Справа № 2-„а"-204 2009 р.
23 червня 2009 року Коломийський міськрайонний суд
Івано-Франківської області
у складі
Головуючого судді Димашка В.П.
секретаря Чернової О.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Коломия справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Управління Державтоінспекції при УМВС України в Івано-Франківській області про визнання незаконною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення
ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом в якому просив поновити йому строк для оскарження, та скасувати постанову серії AT №0050973 від 24.03.2009 року по справі про адміністративне правопорушення про накладення на нього штрафу у розмірі 340 грн., а справу провадження по адміністративній справі закрити.
Свої вимоги мотивував тим, що 24 березня 2009 року інспектором державної патрульної служби Коломийського ВДАІ сержантом міліції ОСОБА_2 винесено постанову серії AT № 0050973 по справі про адміністративне правопорушення.
Згідно даної постанови його притягнено до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу 340 грн.
Вважає дану постанову необгрунтованою та такою, що винесена з порушенням норм КУпАП, а саме порушенно ст. 14-1 КУпАП, оскільки як зазначається в диспозиції даної статті «до адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху у разі їх фіксації працюючими в автоматичному режимі спеціальними технічними засобами, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису притягаються власники (співвласники) транспортних засобів», а прилад «Візир» № 0711221, згідно якого проводилась фотофіксація не є автоматичним засобом фото чи відеофіксації, то така фіксація суперечить вимогам Закону.
Даний прилад знаходиться у працівника ДАІ, який керується ним безпосередньо, зокрема останнім визначаються ті чи інші параметри - швидкість, об'єкт зйомки, її режими, кут огляду або через комп'ютер, де монтуються дані отримані з приладу, зокрема «Візиру» що може свідчити про упередженість отриманих результатів.
Крім того, інспектор ДАІ під час вимірювання швидкості міг тримати вимірювальний пристрій у руці, що робить можливим рух назустріч автомобілю, швидкість якого вимірюється, внаслідок чого відносна швидкість, зафіксована приладом, збільшується, що теж є грубим порушенням його законних прав та інтересів.
Більше того, жодних автомобілів із спеціальним пофарбуванням чи спеціальними сигналами не було, а тому можна стверджувати, що фото фіксація здійснювалась з використанням приватного транспортного засобу, що є порушенням п.п. 12.2. та п.п. 12.3. Інструкції з діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС України № 1111 та відповідно здійснювалась невідомою фізичною особою.
Такі дії інспектора Коломийського ВДАІ містять ознаки оперативно-розшукових дій у відповідності до ст. 2 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність», в якому також вказується вичерпний перелік підрозділів, яким дозволено проводити таку діяльність.
Статтями 5 та 9 даного Закону передбачено заборону займатися оперативно-розшуковою діяльністю іншим підрозділам (зокрема підрозділам ДАІ) та іншим приватним особам.
Також, в діях невідомої йому особи, яка проводила фотозйомку можуть бути ознаки передбачені ст. 359 ч. 2 КК України, а саме її дії можуть кваліфікуватись як незаконне використання спеціальних технічних засобів негласного одержання інформації.
Крім того, у відповідності до п. 13.2 Інструкції з діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС України, затвердженої Наказом МВС України від 13.11.2006р. № 1111 «до використання спеціальних засобів нагляду за дорожнім рухом допускаються лише співробітники, які вивчили інструкції та склали заліки з використання цих приладів».
В зв'язку з цим, для з'ясування достовірності та законності фіксації порушень правил дорожнього руху та для об'єктивного і всебічного з'ясування обставин справи необхідно надати відомості про працівників, які ознайомлені з роботою засобів фото та відеофіксації та мають право проводити зазначену фіксацію порушень правил дорожнього руху.
Вважає, що постанова № 0050973 серія AT винесена також з порушенням інших процесуальних норм Закону, а саме, статтею 245 КУпАП передбачено, що «завданнями провадження у справах про адміністративне правопорушення є всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом», статтею 251 КУпАП передбачено, що «доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність або відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші
обставини, що мають значення для справи». Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, які мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису.
Однак, в матеріалах порушеної адміністративної справи жодних документів та пояснень свідків чи інших осіб не має, що свідчить лише про упередженість дій інспектора ДПС Коломийського ВДАІ та незаконність винесеної постанови по справі про адміністративне правопорушення.
Як вже було наведено, на основі лише однієї фотографії, не можна встановити факт порушення правил дорожнього руху саме ним.
Дії працівників ДАІ по здійсненню фото та відео зйомок суперечать вимогам ст. 245 КУпАП, оскільки не виявляють причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням.
Таким чином, працівник ДАІ виявивши порушення правил дорожнього руху зобов'язаний припинити таке порушення будь-яким способом (зупинити автомобіль, перевірити наявність документів, встановити особу водія, зробити попередження), однак таких дій не було проведено, а здійснено лише фіксування такого порушення, що свідчить також про грубе невиконання своїх обов'язків.
Така бездіяльність та спостерігання за фактом порушення правил дорожнього руху може призвести до істотної шкоди громадянам та настанню аварійних ситуацій.
В постанові інспектор Коломийського ВДАІ ОСОБА_2 зазначає, що він «в с Семаківці Коломийського району, керуючи автомобілем Фіат, державний номер AT 0516 АН перевищив встановлену швидкість в населеному пункті більше ніж на 20 км/год., рухався зі швидкістю 105 км/год.».
З даним твердженням він не погоджується оскільки з матеріалів справи неможливо встановити, де саме було вчинене порушення правил дорожнього руху. Неможливо зрозуміти в якому населеному пункті, адже немає жодних доказів, які б підтверджували що дійсно це був населений пункт с Семаківці та чи в зоні дії дорожнього знаку про обмеження максимальної швидкості руху 60 км/год.
В зв'язку з чим стверджувати про доведеність факту порушення ним правил дорожнього руху в інспектора ДПС Коломийського ВДАІ, в межах населеного пункту чи в зоні дії знаку про обмеження швидкості, не було.
Що стосується розміру штрафних санкцій, то навіть якщо припустити, що він дійсно перевищив швидкість то розмір штрафу в 340 грн. вважає належним чином необгрунтованим, оскільки приймаючи рішення лише на підставі матеріалів фотозйомки не зрозуміло яким чином інспектор ДПС визначив максимальну суму штрафних санкцій, при цьому порушуючи вимоги ст. 33 КУпАП.
Статтею 33 КУпАП передбачено, що «при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність».
Однак, з матеріалів фотозйомки неможливо встановити ні місце фотофіксації, ні водія, тобто особи порушника, а також не доведено ступінь вини особи порушника та не враховано будь-яких інших обставин справи, що свідчить про неповноту та необ'єктивність отриманих результатів та незаконність винесеної постанови від 24 березня 2009 року.
Крім того, у відповідності до ст. 252 КУпАП «орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю».
Однак, при винесенні оскаржуваної мною постанови № 0050973 серія AT, вимоги даної статті теж були порушені, а тому постанова серія AT № 0050973 по справі про адміністративне правопорушення від 24 березня 2009 року є необгрунтованою та незаконною, складена за відсутності належних доказів, з порушенням чинного законодавства та його законних прав та інтересів.
В зв'язку з тим, що він отримав постанову серія AT № 0050973 від 24 березня 2009 року лише 13 квітня 2009 року, то вважає, що пропустив строк на оскарження з поважних причин.
Позивач в судове засідання не з'явився, але подав заяву в якій просив справу слухати у його відсутності, позов підтримав та просив його задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча про місце та час розгляду справи відповідач повідомлявся у порядку передбаченому законом.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Встановлено, що ОСОБА_1 згідно постанови по справі про адміністративне правопорушення серії AT №0050973 від 24.03.2009 року складеної ІДПС Коломийського ВДАІ сержанта міліції ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч. 1 КпАП України за те, що він 21.03.2009 р. об 11 год. 14 хв. в с Семаківці, Коломийського району керуючи автомобілем НОМЕР_1 перевищив встановлену швидкість руху в населеному пункті більш ніж на 20 км/год., рухався зі швидкістю 105 км/год., чим порушив п. 12.4 ПДР України, і на нього накладено штраф у розмірі 340 гривень. Швидкість вимірювалася дорожнім приладом - „Візір" № 0711221.
Відповідно до ч.6 ст. 258 КпАП України протокол про адміністративне правопорушення не складається, якщо фотозйомка зроблена за допомогою технічних засобів, що працюють в автоматичному режимі.
У всіх інших випадках в силу ст. 251 КпАП України фотозйомка є одним із видів доказів, поряд з основним доказом правопорушення - протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи яка притягується до адміністративної відповідальності, та іншими доказами, тобто у разі проведення фото-відеозйомки переносним приладом, винесення постанови про адміністративне правопорушення є неможливим без протоколу, складеного відповідно до вимог ст. 256 КпАП України.
Оскільки, як вбачається з матеріалів справи фіксування правопорушення здійснювалося не за допомогою спеціальних технічних засобів, що працюють в автоматичному режимі, а приладом „Візір", що не виключає суб'єктивних факторів впливу на результати вимірювання швидкості, а постанова по справі про адміністративне правопорушення серії AT № 0046498 від 12 березня 2009 року відносно позивача в порушення вимог ст. 251 КпАП України складена без складання протоколу, і як наслідок з порушенням його прав на дачу пояснень та оспорення на місці постанови, не вказані свідки правопорушення, та інші відомості необхідні для вирішення справи, при накладенні стягнення не враховані вимоги передбачені ст. 33 КУпАП, а тому суд вважає це підставою для визнання її протиправною і скасування, та закриття справи.
Враховуючи, що копію постанови позивачем отримано 13.04.2009 року, суд вважає, що є достатні підстави для поновлення строку на оскарження даної постанови, оскільки він пропущений з поважної причини.
На підставі наведеного, ст.ст. 247, 288 КУпАП керуючись ст.ст. 162, 163, КАС України,
Позовну заяву задовольнити.
Поновити ОСОБА_1 строк для оскарження постанови серії AT №0050973 від 24.03.2009 року.
Постанову серії AT №0050973 від 24.03.2009 року по справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 122 КпАП України про накладення на ОСОБА_1 штрафу у розмірі 340 грн. - визнати протиправною та скасувати.
Провадження по адміністративній справі закрити.
Постанова може бути оскаржена до Львівського Апеляційного Адміністративного суду через Коломийський міськрайонний суд шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20-ти днів апеляційної скарги, з подачею її копії до Львівського Апеляційного Адміністративного суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків апеляційного оскарження.