"11" травня 2011 р. Справа №Б-19/266-10
Колегія суддів у складі: головуючий суддя Крестьянінов О.О.,
суддя Бородіна Л.І.,
суддя Хачатрян В.С.,
при секретарі Сємєровій М.С.,
за участю представників сторін:
апелянта Публічного акціонерного банку «Укрсоцбанк»- ОСОБА_1., за довіреністю №02-07/409 від 04.03.2011 року; ОСОБА_2., за довіреністю №02-07/818 від 18.04.2011 року;
ініціюючого кредитора Товариства з обмеженою відповідальністю «Буддетальсервіс»- ОСОБА_3., за довіреністю б/н від 13.04.2011 року;
боржника Споживчого товариства «Житлово-будівельний кооператив «Авантаж»- ОСОБА_4., за довіреністю б/н від 01.02.2011 року;
Відкритого акціонерного товариства «ІБК «Авантаж» - ОСОБА_5., за довіреністю б/н від 07.02.2011 року;
Акціонерного товариства закритого типу "Спецбудмонтаж" - ОСОБА_6., за довіреністю б/н від 19.01.2011 року;
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк»в особі Харківської обласної філії ПАТ «Укрсоцбанк», м.Харків (вх.№1756Х/2), на ухвалу господарського суду Харківської області від 06.04.2011 року за результатами попереднього засідання по справі №Б-19/266-10,
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Буддетальсервіс», м.Харків,
до Споживчого товариства «Житлово-будівельний кооператив «Авантаж», м.Харків,
про визнання банкрутом,-
встановила:
06.04.2011 року за результатами попереднього засідання господарським судом Харківської області (суддя Міньковський С.В.) винесено ухвалу, якою затверджено реєстр вимог конкурсних кредиторів в кількості 4-х заяв на загальну суму грошових вимог 305192313,88 грн., з якої основний борг -ТОВ «Буддетальсервіс», м.Харків на загальну суму 400521 грн., ВАТ «ІБК «Авантаж», м.Харків на загальну суму 9910125 грн., АТЗТ «Спецбудмонтаж», м.Харків на загальну суму 208320046,56 грн., ХОФ ПАТ «Укрсоцбанк»м.Харків на загальну суму 66992599,05 грн., неустойка (пеня, штраф) та інші штрафні санкції - ХОФ ПАТ «Укрсоцбанк»м.Харків на суму 14067912,27 грн., АТЗТ «Спецбудмонтаж», м.Харків на суму 5501110,00 грн.
Визнано вимоги конкурсних кредиторів, що не були заявлені в місячний строк з моменту публікації оголошення, які рахуються за даними бухгалтерського обліку боржника на суму 1098644,96 грн. погашеними.
У задоволенні клопотання ПАТ «Укрсоцбанк»про вжиття заходів забезпечення вимог кредиторів відмовлено.
У задоволенні клопотань ПАТ «Укрсоцбанк»про відкладення розгляду справи та зупинення провадження в порядку ст. 79 Господарського процесуального кодексу України відмовлено.
Зобов'язано розпорядника майна та боржника, відповідно до ст. 16 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»провести збори кредиторів, де вирішити питання передбачені вказаною статтею Закону, у тому числі утворити комітет кредиторів і прийняти обґрунтоване рішення про відкриття процедури санації боржника, про відкриття ліквідаційної процедури чи підписання мирової угоди з посиланням на фактичні обставини, що привели до прийняття такого рішення. Прийняте кредиторами або комітетом кредиторів обґрунтоване рішення, разом з протоколом загальних зборів кредиторів та протоколом засідання комітету кредиторів в триденний строк після прийняття рішення надати суду, для подальшого прийняття судом відповідного рішення.
Призначено засідання суду на 21.04.2011 року.
Кредитор -ПАТ «Укрсоцбанк»в особі Харківської обласної філії ПАТ «Укрсоцбанк»з ухвалою від 06.04.2011 року не погодився та подав до Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу господарського суду Харківської області від 06.04.2011 року скасувати та прийняти нове рішення, яким визнати та включити до реєстру вимог кредиторів грошові вимоги ПАТ «Укрсоцбанк»в повному обсязі та відмовити у визнанні та включенні до реєстру вимог АТЗТ «Спецбудмонтаж»на суму 204033535,81 грн. та ВАТ «ІБК «Авантаж» на суму 9910000,00 грн.
В обґрунтування апеляційної скарги ПАТ «Укрсоцбанк»посилається на те, що боржник та розпорядник майна безпідставно визнали грошові вимоги АТЗТ «Спецбудмонтаж»в розмірі 204033535,81 грн., що ґрунтуються на угодах переведення боргу укладених в період з 15.02.2010 року по 30.04.2010 року, та грошові вимоги ВАТ «ІБК «Авантаж»в розмірі 9910000 грн., що ґрунтуються на договорі купівлі-продажу цінних паперів від 25.03.2010 року з огляду на те, що відповідно до ст. 165 Господарського кодексу України боржник не мав права укладати договір купівлі-продажу цінних паперів від 25.03.2010 року за наявності заборгованості по сплаті відсотків за банківський кредит. Протягом 2010 року боржник прийняв на себе зобов'язання по оплаті зобов'язань на суму, що більш ніж в два рази перевищувала наявні в нього активи, перелічені правочини є невигідними для боржника, оскільки не передбачають отримання прибутку чи будь-якого іншого позитивного ефекту від їх виконання, тому ПАТ «Укрсоцбанк» стверджує, що правочини переведення боргу від 04.03.2010 року, 18.02.2010 року, 20.02.2010 року, 22.03.2010 року, 30.04.2010 року, 01.10.2010 року, 16.03.2010 року, поруки від 15.02.2010 року та договір купівлі-продажу цінних паперів від 25.03.2010 року є нікчемними, тобто не можуть бути визнані судом та включенню до реєстру вимог кредиторів. ПАТ «Укрсоцбанк» вважає, що правочини вказані вище були укладені з метою доведення боржника до банкрутства, та порушують публічний порядок. Крім того, ПАТ «Укрсоцбанк» вказує на те, що з 24.03.2010 року відносно боржника було введено процедуру розпорядження майном, тому суд мав дослідити погодження з розпорядником майна Ткаченко В.В. укладення угод про переведення боргу від 30.04.2010 року та 01.10.2010 року та договору купівлі-продажу цінних паперів від 25.03.2010 року та на те, що суд не звернув уваги на порушення боржником вимог Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»(далі по тексту Закон про банкрутство), що полягають у задоволенні грошових зобов'язань боржника, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, зокрема на факт здійснення в період мораторію зарахування зустрічних вимог та оплат по окремим договорам.
Кредитор -АТЗТ «Спецбудмонтаж»10.05.2011 року надав через канцелярію суду відзив на апеляційну скаргу (вх.№4661), в якому зазначив, що він не погоджується з доводами ПАТ «Укрсоцбанк», викладеними в апеляційній скарзі, вважає скаргу необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню, а ухвалу суду такою, що прийнята при повному та об'єктивному дослідження всіх обставин справи на підставі норм чинного законодавства. Просить залишити ухвалу господарського суду Харківської області від 06.04.2011 року по справі №Б-19/226-10 без змін, а скаргу ПАТ «Укрсоцбанк»без задоволення.
Кредитор -ВАТ «ІБК «Авантаж»10.05.2011 року також надав відзив на апеляційну скаргу (вх.№4735), в якому зазначив, що не погоджується з доводами ПАТ «Укрсоцбанк», викладеними в апеляційній скарзі, вважає скаргу необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню, а ухвалу суду такою, що прийнята при повному та об'єктивному дослідження всіх обставин справи на підставі норм чинного законодавства. Просить залишити ухвалу господарського суду Харківської області від 06.04.2011 року по справі №Б-19/226-10 без змін, а скаргу ПАТ «Укрсоцбанк»без задоволення.
Боржник -СТ «ЖБК «Авантаж»10.05.2011 року надав відзив на апеляційну скаргу (вх.№4734), в якому зазначив, що не погоджується з доводами ПАТ «Укрсоцбанк», викладеними в апеляційній скарзі, вважає скаргу необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню, а ухвалу суду такою, що прийнята при повному та об'єктивному дослідження всіх обставин справи на підставі норм чинного законодавства. Просить залишити ухвалу господарського суду Харківської області від 06.04.2011 року по справі №Б-19/226-10 без змін, а скаргу ПАТ «Укрсоцбанк»без задоволення.
В судовому засіданні представник ПАТ «Укрсоцбанк» в особі Харківської обласної філії підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити. Представники Боржника та АТЗТ «Спецбудмонтаж»та ВАТ «ІБК «Авантаж», посилаючись на необґрунтованість апеляційної скарги, просили ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.
Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі доводи кредитора ПАТ «Укрсоцбанк», заслухавши у судовому засіданні пояснення уповноважених представників сторін, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норма матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та повторно розглянувши справу у відповідності до вимог ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.
Ухвалою господарським судом Харківської області від 06.12.2010 року за заявою ТОВ «Буддетальсервіс», м.Харків (код 30288732) порушена справа про банкрутство Споживчого товариства «Житлово-будівельного кооперативу «Авантаж», м.Харків (ЄДРПОУ 31233747), внаслідок фінансової неспроможності; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.
Ухвалою господарським судом Харківської області від 21.12.2010 року за результатами підготовчого засідання винесено ухвалу, якою зобов'язано заявника у 10-ти денний строк подати до офіційного друкованого органу України газети «Голос України»або «Урядовий кур'єр»оголошення про порушення справи про банкрутство, визначений розмір вимог ініціюючого кредитора у сумі 400200 грн., введена процедура розпорядження майном, розпорядником майна призначений арбітражний керуючий Тищенко О.І., встановлені дати складення розпорядником майна реєстру вимог кредиторів -місячний строк з моменту публікації оголошення і не пізніше двох місяців та десяти днів з дати проведення підготовчого засідання та дата попереднього засідання суду -03.02.2011 року на 11:30 годин.
В газеті «Голос України»№247 (4997) від 28.12.2010 року опубліковане оголошення про порушення справи №Б-19/266-10 про банкрутство Споживчого товариства «Житлово-будівельного кооперативу «Авантаж», м.Харків (ЄДРПОУ 31233747).
На виконання ухвали суду розпорядником майна та керівником боржника був складений реєстр вимог кредиторів, згідно якого загальна кількість кредиторів боржника склала 4 особи, з загальним розміром вимог кредиторів 305192313,88 грн. Серед яких ТОВ «Буддетальсервіс», м.Харків у сумі 400200 грн. - четверта черга, судові витрати - 321грн. -перша черга, ВАТ «ІБК «Авантаж», м.Харків у сумі 9910000 грн. - четверта черга, судові витрати -125 грн. - перша черга, АТЗТ «Спецбудмонтаж», м.Харків у сумі 208319921,56 грн. - четверта черга, 5501110 грн. -шоста черга, судові витрати -125 грн. - перша черга, ПАТ «Укрсоцбанк»в собі Харківської обласної філії «Укрсоцбанк»м.Харків, у сумі 66992474,05 грн. четверта черга, 14067912,27 грн. - шоста черга, судові витрати -125 грн. - перша черга.
Ухвалою господарського суду від 06.04.2011 року був затверджений наведений реєстр вимог кредиторів.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні докази по справі, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга кредитора ПАТ «Укрсоцбанк» не підлягає задоволенню, зважаючи на наступне.
У відповідності до ч. 1 ст.14 Закону про банкрутство, кредитори, за вимогами, які виникли до порушення справи про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство подали до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника.
Відповідно до частини 2 статті 15 Закону про банкрутство, у попередньому засіданні господарський суд розглядає реєстр вимог кредиторів, вимоги кредиторів, щодо яких були заперечення боржника і які не були включені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів. За результатами розгляду господарський суд виносить ухвалу, в якій зазначається розмір визнаних судом вимог кредиторів, які включаються розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, та призначається дата проведення зборів кредиторів. Реєстр вимог кредиторів повинен включати усі визнані судом вимоги кредиторів. У реєстрі вимог кредиторів повинні міститися відомості про кожного кредитора, розмір його вимог за грошовими зобов'язаннями чи зобов'язаннями щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів), черговість задоволення кожної вимоги, окремо розмір неустойки (штрафу, пені). Ухвала є підставою для визначення кількості голосів, які належать кожному кредитору при прийнятті рішення на зборах (комітеті) кредиторів.
Згідно статті 1 Закону про банкрутство кредитор - це юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів). Грошове зобов'язання відповідно до положень цієї статті - зобов'язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України. До складу грошових зобов'язань боржника не зараховуються недоїмка (пеня та штраф), визначена на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов'язання, які виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров'ю громадян, зобов'язання з виплати авторської винагороди, зобов'язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі. Склад і розмір грошових зобов'язань, в тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням процентів, які зобов'язаний сплатити боржник, визначаються на день подачі в господарський суд заяви про порушення провадження у справі про банкрутство, якщо інше не встановлено цим Законом.
Після публікації оголошення по даній справі до господарського суду надійшли заяви від 6-ти кредиторів. Розпорядником майна та боржником розглянуті заявлені вимоги кредиторів, визнані частково про що направлені відповідні повідомлення.
Ухвалою від 16.02.2011 року господарським судом відхилені вимоги ОСОБА_7 у сумі 687962,58 грн. та ОСОБА_8 у сумі 1300500 грн.
Судом прийнято заяву від 25.02.2011 року №4 ТОВ «УСК»про відмову від вимог до боржника у сумі 130000000,00 грн., заяву від 25.02.2011року за №20 ВАТ «ІБК «Авантаж»про уточнення вимог та їх зменшення до суми 9910000,00 грн., заяву АТЗТ «Спецбудмонтаж»про уточнення кредиторських вимог та їх зменшення до суми 213821031,56 грн.
Ухвалою від 06.04.2011 року господарським судом відхилені вимоги ПАТ «Укрсоцбанк»в особі Харківської обласної філії ПАТ «Укрсоцбанк»м.Харків, (ЄДРПОУ 09351014) у сумі 86866325,79грн. , в тому числі:
1. на суму 81378665,38 грн. за договором поруки №805/13/18-5/8-615 від 17.07.2008 року укладеним в забезпечення договору про надання мультивалютної невідновлювальної кредитної лінії №805/6/18/8-090 від 17.07.2008 року укладений між кредитором та ВАТ «ІБК «АВАНТАЖ»;
2. на суму 460382,41 грн. за договором поруки №839/4/27/38/7-960 від 21.12.2007 року укладеним в забезпечення виконання договору кредиту №839/3/27/38/7-676 від 21.12.2007 року, укладеним між кредитором та ОСОБА_9;
3. на суму 263366,51 грн. за договором поруки №839/4/27/38/7-962 від 19.12.2007 року укладеним в забезпечення виконання договору кредиту №839/3/27/38/7-677 від 19.12.2007 року, укладеним між кредитором та ОСОБА_9;
4. на суму 369018,04 грн. за договором поруки №839/4/27/38/8-21 від 11.01.2008 року укладеним в забезпечення виконання договору кредиту №839/3/27/38/8-17 від 11.01.2008 року, укладеним між кредитором та ОСОБА_10;
5. на суму 974230,72 грн. за договором поруки №839/4/27/38/8-344 від 23.04.2008 року укладеним в забезпечення виконання договору кредиту №839/3/27/38/8-317 від 23.04.2008 року, укладеним між кредитором та ОСОБА_11;
6. на суму 629236,26 грн. за договором поруки №839/4/27/38/8-279 від 25.03.2008 року укладеним в забезпечення виконання договору кредиту №839/3/27/38/8-240 від 25.03.2008 року, укладеним між кредитором та ОСОБА_12;
7. на суму 723197,36 грн. за договором поруки №839/4/27/38/8-62 від 22.01.2008 року укладеним в забезпечення виконання договору кредиту №839/3/27/38/8-57 від 22.01.2008 року, укладеним між кредитором та ОСОБА_13;
8. на суму 2068229,11 грн. за договором поруки №861/27/39-19/8-106 від 09.04.2008 року укладеним в забезпечення виконання договору кредиту №861/27/39-18/8-72 від 09.04.2008 року, укладеним між кредитором та ОСОБА_14.
Розглянувши заяву ПАТ «Укрсоцбанк»в собі Харківської обласної філії «Укрсоцбанк»м.Харків, (ЄДРПОУ 09351014) про визнання грошових вимог колегія суддів встановила, що цим кредитором в строки, встановлені Законом про банкрутство подано заяву з вимогами в сумі 167926712,08грн., в тому числі основного боргу 146988169,16 грн., штрафних санкцій - 20938542,92 грн.
Заборгованість визнана боржником та розпорядником майна частково та включена до реєстру вимог кредиторів у сумі 81060386,32 грн., з яких 66992474,05 грн. - в четверту чергу, 14067912,27 грн. - в шосту чергу.
Заявлені вимоги підтверджені копіями договорів про надання невідновлювальної кредитної лінії, договорами поруки, розрахунками заборгованості, банківськими виписками, повідомленнями до боржника по договорам поруки.
Колегія судді вважає, що вимоги ПАТ «Укрсоцбанк»в собі Харківської обласної філії «Укрсоцбанк»у сумі 66992474,05 грн. підлягають включенню до реєстру в четверту чергу, в тому числі:
o за договором №805/6/18/7-182 від 07.11.2007 року - 11694621 грн. 42 коп., в тому числі у сумі 10862848,73 грн. стягнуті на підставі рішення господарського суду Харківської області від 26.10.2010 року по справі №42/325-09.
o за договором №805/6/18/8-044 від 01.04.2008 року - 53961313 грн. 51 коп., в тому числі у сумі 50584531,62 грн. стягнуті на підставі рішення господарського суду Харківської області від 26.10.2010 року по справі №42/325-09.
o за договором поруки №839/4/27/38/7-945 від 18.12.2007 року в забезпечення договору кредиту №839/3/27/38/7-673 від 18.12.2007 року укладеного між ПАТ «Укрсоцбанк»та ОСОБА_15. - 317383,83 грн.
o за договором поруки №839/4/27/38/8-575 від 29.08.2008 року в забезпечення договору кредиту №839/3/27/38/8-612 від 29.08.2008 року укладеного між ПАТ «Укрсоцбанк»та ОСОБА_16.- 1018750,29 грн.
o за договором на обслуговування банківського рахунку за допомогою системи 2 UA»№839/6/27/38-12/6-004 від 20.10.2006 року - 405,00 грн.
Колегія судді вважає, що вимоги ПАТ «Укрсоцбанк»в собі Харківської обласної філії «Укрсоцбанк»у сумі 14067912,27грн. підлягають включенню до реєстру в шосту чергу (пеня та штрафи), в тому числі:
· за договором №805/6/18/7-182 від 07.11.2007 року - 2693993 грн. 95 коп., в тому числі у сумі 618935,00 грн. стягнуті на підставі рішення господарського суду Харківської області від 26.10.2010 року по справі №42/325-09;
· за договором №805/6/18/8-044 від 01.04.2008 року - 11181354 грн. 66 коп., в тому числі у сумі 2211149,16 грн. стягнуті на підставі рішення господарського суду Харківської області від 26.10.2010 року по справі №42/325-09.
· за договором поруки №839/4/27/38/7-945 від 18.12.2007 року в забезпечення договору кредиту №839/3/27/38/7-673 від 18.12.2007 року укладеного між ПАТ «Укрсоцбанк»та ОСОБА_15. - 40061,40 грн.
· за договором поруки №839/4/27/38/8-575 від 29.08.2008 року. в забезпечення договору кредиту №839/3/27/38/8-612 від 29.08.2008 року укладеного між ПАТ «Укрсоцбанк»та ОСОБА_16. - 152502,26 грн.
Колегія суддів зазначає, що ухвала господарського суду Харківської області від 06.04.2011 року, якою відхилені вимоги ПАТ «Укрсоцбанк»м.Харків, (ЄДРПОУ 09351014) у сумі 86866325,79грн., була оскаржена ПАТ «Укрсоцбанк» в апеляційному порядку.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 11.05.2011 року, ухвала господарського суду Харківської області від 06.04.2011 року залишена без змін, а апеляційна скарга ПАТ «Укрсоцбанк»без задоволення.
З огляду на це, колегія суддів не вбачає підстав повторно перевіряти законність відхилення вимог ПАТ «Укрсоцбанк»у сумі 86866325,79грн. в рамках даного апеляційного провадження.
Розглянувши заяву Акціонерного товариства закритого типу «Спецбудмонтаж», м.Харків, (ЄДРПОУ 30289207) про визнання грошових вимог колегія суду встановила, що цим кредитором в строки, встановлені Законом про банкрутство подано заяву з вимогами в сумі основного боргу 230821031,56 грн. Заявою поданою 02.03.2011 року АТЗТ «Спецбудмонтаж» зменшив свої кредиторські вимоги до боржника до суми 213821031,56 грн.
Заборгованість визнана боржником та включена розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів.
Заявлені вимоги підтверджені копіями договорів на капітальне будівництво, договорами підряду, угодами про переведення боргу, договором поруки, доказами виконання підрядних робіт (ф.КБ-2, ф.КБ-3), доказами передачі товарів боржнику, виписками банку про отримання часткової оплати.
Колегія судів вважає обґрунтованим визнання вимог АТЗТ «Спецбудмонтаж» у сумі 208319921,56 грн., які підлягають включенню до реєстру в четверту чергу, в тому числі з ПДВ:
o за договором №157-07 від 10.05.2007 року - 5262619,83 грн.
o за договором №364-05 від 20.09.2005 року -12084956,25 грн.
o за договором №330-07 від 12.10.2007 року - 6271514,25 грн.
o за договором №83-08 від 12.02.2008 року - 1502725,60 грн.
o за договором підряду №388-08 від 07.10.2008 року - 112713, 60 грн.
o за договором №0110/08-А від 14.11.2008 року - 98045, 45 грн.
o за договором №108 від 01.06.2009 року - 715458,16 грн.
o за договором купівлі-продажу №35 від 11.08.2009 року - 523943,79 грн.
o за договором №120-09 від 08.09.2009 року - 7242,00 грн.
o за договором №153-09 від 22.10.2009 року - 9 372,00 грн.
o за договором №65 від 01.09.2010 року - 126402,68 грн.
o за договором №11/0308 від 01.10.2010 року - 58988,66 грн.
o за договором №РН-0000357 від 26.03.2009 року - 13513,48 грн.
o за договором від 04 березня 2010 року - 47074049,00 грн.
o за договором від 04 березня 2010 року -1567348,60 грн.
o за договором від 18 лютого 2010 року - 20000000,00 грн.
o за угодою від 20 лютого 2010 року - 18996000,00 грн.
o за угодою від 22 березня 2010 року - 1664628,52 грн.
o за угодою від 30 квітня 2010 року 22000000,00 грн.
o за угодою від 16 березня 2010 року - 20720411,69 грн.
o за договором поруки від 15 лютого 2010 року - 49509988,00 грн.
Колегія судів вважає обґрунтованим визнання вимог АТЗТ «Спецбудмонтаж», які підлягають включенню до реєстру в шосту чергу задоволення ( штраф) -за договором поруки від 15 лютого 2010 року - 5501110,00 грн.
ПАТ «Укрсоцбанк»в апеляційній скарзі вказує, що правочини про переведення боргу та поруки укладені між СТ «ЖБК «Авантаж»та АТЗТ «Спецбудмонтаж»є невигідними для СТ «ЖБК «Авантаж», оскільки не передбачають отримання прибутку, укладені з метою доведення боржника до банкрутства, порушують публічний порядок, тому є нікчемними, угоди переведення боргу від 30.04.2010 року та 01.10.2010 року не погодженні з розпорядником майна.
Колегія суду встановила, що відповідно до статуту СТ «ЖБК «Авантаж», що є в матеріалах справи, боржник є неприбутковою організацією (п.2.5. Статуту), тобто метою його діяльності не є отримання прибутку.
По всім угодам переведення боргу, по яким АТЗТ «Спецбудмонтаж»було заявлено грошові вимоги у даній справі, СТ «ЖБК «Авантаж» як «новий боржник»має отримати від попередніх боржників такі ж саме суми грошових коштів, які він має сплатити кредитору.
При виконанні зобов'язань по договору поруки, до СТ «ЖБК «Авантаж» як поручителя відповідно до ст. 556 Цивільного Кодексу України переходять усі права кредитора у цьому зобов'язанні, тобто переходить право вимагати від боржника оплати сплаченої кредитору суми.
З огляду на це, колегія суддів не приймає доводи ПАТ «Укрсоцбанк» про відсутність позитивного економічного ефекту для боржника від виконання договорів переведення боргу та договору поруки.
Додатково колегія суддів, вважає за необхідне відмітити, що норми Закону про банкрутство не містять собі вимог про те, що господарський суд приймаючи рішення щодо включення грошових вимог до реєстру кредиторів має звертати увагу на економічний ефект таких угод, та за його відсутністю не включати такі вимоги до реєстру вимог кредиторів.
Колегія суддів зазначає, що у розумінні статей 32, 33, 34 Господарського процесуального кодексу України належним доказом наявності ознак доведення підприємства до банкрутства на стадії розпорядження майном є звіт розпорядника майна складений відповідно до п. 9 ст. 13 Закону про банкрутство та Методичних рекомендацій щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства, що затверджені наказом Міністерства економіки України від 19.01.2006 року №14.
В матеріалах справи є висновки аналізу фінансово-господарського стану СТ «ЖБК «Авантаж»за 2008-2010 року, здійснені у встановленому порядку розпорядником майна по даній справі Тищенко О.І. згідно якого ознак фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства з боку керівництва або іншої сторони немає.
Колегія суддів вважає, що доводи ПАТ «Укрсоцбанк»щодо укладення договорів переведення боргу від 04.03.2010 року, 18.02.2010 року, 20.02.2010 року, 22.03.2010 року, 30.04.2010 року, 16.03.2010 року, поруки від 15.02.2010 року з метою доведення до банкрутства є таким, що не підтверджені жодними доказами та спростовуються матеріалами справи.
Перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 Цивільного кодексу України:
1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина;
2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.
Відповідно до п. 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України, від 06.11.2009 року №9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання угод недійсними при кваліфікації правочину за статтею 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.
В матеріалах справи відсутні докази, та ПАТ «Укрсоцбанк»не доведено наявність наміру сторін правочинів переведення боргу від 04.03.2010 року, 18.02.2010 року, 20.02.2010 року, 22.03.2010 року, 30.04.2010 року, 16.03.2010 року, поруки від 15.02.2010 року порушити публічний порядок.
Матеріалами справи підтверджується, що у відношенні боржника, 01.10.2009 року було порушено справу про банкрутство за №Б-50/159-09. встановлено мораторій. Ухвалою від 24.03.2010 року у даній справі було встановлено процедуру розпорядження майном, розпорядником майна було призначено Ткаченко В.В. та відносно керівника боржника діяли обмеження встановлені п. 13 ст. 13 Закону про банкрутство. У зв'язку з відкликанням заяви про порушення справи про банкрутство, ухвалою від 04.11.2010 року заяву про порушення справи про банкрутство СТ «ЖБК «Авантаж» залишено без розгляду, скасовано мораторій.
Відповідно угоди про переведення боргу від 30.04.2010 року та від 01.04.2010 року було укладено в період дії процедури розпорядження майном.
Колегією суддів встановлено, що 03.05.2010 року до угоди про переведення боргу від 30.04.2010 року було укладено додаткову угоду №1 від 03.05.2010 року, згідно якої сторони узгодили, що угода вступить в силу з дати, яка буде додатково визначена шляхом укладення відповідної додаткової угоди.
12.11.2010 року було укладено додаткову угоду №2 до угоди про переведення боргу від 30.04.2010 року згідно якої сторони узгодили, що укладена між ними угода про переведення боргу від 30.04.2010 року вступає в силу з 12.11.2010 року.
Додаткова угода №2 була укладена в період, коли відносно керівника СТ «ЖБК «Авантаж» не діяли обмеження передбачені Законом про банкрутство.
Відповідно до статті 241 Цивільного кодексу України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою.
Укладена сторонами у період відсутності процедури банкрутства додаткова угода №2 є діючою та у відповідності до ст. 241 Цивільного кодексу України свідчить про наступне схвалення правочину СТ «ЖБК «Авантаж».
Відповідно до ч.1 ст.215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Частинами 1-3, 5, 6 ст. 203 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків , що обумовлені ним.
Угоду про переведення боргу від 30.04.2010 року не визнано недійсною у встановленому законом порядку.
В силу положень ст. 204 Цивільного кодексу України діє презумпція правомірності правочину, тобто, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Положення п. 13 ст. 13 Закону про банкрутство, які передбачають погодження з розпорядником майна боржника укладання певних видів угод боржника, не відносяться до випадків, за якими закон встановлює нікчемність такого правочину.
Оскільки, АТЗТ «Спецбудмонтаж»зменшив свої вимоги заявлені в процедурі банкрутства виключивши вимоги, які були заявлені на підставі угоди від 01.10.2010 року, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав перевіряти грошові відносини сторін за даним договором.
На підставі викладеного, за результатами розгляду кожної заявленої вимоги АТЗТ «Спецбудмонтаж», заперечень ПАТ «Укрсоцбанк», доводів боржника, кредитора колегія суддів дійшла висновку про їх відповідність чинному законодавству та відсутність підстав відхилення.
Розглянувши заяву Відкритого акціонерного товариства «ІБК «Авантаж», м.Харків, (ЄДРПОУ 33901877) про визнання грошових вимог колегія суддів встановила, що цим кредитором в строки, встановлені Законом про банкрутство подано заяву з вимогами в сумі 29910000,00 грн. Заявою від 25.02.2011 року за №20 кредитор ВАТ «ІБК «Авантаж»уточнив свої кредиторські вимоги до боржника, зменшив їх до суми 9910000,00 грн.
Заборгованість визнана боржником та включена розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів.
Колегія судів вважає, що грошові вимоги ВАТ «ІБК «Авантаж» підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів, оскільки підтверджені наявними в матеріалах справи доказами, зокрема договором купівлі продажу цінних паперів №Б-250310-3/1 від 25.03.2010 року, додатковою угодою №1 від 12.11.2011 року, доказами передачі цінних паперів боржнику, копіями цінних паперів та виписками банку про отримання часткової оплати.
ПАТ «Укрсоцбанк»в апеляційній скарзі вказує, що боржник не мав права укладати договір купівлі-продажу цінних паперів від 25.03.2010 року відповідно до норм ст. 165 Господарського кодексу України, а мав погодити дану угоду з розпорядником майна та дана угода є невигідною для боржника, укладена з метою доведення боржника до банкрутства, тому порушує публічний порядок та є нікчемною.
Відповідно до ч. 1 ст. 165 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання можуть придбавати акції та інші цінні папери за рахунок коштів, що надходять у їх розпорядження після сплати податків та відсотків за банківський кредит, якщо інше не встановлено законом.
На думку колегії суддів, вказана вище частина ст. 165 Господарського кодексу України містить норму, яка обмежує коло джерел фінансування для придбання цінних паперів, разом з тим, вказана норам не встановлює заборону чи будь яке обмеження на укладення договорів купівлі-продажу цінних паперів.
Висновок ПАТ «Укрсоцбанк» про те, що боржник не мав права укладати договір купівлі-продажу цінних паперів від 25.03.2010 року ґрунтується на довільному тлумаченні норм ст. 165 Господарського кодексу України.
Матеріалами справи підтверджується, що у відношенні боржника, 01.10.2009 року було порушено справу про банкрутство за №Б-50/159-09. встановлено мораторій. Ухвалою від 24.03.2010 року у даній справі було встановлено процедуру розпорядження майном, розпорядником майна було призначено Ткаченко В.В. та відносно керівника боржника діяли обмеження встановлені п. 13 ст. 13 Закону про банкрутство. У зв'язку з відкликанням заяви про порушення справи про банкрутство, ухвалою від 04.11.2010 року заяву про порушення справи про банкрутство СТ «ЖБК «Авантаж»залишено без розгляду, скасовано мораторій.
12.11.2010 року між ВАТ «ІБК «Авантаж»та СТ «ЖБК «Авантаж»було укладено додаткову угоду №1 до договору купівлі-продажу цінних паперів №Б-250310-3/1 від 25.03.2010 року.
Згідно даної додаткової угоди сторони підтвердили дійсність укладеного між ними договору та підтвердили чинність їх прав та обов'язків, а також узгодили строки оплати СТ «ЖСК «Авантаж»придбаних цінних паперів.
Відповідно до ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Частинами 1-3, 5, 6 ст. 203 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків , що обумовлені ним.
Відповідно до статті 241 Цивільного кодексу України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою.
При укладені договору купівлі-продажу цінних паперів №Б-250310-3/1 від 25.03.2010 року сторонами були додержані вищезазначені вимоги статті 203 Цивільного кодексу України, боржник отримав у власність цінні папери (векселі), частково за них розрахувався, про наступне схвалення даного договору боржником свідчить додаткова угода №1 від 12.11.2010 року, укладена сторонами у період відсутності процедури банкрутства.
Статтею 204 Цивільного кодексу України встановлено принцип презумпції правомірності правочину відповідно до якого, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Договір купівлі-продажу цінних паперів від 25.03.2010 року не визнавався недійсним у встановленому порядку.
ПАТ «Укрсоцбанк» не наведено суду випадків недійсності правочину, на підставі якого виникли грошові вимоги ВАТ «ІБК «Авантаж», що прямо встановлені законом, тобто випадків нікчемності такого правочину.
Положення п. 13 ст. 13 Закону про банкрутство та ст. 165 Господарського кодексу України, на які посилається ПАТ «Укрсоцбанк», не відносяться до таких випадків.
Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що у розумінні статей 32, 33, 34 Господарського процесуального кодексу України належним доказом наявності ознак доведення підприємства до банкрутства на стадії розпорядження майном є звіт розпорядника майна складений відповідно до п. 9 ст. 13 Закону про банкрутство та Методичних рекомендацій щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства, що затверджені наказом Міністерства економіки України від 19.01.2006 року №14.
В матеріалах справи є висновки аналізу фінансово-господарського стану СТ «ЖБК «Авантаж»за 2008-2010 року, здійснені у встановленому порядку розпорядником майна по даній справі Тищенко О.І. згідно якого ознак фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства з боку керівництва або іншої сторони немає.
Колегія суддів вважає, що доводи ПАТ «Укрсоцбанк» щодо укладення договору купівлі-продажу цінних паперів від 25.03.2010 року з метою доведення до банкрутства є таким, що не підтверджені жодними доказами та спростовуються матеріалами справи.
Відповідно до статуту СТ «ЖБК «Авантаж», що є в матеріалах справи боржник є неприбутковою організацією (п.2.5. Статуту), тобто метою його діяльності не є отримання прибутку.
З огляду на це, колегія суддів не приймає доводи ПАТ «Укрсоцбанк» про відсутність позитивного економічного ефекту для боржника від виконання договору купівлі-продажу цінних паперів від 25.03.2010 року.
Відповідно до п. 3 ст. 94 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга повинна містити вимоги особи, яка подає апеляційну скаргу, а також підстави, з яких порушено питання про перегляд рішення, з посиланням на законодавство і матеріали, що є у справі або подані додатково.
ПАТ «Укрсоцбанк»в апеляційній скарзі не обґрунтував згідно якої норми матеріального права договір купівлі-продажу цінних паперів від 25.03.2010 року є нікчемним.
Статтею 228 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.
Відповідно до п.18 Постанови Пленуму Верховного Суду України, від 06.11.2009 року №9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання угод недійсними», при кваліфікації правочину за статтею 228 Цивільного кодексу має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.
Незаконне заволодіння майном -є кримінально караними діями, що мають своїм наслідком притягнення до кримінальної відповідальності винних осіб, зокрема за ст. 190 Кримінального кодексу України.
В матеріалах справи відсутні докази наявності наміру сторін договору купівлі-продажу цінних паперів від 25.03.2010 року порушити публічний порядок.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що грошові вимоги ВАТ «ІБК «Авантаж»у сумі 9910000 грн., які підтверджені документально, рахуються в обліку боржника, в установленому порядку недійсними не визнані підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів по даній справі.
Колегія суддів, зазначає також, що є правомірним включення до реєстру вимог кредиторів до першої черги витрат понесених кредиторами по сплаті держмита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 696 грн.
Розглянувши доводи ПАТ «Укрсоцбанк», щодо порушення керівництвом боржника вимог Закону про банкрутство, шляхом здійснення в період дії мораторію заліку зустрічних вимог та оплат на користь окремих кредиторів, суд встановив наступне.
Відповідно до ст. 1 Закону про банкрутство мораторій на задоволення вимог кредиторів - зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.
Згідно п.2 додаткової угоди №1 від 12.11.2010 року до договору купівлі-продажу цінних паперів №Б-250310-3/1 від 25.03.2010 року сторони домовились, що сплата за договором буде здійснюватися у наступному порядку: сума у розмірі 3 млн. грн. сплачується до 31.12.2011 року, сума 8,5 млн. грн. -до 31.12.2012 року.
Згідно п. 4.2. договору купівлі -продажу №35 від 11.08.2009 року боржник зобов'язався сплатити АТЗТ «Спецбудмонтаж»за отриманий товар на протязі 5 днів. Шляхом обміну листами СТ «ЖБК «Авантаж»та АТЗТ «Спецбудмонтаж»погодили здійснення оплати по даному договору до 31.12.2010 року.
Тобто строк виконання зобов'язань з оплати по договору купівлі-продажу цінних паперів №Б-250310-3/1 від 25.03.2010 року та договору №35 від 11.05.2009 року на дату введення мораторію по даній справі (06.12.2010 року) не настав.
Відповідно до ст. 601 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.
Стаття 602 Цивільного кодексу України закріплює випадки, за наявності яких не допускається зарахування вимог.
Мораторій не розповсюджується на залік зустрічних однорідних вимог, оскільки дія мораторію поширюється на зупинення будь-яких заходів, спрямованих на забезпечення примусового виконання вимог кредиторів. Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення, відповідно до чинного законодавства. Тобто законодавець передбачив заборону примусового стягнення.
Зарахування зустрічних однорідних вимог, не є виконавчим документом чи іншим документом, на підставі якого здійснюється стягнення. Правова природа припинення зобов'язання шляхом зарахування відмінна від правової природи припинення зобов'язання шляхом стягнення.
Такої думки додержується Вищий Господарський суд України у постановах від 23.01.2008 року по справі №2/234-Б, від 26.05.2009 року по справі №37/354, від 11.08.2010 року по справі №30/41-10 та Верховний Суд України, у висновках викладених, зокрема у постановах від 26.06.2007 року по справі №18/263пд, від 29.03.2005 року по справі №5/143б/53б де вказано, що Законом про банкрутство не передбачено жодної норми, яка б забороняла проведення заліку зустрічних однорідних вимог під час дії мораторію.
З огляду на викладене колегія судів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що здійснюючи оплату по вказаним в апеляційній скарзі угодам та залік зустрічних вимог керівництвом боржника не було порушено мораторій на задоволення вимог кредиторів.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що доводи апелянта не ґрунтуються на вимогах закону та матеріалах справи, тому апеляційна скарга не підлягає задоволенню в повному обсязі, а оскаржувана ухвала господарського суду Харківської області по справі №Б-19/266-10 від 06.04.2011 року підлягає залишенню без змін.
Керуючись статтями 1, 5, 12, 13, 14, 15 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», статтями 203, 215, 228, 601, 602 Цивільного кодексу України, статтями 99, 101, 102, 103, 104, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, колегія судів, -
постановила:
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк»в особі Харківської обласної філії ПАТ «Укрсоцбанк», м.Харків залишити без задолення.
Ухвалу господарського суду Харківської області від 06.04.2011 року по справі №Б-19/266-10 залишити без змін.
Справу №Б-19/266-10 направити на подальший розгляд до господарського суду Харківської області.
Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до касаційної інстанції Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя Крестьянінов О.О.
Суддя Бородіна Л.І.
Суддя Хачатрян В.С.
Повний текст постанови складено 13 травня 2011 року.