Іменем України
24 травня 2011 року
Справа № 5002-10/455-2011
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Ткаченка М.І.,
суддів Проценко О.І.,
Воронцової Н.В.,
представники сторін не з'явились
розглянувши апеляційну скаргу товариства водно-моторного спорту, рибалок-аматорів і відпочинку „На мисі Ілля” на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Тітков С.Я.) від 9 березня 2011 року у справі № 5002-10/455-2011
за позовом Феодосійської міської ради
(вулиця Земська, 4, місто Феодосія, АР Крим, 98100)
до Товариства водно-моторного спорту, рибалок-аматорів і відпочинку „На мисі Ілля”
(вулиця Українська, 44, місто Феодосія, АР Крим, 98100)
про зміну умов договору оренди землі
У лютому 2011 року Феодосійська міська рада звернулась до господарського суду АР Крим з позовною заявою до товариства водно-моторного спорту, рибалок-аматорів і відпочинку „На мисі Ілля”, в якій просила змінити умови договору оренди від 27 лютого 2008 року та запропонувала договір в своїй редакції.
Позовні вимоги мотивовані тим, що рішенням Феодосійської міської ради V-го скликання від 31 травня 2007 року № 867 товариству водно-моторного спорту, рибалок-аматорів і відпочинку „На мисі Ілля” було надано в оренду земельну ділянку для будівництва та обслуговування гаражів для збереження човнів з підсобними приміщеннями та відпочинку загальною площею 23666 га.
Відповідно до пункту 5 укладеного договору, нормативна грошова оцінка зазначеної вище земельної ділянки на момент укладення договору складала 2108719,13 грн.
Підставою звернення до суду стало те, що пунктом 1 рішення 37 сесії Феодосійської міської ради V-го скликання від 29 серпня 2008 року № 1698 „Про затвердження нормативної грошової оцінки земель м. Феодосія” було затверджено нову нормативну грошову оцінку земель міста Феодосія, у зв'язку з чим позивач направив відповідачу додаткову угоду, в якій запропонував відповідачу врегулювати спірні питання.
Однак, до моменту звернення до суду відповідач додаткову угоду не підписав.
Відзив на позовну заяву відповідачем не надано.
Рішенням господарського суду АР Крим від 9 березня 2011 року по справі № 5002-10/455-2011 позов задоволено частково.
У договорі оренди землі, реєстраційного за номером 040801900052 від 27 лютого 2008 року, укладеного між Товариством водно-моторного спорту, рибалок-аматорів і відпочинку „На мисі Ілля”, та Феодосійською міською радою 25 жовтня 2007 року, в пункті 1 договору слова „зона „Мисова” оціночний район № 51 замінені словами „економіко-планувальна зона № 33”;
- пункт 5 викладено в наступній редакції: „Нормативна грошова оцінка земельної ділянки складає 4 730 425,82 грн.”;
- пункт 9 викладено в наступній редакції: „Орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності здійснюється орендарем у грошовій формі із зазначенням 1 відсотку нормативної грошової оцінки земельної ділянки та розміром 47 304,26 грн.”;
- пункт 36 викладено в наступній редакції: „Зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін в порядку, передбаченому статтею 188 Господарського кодексу України. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір вирішується у судовому порядку.
Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.
Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.
У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.
Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.”
Пункт 48 викладено в наступній редакції: „Право оренди земельної ділянки може відчужуватися, у тому числі продаватися на земельних торгах, а також передаватися у заставу, спадщину, вноситися до статутного фонду власником земельної ділянки, на підставах та в порядку, визначених законом”.
Стягнуто з відповідача в дохід Державного бюджету 42,50 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Не погодившись з прийнятим рішенням, товариство водно-моторного спорту, рибалок-аматорів і відпочинку „На мисі Ілля” звернулось до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати та прийняти нове, яким у задоволені позовних вимог відмовити у повному обсязі.
Доводи апеляційної скарги полягають у тому, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням норм процесуального права, яке виразилось у незадоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження по справі до набрання чинності рішення по справі № 2-а-3913/2009.
Письмових заперечень проти апеляційної скарги до суду не надходило.
Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 13 квітня 2011 року апеляційна скарга прийнята до провадження суду у складі колегії: головуючого судді Ткаченка М.І., судді Проценко О.І., судді Фенько Т.П. та призначена до розгляду на 10 травня 2011 року.
Розпорядженням керівництва суду від 10 травня 2011 року у зв'язку з відпусткою судді Фенько Т.П. була здійснена її заміна на суддю Заплава Л.М.
У судове засідання 10 травня 2011 року представники сторін не з'явились, у зв'язку з чим розгляд справи було відкладено на 24 травня 2011 року на підставі клопотання відповідача.
Розпорядженням керівництва суду від 24 травня 2011 року суддя Заплава Л.М. замінена на суддю Воронцову Н.В.
У судове засідання 24 травня 2011 року представники сторін знову не з'явились.
Частина 3 статті 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.
Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.
Враховуючи, що слухання справи відкладалось за клопотанням представника відповідача та матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, судова колегія вважає можливим розглянути справу у відсутності представників сторін.
Розглянувши справу повторно, в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України судова колегія встановила наступне.
27 лютого 2008 року між сторонами укладено договір оренди земельної ділянки за реєстраційним номером 040801900052 на підставі рішення 19-ої сесії Феодосійської міської ради V-го скликання від 31 травня 2007 року № 867, яким відповідачу в оренду надано земельну ділянку для будівництва та обслуговування гаражів для збереження човнів з підсобними приміщеннями та відпочинку загальною площею 2,3666 га, розташовану за адресою: АР Крим, м. Феодосія, район мису Ілля та маяка, зона „Мисова” оціночний район № 51, кадастровий номер 0111600000010070147.
Нормативна грошова оцінка земельної ділянки на момент укладання договору оренди землі складає 2 108 719,13 грн.
Пунктом 9 договору передбачено, що орендар повинен вносити орендну плату в грошовій формі із зазначенням 1-го відсотку нормативної грошової оцінки земельної ділянки та розміром 21 087,19 грн. за рік.
Строк дії договору до 30 листопада 2055 року.
Однак, 29 серпня 2008 року Феодосійською міською радою на 37-ої сесії було прийнято рішення № 1698 „Про затвердження нормативної грошової оцінки земель м. Феодосія”.
Пунктом 1 цього рішення було затверджено нову нормативну грошову оцінку земель міста Феодосія, у зв'язку з чим позивач направив відповідачу додаткову угоду, в якій запропонував відповідачу врегулювати спірні питання.
Пунктами 4.1. і 5 вищеназваного рішення передбачено, що з 1 січня 2009 року необхідно здійснити перерахунок орендної плати за землю по усіх договорах оренди землі, оформити додаткові угоди до договорів оренди землі.
На виконання цих пунктів, Феодосійська міська рада супровідним листом від 4 жовтня 2010 року за № 02-30-26 направила відповідачу додаткову угоду до договору оренди землі від 27 лютого 2008 року, в якій запропонувала розглянути додаткову угоду в строки, передбачені статтею 188 Господарського кодексу України та повідомити Феодосійську міську раду про результати.
Однак, до моменту звернення до суду, відповідач додаткову угоду не підписав, про результати її розгляду не повідомив.
Вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
При укладені договору сторони досягли угоди про те, що земельна ділянка, що здається в оренду під кадастровим номером 0111600000010070147 площею 2,3666 га знаходиться у зоні „Мисова” оціночний район № 51 і її орендна плата складають 1 відсоток нормативної грошової оцінки. Нормативна грошова оцінка вказана у договорі у розмірі 2 108 719,13 грн., а один відсоток - 21 087,19 грн.
В подальшому, нормативна грошова оцінка земельної ділянки для будівництва та обслуговування гаражів для збереження човнів з підсобними приміщеннями та відпочинку змінилася і відповідно до довідки відділу Держкомзему України у місті Феодосія АР Крим від 7 грудня 2010 року за № 1953/04-0 складала 4 730 425, 82 грн.
Оскільки, розмір орендної плати визначено сторонами у процентному відношенні до нормативної грошової оцінки земельної ділянки, то при зміні нормативної грошової оцінки земельної ділянки підлягають зміні розмір орендної плати.
У цій частині позов є законним і обґрунтованим та підлягають задоволенню.
У технічній документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки відділ Держкомзему України в м. Феодосія використовував локальні коефіцієнти з урахуванням місцезнаходження земельної ділянки у межах економіко-планувальної зони № 33.
Оскільки термін „економіко-планувальна зона № 33” є тотожним терміну „зона „Мисова” оціночний район № 51” і не змінює ані кадастровий номер земельної ділянки, ані місця його розташування і не впливає на права орендаря суд вважає можливим задовольнити вимоги позивача і в цій частині заміни найменування у договорі зони розташування земельної ділянки.
Умови договору, які змінені у судовому порядку, обов'язкові для сторін лише після набрання судового рішення сили, тобто, на майбутнє.
Враховуючи вищевикладене, вимоги позивача про зміну пункти 1, 5, 9 задоволенню не підлягають.
Судова колегія звертає увгу позивача на те, що зміни у договір вносяться не шляхом укладення додаткової угоди до договору, а шляхом внесення змін до тексту договору в порядку, передбаченому статтею 188 Господарського кодексу України.
Тобто, у пункті 36 договору в редакції позивача слова „шляхом укладення додаткових угод, які є невід'ємною частиною основного договору” необхідно виключити та замінити їх посиланням на статтю 188 Господарського кодексу України.
Стосовно редакції пункту 48 додаткової угоди, то судова колегія вважає, що господарський суд правомірно дійшов до висновку, що слова „крім випадків, визначених законом” необхідно викласти в наступній редакції: „на підставах і в порядку, передбачених законом”, оскільки земельне законодавство України носить не заборонний, а розпорядчий характер.
Стосовно посилання заявника апеляційної скарги на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, яке виразилось у порушенні судом першої інстанції норм процесуального права, яке виразилось у незадоволенні клопотання про зупинення провадження по справі до набрання чинності рішення Євпаторійського місцевого суду адміністративної справи № 2-а-3913/2009 за позовом ТОВ „Юркаффа” до Феодосійської міської ради про скасування рішення 37-ої сесії V-го скликання № 1698 від 29 серпня 2008 року, то судова колегія зазначає вважає заявлене клопотання таким, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
. Відповідно до частини першої статті 79 Господарського процесуального кодексу України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом, а також у разі звернення господарського суду із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави.
Судовою колегією встановлено, що рішенням господарського суду АР Крим від 15 лютого 2011 року по справі № 5002-5/6215-2010 позов фізичних осіб до Феодосійської міської ради про визнання недійсними пункт 4.1 та пункт 5 рішення Феодосійської міської ради від 29 серпня 2008 року № 1698 „Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Феодосії” задоволено.
Однак, Севастопольським апеляційним господарським судом 5 квітня 2011 року прийнято постанову, якою апеляційну скаргу Феодосійської міської ради задоволено. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 15 лютого 2011 року у справі № 5002-5/6215-2010 скасовано. Прийнято нове рішення, яким у задоволені позову відмовити.
Відповідно до частини 3 статті 105 Господарського процесуального кодексу України постанова набирає чинності з моменту її оголошення.
Таким чином, підстави для зупинення провадження по справі, відсутні.
Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що рішення господарського суду прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстави для його скасування відсутні.
Керуючись статтями 46, 99, 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
Апеляційну скаргу товариства водно-моторного спорту, рибалок-аматорів і відпочинку „На мисі Ілля” залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 9 березня 2011 року у справі № 5002-10/455-2011 залишити без змін.
Головуючий суддя М.І. Ткаченко
Судді О.І. Проценко
Н.В. Воронцова
Розсилка:
Феодосійська міська рада
(вулиця Земська, 4, місто Феодосія, АР Крим, 98100)
товариство водно-моторного спорту, рибалок-аматорів і відпочинку "На мисі Ілля"
(вулиця Українська, 44, місто Феодосія, АР Крим, 98100)