Категорія №14
Іменем України
26 квітня 2011 року Справа № 2а-2643/11/1270
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
Судді: Борзаниці С.В.
при секретарі: Жиленку Д.В.
за участю:
представника позивача: Степаненко Т.О.,
представника відповідача: Голди Д.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали адміністративної справи за адміністративним позовом Відкритого акціонерного товариства «Холдингова компанія «Луганськтепловоз» до Управління пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Луганська про визнання неправомірними дій, зобов'язання укласти договір про розстрочки недоїмки, -
До Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Відкритого акціонерного товариства «Холдингова компанія «Луганськтепловоз» до Управління пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Луганська про визнання неправомірними дій, зобов'язання укласти договір про розстрочки недоїмки.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на наступне.
Законом України «Про скорочення заборгованості перед Пенсійним фондом України підприємств, які мають стратегічне значення, та вугледобувних підприємств і відновлення пенсійних прав їх працівників» від 9 вересня 2010р. № 2508, який діє з 12 жовтня 2010р., регулюються питання погашення заборгованості перед Пенсійним Фондом України підприємствами, які мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави.
ВАТ «ХК «Луганськтепловоз» відноситься до підприємства, яке має стратегічне значення для економіки і безпеки держави згідно Переліку підприємств, які мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, затвердженого Постановою КМУ від 23 грудня 2004р. № 1734.
Згідно ст. 1 ч. 2 п. 1 Закону України № 2508 від 09.09.10 можуть бути розстрочені суми простроченої заборгованості із сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, визначеної відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», що виникли на день набрання чинності цим Законом.
На день прийняття Закону України № 2508 від 09.09.2010р. ВАТ «ХК «Луганськтепловоз» мало недоїмку по сплаті страхових внесків перед відповідачем по страховим внескам за серпень 2010р. у сумі 1477733,70грн., що знайшло відображення також в акті звірки заборгованості від 27 грудня 2010р.
Позивач 29.12.2010р. звернувся до Відповідача с заявою № 825-241 про укладання договору про розстрочку страхових внесків за серпень 2010р. в сумі 1477733,70грн. Аналогічна заява №825-7 подана пзивачем 12.01.2011р.
Відповідач листом від 17.01.2011 №376/03-20 відмовив в укладанні договору про розстрочку заборгованості по страховим внескам у розмірі 1477733,70грн. посилаючись на те, що вже відбулося погашення вищевказаних внесків відповідно п.5 ст.106 Закону України №1058-ІУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
З вказаним доводом відповідача позивач не погоджується, оскільки ВАТ «ХК «Луганськтепловоз» не проводило оплату вищевказаної недоїмки.
Відповідач самостійно зарахував в погашення цієї суми частину внесків, перерахованих підприємством в листопаді 2010р. платіжними дорученнями №№ 7823, 7824 по виплаченої заробітної плати вересня 2010р.
03.03.11 на адресу відповідача з супровідним листом № 001/108 була направлена заява про укладення договору про розстрочення заборгованості, складена за формою передбаченою постановою Кабінета Міністрів України №3 від 05.01.11 (постанова набрала законної сили з дня офіційного опублікування 14.01.11р.) та договір №01/03/11/ЛТ-ОТВ від 01.03.10 як гарантію фінансової організації на суму 1477 733,70грн.
Листом №3016/03-20 від 24.03.11 відповідач відмовив ВАТ „ХК „Луганськтепловоз" в укладанні договору про розстрочення заборгованості, посилаючись на те, що минув термін подачі страхувальником документів, передбачених Законом №2508 та постановою КМУ від 05.01.11 №3.
Постанова Кабінету Міністрів України №3 від 05.01.11р. опублікована в Офіційному віснику України за 14 січня 2011 року, тобто вже після 12 січня - строку до якого мало бути подано звернення про надання розстрочення. Отже, представити до 12 січня 2011р. звернення по формі, встановленої Кабінетом Міністрів України в даної постанови, не мало можливості жодне підприємство.
У зв'язку з чим позивач вважає, що на момент граничного строку подання звернення був відсутній офіційний документ, що передбачав конкретну форму звернення та порядок розстрочення недоїмки.
Таким чином, позивач вважає,що відповідачем були скоєні дії по ігноруванню вищевказаного Закону, що привело до неможливості реалізувати право на розстрочку спірної суми ВАТ «ХК «Луганськтепловоз».
Тому позивач просить визнати неправомірними дії відповідача по зарахуванню суми 1477733,70грн. в рахунок погашення заборгованості за серпень 2010р. та зобов'язати відповідача зарахувати суму 1477733,70грн. як сплату внесків за вересень; визнати неправомірними дії відповідача по відмові в прийнятті заяви та доданих до неї документів для розстрочення заборгованості та зобов'язати відповідача продовжити строк для подання документів, передбачених Законом України № 2507 від 09.09.2010 для укладання договору про розстрочку заборгованості зі сплати внесків; зобов'язати відповідача укласти договір про розстрочку недоїмки за серпень 2010 року в сумі 1477733,70 грн. за формою, визначеною правлінням Пенсійного фонду України.
Під час судового засідання представник позивача підтримав позов повністю.
Представник відповідача під час судового засідання проти позову заперечував, посилаючись на наступне.
Підприємство входить до переліку підприємств, які мають стратегічне значення.
На день набрання чинності Закону України № 2508- VІ від 09.09.2010 р., тобто станом на 12 жовтня 2010 року, підприємство мало заборгованість по сплаті страхових внесків у сумі 1477733,70 грн. За період з 13 жовтня по 05 листопада 2010 року на рахунки Управління перераховано 4506156,09грн.
Відповідно до п.5 ст. 106 Закону України № №1058 IV від 09.07.03 р за рахунок сум, що надходять від страхувальника, погашаються суми недоїмки, пені та фінансових санкцій у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі коли страхувальник має несплачену недоїмку, пеню та фінансові санкції і здійснює сплату поточних сум страхових внесків, ці суми зараховуються в рахунок сплати недоїмки, пені та фінансових санкцій.
Таким чином, станом на 05.11.2010 року вищезазначена прострочена заборгованість по страховим внескам у сумі 1477733,70 грн. була погашена позивачем у повному обсязі.
29 грудня 2010 року позивачем була надана заява довільної форми про бажання укладення договору про розстрочення боргу по страховим внескам у сумі 1477733.70 грн., у задоволенні якої було відмовлено по причині погашення заборгованості у повному обсязі станом на 05.1 1.2010р.
Згідно п. 2 ст. 2 Закону № 2508- VІ та п.5 Порядку розстрочення заборгованості із сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування підприємств, які мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, розстрочення здійснюється за умови надання страхувальником гарантії банку, іншої фінансової організації, страхової організації на відповідну суму. А також зазначено, що звернення страхувальників щодо розстрочення недоїмки, що надійшли пізніше ніж 90 календарних днів з дня набрання чинності цим Законом, не розглядаються. Позивачем 03.03.2011 року був наданий договір добровільного страхування відповідальності перед третіми особами № 01/03/11 ЛТ-ОТВ від 01.03.201 1 року. У зв'язку з тим, що термін подачі позивачем документів, передбачених Законом України № 2508-VІ від 09.09.2010 та постановою Кабінету Міністрів України від 05.01.2011р. № З сплинув, підстав для надання розстрочки на прострочену заборгованість по страховим внескам немає.
Тому представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.
Заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено, що Відкрите акціонерне товариство «Холдингова компанія «Луганськтепловоз» зареєстровано в Управлінні пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Луганська 21.02.1991.
Згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 23.12.2004 №1734 «Про затвердження переліку підприємств, які мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави» Відкрите акціонерне товариство «Холдингова компанія «Луганськтепловоз» входить до переліку підприємств, які мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави (а.с.6).
Згідно акту звірки заборгованості від 27.12.2010 Відкрите акціонерне товариство «Холдингова компанія «Луганськтепловоз» станом на 12.10.2010 мало заборгованість зі сплати страхових внесків у розмірі 1477733,70 грн. (а.с. 12).
Спеціальним законом, що визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам є Закон України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.
Питання погашення заборгованості перед Пенсійним фондом України підприємств, які мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, та списання штрафів і пені вугледобувним підприємствам з метою додержання права працівників цих підприємств на належний рівень пенсійного забезпечення та недопущення погіршення фінансового стану цих підприємств регулює Закон України «Про скорочення заборгованості перед Пенсійним фондом України підприємств, які мають стратегічне значення, та вугледобувних підприємств і відновлення пенсійних прав їх працівників» від 9 вересня 2010р. № 2508-VІ (далі Закон України № 2508-VІ).
Згідно п.1 ч.2 ст. 1 Закону україни №2508-VІ на умовах, визначених цим Законом, можуть бути розстрочені суми простроченої заборгованості із сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (далі - недоїмка), визначеної відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», що виникли на день набрання чинності цим Законом.
В судовому засіданні встановлено, що 29.12.2010 позивач звернувся до Начальника УПФУ в Жовтневому районі із заявою (вих. № 825-241) про укладення договору щодо розстрочки страхових внесків за серпень 2010 року в сумі 1477733,70грн. згідно Закону України «Про скорочення заборгованості перед Пенсійним фондом України підприємств, які мають стратегічне значення, та вугледобувних підприємств і відновлення пенсійних прав їх працівників» (а.с.13).
Судом встановлено, що листом від 17.01.2011 вих. №376/03-20 УПФУ в Жовтневому районі м. Луганська було відмовлено у розстрочені боргу по сплаті страхових внесків за серпень 2010 року в сумі 1477733,70грн. у зв'язку з погашенням заборгованості у повному обсязі станом на 05.11.2010, про що не заперечували сторони під час судового засідання.
Згідно ч.3 ст. 72 КАС України обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.
Згідно ч.5 ст.106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» ( у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) за рахунок сум, що надходять від страхувальника або від державної виконавчої служби в рахунок сплати недоїмки, погашаються суми недоїмки, пені та фінансових санкцій у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі, коли страхувальник має несплачену недоїмку, пеню та фінансові санкції і здійснює сплату поточних сум страхових внесків, ці суми зараховуються в рахунок сплати недоїмки, пені та фінансових санкцій.
Відповідно до п. 10.11 Інструкції «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 р. за № 64/8663 (в редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 03.08.2009 р. № 19-1) у разі, коли страхувальник має несплачені суми недоїмки, пені та фінансових санкцій та здійснює сплату поточних сум страхових внесків, ці суми зараховуються шляхом перерозподілу такої сплаченої суми в рахунок сплати недоїмки, пені та фінансових санкцій у порядку календарної черговості їх виникнення.
Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що відповідач правомірно на підставі ч.5 ст.106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» спрямував сплачені позивачем кошти в рахунок погашення недоїмки, що виникла у серпні 2010 року в сумі 1477733,70грн.
Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що у відповідача були відсутні підстави на укладання з позивачем договору розстрочення страхових внесків за серпень 2010 року в сумі 1477733,70грн., оскільки на момент звернення останнього із відповідною заявою про розстрочення страхових внесків, вищевказана сума недоїмки була погашена в повному обсязі.
Таким чином, позивач не надав суду належні докази в обґрунтування позовних вимог, як це передбачено частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, в якій зазначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а також частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в якій зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, що є підставою для відмови задоволення позову.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 17, 88, 94, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У задоволенні адміністративного позову Відкритого акціонерного товариства «Холдингова компанія «Луганськтепловоз» до Управління пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Луганська про визнання неправомірними дій, зобов'язання укласти договір про розстрочки недоїмки відмовити.
Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Повний текст постанови складено та підписано 05 травня 2010 року.
Суддя С.В. Борзаниця