в той же час обмежень у строках оскарження не встановлено.
Таким чином, враховуючи, що постанова Управління у справах захисту прав споживачів в Луганській області про накладання штрафу одночасно є виконавчим документом, а отже, є рішенням суб'єкту владних повноважень, на підставі якого може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів.
Статтею 99 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного строку, встановлених цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до частини 5 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що для звернення до адміністративного суду щодо оскарження рішення суб'єкту владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів, встановлюється місячний строк.
Як вбачається з матеріалів справи та не заперечувалось позивачем, позивач отримав оскаржувану постанову 06.10.2010 року, тобто, позивачем пропущено місячний строк звернення до суду з даним позовом, встановлений частиною 5 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України.
Посилання позивача на існування судової практики щодо застосування до даних правовідносин положень ч. 2 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає необґрунтованим, оскільки під час розгляду адміністративної справи № 2а-8730/10/1270 Донецьким апеляційним адміністративним судом висловлено протилежну позицію.
Будь-яких інших поважних причин пропуску строку звернення до суду позивачем не наведено.
Частиною 1 статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Враховуючи вищевикладене, а також те, що позивачем пропущено місячний строк звернення до суду за захистом своїх прав, свобод та інтересів, пов'язаних з оскарженням рішення суб'єкту владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів, а заявлене клопотання про поновлення вказаного строку суд вважає необґрунтованим, суд приходить до висновку про необхідність залишення даного позову без розгляду у зв'язку із поданням позову після закінчення строків звернення до суду, передбачених ч. 5 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України, та необґрунтованості заяви про поновлення строку.
Керуючись ст.ст. 99, 100 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
У задоволенні клопотання Луганського міського комунального підприємства «Теплокомуненерго» про поновлення пропущеного строку для звернення до суду відмовити за необґрунтованістю.
Адміністративний позов Луганського міського комунального підприємства «Теплокомуненерго» до Управління у справах захисту прав споживачів в Луганській області про визнання протиправною та скасування постанови № 000963 від 04.10.2010 року про накладення стягнень - залишити без розгляду.
Залишення без розгляду позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом, разом з заявою про поновлення строку звернення до суду
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому проваджені або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що ухвала суду не набрала законної сили.
Суддя Т.С. Ушаков