"11" травня 2011 р. Справа № 5023/177/11
Колегія суддів у складі: головуючий суддя Могилєвкін Ю.О., суддя Пушай В.І. , суддя Плужник О.В.
при секретарі Казаковій О.В.
за участю представників сторін:
позивача - Дяченко Л.Л., Лахно О.В.
відповідача - Платіцин О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача (вх. № 1454Х/3-9) на рішення господарського суду Харківської області від 10.03.11 р. у справі № 5023/177/11
за позовом Національний музей-заповідник гончарства в Опішному смт. Опішня
до Приватне підприємство "Буд-Центр" м. Чугуїв
про стягнення 113680,09 грн.
У січні 2011 р. позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою про стягнення з відповідача 52849,76 грн.кошти за невиконані роботи, 57130,85 грн. пені, 3699,48 грн. штрафу та судові витрати, посилаючись на ст..ст. 16,549,611 ЦК України,ст.ст.216,231 ГК України.
11.02.11р. позивач надав заяву про зміну позовних вимог, відповідно до якої просив стягнути з відповідача 52849,76 грн. кошти за невиконані роботи, 4943,26 грн. річних, 22144,06 грн. інфляційних та 3699,48 грн. штрафу, посилаючись на ст..ст. 16,549,611ЦК України,ст..ст.216,231 ГК України.
Рішенням господарського суду Харківської області від 10.03.2011 р. по справі № 5023/177/11 ( суддя Тихий П.В.) в позові відмовлено, з посиланням на те, що позивач не надав доказів невиконання робіт, акти виконаних робіт підписані сторонами та гроші сплачені відповідачу не є безпідставно отриманими.
Позивач з рішенням господарського суду не погоджується, вважає його прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права, надав апеляційну скаргу, в якій просить рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов в повному обсязі.
У апеляційній скарзі позивач зазначив, що відповідач не виконав роботи в повному обсязі, безпідставно утримує кошти перераховані на виконання умов договору.
Відповідач вважає рішення суду законним та обґрунтованим, прийнятим відповідно до норм чинного законодавства, надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
У відзиві відповідач зазначив, що позивач підписав акти виконаних робіт, кошти отримані за виконані роботи, доказів невиконання робіт позивач не надав. Відповідач вважає, що висновки спеціаліста не є належним доказом, так як обстеження примишень проводилось у відсутності представника відповідача, без попередження його про це, листи на які, посилається позивач не відносяться до предмету спору.
Судова колегія, повторно розглянувши справу, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду, встановила, що між Національним музеєм-заповідником українського гончарства в Опішному (Замовник) та Приватним підприємством «Буд-центр»(Учасник) укладено договір № 18 від 10.10.2007 р., за п.1.1. якого Учасник надає, а Замовник оплачує послугу по поточному ремонту даху приміщення Національним музеєм-заповідником українського гончарства в Опішному, згідно з переліком, який додається до договору та є його невід'ємною частиною.
Пунктами 2.1, 2.3, 4.1, 7.1 договору передбачено, що форма розрахунків -безготівкова на підставі актів на виконані роботи; загальна сума договору складає 200000 грн.; Учасник виконує роботи із моменту підписання договору і до повного обсягу замовлених послуг; договор набирає чинності з дня його підписання і діє до 31.12.2007 р.
Колегія суддів, оцінюючи істотні умови укладеного між сторонами договору (предмет договору, права і обов'язки сторін, порядок обліку робіт, приймання-передачі робіт), вважає, що укладений договір за своєю правовою природою є договорами будівельного підряду.
Згідно зі ст. 875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно - кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.
Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта.
Оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об'єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.
Відповідно до ч. 4 ст. 882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.
Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.
Як вбачається з матеріалів справи сторонами підписані акти виконаних робіт № 7 від 12.10.07р., №16 від 18.12.07р. та №17 від 21.12.07р.
На виконання умов договору позивач сплатив відповідачу грошові кошти в розмірі 200000 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 853 від 29.10.07, № 975 від 21.12.07 та № 976 від 21.12.07р., в яких зазначено призначення платежів: договір № 18 від 10.10.07 та акти виконаних робіт № 7 від 12.10.07, № 16 від 18.12.07 та № 17 від 21.12.07.
Як свідчать матеріали справи, відповідач не виконав частину робіт, комісією виявлено, що згідно з договором № 18 від 10.10.2007р фактично не виконано роботи на суму 52849,76 грн., що підтверджується висновками спецілиста, зокрема в висновках спеціаліста № 260 від 16.01.2009 р та № 261 від 16.01.2009р. зазначено, що обсяги виконаних робіт не відповідають обсягам вказаним в акті № 16 та № 17, неодноразові листи позивача з вимогами виконати роботи з поточного ремонту даху залишені без задоволення та роботи не виконані.
Відповідач у гарантійному листі № 40-994 від 13.02..2008р. про продовження строку виконання робіт визнає, що має зобов'язання перед позивачем та в зв'язку з обєктивними причинами не вкладається в строк виконання робіт, але доказів виконаня робіт не надав.
Суд першої інстанції не досліджував зазначених документів та необгрунтовано вважав, що позивач не надав суду доказів того, що роботи відповідачем не виконувались та підстави для повернення безпідставно отриманих коштів відсутні.
В обгрунтвання своїх вимог, позивач посилався на нормі цивільного та господарського права, в тому числі на ст. 1212 Цивільного кодексу України, в який зазначено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Колегія суддів вважає правомірним посилання позивача на ч.1 ст.1212 ЦК України, так як положення ст.1212 ЦК України застосовуються також до вимог повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні.
В данному випадку позивач виконав зобов'язання, але відповідач виконав зобов'язання не в повному обсязі та безпідставно утримує кошти позивача.
Враховуючи, що невиконання робіт в повному обсязі підтверджується матеріалами справи, зокрема висновками спецілиста, гарантійні зобов'язання по виконанню робіт відповідачем не виконані є підстави для скасування рішення в частиі відмови у стягненні 52849,76 грн.коштів за невиконані роботи та задоволення позову в цієї частині.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а ст. 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
З матеріалів справи вбачається, що зобовязання повинно бути виконано до 31.12. 2007р., а позов про стягнення штрафу пред'явлений у грудні 2010р.
Згідно зі ч.2 ст.258, ч.4 ст.267 ЦК України позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені); сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позову.
Враховуючи, що відповідачем заявлено про пропуск строку позовної давності, у стягненні штрафу у сумі 3699,48 грн. необхідно відмовити.
В звязку з тим, що за договором у відповідача не існувало грошового зобов'язання,а він повинен був виконати роботи, підстави для стягнення інфляційних та річних відсутні і позов в цієї частині не підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, що відповідачем не виконано.
Таким чином, висновки викладені в рішенні господарського суду, не відповідають нормам матеріального та процесуального права та фактичним обставинам справи, а мотиви позивача можуть бути підставою для його скасування, керуючись, ст.ст. 258, 267,875,882,1212 Цивільного кодексу України, ст.ст. 101-105 ГПК України колегія суддів
Апеляційну скаргу задовольнити частково.
Рішення господарського суду Харківської області від 10.03.2011 р. у справі № 5023/177/11 скасувати та прийняти нове рішення.
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ПП «Буд-центр»( 63505,Харківька обл., м. Чугуїв, вул. Горішного, буд.№ 131, кв.№ 27, код ЄДРПОУ 33430186) на користь Національного музею-заповідник гончарства в Опішному смт. Опішня ( 38164, Полтавська область, Зінківський район, смт. Опішне, вул. Партизанська, буд.102 код ЄДРПОУ 13939138) -52849,76 грн. коштів за невиконанні роботи, 528,49 грн. державного мита, 236 грн. судових витрат, 264,24 грн. держмита по скарзі.
В інший частині позову відмовити.
Наказ доручити надати господарському суду Харківської області.
Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційній інстанції Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя Могилєвкін Ю.О.
Суддя Пушай В.І.
Суддя Плужник О.В.
Повний текст постанови підписано 16.05.2011 р.