Категорія №3.3
Іменем України
06 травня 2011 року Справа № 2а-3650/11/1270
Луганський окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді: Смішливої Т.В.
при секретарі судового засідання Любімовій Г.Ю.
за участю:
представника позивача: ОСОБА_1, дов. б/н від 30.04.2011,
ОСОБА_2, дов. б/н від 30.04.2011
відповідача: не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Луганського прикордонного загону до громадянина Ісламської Республіки Афганістан ОСОБА_3 про примусове видворення за межі території України та затримання,-
4 травня 2011 року позивач звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до громадянина Ісламської Республіки Афганістан ОСОБА_3 про примусове видворення за межі території України та затримання. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що громадянин Ісламської Республіки Афганістан ОСОБА_3 (ОСОБА_3), ІНФОРМАЦІЯ_1, 23 квітня 2011 року о 13 годині 00 хвилин був затриманий прикордонним нарядом після порушення державного кордону України в напрямку хутора Комінтерн Російської Федерації - радгосп Довжанський (Україна) в районі інформаційного покажчика № 96 «Увага Державний кордон України. Прохід заборонено», тобто, незаконно перетнув державний кордон Російської Федерації в Україну. Постановою Свердловського міського суду від 24.04.2011 громадянина Ісламської Республіки Афганістан ОСОБА_3 (ОСОБА_3) визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 204-1 КУпАП та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді адміністративного арешту строком на 10 діб. З пояснень громадянина Ісламської Республіки Афганістан ОСОБА_3 було встановлено, що він постійно проживає в АДРЕСА_1, однак, з метою пошуку кращих умов життя, відповідач вирішив виїхати до Швеції. Реалізуючи вказаний намір він познайомився з громадянином Афганістану, який за 5000 доларів США пообіцяв доправити його до Швеції через Російську Федерацію та територію України. Так, в порушення чинного національного законодавства відповідач нелегально прибув на територію України.
Позивач просив суд видворити в примусовому порядку за межі території України громадянина Ісламської Республіки Афганістан ОСОБА_3 (ОСОБА_3) та затримати останнього на період, необхідний для підготовки його видворення за межі України.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, надав пояснення, аналогічні викладеним у позові, просив задовольнити позов у повному обсязі.
Відповідач у судове засідання не з'явився, надав письмову заяву про розгляд справи за його відсутністю, у якій також зазначив, що ознайомлений зі змістом позову та позовні вимоги визнає повністю.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст. 69-72 КАС України, суд прийшов до наступного.
ОСОБА_3 (ОСОБА_3) є громадянином Ісламської Республіки Афганістан, народився 10.02.1984 року, що підтверджено копією паспорту відповідача. (а.с. 16)
Як вбачається з матеріалів справи, а саме з протоколу про адміністративне правопорушення від 23.04.2011, протоколу про адміністративне затримання від 23.04.2011 та письмових пояснень громадянина Ісламської Республіки Афганістан ОСОБА_3 (ОСОБА_3), останній народився 10.02.1984 року, раніше постійно мешкав в АДРЕСА_1. З метою пошуку кращих умов життя, відповідач вирішив виїхати до Швеції. Реалізуючи вказаний намір він познайомився з громадянином Афганістану, який за 5000 доларів США пообіцяв доправити його до Швеції через Російську Федерацію та територію України. Отримавши російську візу ОСОБА_3 прилитів літаком з м. Кабулу до м. Москва17.04.2011 де з такими ж громадянами Афганістану прожив до 21.04.2011, а потім автобусом приїхав до м. Новошахтинськ Ростовської області, а 22.04.2011 після 23 години приїхав до хутора Комінтерн Російської Федерації та за допомогою раніше невідомого йому громадянина України нелегально пройшов через державний кордон України та пішки дійшов до радгоспу Довжанський (Україна) звідкіля останнього малознайомий чоловік на ім'я Костянтин відвіз ОСОБА_3 до м. Свердловськ, де його і було затримано працівниками Луганського прикордонного загону. (а.с. 5 - 10)
Постановою Свердловського міського суду від 26.04.201 ОСОБА_3 притягнуто до адміністративної відповідальності за скоєння правопорушення, передбаченого ст. 204-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (за незаконне перетинання державного кордону України) та призначено покарання у вигляді адміністративного арешту строком на 10 діб. (а.с. 12)
Луганським прикордонним загоном Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України 03.05.2011 прийнято рішення про примусове видворення за межі України громадянина Ісламської Республіки Афганістан ОСОБА_3 (ОСОБА_3), ІНФОРМАЦІЯ_1, та зобов'язання останнього покинути територію України у строк до 11 травня 2011 року. (а.с. 13)
Згідно письмових пояснень громадянина Ісламської Республіки Афганістан ОСОБА_3 (ОСОБА_3) останній не має можливості виконати рішення про його виворення у зв'язку з відсутністю коштів. (а.с. 14)
Відповідно до п. 11 Правил в'їзду іноземців та осіб без громадянства в Україну, їх виїзду з України і транзитного проїзду через її територію затверджених Постановою КМ України №1074 від 29 грудня 1995 року (далі по тексту судової постанови - Правила), в'їзд в Україну та виїзд з України іноземців та осіб без громадянства може здійснюватися - за паспортним документом і за наявності відповідної візи, якщо інший порядок в'їзду та виїзду не встановлено законодавством України. Згідно з п. 14, п. 19 Правил транзитний проїзд іноземців та осіб без громадянства через територію України дозволяється за наявності у них транзитної української візи, проїзних квитків або інших документів, що підтверджують транзитний характер поїздки, якщо інше не передбачено законодавством України. Іноземці та особи без громадянства, які прибули в Україну на законній підставі, можуть тимчасово перебувати на території країни за паспортним документом, зареєстрованим у порядку, встановленому цими Правилами.
Згідно із статтею 30 Закону України від 04 лютого 1994 року № 3929-XII “Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства” за порушення іноземцями та особами без громадянства встановленого порядку перебування в Україні, тобто проживання без документів на право проживання в Україні, або проживання за недійсними документами, недотримання встановленого порядку реєстрації або пересування і вибору місця проживання, працевлаштування, ухилення від виїзду після закінчення терміну перебування, а також за недотримання Правил транзитного проїзду через територію України до них застосовуються заходи відповідно до законодавства України.
Статтею 32 Закону України від 04 лютого 1994 року № 3929-XII “Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства” регламентовано, що іноземець та особа без громадянства, який вчинив злочин або адміністративне правопорушення, після відбуття призначеного йому покарання чи виконання адміністративного стягнення може бути видворений за межі України. Рішення про видворення його за межі України після відбуття ним покарання чи виконання адміністративного стягнення приймається органом внутрішніх справ за місцем його перебування з наступним повідомленням протягом 24 годин прокурора про підстави прийняття такого рішення. За рішенням органу внутрішніх справ видворення іноземця та особи без громадянства за межі України може супроводжуватися забороною подальшого в'їзду в Україну строком до п'яти років. Строки заборони подальшого в'їзду в Україну обчислюються з дня винесення вказаного рішення. Порядок виконання рішення про заборону подальшого в'їзду в Україну визначається законодавством України.
Крім випадків, зазначених у частині першій цієї статті, іноземець та особа без громадянства може бути видворений за межі України за рішенням органів внутрішніх справ, органів охорони державного кордону (стосовно осіб, які затримані у межах контрольованих прикордонних районів при спробі або після незаконного перетинання державного кордону в Україну) або Служби безпеки України з наступним повідомленням протягом 24 годин прокурора про підстави прийняття такого рішення, якщо дії іноземця та особи без громадянства грубо порушують законодавство про статус іноземців та осіб без громадянства, в тому числі не виконують законні вимоги та рішення органів державної влади України та їх посадових осіб, або суперечать інтересам забезпечення безпеки України чи охорони громадського порядку, або коли це необхідно для охорони здоров'я, захисту прав і законних інтересів громадян України.
За правовою природою видворення за межі України є заходом припинення протиправної поведінки іноземців і осіб без громадянства.
Пунктом 44 Правил в'їзду іноземців та осіб без громадянства в Україну, їх виїзду з України і транспортного проїзду через її територію, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 1995 року № 1074, встановлено, що іноземець та особа без громадянства зобов'язані покинути територію України у строк, зазначений у рішенні про видворення. У разі прийняття рішення про видворення іноземця або особи без громадянства за межі України в її паспортному документі анулюється віза і вилучаються документи на право перебування в Україні. Іноземцю та особі без громадянства може надаватися строк до 30 днів для виїзду з України після прийняття зазначеного рішення.
Відповідно до частини 5 статті 32 Закону України від 04 лютого 1994 року № 3929-XII “Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства” орган внутрішніх справ чи орган охорони державного кордону можуть затримати і примусово видворити з України іноземця або особу без громадянства тільки на підставі постанови адміністративного суду. Така постанова приймається судом за зверненням органу внутрішніх справ, органу охорони державного кордону або Служби безпеки України, якщо іноземець або особа без громадянства ухиляються від виїзду після прийняття рішення про видворення або є обґрунтовані підстави вважати, що вони будуть ухилятися від виїзду.
Частиною 6 статті 32 Закону України від 04 лютого 1994 року № 3929-XII “Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства” передбачено, що іноземці та особи без громадянства, затримані за незаконне перебування на території України (в порушення заборони щодо в'їзду в Україну, за відсутності визначених законодавством та міжнародними договорами України підстав для перебування в Україні (транзитного проїзду через її територію), у тому числі перебування за чужими, підробленими, зіпсованими або такими, що не відповідають встановленому зразку, візою (дозволом), паспортним документом), розміщуються в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, з регламентованим внутрішнім розпорядком на період, необхідний для підготовки їх видворення за межі України у примусовому порядку, але не більше ніж шість місяців.
У разі відсутності в іноземця та особи без громадянства коштів, необхідних для відшкодування витрат, пов'язаних з їх видворенням, та встановлення факту їх в'їзду з Україну без запрошення юридичних чи фізичних осіб, фінансування витрат згідно з пунктом 54 Правил в'їзду іноземців та осіб без громадянства в Україну, їх виїзду з України і транспортного проїзду через її територію, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 1995 року № 1074, здійснюється за рахунок коштів, передбачених на цю мету в державному бюджеті, у порядку, встановленому Міністерством внутрішніх справ і Державним комітетом у справах охорони державного кордону за погодженням з Міністерством фінансів.
Враховуючи те, що громадянин Ісламської Республіки Афганістан ОСОБА_3 (ОСОБА_3) порушив чинне законодавство України, перетнувши державний кордону України без наявності законних підстав та у невстановленому місці, а також, перебуваючи на території України без документів, підтверджуючих законність такого перебування, ухиляється від добровільного виїзду з території України, про що свідчить заява відповідача від 03.05.2011, суд вважає, що позовні вимоги Луганського прикордонного загону є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.
Згідно із пунктами 3.1.1 та 3.1.3 Положення про пункт тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, затвердженого наказом МВС України від 16 жовтня 2007 року № 390 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 листопада 2007 року за № 1268/14535, іноземці, які незаконно перебувають в Україні, поміщаються до пункту тимчасового перебування на період, необхідний для підготовки їх видворення за межі держави в примусовому порядку, але не більш ніж на 6 місяців. Поміщення іноземців до пункту тимчасового перебування здійснюється за направленням МВС України, Адміністрації Держприкордонслужби України чи Служби безпеки України або їх територіальних органів в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - заінтересовані органи), зразок якого наведено у додатку 1. До направлення долучаються документи, що посвідчують особу іноземця (за наявності), постанова суду про затримання іноземця або його примусове видворення, матеріали адміністративного затримання іноземця, передбачені законодавством України про адміністративні правопорушення (протокол про адміністративне затримання, протокол особистого огляду і огляду речей, протокол вилучення речей, документів та ін.).
Беручи до уваги те, що відповідач переслідує мету незаконно залишитись на території України, в нього відсутні паспорт та кошти для виїзду з території України, суд приходить до висновку, що громадянин Ісламської Республіки Афганістан ОСОБА_3 (ОСОБА_3) підлягає затриманню та примусовому видворенню за межі території України, оскільки він грубо порушив чинне законодавство України щодо прибуття та подальшого перебування іноземців на території України.
Крім того, враховуючи обставини справи, суд вважає за необхідне помістити та утримувати відповідача на період, необхідний для підготовки видворення за межі території України у примусовому порядку, але не більше шести місяців з дня затримання, у спеціально обладнаному приміщенні для утримання осіб, затриманих підрозділом прикордонної служби відділу Луганського прикордонного загону «Бірюково».
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 256 КАС України суд, який прийняв постанову, за заявою осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи може звернути до негайного виконання постанову про примусове видворення іноземця чи особи без громадянства.
З огляду на встановлені у судовому засіданні факти незаконного перетинання відповідачем державного кордону України, вчинення ним адміністративного правопорушення та його небажання добровільно покинути територію України, суд приходить до висновку про необхідність звернути до негайного виконання постанову про примусове видворення іноземця на підставі п. 3 ч. 2 ст. 256 КАС України.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 11, 17, 94, 158-163, 167, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовні вимоги Луганського прикордонного загону задовольнити повністю.
Затримати та примусово видворити за межі території України громадянина Ісламської Республіки Афганістан ОСОБА_3 (ОСОБА_3), ІНФОРМАЦІЯ_1 народження.
На період, необхідний для підготовки видворення за межі території України у примусовому порядку, але не більше ніж на шість місяців з дня затримання, помістити та утримувати громадянина Ісламської Республіки Афганістан ОСОБА_3 (ОСОБА_3), ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, в спеціально обладнаному приміщенні для утримання осіб, затриманих підрозділом прикордонної служби відділу Луганського прикордонного загону «Бірюково».
Постанову суду звернути до негайного виконання.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.
СуддяТ.В. Смішлива