Іменем України
24 травня 2011 року
Справа № 5002-22/5457-2010
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Ткаченка М.І.,
суддів Проценко О.І.,
Воронцової Н.В.,
представники сторін не з'явились
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Нафта-Шельф” на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Калініченко А.А.) від 27 грудня 2010 року у справі № 5002-22/5457-2010
за позовом прокурора міста Феодосії
(вулиця Войкова, 5, місто Феодосія, АР Крим, 98100)
(вулиця Українська, 5, місто Феодосія, АР Крим, 98100)
в інтересах держави в особі Феодосійської міської ради
(вулиця Земська, 4, місто Феодосія, АР Крим, 98100)
до Товариства з обмеженою відповідальністю „Нафта-Шельф”
(вулиця Челнокова, 56 „а”, місто Феодосія, АР Крим, 98100)
(Чорноморська набережна, 11, місто Феодосія, АР Крим, 98100)
про зміну умов договору оренди землі
У листопаді 2010 року прокурор міста Феодосії в інтересах держави в особі Феодосійської міської ради звернувся до господарського суду АР Крим з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю „Нафта-Шельф” (далі - ТОВ „Нафта-Шельф”), в якій просить змінити умови договору оренди землі від 27 вересня 2005 року, виклавши наступні пункти в такій редакції:
У пункті 1 слова „зона „Прибережна” № 83” читати: „з 1 січня 2009 року економіко-планувальна зона 17”.
Пункт 5 читати в наступній редакції: „Нормативна грошова оцінка земельних ділянок становить: з 1 січня 2008 року по 31 грудня 2008 року (включно) - 1903999,62 грн., з 1 січня 2009 року - 6830031,63 грн.
Пункт 9 читати в наступній редакції: „Орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності здійснюється орендарем починаючи з 1 січня 2008 року по 31 грудня 2008 року (включно), у грошовій формі із зазначенням 4 відсотків нормативної грошової оцінки земельної ділянки та розміром 76159,98 грн. починаючи з 1 січня 2009 року у грошовій формі із зазначенням 3 відсотків нормативної грошової оцінки земельної ділянки та розміром 204900,95 грн. за рік.
Пункт 10 читати в наступній редакції: „Обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності здійснюється з урахуванням їх цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством”.
Абзац 2 пункту 12 читати в наступній редакції: „...зміни розмірів земельного податку, підвищення цін тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством”.
Пункт 33 читати в наступній редакції: „Зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін шляхом укладання додаткових угод, які являються невід'ємною частиною основного договору. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв'язується у судовому порядку.
Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.
Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцяти денний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.
У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.
Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду”.
Пункт 43 викласти в наступної редакції: „Право оренди земельної ділянки може відчужуватися, у тому числі продаватися на земельних торгах, а також передаватися у заставу, спадщину, вноситися до статутного фонду власником земельної ділянки, крім випадків, визначених законом”.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 27 вересня 2005 року між сторонами по справі укладено договір оренди земельної ділянки для благоустрою пляжу та організацій пляжних послуг, площею 0,4926 га, розташовану за адресою: місто Феодосія, Чорноморська набережна, зона „Прибережна”.
Відповідно до пункту 5 укладеного договору, нормативна грошова оцінка земельної ділянки на момент укладення договору складала 1789506,97 грн.
Однак, 29 серпня 2008 року Феодосійська міська рада прийняла рішення № 1698 „Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Феодосія”, яким було затверджено нову нормативну грошову оцінку земель міста Феодосії.
На виконання цього рішення, Феодосійська міська рада супровідним листом № 02-30/208 від 24 грудня 2009 року направила відповідачу додаткову угоду до договору оренди землі від 27 вересня 2005 року та запропонувала розглянути її у строки, передбачені статтею 188 Господарського кодексу України.
Але, відповідач, на момент звернення до суду відповіді не надав, що стало підставою звернення Феодосійської міської ради з відповідним позовом до господарського суду.
Відзив на позовну заяву відповідачем не надано.
Рішенням господарського суду АР Крим від 27 грудня 2010 року по справі № 5002-22/5457-2010 позов задоволено частково.
Змінено умови договору оренди земельної ділянки від 27 вересня 2005 року, укладеного між ТОВ „Нафта-Шельф” та Феодосійською міською радою.
Пункти договору викладено в наступній редакції:
У пункті 1 слова „зона „Прибережна”№ 83” читати: „з 1 січня 2009 року економіко-планувальна зона 17”.
Пункт 5 читати в наступній редакції: „Нормативна грошова оцінка земельних ділянок становить: з 1 січня 2008 року по 31 грудня 2008 року (включно) 1903999,62 грн., з 1 січня 2009 року 6830031,63 грн.”
Пункт 9 читати в наступній редакції: „Орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності здійснюється орендарем починаючи з 1 січня 2008 року по 31 грудня 2008 року (включно), у грошовій формі із зазначенням 4 відсотків нормативної грошової оцінки земельної ділянки та розміром 76159,98 грн., орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності здійснюється орендарем у грошовій формі із зазначенням 3 відсотків нормативної грошової оцінки земельної ділянки та розміром 204900,95 грн. за рік, починаючи з дня набрання законної сили судовим рішенням, яким внесені ці зміни”.
Пункт 10 читати в наступній редакції: „Обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності здійснюється з урахуванням їх цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством”.
Абзац 2 пункту 12 читати в наступній редакції: „...зміни розмірів земельного податку, підвищення цін тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством”.
Пункт 33 викладено в наступній редакції: „Зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін шляхом укладення додаткових угод, які являються невід'ємною частиною основного договору. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв'язується у судовому порядку.
Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.
Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.
У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.
Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду”.
Пункт 43 викладено в наступній редакції: „Право оренди земельної ділянки може відчужуватися, у тому числі продаватися на земельних торгах, а також передаватися у заставу, спадщину, вноситися до статутного фонду власником земельної ділянки, крім випадків, визначених законом”. Стягнуто з ТОВ „Нафта - шельф” в дохід Державного бюджету міста Сімферополя 85,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.
В частині вимог про зміну пункту 9 договору шляхом викладення його в наступній редакції: „Орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності здійснюється орендарем починаючи з 1 січня 2008 року по 31 грудня 2008 року (включно), у грошовій формі із зазначенням 4 відсотків нормативної грошової оцінки земельної ділянки та розміром 76159,98 грн., починаючи з 1 січня 2009 року у грошовій формі із зазначенням 3 відсотків нормативної грошової оцінки земельної ділянки та розміром 204900,95 грн. за рік” у задоволені позову відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду, ТОВ „Нафта-Шельф” звернулось до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати.
Заявник апеляційної скарги вважає, що судом першої інстанції були порушені норми Конституції України, невірно застосовані норми земельного законодавства та умови укладеного договору.
Крім того, відповідач зазначає, що судом були порушені норми процесуального права, які виразились у незадоволені клопотання про відкладення розгляду справи.
Письмових заперечень проти апеляційної скарги до суду не надходило.
Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 26 січня 2011 року апеляційна скарга прийнята до провадження суду у складі колегї: головуючого судді Ткаченка М.І., судді Проценко О.І., судді Воронцової Н.В. та призначена до розгляду на 15 лютого 2011 року.
15 лютого 2011 року розгляд справи відкладено на 15 березня 2011 року.
15 березня 2011 року провадження по справі зупинено до набрання чинності рішення господарського суду АР Крим по справі № 5002-5/6215-2010.
5 квітня 2011 року Севастопольським апеляційним господарським судом по справі № 5002-5/6215-2010 прийнято постанову.
Враховуючи, що частиною 3 статті 105 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що постанова апеляційної інстанції набирає чинності з моменту її проголошення, то судова колегія, на підставі частини 3 статті 79 Господарського процесуального кодексу України поновила провадження по справі та призначила справу до розгляду на 10 травня 2011 року.
У зв'язку з відпусткою судді Воронцової Н.В. здійснена її заміна на суддю Заплаву Л.М.
10 травня 2011 року розгляд справи відкладено на 24 травня 2011 року.
У судове засідання представники сторін не з'явились. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином рекомендованою кореспонденцією.
Частина 3 статті 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.
4 травня 2011 року представник ТОВ „Нафта-Шельф” направило клопотання про відкладення розгляду справи та просило призначити розгляд справи після 13 травня 2011 року у зв'язку з поважними причинами.
Судова колегія заявлене клопотання задовольнила та розгляд справи було відкладено на 24 травня 2011 року. Але, представник відповідача 24 травня 2011 року не з'явився.
Враховуючи, що слухання справи відкладалось за клопотанням сторін, та матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, судова колегія вважає можливим розглянути справу у відсутність представників сторін.
Розглянувши справу повторно, в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України судова колегія встановила наступне.
З матеріалів справи вбачається, що 25 березня 2005 року на 36-ої сесії IV-го скликання Феодосійська міська рада прийняла рішення № 2042, яким ТОВ „Нафта-Шельф” було надано в оренду земельну ділянку для благоустрою пляжу та організації пляжних послуг, площею 0,4926 га, розташовану за адресою: місто Феодосія, Чорноморська набережна, зона „Прибережна”.
На підставі зазначеного рішення, 27 вересня 2005 року між Феодосійською міською радою та ТОВ „Нафта-Шельф” укладено договір оренди земельної ділянки для благоустрою пляжу та організацій пляжних послуг, площею 0,4926 га, розташовану за адресою: місто Феодосія, Чорноморська набережна, зона „Прибережна”.
Відповідно до пункту 5 укладеного договору, нормативно грошова оцінка земельної ділянки на момент укладення договору складала 1789506,97 грн.
29 серпня 2008 року Феодосійська міська рада прийняла рішення № 1698 „Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста. Феодосія”, яким було затверджено нову нормативну грошову оцінку земель міста Феодосії.
На виконання цього рішення, Феодосійська міська рада супровідним листом № 02-30/208 від 24 грудня 2009 року направила відповідачу додаткову угоду до договору оренди землі від 27 вересня 2005 року та запропонувала розглянути її у строки, передбачені статтею 188 Господарського кодексу України.
Але, відповідачем, на момент зверння до суду проект додаткової угоди залишено без розгляду.
Вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Правовідносини сторін регулюються Цивільним кодексом України, Земельним кодексом України, Законом України „Про оренду землі”, Законом України „Про плату за землю”.
Згідно з частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 13 Закону України „Про оренду землі” визначено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Істотними умовами договору оренди землі згідно зі статтею 15 Закону України „Про оренду землі” є, зокрема, орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.
Відповідно до статті 21 Закону України „Про плату за землю” розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за угодою сторін у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності).
Згідно з частиною 1 статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Як вбачається з пункту 9 договору оренди від 12 квітня 2005 року, орендна плата складає 17895,07 грн. на рік.
В пункті 12 договору сторони домовились про те, що розмір орендної плати може бути переглянутий у випадках, зокрема, зміни розміру земельного податку, підвищення цін, тарифів внаслідок інфляції.
Відповідно до статті 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.
Судова колегія правомірним звернення Феодосійської міської ради до відповідача з проектом додаткової угоди, так як внесення змін до договору в односторонньому порядку не допускається.
Щодо посилання заявника апеляційної скарги на те, що спірним договором не передбачена така підстава для перегляду орендної плати за землю як зміна грошової оцінки землі, то судова колегія зазначає, що враховуючи, що Феодосійською міською радою було прийнято рішення, яким затверджено нову нормативно грошову оцінку земель міста Феодосії, то, приймаючи рішення, суд першої інстанції правомірно посилається на частину 1 статті 73 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні”, якою чітко передбачено, що акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.
Крім того, слід звернути увагу на частину 1 статті 632 Цивільного кодексу України, в якій зазначено, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.
На підставі викладеного, судова колегія також вважає правомірними дії Феодосійської міської ради про необхідність змін у спірний договір.
Щодо вимоги Феодосійської міської ради про зміну пункту 9 спірного договору та викладення його в редакції: „Орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності здійснюється орендарем починаючи з 1 січня 2008 року по 31 грудня 2008 року (включно), у грошовій формі із зазначенням 4 відсотків нормативної грошової оцінки земельної ділянки та розміром 76159,98 грн., орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності здійснюється орендарем у грошовій формі із зазначенням 3 відсотків нормативної грошової оцінки земельної ділянки та розміром 204900,95 грн. за рік, починаючи з дня набрання законної сили судовим рішенням, яким внесені ці зміни”, то судова колегія вважає їх безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню, у зв'язку з тим, що позивач просить внести зміни за минулий період.
Тобто, необхідність внесення зазначених вище змін відсутня.
Крім того, в процесі розгляду справи, заявник апеляційної скарги надав судовій колегії клопотання про зупинення провадження по справі до набрання чинності рішення господарського суду АР Крим по справі № 5002-5/6215-2010.
Заявлене клопотання судовою колегією задоволено та провадження по справі було зупинено.
Рішенням господарського суду АР Крим від 15 лютого 2011 року по справі № 5002-5/6215-2010 позов фізичних осіб до Феодосійської міської ради про визнання частково недійсним рішення Феодосійської міської ради № 1698 від 29 вересня 2008 року „Про затвердження нормативної грошової оціни земель міста Феодосії”, задоволено.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 5 квітня 2011 року апеляційна скарга Феодосійської міської ради задоволена. Рішення господарського суду АР Крим від 15 лютого 2011 року скасовано. Прийнято нове рішення, яким у задоволені позову відмовити.
Таким чином, відповідно до частини 1 статті 73 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні”, рішення ради є обов'язковим для виконання.
Беручи до уваги те, що рішення Феодосійської міської ради не скасовано та те, що воно має виконуватися належним чином, то господарський суд рішення прийнято правомірно та обгрунтовано.
Стосовно посилання заявника апеляційної скарги на порушення господарським судом норм процесуального права, яке виразилось у незадоволені його клопотання про відкладення розгляду справи, то судова колегія вважає ці доводи такими, що не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
У судові засідання суду першої інстанції, приначене на: 23 листопада 2010 року; 7 грудня 2011 року; 13 грудня 2010 року; 27 грудня 2010 року представник відповідача не з'являвся.
Також, представник відповідача не з'являвся у судові засідання суду апеляційної інстанції.
Про дату, час та розгляд справи був повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи.
Встановлено, що 24 грудня 2010 року відповідач надав суду першої інстанції клопотання про відкладення розгляду справи. Однак 27 грудня 2010 року господарським судом заявлене клопотання задоволено не було та прийнято рішення по суті у його відсутність.
Судова колегія вважає доводи суду обгрунтованими, так як розгляд справи відкладався неодноразово.
Крім того, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Зазначена правова позиція висловлена у постанові Вищого господарського суду України від 3 червня 2009 року № 2-7/10608-2008.
Суд апеляційної інстанції звертає увагу відповідача, що частина 3 статті 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.
Стосовно розгляду справи у відсутність відповідача у суді апеляційної інстанції, то судова колегія зазначає наступне.
Апеляційна скарга прийнята до провадження суду та призначена до розгляду на 15 лютого 2011 року. Представник відповідача не з'явився, у зв'язку з чим, розгляд справи було відкладено на 15 березня 2011 року. Однак, на призначену дату представник відповідача знов не з'явився, надавши клопотання про зупинення провадження по справі.
Провадження по справі було зупинено та поновлено після усунення обставин, що зумовили його зупинення. Розгляд справи призначено на 10 травня 2011 року.
Після отримання копії ухвали про призначення розгляду справи на 10 травня 2011 року, відповідач не з'явився, направивши клопотання про відкладення розгляду справи після 13 травня 2011 року разом з клопотанням про продовження строку розгляду апеляційної скарги.
Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 10 травня 2011 року строк розгляд апеляційної скарги продовжено та розгляд справи відкладено на 24 травня 2011 року.
24 травня 2011 року представник відповідача не з'явився.
Викладене свідчить не про порушення господарськими судами норм процесуального права, а про порушення відповідачем вимог Господарського процесуального кодексу України.
Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що рішення судом першої інстанції прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстави для його скасування відсутні.
Керуючись статтями 46, 99, 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю „Нафта-Шельф” залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 27 грудня 2010 року у справі № 5002-22/5457-2010 залишити без змін.
Головуючий суддя М.І. Ткаченко
Судді О.І. Проценко
Н.В. Воронцова
Розсилка:
прокурор міста Феодосії
(вулиця Войкова, 5, місто Феодосія, АР Крим, 98100)
(вулиця Українська, 5, місто Феодосія, АР Крим, 98100)
Феодосійська міська рада
(вулиця Земська, 4, місто Феодосія, АР Крим, 98100)
ТОВ „Нафта-Шельф”
(вулиця Челнокова, 56 „а”, місто Феодосія, АР Крим, 98100)
(Чорноморська набережна, 11, місто Феодосія, АР Крим, 98100)