Постанова від 30.05.2011 по справі 5002-26/253-2011

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА

Іменем України

24 травня 2011 року Справа № 5002-26/253-2011

Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Черткової І.В.,

суддів Плута В.М.,

Рибіної С.А.,

за участю представників сторін:

позивача не з'явився; комунальне підприємство Ялтинської міської ради "Комбінат благоустрію"

відповідача ОСОБА_1, довіреність №11 від 24.03.11; приватне підприємство "Аеліка"

розглянувши апеляційну скаргу приватного підприємства "Аеліка" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Медведчук О.Л.) від 01 березня 2011 року у справі №5002-26/253-2011

за позовом комунального підприємства Ялтинської міської ради "Комбінат благоустрію" (пров. Дарсанівський, 5, м. Ялта, 98609)

до приватного підприємства "Аеліка" (пров. Нахімова, 8, м. Ялта, 98600)

про стягнення 12 783, 46 грн.

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство Ялтинської міської ради "Комбінат благоустрію" звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до приватного підприємства "Аеліка" про стягнення заборгованості з орендної плати у сумі 12410,20 грн. та плати за користування земельною ділянкою у сумі 373,26 грн.

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 01 березня 2011 року у справі №5002-26/253-2011 позов задоволено.

Стягнуто з приватного підприємства "Аеліка" на користь комунального підприємства Ялтинської міської ради "Комбінат благоустрію" заборгованість з орендній плати у сумі 12 410, 20 грн., заборгованість з плати за користування земельною ділянкою у сумі 373, 26 грн.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Не погодившись з зазначеним рішенням відповідач звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати, прийняти нове рішення, яким у позові відмовити.

Підставою для скасування рішення суду першої інстанції заявник апеляційної скарги вважає порушення матеріального та процесуального права.

Зазначає, що у супереч домовленості про взаємозалік однорідних грошових вимог, комунальне підприємство Ялтинської міської ради "Комбінат благоустрію" не здійснивши такий взаємозалік, звернулося до господарського суду з позовом про стягнення заборгованості.

Посилається не те, що відповідач не був повідомлений про час та місце судових засідань, що призвело до неможливості реалізації його процесуальних прав.

Представник відповідача у судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги, наполягав на її задоволенні.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, надав клопотання про розгляд справи за його відсутністю.

Судова колегія вважає можливим зазначене клопотання позивача задовольнити, розглянути справу за відсутності представника позивача за наявними документами в матеріалах справи.

Розпорядженням від 26 квітня 2011 року суддів Сотула В.В. та Голика В.С. замінено у складі колегії на суддів Плута В.М. та Рибіну С.А.

При повторному розгляді справи в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України судова колегія встановила наступне.

24.12.04 між комунальним підприємством "Комбінат благоустрою" (правонаступник - комунальне підприємство Ялтинської міської ради "Комбінат благоустрію" (а.с.12-14) (орендодавець) та приватним підприємством "Аеліка" (орендар) укладено договір оренди комунального майна № 74/04 (а.с.16-19).

Відповідно до розділу ІІ договору його предметом є орендне використання вбудованих нежитлових приміщень загальною площею 75, 2 кв.м. в будівлях, розташованих за адресою: м. Ялта, пров. Дарсанівський, 5.

Згідно пункту 3.4.2. договору відповідач зобов'язався своєчасно та в повному обсязі вносити орендну плату та плату за користування земельною ділянкою, а також самостійно здійснювати перерахунок розміру орендної плати у встановлених договором випадках.

Пунктом 4.4.1 договору встановлено, що орендна плата та плата за користування земельною ділянкою перераховуються на поточний рахунок орендодавця.

Відповідно до пункту 5.3.1 а) договору орендна плата за наступний місяць вноситься орендарем щомісячно до 25 числа поточного місяця.

Пунктом 7.1 договору встановлено, що передання орендодавцем орендатору майна та його повернення оформлюється двостороннім актом.

Відповідно до пунктів 5.1.1, 5.1.2 договору строк дії договору з 24.12.04 по 19.12.05.

Строк дії договору неодноразово продовжувався за згодою сторін (а.с.25-31), останнє додатковою угодою від 26.04.10, строк дії договору продовжено до 20.02.12 (а.с.32).

Факт прийняття відповідачем спірного майна підтверджується актом прийому-передачі від 24.12.06 (а.с.24).

11.11.10 комунальне підприємство Ялтинської міської ради "Комбінат благоустрію" звернулося з вимогою (лист №928) до приватного підприємства "Аеліка" про сплату заборгованості з орендної плати та плати за користування земельною ділянкою за договором №74/04 від 24.12.04 (а.с.33).

Згідно довідки № 6/кб від 06.01.11 заборгованість за договором №74/04 від 24.12.04 станом на 25.11.10 складає: з орендної плати -12 410, 20 грн.; з плати за користування земельною ділянкою -373, 26 грн. (а.с.34).

Невиконання відповідачем зобов'язань зі сплати орендних платежів та плати за користування земельною ділянкою за договором №74/04 від 24.12.04 стало підставою для звернення комунального підприємства Ялтинської міської ради "Комбінат благоустрію" з позовом про стягнення заборгованості з орендної плати у сумі 12410,20 грн. за період з 01.05.10 по 25.12.10 (а.с.44) та плати за користування земельною ділянкою у сумі 373,26 грн. за період з 01.06.10 по 25.12.10 (а.с.43)

Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, колегія суддів Севастопольського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Між комунальним підприємством Ялтинської міської ради "Комбінат благоустрію" та приватним підприємством "Аеліка" був укладений договір оренди комунального майна. Таким чином, спірні правовідносини регулюються Законом України „Про оренду державного та комунального майна”.

Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Згідно статті 797 Цивільного кодексу України плата, яка справляється з наймача будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), складається з плати за користування нею і плати за користування земельною ділянкою.

Частиною 3 статті 18 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” встановлено, що орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Відповідно до частини 1 статті 19 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.

Згідно пункту 3.4.2. договору відповідач зобов'язався своєчасно та в повному обсязі вносити орендну плату та плату за користування земельною ділянкою, а також самостійно здійснювати перерахунок розміру орендної плати у встановленому договором випадках.

Відповідно до пункту 5.3.1 а) договору орендна плата за наступний місяць вноситься орендарем щомісячно до 25 числа поточного місяця.

Наявність заборгованості з орендної плати у сумі 12410,20 грн. та плати за користування земельною ділянкою у сумі 373,26 грн. за договором за договором №74/04 від 24.12.04 підтверджується довідкою № 6/кб від 06.01.11 (а.с.34). Також, факт наявності зазначеної заборгованості відповідачем не заперечується (а.с.68-71).

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

З огляду на викладене, позовні вимоги комунального підприємства Ялтинської міської ради "Комбінат благоустрію" про стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати у сумі 12410,20 грн. за період з 01.05.10 по 25.12.10 та плати за користування земельною ділянкою у сумі 373,26 грн. за період з 01.06.10 по 25.12.10 підлягають задоволенню.

Та обставина, що у позивача перед відповідачем є заборгованість (а.с.75,76) за договорами № 03/08/09-Д від 03.08.09 (а.с.73) та № 09/07/10-Д від 09.07.10 (а.с.74), за якими приватне підприємство "Аеліка" надавало комунальному підприємству Ялтинської міської ради "Комбінат благоустрію" послуги з дезінсекції, дератизації і дезінфекції, не може бути підставою для відмови у позові, оскільки зазначене не є предметом спору у даній справі.

Приватне підприємство "Аеліка" звернулося до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до комунального підприємства Ялтинської міської ради "Комбінат благоустрію" про стягнення заборгованості з підстав неналежного виконання останнім зобов'язань за договорами № 03/08/09-Д від 03.08.09 та № 09/07/10-Д від 09.07.10 (а.с.91-92). Зазначена позовна заява прийнята господарським судом Автономної Республіки Крим до розгляду 30.03.11 (а.с.93).

Доводи апеляційної скарги про те, що у супереч домовленості про взаємозалік однорідних грошових вимог комунальне підприємство Ялтинської міської ради "Комбінат благоустрію", не здійснивши такий взаємозалік, звернулося до господарського суду з позовом про стягнення заборгованості, є необґрунтованими.

На підтвердження того, що приватне підприємство "Аеліка" зверталося до позивача зарахувати вартість наданих ним послуг у рахунок орендної плати та плати за користування земельною ділянкою, відповідач надав листи № 693 від 11.06.10 (а.с.77) та №2 від 21.01.09 (а.с.78).

З листа № 693 від 11.06.10 (а.с.77) вбачається, що відповідач просив зарахувати 885, 20 грн. у рахунок плати за користування земельною ділянкою та орендної плати. Згідно розрахунку заборгованості з орендної плати, наданого позивачем (а.с.44), зазначена сума була врахована. Також з пояснень представника відповідача у судовому засіданні вбачається, що сума, зазначена у листі № 693 від 11.06.10 дійсно була зарахована позивачем у рахунок погашення заборгованості з орендної плати.

Частиною 3 статті 203 Господарського кодексу України передбачено припинення господарського зобов'язання, зокрема, зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав. Для зарахування достатньо заяви однієї сторони. Аналогічні положення щодо зарахування зустрічних однорідних вимог містить частина 1 статті 601 Цивільного кодексу України.

Отже, заява однієї сторони про зарахування зустрічної однорідної вимоги є одностороннім правочином, якій має наслідком припинення зобов'язань.

З листа №2 від 21.01.09 (а.с.78) вбачається, що відповідач просив розглянути можливість зарахування 4 823, 72 грн. у рахунок орендної плати. Зазначене формулювання не є прямою вимогою зарахувати зазначені кошти у рахунок орендної плати, а є лише проханням про визначення можливості здійснення такого зарахування. Тому, зазначений лист не є одностороннім правочином про зарахування зустрічних однорідних вимог.

Доводи апеляційної скарги про те, що відповідач не був повідомлений про час та місце судових засідань, що призвело до неможливості реалізації його процесуальних прав, спростовується виходячи з наступного.

Відбитком штампу на звороті ухвал суду першої інстанції від 21.01.11, 10.02.11 (а.с.1,49,59) підтверджується належне та своєчасне повідомлення сторін про час та місце судового розгляду. Про належне повідомлення відповідача про час та місце судових засідань, що відбулись 10.02.11, та 10.03.11 свідчить також повернення поштових відправлень на його ім'я процесуальних документів (а.с.50,55) з позначкою „за закінченням терміну зберігання”. Слід зазначити, що до повноважень господарських судів не віднесено з'ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Про це Вищим господарським судом України зазначалося в інформаційних листах від 02.06.2006 № 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" (пункт 4), від 14.08.2007 № 01-8/675 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року" (пункт 15), від 18.03.2008 № 01-8/164 "Продеякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2007 році" (пункт 23).

У першому з названих листів викладено й правову позицію, згідно з якою примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій. Отже, матеріали справи підтверджують належне виконання судом першої інстанції свого обов'язку щодо повідомлення відповідача про час та місце судового засідання.

Враховуючи викладене, рішення господарського суду першої інстанції прийнято при правильному застосуванні норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись статтею 101, пунктом 1 частини 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу приватного підприємства "Аеліка" залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 01 березня 2011 року у справі №5002-26/253-2011 залишити без змін.

Головуючий суддя І.В. Черткова

Судді В.М. Плут

С.А. Рибіна

Розсилка:

1. Комунальне підприємство Ялтинської міської ради "Комбінат благоустрою" (пров. Дарсанівський, 5,Ялта,98609)

2. Приватне Підприємство "Аеліка" (пров. Нахімова, 8,Ялта,Автономна Республіка Крим,98600)

3.

4.

Попередній документ
15870110
Наступний документ
15870112
Інформація про рішення:
№ рішення: 15870111
№ справи: 5002-26/253-2011
Дата рішення: 30.05.2011
Дата публікації: 02.06.2011
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Господарське
Суд: Севастопольський апеляційний господарський суд
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Орендні правовідносини