Категорія №8.1.5
Іменем України
19 квітня 2011 року Справа № 2а-2379/11/1270
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
Судді: Борзаниці С.В.
при секретарі: Жиленку Д.В.
за участю:
представника прокурора: Грека М.В.
представника позивача - Щочки В.М.,
представника відповідача - Анохіної В.Є.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали адміністративної справи за адміністративним позовом Прокурора м. Алчевська в інтересах держави в особі Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції у Луганській області до Алчевської виправної колонії №13 про стягнення податкового боргу з наявних розрахункових рахунків платника податків,-
Прокурор м. Алчевська в інтересах держави в особі Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції у Луганській області звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до Алчевської виправної колонії №13 про стягнення податкового боргу з наявних розрахункових рахунків платника податків, в обґрунтування якого зазначив, що Алчевська виправна колонія №13 зареєстрована у якості юридичної особи виконавчим комітетом Алчевської міської ради.
Станом на 01.03.2011 за позивачем рахується податковий борг в сумі 148836,00грн., з якого: з плати за землю юридичних осіб в сумі 148836,00 грн., у т. ч. податкове зобов'язання - 148666,00 грн., штрафні санкції - 170,00 грн.
Тому позивач просив стягнути податковий борг в сумі 148836,00грн. з наявних розрахункових рахунків платника податків.
У судовому засіданні представник прокурора та представник позивача позовні вимоги підтримали у повному обсязі, наполягали на їх задоволенні, надали суду пояснення, аналогічні викладеним у позові.
Представник відповідача під час судового засідання проти позову заперечував, посилаючись на наступне. Алчевська виправна колонія №13 фінансується за кошти Державного бюджету. Відповідно до п.3 ст.12 Закону України «Про плату за землю» від 03.07.1992 та на даний час згідно п.282.1.3 ст.282 «Пільги щодо сплати податку для юрижичних осіб» Податкового кодексу України - установи, які повністю утримуються за рахунок бюджету від сплати земельного податку звільняються.
Тому просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наявних у матеріалах справи доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 69-72 КАС України, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.
У судовому засіданні встановлено та підтверджується матеріалами справи, що Алчевська виправна колонія №13 зареєстрована у якості юридичної особи виконавчим комітетом Алчевської міської ради 14.11.2005 за № 13841200000000860 (а.с.36) та взято на податковий облік у Алчевській об'єднаній державній податковій інспекції у Луганській області в якості платника податків з 30.08.2000 за №5127 (а.с.16а).
Згідно довідки УДК у м. Алчевську від 30.05.2008 Алчевську виправну колонію №13 включено до Єдиного реєстру розпорядників та одержувачів бюджетних коштів за №07623.
Згідно рішення позивача від 22.09.2006 №266 Алчевську виправну колонію №13 внесено до Реєстру неприбуткових організацій.
В судовому засіданні встановлено, що станом на 01.03.2011 за відповідачем рахується податковий борг у розмірі 148836,00 грн., з якого: податкове зобов'язання - 148666,00 грн., штрафні санкції - 170,00 грн.
В судовому засіданні встановлено, що податковий борг відповідача виник з 2008 року та підтверджується податковими розрахунками земельного податку та корінцем податкового повідомлення-рішення від 12.03.2008 №00066/1520/0.
01 січня 2011 року набув чинності Податковий Кодекс України, який встановлює перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Податкового кодексу України з 01.01.2011 року Закон України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” втратив чинність.
Проте, у зв'язку з тим, що правовідносини щодо наслідків несплати податків, виникли до набрання чинності Податковим Кодексом України, суд приходить до висновку, що в даному випадку разом з нормами Податкового Кодексу України слід також застосовувати норми Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.
Згідно ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки та збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Згідно з п.3 ч.1 ст.9 Закону України „Про систему оподаткування ” платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів у встановлені законом терміни.
Згідно п.5.1 ст. 5 Закону, податкове зобов'язання (зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та строки визначені цим Законом або іншими законами України), самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.
Відповідно до підпункту пп.5.2.1. п.5 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 року № 2181- III податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 Закону України №2181, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 вказаного пункту.
Відповідно до п.п 5.4.1 .п. 5.4. ст 5 Закону України №2181узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків. Пунктом 11 ст.10 Закону України „Про державну податкову службу в Україні ” зазначено, що органи державної податкової служби мають право стягувати заборгованість перед бюджетом та державними цільовими фондами за рахунок їх майна.
Згідно п.п. 14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Відповідно до п.20.1.18 ст.20 Податкового кодексу України Державна податкова інспекція має право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.
Згідно п. 87.2. ст.87 Податкового кодексу України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.
Згідно з п. 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податку шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Згідно з п. 95.2 ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.
Згідно з п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків здійснюється за рішенням суду яке направляється до виконання органами державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Згідно п. 6.2 статті 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (далі Закон № 2181) (Податкові вимоги) у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.
Згідно п. 6.2.2. статті 6 Закону України № 2181 податкові вимоги мають містити крім відомостей, передбачених підпунктом 6.2.3 цієї статті, посилання на підстави їх виставлення; суму податкового боргу, належного до сплати, пені та штрафних санкцій; перелік запропонованих заходів із забезпечення сплати суми податкового боргу.
Податкові вимоги також надсилаються платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суму податкових зобов'язань у встановлені законом строки, без попереднього направлення (вручення) податкового повідомлення.
Згідно п. 6.2.3. статті 6 Закону України № 2181 податкові вимоги надсилаються:
а) перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк;
б) друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.
Згідно п. 6.2.5. статті 6 Закону України № 2181 6.2.5. у разі коли сума податкового боргу, визначена у першій податковій вимозі, самостійно погашається платником податків до виставлення другої податкової вимоги, друга податкова вимога не надсилається.
Згідно п. 6.3 статті 6 Закону України № 2181 (Черговість виставлення податкових повідомлень і податкових вимог та консолідований борг) податкова вимога повинна містити загальну суму податкового боргу та суми податкового боргу за кожним окремим податком, збором (обов'язковим платежем). Податковий орган веде реєстр виданих податкових вимог щодо окремих платників податків.
Згідно п. 6.3.2. статті 6 Закону України № 2181 у разі коли у платника податків, якому було надіслано першу податкову вимогу, виникає новий податковий борг, друга податкова вимога має містити суму консолідованого боргу. При цьому окрема податкова вимога щодо такого нового податкового боргу не виставляється.
Консолідованим вважається борг, визначений у першій податковій вимозі, збільшений на суму нового податкового боргу, що виник до виставлення другої податкової вимоги.
Згідно п. 6.4 статті 6 Закону України № 2181 (Відкликання податкових повідомлень і податкових вимог) податкове повідомлення або податкові вимоги вважаються відкликаними, якщо:
а) сума податкового зобов'язання або податкового боргу, а також пені та штрафних санкцій (за їх наявності) самостійно погашається платником податків;
б) контролюючий орган скасовує або змінює раніше прийняте рішення про нарахування суми податкового зобов'язання (пені і штрафних санкцій) або податкового боргу внаслідок їх адміністративного оскарження;
в) рішення контролюючого органу про нарахування суми податкового зобов'язання або стягнення податкового боргу скасовується чи змінюється судом;
г) податкові зобов'язання (крім податкового боргу) розстрочуються або відстрочуються чи стосовно них досягається податковий компроміс та про це зазначається у відповідному рішенні про розстрочення, відстрочення або податковий компроміс; (Підпункт “г” підпункту 6.4.1 пункту 6.4 статті 6 із змінами, внесеними згідно із Законом N 550-IV від 20.02.2003)
д) податковий борг визнається безнадійним.
Відповідно до п.п. 6.2.2. п. 6.2 ст. 6 Закону України № 2181 податкові вимоги мають містити суму податкового боргу, належного до сплати, пені та штрафних санкцій. Відповідно до п.п. 6.3.2. п. 6.3 ст. 6 Закону України № 2181 у разі коли у платника податків, якому було надіслано першу податкову вимогу, виникає новий податковий борг, друга податкова вимога має містити суму консолідованого боргу. Консолідованим вважається борг, визначений у першій податковій вимозі, збільшений на суму нового податкового боргу, що виник до виставлення другої податкової вимоги. Таким чином, відповідно до вказаних норм Закону податкові вимоги повинні містити конкретну суму податкового боргу, яка виникла за певний період часу, який сплинув до моменту винесення першої та другої податкової вимоги.
Згідно відомостей корінця першої податкової вимоги від 19.10.2001 року за № 1/39/38 загальна сума податкового боргу відповідача станом на 19.10.2001 року становить 1277,60 грн., код платежу 12020100 (а.с. 34). Згідно відомостей корінця другої податкової вимоги від 28.11.2001 року за № 2/115/114 загальна сума податкового боргу відповідача станом на 28.11.2001 року становить 1277,60 грн., код платежу 12020100 (а.с. 35).
Відповідно до п.п. 6.2.2. п. 6.2 ст. 6 Закону України № 2181 податкові вимоги мають містити суму податкового боргу, належного до сплати, пені та штрафних санкцій. Відповідно до п.п. 6.3.2. п. 6.3 ст. 6 Закону України № 2181 у разі коли у платника податків, якому було надіслано першу податкову вимогу, виникає новий податковий борг, друга податкова вимога має містити суму консолідованого боргу. Консолідованим вважається борг, визначений у першій податковій вимозі, збільшений на суму нового податкового боргу, що виник до виставлення другої податкової вимоги. Таким чином, відповідно до вказаних норм Закону податкові вимоги повинні містити конкретну суму податкового боргу, яка виникла за певний період часу, який сплинув до моменту винесення першої та другої податкової вимоги.
В судовому засіданні встановлено, що перша податкова вимога винесена станом на 19.10.2001 року та становить 1277,60 грн., друга податкова вимога винесена станом на 28.11.2001 року та становить 1277,60 грн. Заявлена до стягнення сума податкового боргу згідно наданих документів виникла в період з 2008 по теперішній час. З цього вбачається, що ні перша, ні друга податкові вимоги не могли включати в собі суму податкового боргу, заявленого до стягнення у позові. При цьому Закон України № 2181 не передбачає розповсюдження дії винесених податкових вимог на суми податкового боргу, які виникнуть у платника податків в майбутьньому після винесення першої та другої податкових вимог. П.п. 6.3.2. п. 6.3 ст. 6 Закону України № 2181 чітко визначене поняття консолідованого боргу, який складається з визначеної суми у першій податковій вимозі, збільшеній на суму нового податкового боргу, що виник до виставлення другої податкової вимоги.
В судовому засіданні встановлено, що податковим органом не надсилалася податкова вимога щодо податкового боргу в сумі 149646,44грн., який заявляється до стягнення, В судовому засіданні встановлено, що податковим органом не надсилалася податкова вимога щодо податкового боргу в сумі 149646,44грн., який заявляється до стягнення, внаслідок чого відповідно до положень п. 95.1 - 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України відсутні підстави для задоволення позову Прокурора м. Алчевська в інтересах держави в особі Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції у Луганській області до Алчевської виправної колонії №13 про стягнення заборгованості саме з рахунків платника на суму податкового боргу у розмірі 149646,44 грн. Внаслідок чого визначена сума заборгованості відповідно до положень ст. 87 Податкового кодексу України підлягає стягненню за рахунок майна.
Посилання представника відповідача на те, що Алчевська виправна колонія №13 є неприбутковою організацією та фінансується за кошти Державного бюджету, тому від сплати земельного податку звільняться є незмістовними, з наступних підстав.
Згідно Положення про Алчевську виправну колонію №13 (далі - Положення) випрана колонія організовує роботу виробничих майстерень, надає засудженим медичні платні послуги зубопротезування та платні послуги користування кімнатами тривалих та короткострокових побачень за рахунок їх власних коштів, має право здійснювати і отримувати благодійні внески гранти та дарунки.
Таким чином, Алчевська виправна колонія №13 окрім того, що фінансується за кошти Державного бюджету, ще і згідно Положення наділена відповідними повноваженнями на отримання прибутку.
Питання про розподіл судових витрат не вирішується, так як позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до ст. 4 Декрету Кабінета Міністрів України “Про державне мито” від 21.01.1993 року .
Керуючись ст.ст. 2, 17, 87, 94, 98, 158 - 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Позовні вимоги Прокурора м. Алчевська в інтересах держави в особі Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції у Луганській області до Алчевської виправної колонії №13 про стягнення податкового боргу з наявних розрахункових рахунків платника податків задовольнити частково.
Стягнути з Алчевської виправної колонії №13 (код ЄДРПОУ 08562750) в дохід Державного бюджету України податковий борг по земельному податку у розмірі 149646,44 грн. (сто сорок дев'ять тисяч шістсот сорок шість гривень сорок чотири копійки) за рахунок майна.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Постанова суду може бути оскаржена до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Повний текст постанови складено та підписано 26 квітня 2011 року
Суддя С.В. Борзаниця